Рішення № 82827717, 24.06.2019, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

24 червня 2019 року м. Чернігів справа № 927/244/19

Господарський суд Чернігівської області у складі судді А.С. Сидоренка, за участю секретаря судового засідання Степаненко К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження матеріали позовної заяви за позовом Фізичної особи - підприємця Ільчук Валентини Іванівни АДРЕСА_1 До Ніжинської міської ради 16600, м. Ніжин Чернігівської області, пл. І.Франка, 1про визнання частково недійсним рішення

за участю представників сторін:

від позивача: Приходько С.О. - адвокат (ордер на надання правової допомоги серії ЧН № 064929 від 23.04.2019р.)

від відповідача: Копилова Є.Г. - нач. сектора з питань претензійно-позовної роботи та запобігання корупції відділу юридично-кадрового забезпечення апарату виконавчого комітету Ніжинської міської ради, дов. від 12.02.2019р. № 02.1-18/283 (в судовому засіданні 23.05.2019р.); Ільющенко С.В. - гол. спец-т сектора з питань претензійно-позовної роботи та запобігання корупції відділу юридично-кадрового забезпечення апарату виконавчого комітету Ніжинської міської ради, дов. від 06.05.2019р. № 02.1-18/905 (в судовому засіданні 24.06.2019р.)

Рішення виноситься після перерв, оголошених в судовому засіданні з 23.05.2019р. по 11.06.2019р. та з 11.06.2019р. по 24.06.2019р., на підставі ст. 216 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 24.06.2019р., на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, було підписано вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

22 березня 2019 року до Господарського суду Чернігівської області надійшла позовна заява Фізичної особи - підприємця Ільчук Валентини Іванівни до Ніжинської міської ради про визнання недійсним п. 1 рішення 51 сесії Ніжинської міської ради Чернігівської області VII скликання від 30.01.2019р. № 22-51/2019 «Про припинення права користування земельними ділянками, надання земельних ділянок суб`єктам господарювання фізичним особам», яким припинено право користування на умовах оренди земельною ділянкою площею 0,0024 га за адресою: м. Ніжин, вул. Гоголя, 19, кадастровий номер 7410400000:04:001:0053, що надана у користування на умовах оренди фізичній особі - підприємцю Ільчук Валентині Іванівни для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (розміщення тимчасової споруди торгівельного призначення для здійснення підприємницької діяльності (кіоск)), відповідно до Договору оренди землі від 26 червня 2007 року зареєстрованого у Ніжинському міському відділі земельних ресурсів від 03 липня 2007 року № О4-К07851000053.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що відповідне рішення органу місцевого самоврядування є таким, що не узгоджується з положеннями чинного законодавства України.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 26.03.2019р.:

позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі;

постановлено здійснювати розгляд позовної заяви за правилами загального позовного провадження;

призначено розгляд позовної заяви в підготовчому засіданні на 23.04.2019р.;

встановлено процесуальний строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.

У встановлений судом процесуальний строк відповідачем відзив на позовну заяву до Господарського суду Чернігівської області поданий не був.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Натомість, 10 квітня 2019 року до Господарського суду Чернігівської області надійшло клопотання від 02.04.2019р. № 02.1-18/5-300 відповідача про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору. В обґрунтування даного клопотання відповідач зазначив, що Ніжинська міська рада Чернігівської області рішенням від 27.02.2019р. № 36-52/2019 «Про поновлення договорів оренди земельних ділянок суб`єктам господарювання фізичним особам» (п. 2) вирішила вважати таким, що втратив чинність п. 1 рішення Ніжинської міської ради «Про припинення права користування земельними ділянками, надання земельних ділянок суб`єктам господарювання фізичним особам» № 22-51/2019 від 30.01.2019р.

Цим же рішенням міської ради, на виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 24.10.2016р. по справі № 927/734/16 поновлено договір оренди землі № 53 від 06.06.2007р. на тих самих умовах, а саме 6 (шість) місяців 6 (шість) днів з 20 червня 2019 року до 26 грудня 2019 року (включно) на земельну ділянку площею 0,0024 га за адресою: м. Ніжин, вул. Гоголя, 19, кадастровий номер 7410400000:04:001:0053, фізичній особі - підприємцю Ільчук Валентині Іванівни для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (розміщення тимчасової споруди торгівельного призначення для здійснення підприємницької діяльності (кіоск)).

Таким чином, відповідач вважає, що ним ще до звернення позивача з даним позовом до суду відновлені порушені права останнього.

Присутній в підготовчому засіданні 23.04.2019р. повноважний представник позивача заперечував проти клопотання відповідача.

