Рішення № 82828141, 02.07.2019, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.07.2019м. ДніпроСправа № 904/1210/18Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Петренко І. В.

за участю секретаря судового засідання Пономарьова Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ"

до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ ЗБУТ"

про стягнення 124155033,81грн., з яких 60493442,45грн. пені; 13939822,28грн. трьох відсотків річних; 49721769,08грн. інфляційних втрат (договір №17-204-Н від 12.04.2017 купівлі-продажу природного газу)

Представники:

від позивача Пац В.О., адвокат;

від відповідача Васільєв В.О., адвокат.

СУТЬ СПОРУ:

ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ ЗБУТ" (далі - відповідач) в якій просить суд стягнути 60493442,45грн. пені; 13939822,28грн. трьох відсотків річних; 49721769,08грн. інфляційних втрат.

Судові витрати по справі позивач просив суд стягнути з відповідача.

Короткий зміст позовної заяви та узагальнення її доводів.

Між сторонами укладено договір купівлі-продажу природного газу №17-204-Н від 12.04.2017.

На виконання умов договору позивач передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 1091481348,95грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу.

Оплату за переданий газ відповідач здійснив лише частково.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань позивач нарахував відповідачу:

- 60493442,45грн. пені за загальний період прострочення з 26.05.2017 по 27.02.2018;

- 13939822,28грн. трьох відсотків річних за загальний період прострочення з 26.05.2017 по 27.02.2018;

- 49721769,08грн. інфляційних витрат за загальний період прострочення з 26.05.2017 по 27.02.2018.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/1210/18 визначено суддю Петренка Ігоря Васильовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.03.2018.

Ухвалою від 28.03.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження. Учасників процесу повідомлено, що розгляд справи буде здійснюватися за правилами загального позовного провадження; підготовче судове засідання призначено на 26.04.2018.

20.04.2018 від відповідача надійшов відзив в якому просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити.

Короткий зміст заперечень відповідача та узагальнення його доводів.

Відповідач визнав факт укладення договору купівлі-продажу природного газу №17-204-Н від 12.04.2017.

При цьому, відповідач звернув увагу суду, що відповідно до умов договору (абзац 6 пункт 6.1 договору) остаточний розрахунок за придбаний покупцем природний газ в частині, що підлягає сплаті за процедурою передбаченою Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетом на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20, має бути здійснений до закінчення 90-го дня, що відраховується з 1 числа місяця, що настає за місяцем в якому здійснена купівля-продаж природного газу, за виключенням випадків, коли продавець протягом 5 робочих днів з дати надходження спільного протокольного рішення не підпише його, то зазначений строк оплати вартості природного газу продовжується на кількість днів, що дорівнює кількості днів які перевищують цей 5-денний строк.

З матеріалів справи, як вказує відповідач, вбачається, що за процедурою передбаченою Порядком №20 з 329630285,60грн. коштів, що мали надійти з бюджету на адресу відповідача і подальшому бути перерахованими на користь позивача, фактично надійшло і перераховано 622997,19грн.

Відповідач звертає увагу, що договором чітко передбачено, що розрахунок з оплати вартості придбаного природного газу на суму наданих побутовим споживачам пільг, субсидій та компенсацій проводиться за процедурою визначеною Порядком №20.

Отже, сума вартості природного газу для пільгових категорій населення у розмірі 329007288,41грн. (329630285,60грн.-622997,19грн.) сплачено відповідачем поза межами Порядку №20.

Сплата відповідачем коштів поза межами визначеного договором строку мала місце через відсутність фінансування державою суми вартості газу для пільгових категорій населення у зв`язку з чим підстави для нарахування штрафних санкцій за порушення строків сплати, які виникли з вини відповідача, відсутні.

Окрім того, відповідач зазначає про некоректність здійсненого позивачем розрахунку інфляційних втрат.

Крім вказаного, відповідач має сумніви і щодо правильності розрахунку трьох відсотків річних.

Судове засідання, яке призначено на 17.04.2018 не відбулося, у зв`язку з лікарняним судді Петренка І.В.

Ухвалою від 10.05.2018 підготовче засідання призначено на 24.05.2018.

