Рішення № 8282747, 06.08.2009, Краматорський міський суд Донецької області

Справа №2-4033/2009р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРА1НИ

6 серпня 2009 року місто Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Груіцької Л.О. при секретарі Панасюк К.П., за участю позивачки ОСОБА_1, представника відповідача – ВАТ СКМЗ – ОСОБА_2, представника Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності - ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Краматорську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого Акціонерного Товариства Старокраматорський машинобудівний завод про зобов’язання відповідача провести перерахунок та сплатити матеріальне забезпечення у зв’язку з втратою працездатності відповідно до листків непрацездатності з 27.10.2008 року по 10.02.2009 року з розрахунку 8 годинного робочого дня, про стягнення з відповідача на її користь вихідної допомоги та компенсації за невикористану відпустку, про зобов’язання відповідача сплатити їй середній заробіток за час затримання розрахунку з нею по день фактичного розрахунку,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом до Відкритого Акціонерного Товариства Старокраматорський машинобудівний завод про зобов’язання відповідача провести перерахунок та сплатити матеріальне забезпечення у зв’язку з втратою працездатності відповідно до листків непрацездатності з 27.10.2008 року по 10.02.2009 року з розрахунку 8 годинного робочого дня, про стягнення з відповідача на її користь вихідної допомогу та компенсації за невикористану відпустку, про зобов’язання відповідача сплатити їй середній заробіток за час затримання розрахунку з нею по день фактичного розрахунку, про визнання дій відповідача неправомірними у зв’язку з встановленням їй неповного робочого часу.

19 травня 2009 року позивачка попросила суд її позов у частині визнання дій відповідача неправомірними у зв’язку з встановленням їй неповного робочого часу залишити без розгляду. Клопотання судом задоволено й позов у цій частині залишено без розгляду.

Позов ОСОБА_1 обґрунтувала тим, що вона працювала у відповідача у якості різника паперу. З 27.10.2008 року по 10.02.2009 року вона хворіла у зв’язку з чим отримала другу групу інвалідності. 10.02.2009 року вона була звільнена за п.2 ст.40 КЗОТ України. У день звільнення повний розрахунок не отримала. А саме вона не отримала компенсацію за невикористану відпустку та вихідну допомогу. Крім того їй стало відомо, що розрахунок по лікарняному з 27.10.2008 року по 26.12.2008 року відповідач зробив виходячи з 4 часового робочого дня, а лікарняний за термін з27.12.2008 року по 10.02.2009 року зовсім до розрахунку не прийняв.

У судовому засіданні позивачка позов підтримала та попросила суд його задовольнити повністю.

Представник відповідача – ВАТ СКМЗ позов визнала частково та пояснила, що дійсно на день звільнення позивачці підприємство заборгувало компенсацію за невикористану відпустку та вихідну допомогу, але позов у частині неправильного нарахування по лікарняним не визнає посилаючись на Постанову Правління товариства та комітету профспілки № 37 від 26.08.2008 року про доповнення п.1 розділу 3 Колективного договору нормою яка встановлює 4-х годинний робочій день, на Наказ № 469 від 29.08. 2008 року про ведення в дію цієї Постанови з 1 листопада 2008 року по 31.12.2008 року, на Постанову правління товариства та комітету профспілки № 45 від 17.10.2008 року, відповідно до якого не встановлено робочих днів у січні 2009 року, на Наказ № 658 від 28.11.2008 року відповідно до якого у лютому 2009 року встановлено 4х годинний робочий день.

Представник Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності - ОСОБА_3, суду пояснила, що нарахування по лікарняним ОСОБА_1 зроблено відповідачем неправильно , що порушує її права на з соціального страхування по тимчасовій непрацездатності, бо розрахунок по лікарняному проводиться застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або часткове компенсує втрату заробітної плати. Обчислення розміру заробітної плати для здійснення оплати днів тимчасової непрацездатності провадиться у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України, тобто береться середній заробіток до настання страхового випадку.

