Вирок № 82827591, 03.07.2019, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/7357/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2019 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді Іванова А.П.

за участі секретаря Боти О.І.

прокурора Ніроди М.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Ужгороді матеріали кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12018070030001801 від 03.06.2018 року про обвинувачення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Львівської області, Турківського району, с. Турив, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, розлученого, працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,-

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,-

встановив:

01 червня 2018 року близько 12 години 00 хвилин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи умисно, таємно, з корисливих спонукань, з метою незаконного збагачення за рахунок викраденого майна, знаходячись в кімнаті технічного управління будинку за адресою: АДРЕСА_2 , таємно, шляхом вільного доступу викрав майно, належне будинковому комітету «Загорська 26», код ЄДРПОУ 40759204, а саме: 1 металічну трубу, довжиною 1,61 м., товщиною 4 мм., діаметром 60 мм., 1 металічну трубу, довжиною 2,115 м., діаметром 75 мм., товщиною 7 мм., а також 2 запірні гвинтові крани марки «ДУ-50», вартість яких з висновком експерта №497-06-18 від 25.06.2018 з урахуванням ознак зносу становить 580 грн. 985 коп., чим заподіяв будинковому комітету «Загорська 26» матеріальну шкоду на вказану суму.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому та пояснив, що дійсно викрав труби та здав їх на металобрухт і отримав за них 250 грн.

Представник потерпілого голова будинкового комітету «Загорська 26» - Луб О.О. в судове засідання не з`явилася, хоча про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. В матеріалах справи наявна її заяви, в якій просить провести судовий розгляд кримінального провадження без її участі, та просить обвинуваченого не засуджувати.

Прокурор в судовому засіданні просив суд розглядати справу у зв`язку з повним визнанням своєї вини обвинуваченим в порядку ст.349 КПК України, визнати ОСОБА_1 винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України та призначити ОСОБА_1 покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн.

Оскільки прокурор та обвинувачений не заперечили щодо фактичних обставин справи, враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення в повному обсязі за обставин, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги встановлення судом того факту, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин і відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, а також приписи ч. 2 ст. 394 КПК України щодо особливостей апеляційного оскарження, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, визначеному ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням характеризуючих даних про особу обвинуваченого.

Таким чином, оцінивши показання обвинуваченого, які він надав вільно, без примусу та тиску, будучи ознайомленим із правилами ст. ст. 349, 394 КПК України, і які узгоджуються між собою та не суперечать обставинам, викладеним у обвинувальному акті, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185 КК України.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 185 КК України – таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який згідно зі ст. 12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

До обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

За положенням ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року № 7, зі змінами від 06.11.2009 року, звернуто увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. У пункті 2 вказаної постанови зазначено, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 65 КК України суди повинні призначати покарання в межах, установлених санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин. Із урахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом менш суворого покарання особам, які вперше вчинили злочини і тим, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, відшкодували завдані збитки тощо.

Враховуючи наведене та конкретні обставини справи, за яких вчинено діяння, беручи до уваги дані про особу винного, наявність декількох обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченому, суд вважає, що виправлення ОСОБА_1 і попередження вчинення з його боку нових злочинів можливе без ізоляції його від суспільства.

Суд вважає, що саме таке покарання буде достатнім, справедливим і необхідним для виправлення обвинуваченого та для запобігання вчиненню злочинів як ним, так і іншими особами.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ч. 9 ст. 100 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 369-371, 373-376 КПК України, суд, -

засудив:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить - 850,00 (вісімсот п`ятдесят гривень 00 копійок) грн.

Речові докази по справі: слід низу взуття, вилучений під час огляду місця події від 02.06.2018 року, за адресою: м. Ужгород, вул. Загорська, 26 - залишити при матеріалах справи.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України в Закарпатський апеляційний суд через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду А.П. Іванов