24.05.2018 від позивача надійшла відповідь на відзив.

Доводи позивача на відзив.

Позивач звертає увагу суду на положення пункту 6.3 договору за яким сторони погодили оплату вартості використаного природного газу грошовими коштами, навіть у разі відсутності коштів на рахунках зі спеціальним режимом використання, шляхом перерахування будь-яких коштів із будь-яких поточних рахунків відповідача.

Позивач, посилаючись на постанови Верховного Суду від 17.04.2018 по справі №918/1395/18 та від 21.02.2018 по справі №910/16072/16, дійшов висновку, що відповідач повинен нести відповідальність визначену умовами договору щодо сплати пені (пункт 7.2 договору) та чинним законодавством у вигляді сплати 3% річних та інфляційної складової.

Позивач визнає, що на виконання Постанови КМУ від 11.01.2005 №20 між позивачем, відповідачем та органами виконавчої влади укладено ряд Спільних протокольних рішень.

При цьому, позивач звертає увагу суду на положення абзацу 8 пункту 6.1 договору в якому сторони погодили, що підписання спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 не змінює строків та умов розрахунків за цим договором за виключенням випадків коли продавець протягом 5 робочих днів з дати надходження спільного протокольного рішення не підпише його, то зазначений строк оплати вартості природного газу продовжується на кількість днів що дорівнює кількості днів, які перевищують цей 5 денний строк.

24.05.2018 від відповідача надійшло клопотання в якому просить суд продовжити строк підготовчого засідання та відкласти підготовче засідання. Ухвалою від 24.05.2018 строк підготовчого провадження продовжено на 30 (тридцять) календарних днів; підготовче засідання відкладено на 14.06.2018.

12.06.2018 від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, у зв`язку з тим, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2018 порушено провадження по справі №910/5906/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про визнання частково недійсним пункту договору. Ухвалою від 14.06.2019 провадження у справі №904/1210/18 зупинено.

За результатами апеляційного оскарження постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.07.2018 ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2018 по справі №904/1210/18 залишена без змін, а апеляційна скарга залишена без задоволення.

20.05.2019 від позивача надійшло клопотання від б/д за вих.№б/н про поновлення провадження у справі, у зв`язку з усуненням обставин, які викликали зупинення розгляду справи №904/1210/18. Ухвалою від 30.05.2019 провадження у справі №904/1210/18 поновлено; повідомлено, що розгляд справи продовжує здійснюватися за правилами загального позовного провадження з викликом сторін; призначено підготовче засідання на 06.06.2019.

06.06.2019 від відповідача надійшло клопотання від 06.06.2019 за вих.№497007.2-СК-8121-0619 про відкладення підготовчого засідання. Ухвалою від 06.06.2019 в задоволенні клопотання відповідача про відкладення судового засідання відмовлено; підготовче провадження закрито; справу призначено до судового розгляду по суті на 02.07.2019.

14.06.2019 від відповідача надійшли заперечення в яких просять суд визнати причини пропуску поважними; долучити заперечення до матеріалів справи; відмовити в задоволенні позовних вимог. Господарський суд визнав причини пропуску строку для подачі заперечень поважними, а заперечення прийняв до розгляду.

Доводи відповідача щодо незгоди з аргументами позивача викладеними у відповіді на відзив.

Посилаючись на положення пункту 6.2 договору, яким передбачено, що оплата за природний газ здійснюється з поточного рахунка із спеціальним режимом використання покупця на поточний рахунок із спеціальним режимом використання продавця кожного банківського дня розрахункового місяця згідно з нормативами розподілу коштів, затвердженими відповідною постановою НКРЕКП.

Крім того, відповідач звертає увагу суду, що єдиним джерелом надходження коштів на рахунок із спеціальним режимом використання відповідача та оплати позивачу за реалізований природний газ є одержання коштів за поставлений природний газ від населення.