Правовідносини по даному позові регулюються Кодексом законів про працю.

Відповідно до ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства провадиться в день звільнення. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій частині строк виплатити не оспорювань ним суму.

Згідно зі ст.. 44 КЗпПУкраїни при припиненні трудового договору з підстав зазначених у п.6 ст. 36 та п.п.1,2 с.40 КЗпП України працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менш середнє місячного заробітку.

Відповідно до ст.. 83 КЗпП України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки.

Відповідно до ст.. 253 КЗпПУкраїни особи, які працюють за трудовим договором підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню.

Відповідно до ст.. 35 Закону України « Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати.

У судовому засіданні встановлено, що позивачка працювала у відповідача є соціально застрахованою особою й 10.02.2009 року наказом № 100 була звільнена.

На час звільнення відповідач їй заборгував, а саме не виплатив компенсацію за невикористану відпустку та вихідну допомогу.

Розрахунок по лікарняному за термін з 27.10.2008 року по 26.12.2008 року відповідач зробив виходячи з 4 часового робочого дня, а лікарняний за термін з27.12.2008 року по 10.02.2009 року до розрахунку не прийняв.

Під час розгляду справи у суді, а саме 09.06.2009 року відповідач розрахувався з позивачкою у частині заборгованості по вихідній допомозі та по компенсації за 47 днів не використаної відпустки, а усього 1998 грн.47 коп., про що у суді не заперечувала позивачка. Враховуючи наведене, суд вважає, що позов у цій частині не підлягає задоволенню бо права позивачки на отримання вихідної допомоги та компенсації за невикористану відпустку під час розгляду справи у суді поновлені..

Судом також встановлено, що у термін розгляду справи відповідач прийняв до розрахунку лікарняний позивачки за термін з 27.12.2008 року по 10 лютого 2009 року, тому позов у цій частині також не підлягає задоволенню, бо права позивачки на отримання матеріальної допомоги під час розгляду справи у суді поновлені..

Позов у частині зобов’язання відповідача провести перерахунок та сплатити матеріальне забезпечення у зв’язку з втратою працездатності відповідно до листків непрацездатності з 27.10.2008 року по 10.02.2009 року з розрахунку 8 годинного робочого дня, підлягає задоволенню з таких підстав.

У судовому засіданні встановлено, що позивачка відповідно до наданого відповідачем табелю відпрацьованого позивачкою часу жодного дня до захворювання не працювала за скороченим робочим днем, тобто по 4 години.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на Постанову Правління товариства та комітету профспілки № 37 від 26.08.2008 року про доповнення п.1 розділу 3 Колективного договору нормою яка встановлює 4-х годинний робочій день та Наказ № 469 від 29.08. 2008 року про ведення в дію цієї Постанови з 1 листопада 2008 року по 31.12.2008 року, на Постанову правління товариства та комітету профспілки № 45 від 17.10.2008 року відповідно до якого не встановлено робочих днів у січні 2009 року, на Наказ № 658 від 28.11.2008 року відповідно до якого у лютому 2009 року встановлено 4-х годинний робочий день, бо ці постанови не є доказом про те, що позивачка працювала по 4 години на день до настання страхового випадку. Відповідачем надані суду докази/табелі/ про те, що ОСОБА_1 до настання страхового випадку працювала повний робочий час тобто по 8 годин на день.

Таким чином , ОСОБА_1 недораховане за листками непрацездатності за термін з 27.10.2008 року по 10.02.2009 року з урахуванням сплаченої суми 1040 грн.04 коп. – 1906 грн.74 коп., саме ця сума підлягає стягненню з відповідача.

Суд узяв до уваги розрахунок відповідача, відповідно до якого:

За листком непрацездатності № 244010 за період з 26.11.2008 року по 26.12.2008 року

При наявності днів відпочинку та додаткових днів відпочинку: 29,30 листопада (В), 28 листопада (ДВ), 6,7,13,14,20,21 грудня (В), 5,12,19,26 грудня (ДВ)- допомога по тимчасовій непрацездатності складає:

- за 2 дня листопада 2008 року - 115,56 грн.;

- за 16 днів грудня 2008 року - 924,48 грн. всього: 1040,04 грн.