Розглянувши вказане вище клопотання відповідача, суд постановив протокольну ухвалу про відмову у його задоволенні, оскільки позивач заперечує проти закриття провадження у справі, вважаючи, що на сьогоднішній день існування спору не припинено, та наполягає на вирішенні спору по суті.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 23.04.2019р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 23.05.2019р.

20 травня 2019 року відповідачем, в порядку ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, до Господарського суду Чернігівської області подано клопотання від 15.05.2019р. № 02.1-18/5-410 про долучення доказів до справи, а саме: копію додаткової угоди до договору оренди землі від 26.06.2007р. № 53, що зареєстрований у Ніжинському міському відділі земельних ресурсів 03.07.2007р. за № 04-К07851000053, а також Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна - земельної ділянки (кадастровий номер 7410400000:04:001:0053) площею 0,0024 га, право оренди на яку зареєстровано за позивачем 07.05.2019р.

Звертаючись з вказаним вище клопотанням, відповідач зазначає, що станом на 23.04.2019р. він не мав відомостей щодо підписання позивачем додаткової угоди до договору оренди землі від 26.06.2007р. № 53 про його поновлення на той самий строк і на тих самих умовах.

На думку відповідача, подані ним документи є необхідними для об`єктивного та неупередженого вирішення даного спору.

В судовому засіданні 23.05.2019р. суд постановив протокольну ухвалу про задоволення вказаного вище клопотання позивача.

В судових засіданнях 23.05.2019р. та 11.06.2019р., на підставі ст. 216 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 11.06.2019р. та до 24.06.2019р. відповідно.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:

Ільчук Валентина Іванівна зареєстрована в якості фізичної особи - підприємця 09.08.1995р., про що у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесені відомості за № 2 063 017 0000 002190.

За змістом ст. 2 Земельного кодексу України, земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами (ч. 1 ст. 3 Земельного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 4 Земельного кодексу України, земельне законодавство включає цей Кодекс, інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин.

Статтею 78 Земельного кодексу України визначено, що право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Згідно ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Частиною 1 ст. 122 Земельного кодексу встановлено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Система та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначені Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».

За змістом ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Статтею 33 Закону України від 06.10.1998р. № 161-XIV «Про оренду землі» передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Чернігівської області від 24.10.2016р. по справі № 927/734/16, залишеним без змін постановами Київського апеляційного господарського суду від 23.05.2017р. та Вищого господарського суду України від 19.10.2017р., частково задоволено позовні вимоги Фізичної особи - підприємця Ільчук Валентини Іванівни до Ніжинської міської ради Чернігівської області; зобов`язано орган місцевого самоврядування поновити договір оренди землі № 53 від 26 червня 2007 року, укладений між Ніжинською міською радою Чернігівської області та підприємцем Ільчук Валентиною Іванівною, зареєстрований у Державному реєстрі земель 03 липня 2007 року за № 04-К 07851000053, на тих самих умовах, шляхом підписання додаткової угоди до договору оренди землі № 53 від 26 червня 2007 року.

Вирішуючи вказаний вище спір, в межах справи № 927/734/16 судом були встановлені наступні обставини:

«…29.11.2002 між Ніжинською міською радою та підприємцем Ільчук В. І . було укладено договір оренди земельної ділянки, згідно з умовами якого позивачу було передано в оренду на термін до 07.11.2003, земельну ділянку, площею 0,0012 га, по вул . Гоголя у м. Ніжині , з метою встановлення малої архітектурної форми - кіоску. Цей договір було зареєстровано у Ніжинському міському відділі земельних ресурсів, про що у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис 09.12.2002 № 1022. 16.12.2002 надана в оренду земельна ділянка була передана підприємцеві за актом прийому-передачі земельної ділянки.

Як свідчать матеріали справи, з метою встановлення малої архітектурної форми - належного позивачу кіоску, між Ніжинською міською радою та підприємцем Ільчук В. І . 08.09.2003 знову було укладено договір оренди земельної ділянки, терміном до 17.07.2004, площею 0,0024 га, яка знаходиться в м. Ніжині по вул. Гоголя . Цей договір зареєстровано у Ніжинському відділі земельних ресурсів, про що у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис 08.09.2003 № 1192.