Відповідач наголошує, що розрахунки між сторонами здійснено двома способами:

- шляхом укладення спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ за рахунок коштів Державного бюджету України;

- шляхом здійснення перерахунків сум коштів з рахунку із спеціальним режимом використання, згідно з нормативами розподілу коштів, затверджених відповідною постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Отже, відповідач міг здійснити розрахунок перед позивачем за умовами договору лише через рахунок із спеціальним режимом використання в межах коштів, передбачених нормативом перерахування коштів, при цьому сам відповідач самостійно не має можливості вплинути на проведення розрахунків за спожитий природний газ населення, оскільки всі кошти, які потрапляли на рахунок товариства, уповноваженим банком самостійно розподілялися згідно нормативів та перераховувалися на рахунок позивача.

На підтвердження обраної правової позиції відповідач посилаєтсья на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09.01.2019 по справі №908/885/18, на постанову Верховного Суду від 11.12.2018 по справі №906/550/16; на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.03.2019 по справі №918/552/18.

Таким чином, у відповідача відсутня можливість впливати на порядок, строки та розмір розрахунків з позивачем за природний газ, гарантований постачальник отримує грошовий ресурс для розрахунку лише після здійснення споживачами природного газу (населенням) певних розрахунків за весь обсяг спожитого газу.

Відтак, відповідач може здійснити розрахунок перед позивачем за умовами договору лише через поточний рахунок із спеціальним режимом використання в межах коштів передбачених нормативним перерахуванням коштів, затверджених НКРЕКП, при цьому сам відповідач самостійно не має можливості вплинути на проведення розрахунків за спожитий природний газ населенням, оскільки всі кошти, які потрапляли на рахунок відповідача, уповноваженим банком самостійно розподілялися згідно затвердженого постановами НКРЕКП алгоритму та перераховуються на рахунок позивача.

01.07.2019 від відповідача надійшло клопотання від 01.07.2019 за вих.№497007.2-СК-9288-0719 про долучення документів до матеріалів справи, а саме постанови Об`єднаної палати Верховного Суду від 31.05.2019 по справі №924/296/18. Вказане клопотання задоволено; документи долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні, яке відбулося 02.07.2019 здійснено розгляд справи по суті.

Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (стаття 194 Господарського процесуального кодексу України).

В судовому засіданні оглянуто всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір.

Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції .

Судовий процес, на виконання статті 222 Господарського процесуального кодексу України, фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні, яке відбулося 02.07.2019 в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, беручи до уваги, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, а є результатом оцінки належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, надаючи оцінку зібраним у справі доказам в цілому, і кожному доказу окремо, який міститься у справі, мотивуючи відхилення або врахування кожного доказу, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарське зобов`язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (частина 3 статті 180 Господарського кодексу України).

Між ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ "НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" (далі - позивач, продавець) та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ ЗБУТ" (далі - відповідач, покупець) укладено договір №17-204-Н від 12.04.2017 купівлі-продажу природного газу (далі - договір).

Предметом договору визначено, що продавець зобов`язується передати покупцеві у 2017-2018 роках природний газ, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити його на умовах цього договору (пункт 1.1 договору). Природний газ, що передається за цим договором, використовується покупцем виключно для постачання побутовим споживачам (пункт 1.2 договору). За цим договором може бути переданий природний газ (за кодом згідно УКТЗЕД 2711 21 00 00) власного видобутку (природний газ, видобутий на території України) та/або імпортований природний газ, ввезений ПАТ "Національа акціонерна компанія "Нафтогаз України" на митну територію України (пункт 1.3 договору).

Ціну договору визначено у розділі 5. Ціна природного газу.

Строк. Цей договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін (за їх наявності), поширює свою дію на відносини, що фактично склалися між сторонами з 01.04.2017 і діє в частині продажу природного газу до 31.03.2018 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (пункт 11.1 договору).

Відтак, сторонами погоджено істотні умови договору.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 Цивільного кодексу України).

Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Договір у встановленому порядку не оспорений, не визнаний недійсним.

Таким чином, укладений між сторонами договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов`язковим для виконання сторонами.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 656 Цивільного кодексу України визначено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Таким чином, відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі договору купівлі-продажу, є господарськими зобов`язаннями, а згідно з приписами статей 193 Господарського кодексу України, 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу (стаття 663 Цивільного кодексу України).

Як зазначено у пункті 3.2 договору, приймання-передача газу, переданого позивачем відповідачеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу.

На виконання умов укладеного між сторонами договору позивач передав відповідачу газ на загальну суму 1091481348,95грн., що підтверджується:

- актом приймання-передачі природного газу від 30.04.2017 на суму 467422735,70грн. (квітень 2017 року);

- актом приймання-передачі природного газу від 31.05.2017 на суму 165958104,58грн. (травень 2017 року);

- актом приймання-передачі природного газу від 30.06.2017 на суму 111807782,30грн. (червень 2017 року);

- актом приймання-передачі природного газу від 31.07.2017 на суму 112513523,63грн. (липень 2017 року);

- актом приймання-передачі природного газу від 31.08.2017 на суму 114301011,42грн. (серпень 2017 року);

- актом приймання-передачі природного газу від 30.09.2017 на суму 119478191,32грн. (вересень 2017 року).

Вказані акти підписано уповноваженими представниками обох сторін та скріплено відповідними печатками підприємств.

Доказів щодо наявності заперечень стосовно кількості або вартості поставленого позивачем газу матеріали справи не містять.

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до пункту 6.1 договору оплата за газ здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ, крім фактично переданого природного газу, визначеного абзацом 3 цього пункту, здійснюється до 25 числа (включно) місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу газу.

Остаточний розрахунок з оплати вартості придбаного природного газу на суму наданих побутовим споживачам пільг, субсидій та компенсацій проводиться за процедурою, визначеною Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 і має бути здійснений протягом 90 днів з 1 числа місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу. У разі, якщо продавець протягом 5 робочих днів з дати надходження спільного протокольного рішення не підпише його, зазначений строк оплати вартості природного газу продовжується на кількість днів, що дорівнює кількості днів, які перевищують цей 5 денний строк.

Вартість фактично переданого природного газу, яка підлягає сплаті грошовими коштами за процедурою, передбаченою абзацом третім цього пункту, визначається на підставі актів звіряння розрахунків (в тому числі, коригуючи актів) за відповідний місяць, підписаних покупцем та розпорядником коштів місцевого бюджету, оригінали яких надаються покупцем продавцеві до 25 числа (включно) місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу.

У разі не надання покупцем продавцеві до 25 числа (включно) передбачених в абзаці четвертому цього пункту актів звіряння розрахунків за відповідний місяць, остаточний розрахунок за весь фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу газу.

Покупець зберігає за собою право надати акт звіряння розрахунків, передбачений в абзаці четвертому цього пункту до закінчення 90 (дев`яностого) дня, що відраховується з 1 числа місяця, що настає за місяцем, в якому була здійснена купівля-продаж природного газу. При цьому, у випадку, якщо покупець надасть продавцеві, передбачений абзацом четвертим цього пункту, акт звіряння пізніше 25 числа (включно) місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу газу, але до закінчення 90 днів, що відраховуються з 1 числа місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу, то розрахунок за придбаний покупцем газ, в частині суми зазначеної в такому акті звіряння, буде здійснюватись в порядку, передбаченому абзацом третім цього пункту, але з такими особливостями. З дати надання продавцеві покупцем зазначеного вище акта звіряння, припиняється нарахування продавцем неустойки, 3% річних, а також інфляційних збитків на суму, зазначену в такому акті звіряння, на період з дати надання акта звіряння продавцеві і до закінчення 90 днів, що відраховуються з 1 числа місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу. Остаточний розрахунок за придбаний покупцем природний газ в частині, що підлягає оплаті за процедурою, передбаченою Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20, має бути здійснений до закінчення 90 - денного строку і відраховується з 1 числа місяця, що настає за місяцем. в якому була здійснена купівля-продаж природного газу, за виключенням випадків, коли продавець протягом 5 робочих днів з дати надходження спільного протокольного рішення не підпише його, то зазначений строк оплати вартості природного газу продовжується на кількість днів, що дорівнює кількості днів які перевищують цей 5 денний строк.

Покупець може ініціювати проведення розрахунку за придбаний природний газ за процедурою, передбаченою Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 і після спливу 90-денного строку, передбаченого абзацом 3 цього пункту.