03.08.2005, для розміщення належної позивачу малої стаціонарної архітектурної форми - кіоску по продажу промтоварів, між Ніжинською міською радою та підприємцем Ільчук В.І. знову було укладено договір оренди землі, згідно з умовами якого в оренду позивачу було передано в оренду земельну ділянку, яка знаходиться у м. Ніжині по вул. Гоголя, 19 , загальною площею 0,0024 га, у тому числі 0,0015 га - під будівлею, 0,0009 га - територія благоустрою. Цей договір було укладено до 01.08.2006 та зареєстровано у Ніжинській міській раді, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис 05.08.2005 за № 1525.

Рішенням Ніжинської міської ради (VI сесії V скликання) від 26.07.2006 підприємцю Ільчук В.І. було поновлено договір оренди терміном з 05.08.2006 до 01.08.2007 на земельну ділянку площею 0,0024 га по вул . Гоголя , 19 , під раніше встановленою малою архітектурною формою.

На підставі цього рішення міської ради, між Ніжинською міською радою та підприємцем Ільчук В . І. 26.07.2006 укладено договір оренди землі, за умовами якого позивачу передано в оренду земельну ділянку загальною площею 0,0024 га, яка знаходиться у м . Ніжині по вул. Гоголя, 19 .

Земельна ділянка передана в оренду для розміщення малої архітектурної форми.

Цей договір було укладено з 05.08.2006 до 01.08.2007 та зареєстровано у Ніжинському міському відділі земельних ресурсів, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис 05.08.2006 за № 1678.

В подальшому, на підставі рішення Ніжинської міської ради (XXII сесії V скликання) від 26.06.2007, між Ніжинською міською радою та підприємцем Ільчук В . І. було укладено, на тих самих умовах договору від 26.07.2006, договір оренди землі № 53 від 26.06.2007.

Цей договір було укладено терміном до 01.08.2008 та зареєстровано у Ніжинському міському відділі земельних ресурсів, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис 03.07.2007 за № 04-К07851000053.

Після закінчення терміну цього договору, між Ніжинською міською радою та ФОП Ільчук В.І. договорів оренди земельної ділянки, загальною площею 0,0024 га, яка знаходиться у м. Ніжині, по вул. Гоголя, 19 , для розміщення належної позивачу малої архітектурної форми - кіоску, не укладалося.

Ільчук В.І. звернулася до Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області з позовом до Ніжинської міської ради про зобов`язання прийняти рішення. Підставою цього позову була відмова міськради у продовжені договору оренди землі.

Рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 09.04.2009 у справі № 2-469/09р, за позовом Ільчук В.І . до Ніжинської міської ради, яке набрало законної сили 20.04.2009, було зобов`язано Ніжинську міську раду прийняти рішення про поновлення Ільчук В. І . договору оренди на земельну ділянку площею 0,0024 га по вул. Гоголя, 19 в м. Ніжині , під раніше встановленою малою архітектурною спорудою, строком на 5 років (тобто до 20.04.2014).

Після набрання рішенням законної сили, судом 14.05.2009 видано виконавчий лист, який було пред`явлено до виконання. Це рішення суду Ніжинською міською радою виконано не було.

Вищенаведені факти відповідачем не заперечуються.

Як свідчать матеріали справи, питання щодо поновлення договору оренди земельної ділянки площею 0,0024 га по вул. Гоголя , 19 у м. Ніжині підприємцю Ільчук В.І. для розміщення малої архітектурної форми - кіоску неодноразово, протягом 2009 - 2015 років, за зверненнями позивача виносилося на розгляд сесій Ніжинської міської ради, проте, будь-яких рішень, в розумінні вищенаведеної ст. 59 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», міськрадою взагалі не приймалося. Листів-повідомлень про прийняття міською радою рішення про відмову в поновленні договору оренди, в тому числі по причині прийняття радою рішення про заборону розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у центральній (історичній) зоні міста, позивачу не надсилалося.

Разом з тим, позивач весь цей час користувався та користується виділеною земельною ділянкою, загальною площею 0,0024 га, по вул. Гоголя, 19 у м. Ніжині , з розміщеним на ній належним позивачу кіоском, належно виконуючи свої зобов`язання за договором, сплачуючи орендну плату, що підтверджується копією довідки Ніжинської ОДПІ.

Отже, бездіяльність міської ради в таких випадках має кваліфікуватися як зволікання у вирішенні питання по суті у встановлені строки, що створює певну невизначеність стосовно прав ФОП Ільчук В.І. або їх порушення. Втім, зволікання Ніжинської міської ради та не укладення додаткової угоди до вказаного договору оренди землі, за вищевказаних обставин, не припиняє самих відносин оренди землі.»