Сторони погодили, що підписання спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 не змінює строків та умов розрахунків за цим договором, за виключенням випадків, коли продавець протягом 5 робочих днів з дати надходження спільного протокольного рішення не підпише його, то зазначений строк оплати вартості природного газу продовжується на кількість днів, що дорівнює кількості днів, які перевищують цей 5-денний строк.

Пунктом 6.2 договору сторони передбачили, що оплата за природний газ здійснюється з поточного рахунка із спеціальним режимом використання покупця на поточний рахунок із спеціальним режимом використання продавця кожного банківського дня розрахункового місяця згідно з нормативами розподілу коштів, затвердженими відповідною постановою НКРЕКП.

У пункті 6.3 договору встановлено, що за наявності заборгованості за попередні періоди покупець перераховує кошти з поточного рахунка на поточний рахунок із спеціальним режимом використання продавця.

Сторони визнали, а господарський суд встановив, що розрахунки за отриманий природний газ проведені в повному обсязі і в розмірі 1091481348,95грн.

Однак позивач вказує, що такі розрахунки були здійснені відповідачем з порушенням встановленого у пункті 6.1 договору строку проведення розрахунків.

Протягом періоду постачання природного газу між відповідачем (як постачальником природного газу), Департаментом соціального захисту населення Дніпропетровської облдержадміністрації, Управлінням соціального захисту населення Дніпровської райдержадміністрації, Управлінням праці та соціального захисту населення районних у місті Дніпрі рад підписано акти звірки розрахунків по пільгах, субсидіях та компенсаціях.

Між позивачем, відповідачем та органами виконавчої влади укладено ряд спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за теплопостачання, природний газ та послуги з постачання, транспортування, розподілу природного газу за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України.

Згідно статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань”, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань”, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно з пунктом 7.1 договору за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим договором.

Приписами пункту 7.2 договору визначено, що у разі невиконання покупцем пункту 6.1 цього договору, він зобов`язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню в розмірі облікової Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від простроченого платежу за кожний день його прострочення.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи несвоєчасну сплату відповідачем вартості поставленого газу позивач, на підставі пункту 7.2 договору, звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 60493442,45грн. пені за загальний період прострочення з 26.05.2017 по 27.02.2018; 13939822,28грн. трьох відсотків річних за загальний період прострочення з 26.05.2017 по 27.02.2018; 49721769,08грн. інфляційних витрат за загальний період прострочення з 26.05.2017 по 27.02.2018.

Спір по справі стосується стягнення пені, річних та інфляційних втрат у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем договору купівлі-продажу природного газу від 12.04.2017 №17-204-Н щодо оплати отриманого газу.

Відповідно до умов договору, природний газ, що передається за цим договором, використовується покупцем виключно для постачання побутовим споживачам.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2015 №758 "Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період)" (яка була чинною на момент укладення між сторонами договору купівлі-продажу природного газу від 12.04.2017 №17-204-Н) згідно з додатком 1 на ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" як на постачальника природного газу покладено спеціальні обов`язки щодо постачання природного газу побутовим споживачам та релігійним організаціям (крім обсягів, що використовуються для провадження їх виробничо-комерційної діяльності).

Згідно з пунктом 14 даної постанови постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується відповідно до законодавства.

Постановою Кабінету Міністрів України №792 від 30.09.2015 "Про забезпечення проведення розрахунків за спожитий природний газ" (в редакції станом на момент виникнення правовідносин між сторонами) затверджено Порядок відкриття (закриття) поточних рахунків із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ та Порядок проведення розрахунків за спожитий природний газ.

Відповідно до Порядку постачальники природного газу, на яких покладено спеціальні обов`язки з постачання природного газу (далі - газопостачальні підприємства), та їх структурні підрозділи, а також оптові продавці, що здійснюють продаж природного газу газопостачальним підприємствам для виконання їх спеціальних обов`язків (далі - оптові продавці), відкривають в установах уповноваженого банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ від споживачів, в порядку, визначеному Національним банком.

Газопостачальні підприємства і оптові продавці відкривають поточні рахунки із спеціальним режимом використання для виконання покладених на них спеціальних обов`язків щодо постачання та продажу природного газу. При цьому, якщо для певної категорії (групи) споживачів встановлено ціни, які відрізняються від звичайних чи ринкових цін, газопостачальні підприємства і оптові продавці відкривають в установах уповноваженого банку окремі поточні рахунки із спеціальним режимом використання для кожної такої категорії (групи) споживачів.

Газопостачальні підприємства і оптові продавці обумовлюють у відповідному договорі про відкриття банківського рахунка право уповноваженого банку на договірне списання (перерахування) з поточних рахунків із спеціальним режимом використання коштів, що надходять за спожитий природний газ, без застосування платіжних вимог.

Уповноважений банк подає НКРЕКП перелік поточних рахунків із спеціальним режимом використання, відкритих газопостачальними підприємствами і оптовими продавцями.

Перелік поточних рахунків із спеціальним режимом використання газопостачальних підприємств і оптових продавців подається уповноваженим банком до НКРЕКП на затвердження та доводиться до відома Національного банку, підприємств поштового зв`язку, а також споживачів та інших учасників розрахунків шляхом опублікування в офіційному друкованому виданні Кабінету Міністрів України та розміщується на офіційному веб-сайті НКРЕКП.

Газопостачальні підприємства інформують протягом 10 робочих днів від дня відкриття поточного рахунка із спеціальним режимом використання споживачів про відкриті в уповноваженому банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання.

Газопостачальні підприємства укладають у двомісячний строк із споживачами нові договори (додаткові угоди) із зазначенням відповідного поточного рахунка із спеціальним режимом використання для зарахування коштів за спожитий природний газ виключно на такий рахунок.

Під час укладення договорів купівлі-продажу природного газу між газопостачальними підприємствами і оптовими продавцями, а також договорів постачання природного газу між газопостачальними підприємствами та споживачами визначаються умови щодо оплати за природний газ виключно на поточні рахунки із спеціальним режимом використання.

У разі припинення (закінчення строку виконання) спеціальних обов`язків газопостачальних підприємств і оптових продавців газопостачальні підприємства і оптові продавці закривають поточні рахунки із спеціальним режимом використання у порядку, визначеному нормативно-правовими актами Національного банку. Про закриття поточного рахунка із спеціальним режимом використання уповноважений банк у дводенний строк письмово повідомляє НКРЕКП.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України №792 від 30.09.2015 "Про забезпечення проведення розрахунків за спожитий природний газ" затверджено порядок проведення розрахунків за спожитий природний газ.

Згідно з положеннями частин 1-3 статті 12 Господарського кодексу України держава для реалізації економічної політики, виконання цільових економічних та інших програм і програм економічного і соціального розвитку застосовує різноманітні засоби і механізми регулювання господарської діяльності. Основними засобами регулюючого впливу держави на діяльність суб`єктів господарювання є: державне замовлення; ліцензування, патентування і квотування; технічне регулювання; застосування нормативів та лімітів; регулювання цін і тарифів; надання інвестиційних, податкових та інших пільг; надання дотацій, компенсацій, цільових інновацій та субсидій. Умови, обсяги, сфери та порядок застосування окремих видів засобів державного регулювання господарської діяльності визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами, а також програмами економічного і соціального розвитку. Встановлення та скасування пільг і переваг у господарській діяльності окремих категорій суб`єктів господарювання здійснюються відповідно до цього Кодексу та інших законів.

Одним із засобів державного регулювання господарської діяльності є визначення механізму перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот за рахунок надходження до загального фонду державного бюджету рентної плати за користування надрами для видобування природного газу та газового конденсату і податку на додану вартість, що сплачується НАК "Нафтогаз України" та ПАТ "Укртрансгаз".

Наведене регулювання визначено постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій" (далі - Порядок).

Цим Порядком передбачено, що він визначає механізм перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот за рахунок надходження до загального фонду державного бюджету рентної плати за користування надрами для видобування природного газу та газового конденсату і податку на додану вартість, що сплачується Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" та ПАТ "Укртрансгаз", а також за рахунок надходження до загального фонду державного бюджету від погашення податкового боргу, в тому числі реструктуризованого або розстроченого (відстроченого) з податку на додану вартість, що сплачується виробниками електроенергії і вугледобувними підприємствами.