Таким чином, під час вирішення спору між сторонами в межах справи № 927/734/16 був встановлений факт тривалого зволікання з боку органу місцевого самоврядування щодо прийняття рішення стосовно земельної ділянки, наданої позивачу у користування на правах оренди. При цьому, позивач належним чином виконував умови договору оренди земельної ділянки, а тому є таким, що має переважне право на його укладення, у зв`язку з чим у встановленому чинним законодавством України порядку звернувся до органу місцевого самоврядування з метою поновлення відповідного договору.

За змістом ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 141 Земельного кодексу України визначені підстави припинення права користування земельною ділянкою:

а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;

б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом;

в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій;

г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;

ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;

д) систематична несплата земельного податку або орендної плати;

е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці;

є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

За змістом ст. 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі припиняється в разі:

закінчення строку, на який його було укладено;

викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом;

поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря;

смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки;

ліквідації юридичної особи-орендаря;

відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем;

набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці;

припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства).

Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Рішенням 51 сесії Ніжинської міської ради Чернігівської області VII скликання від 30.01.2019р. № 22-51/2019 «Про припинення права користування земельними ділянками, надання земельних ділянок суб`єктам господарювання фізичним особам» (п. 1) припинено право користування на умовах оренди земельною ділянкою площею 0,0024 га за адресою: м. Ніжин, вул. Гоголя, 19, кадастровий номер 7410400000:04:001:0053, що надана у користування на умовах оренди фізичній особі-підприємцю Ільчук Валентині Іванівни для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (розміщення тимчасової споруди торгівельного призначення для здійснення підприємницької діяльності (кіоск)), відповідно до Договору оренди землі від 26 червня 2007 року зареєстрованого у Ніжинському міському відділі земельних ресурсів від 03 липня 2007 року № О4-К07851000053.

При цьому, як було встановлено під час вирішення спору по даній справі, спірне рішення було прийнято відповідачем за відсутності на те жодної з вказаних вище правових підстав.

За змістом ст. 1291 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання.

27 лютого 2019 року 52 сесією Ніжинської міської ради Чернігівської області VII скликання прийнято рішення № 36-52/2019 «Про поновлення договорів оренди земельних ділянок суб`єктам господарювання фізичним особам», яким вирішено:

на виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 24 жовтня 2016 року № 927/734/16 поновити договір оренди землі № 53 від 06 червня 2007 року на тих самих умовах, а саме 6 (шість) місяців 6 (шість) днів з 26 червня 2019 року до 26 грудня 2019 року (включно) на земельну ділянку площею 0,0024 га за адресою: м. Ніжин, вул. Гоголя, 19, кадастровий номер 7410400000:04:001:0053 фізичній особі-підприємцю Ільчук Валентині Іванівні для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (розміщення тимчасової споруди торгівельного призначення для здійснення підприємницької діяльності (кіоск));

п. 1 рішення Ніжинської міської ради «Про припинення права користування земельними ділянками, надання земельних ділянок суб`єктам господарювання фізичним особам» № 22-51/2019 від 30 січня 2019 року вважати таким, що втратив чинність».

Отже, фактично до звернення позивача з даним позовом до господарського суду (згідно відтиску штампу відділення поштового зв`язку позовна заява разом з доданими до неї документами здана для відправки 21.03.2019р. та надійшла до суду 22.03.2019р.) відповідачем було виконано рішення Господарського суду Чернігівської області від 24.10.2016р. по справі № 927/734/16 шляхом прийняття органом місцевого самоврядування відповідного рішення.

Згідно відмітки на копії витягу з відповідного рішення його примірник отриманий позивачем особисто 26.03.2019р.

Як вбачається з матеріалів справи, 09 квітня 2019 року між сторонами була укладена додаткова угода до договору оренди землі від 26.06.2007 року № 53, що зареєстрований у Ніжинському міському відділі земельних ресурсів 03.07.2007р. за № 04-К07851000053, якою, зокрема поновлено договір оренди землі від 26.06.2007 року № 53 на тих самих умовах на земельну ділянку площею 0,0024 га за адресою: м. Ніжин, вул. Гоголя, 19, кадастровий номер 7410400000:04:001:0053.

Зазначена вище додаткова угода укладена сторонами відповідно до ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», на виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 24.10.2016р. по справі № 927/734/16, п. 1 рішення Ніжинської міської ради від 27.02.2019р. № 36-52/2019 «Про поновлення договорів оренди земельних ділянок суб`єктам господарювання фізичним особам».