Відшкодування коштів на пільги, субсидії здійснюється з Державного бюджету України за спеціальною процедурою. При цьому, такі кошти не є коштами суб`єкта господарювання, а безпосередньо перераховуються на рахунок, в даному випадку - ПАТ "Нафтогаз України (позивачу).

Отже, державою фактично визначено спеціальний режим проведення розрахунків за поставлений природний газ, що, по суті, усуває відповідача від процесу розподілу отриманих від споживачів грошових коштів на свій розсуд та полягає у автоматичному перерахуванні зі спеціальних рахунків грошових коштів на рахунки позивача за визначеними нормативами.

Таким чином, у відповідача відсутня можливість впливати на порядок, строки та розмір розрахунків з позивачем за поставлений природний газ, що, зокрема, виключає можливість застосування до відповідача відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання у вигляді нарахування пені, 3% річних та інфляційних.

Аналогічні положення закріплені у Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженому постановою КМУ №256 від 04.03.2002, згідно з пунктом 4 якого перерахування сум субвенцій на фінансування видатків місцевих бюджетів для здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення провадиться Державною казначейською службою згідно з помісячним розписом асигнувань державного бюджету, але в межах фактичних зобов`язань відповідних бюджетів щодо пільг, субсидій і допомоги населенню.

Таким чином, держава взяла на себе бюджетне зобов`язання щодо відшкодування частини витрат підприємств паливно-енергетичного комплексу, пов`язаних з газопостачанням населення, яке використовує субсидії та має пільги з оплати комунальних послуг, а саме - витрат на придбання природного газу, його транспортування магістральними та переміщення розподільчими газопроводами.

Пунктом 7 Порядку визначено, що розрахунки проводяться за згодою учасників на підставі актів звіряння або договорів, які визначають величину щомісячного споживання ресурсів (товарів, послуг) і спільних протокольних рішень, підписаних усіма учасниками таких розрахунків.

Запроваджуючи механізм взаємних розрахунків між підприємствами паливно-енергетичного комплексу (надалі - ПЕК), визначений Порядком, держава забезпечує відшкодування частини витрат підприємств ПЕК, пов`язаних з газопостачанням населення, яке використовує житлові субсидії та має пільги з оплати комунальних послуг.

Тобто правовідносини щодо проведення розрахунків між сторонами в цій частині (у розмірі отриманих пільг та субсидій населенням на відповідній території діяльності відповідача) зазнають імперативного регулюючого впливу держави, якою приймаються законодавчі акти щодо виділення відповідних субвенцій на фінансування пільг та субсидій; соціального захисту відповідних категорій громадян та їх гарантій. А тому на виконання таких законодавчих актів державою в особі відповідних державних органів приймаються підзаконні нормативні акти.

Отже, незалежно від того, що правовідносини між сторонами виникли на підставі господарського договору, грошові зобов`язання між сторонами договору в частині, яку держава буде компенсувати за рахунок коштів державного бюджету, регулюються відповідними нормами законодавства, зокрема, адміністративного (бюджетного), і застосування та чинність яких не залежить від того, чи передбачали сторони у договорі відповідні умови.

Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

У відповідності до приписів частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги є безпідставними та недоведеними і в їх задоволенні слід відмовити.

Судові витрати. З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у розмірі 616700,00грн. покласти на позивача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 254, 256-257, пунктом 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" (01601, м.Київ, ВУЛИЦЯ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО, будинок 6; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 20077720) до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ ЗБУТ" (49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ВУЛИЦЯ ШЕВЧЕНКА, будинок 2; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 39572642) про стягнення 124155033,81грн., з яких 60493442,45грн. пені; 13939822,28грн. трьох відсотків річних;49721769,08грн. інфляційних втрат (договір №17-204-Н від 12.04.2017 купівлі-продажу природного газу) відмовити у повному обсязі.

Судові витрати покласти на ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" (01601, м.Київ, ВУЛИЦЯ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО, будинок 6; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 20077720).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1,2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України).

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 2 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до пункту 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення буде складено протягом десяти днів з дня закінчення розгляду справи.

Дата підписання та складення повного судового рішення - 05.07.2019.

Суддя І.В. Петренко