На виконання вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», 07 травня 2019 року (номер запису про інше речове право: 31501672) була проведена державна реєстрація права оренди земельної ділянки площею 0,0024 га, кадастровий номер 7410400000:04:001:0053, підстава виникнення іншого речового права - договір оренди землі від 03.05.2019р., додаткова угода від 09.04.2019р., рішення Ніжинської міської ради Чернігівської області від 27.02.2019р. № 36-52/2019, орендар - Ільчук Валентина Іванівна , орендодавець - територіальна громада в особі Ніжинської міської ради Чернігівської області.

Згідно ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до частини першої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом статей 3, 15, 16 Цивільного кодексу України правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. За результатами розгляду такого спору має бути визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним, тому суд повинен відмовляти у задоволенні позовної вимоги, яка не відповідає ефективному способу захисту права чи інтересу.

Із змісту ст. 16 Цивільного кодексу України та завдання господарського судочинства, викладеного у ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, випливає, що вирішуючи господарський спір, слід з`ясувати, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14.06.2019р. по справі № 910/6642/18.

Як вже було вказано вище і як підтверджується матеріалами справи, у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття спірного рішення з урахуванням обставин, встановлених під час розгляду спору в межах справи № 927/734/16 щодо зволікання з боку органу місцевого самоврядування стосовно прийняття рішення відносно земельної ділянки, наданої позивачу у користування на правах оренди (враховуючи належне виконання останнім умов договору оренди земельної ділянки, звернення до відповідача з метою поновлення відповідного договору, тобто наявності переважного права на його укладення).

Проте, до дня звернення позивача до суду з даним позовом (до відкриття провадження у даній справі), відповідач вирішив питання щодо поновлення договору оренди землі та скасування відповідного пункту спірного рішення. При цьому, доказів виконання оспорюваного рішення (вилучення земельної ділянки у позивача та повернення її орендодавцю) матеріали справи не містять.

Оскільки на день звернення до суду пункт рішення органу місцевого самоврядування, який позивач просить визнати недійсним, втратив свою чинність, то фактично право позивача, яке б підлягало захисту в судовому порядку, було відсутнє, а тому визначений позивачем спосіб захисту права (визнання недійсним пункту рішення) в даному випадку не є ефективним з підстав, наведених вище.

Суд вважає, що ефективним способом захисту порушених прав позивача в даному випадку може бути відшкодування шкоди, завданої рішенням органу місцевого самоврядування.

Виходячи з викладених вище фактичних обставин, суд доходить висновку, що позов задоволенню не підлягає.

За змістом ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

За правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи те, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, які полягають у тривалому невиконанні рішення Господарського суду Чернігівської області від 24.10.2016р. по справі № 927/734/16 щодо поновлення договору оренди землі та прийняттям оспорюваного рішення про припинення права користування земельною ділянкою, сплачений позивачем судовий збір в сумі 1 921,00 грн. підлягає покладенню на орган місцевого самоврядування в повному обсязі.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне:

статтею 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

В позовній заяві позивач зазначає, що попередній розрахунок суми судових витрат складається зі сплаченого судового збору та витрат на правничу допомогу, сума якої складає на час подання позову 20 000 (двадцять тисяч) грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 14 лютого 2019 року між ФОП Ільчук Валентиною Іванівною (клієнт) та адвокатом Приходьком Сергієм Олександровичем був укладений договір-доручення про надання правничої допомоги, за умовами якого (п. 5.3) загальна сума вартості послуг адвоката розраховується у додатку до договору, який (які) є невід`ємною частиною договору.

У відповідному додатку сторони погодили, що сума витрат на правничу допомогу становить 20 000,00 грн., у т.ч. 4 000,00 грн. - складання позовної заяви, 16 000,00 грн. - представництво інтересів клієнта в Господарському суді Чернігівської області.

Проте, доказів сплати відповідних грошових коштів позивачем надано не було, а тому в даному випадку відсутні правові підстави для покладення відповідних витрат на відповідача.

Керуючись ст. 2 - 4, 78, 93, 116, 122, 141 Земельного кодексу України, ст. 31, 33 Закону України «Про оренду землі», ст. 75, 123, 126, 129, 165, 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов Фізичної особи - підприємця Ільчук Валентини Іванівни до Ніжинської міської ради про визнання частково недійсним рішення залишити без задоволення.

Стягнути з Ніжинської міської ради Чернігівської області (16600, м. Ніжин Чернігівської області, пл. І.Франка, 1, код 34644701) на користь Фізичної особи - підприємця Ільчук Валентини Іванівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 1 921 грн. 00 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання апеляційної скарги через місцевий господарський суд.

Повний текст рішення складено 04.07.2019р.

Суддя А.С.Сидоренко