За листком непрацездатності № 244238 за період з 27.12.2008 року по 05.02.2009 року

При наявності днів відпочинку та додаткових днів відпочинку: 27,28,31 грудня (В), 29,30 грудня (ДВ), 1-8,10,11,17,18.24,25,31 січня (В), 9,16,23,30 січня (ДВ), 1 лютого (В), -

допомога по тимчасовій непрацездатності складає:

- за 12 днів січня 2009 року - 693,36 грн.;

- за 3 дня лютого 2008 року - 173,34 грн. всього: 866,70 грн.

Тобто всього розмір допомоги за весь період має складати 2946,78 грн.,

Всього за весь період тимчасової непрацездатності ОСОБА_1 нараховане та сплачено допомоги в розмірі 1040.04 грн.

Отже, доплаті підлягає 1906,74 грн .

Позов у частині стягнення з відповідача на користь позивачки середнього заробітку за весь час затримки розрахунку по день фактичного розрахунку не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно довідці № 399 від 22.06.2009 року на день звільнення ОСОБА_1 (10.02.2009 р.) заборгованість із розрахунку склала:

1424,57 грн. (нараховане) - компенсація за 47 днів невикористаної відпустки; 1021,44 грн. (нараховане) - вихідна допомога: Всього (з урахуванням утримань): 1998,47 грн.

Зазначений борг в повному обсязі було сплачено 09.06,2009 року, про що не заперечує позивачка.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

У статті 2 цього Закону наведена структура заробітної плати: основна заробітна плата, додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати включають виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові виплати, які не передбачені актами чинного законодавства.

Відповідно до Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом

Держстандарту України від 13.01.2004 № 5, п. 2.3 одноразові заохочення, не пов'язані з конкретними результатами праці, віднесені до заохочувальних та компенсаційних виплат. До таких виплат віднесені, зокрема, вихідна допомога та компенсація за невикористану відпустку.

Оскільки вихідна допомога та компенсація за невикористану відпустку - це не різновиди оплати праці, що регулюються главо VII «Оплата праці» КЗпП України, а обов'язкові виплати при припиненні трудового договору, що передбачені відповідно до гл.III «Трудовий договір» та гл. V «Час відпочинку» КЗпП України, підстав для застосування у даному випадку ст..117 КЗпП України немає.

Враховуючи диспозицію ст.. 60 ЦПК України про те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню і з відповідача на її користь необхідно стягнути недорахованої матеріальної допомоги у зв’язку з непрацездатністю позивачки за термін з 27.10.2008 року по 10.02.2009 року у сумі 1906 грн.74 коп.

Розглядаючи питання про розподіл судових витрат, згідно зі ст.88 ЦПК України, суд дійшов до висновку, що з відповідача на користь Держави необхідно стягнути витрати на інформаційно технічне забезпечення у сумі 30 грн., та судовий збір у сумі 51грн.00 коп.

Керуючись ст.ст.10, 60, 212-214 ЦПК України, ст. 116, КЗпП України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Відкритого Акціонерного Товариства Старокраматорський машинобудівний завод про зобов’язання відповідача провести перерахунок та сплатити матеріальне забезпечення у зв’язку з втратою працездатності відповідно до листків непрацездатності з 27.10.2008 року по 10.02.2009 року з розрахунку 8 годинного робочого дня, про стягнення з відповідача на її користь вихідної допомоги та компенсації за невикористану відпустку, про зобов’язання відповідача сплатити їй середній заробіток за час затримання розрахунку з нею по день фактичного розрахунку.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства “ Старокраматорський машинобудівний завод” /Код ОКПО 05763642, МФО 334486, р/р 26009980120 УСБ /на користь ОСОБА_1

- недораховану матеріальну допомогу у зв’язку з непрацездатністю за термін з 27.10.2008 року по 10.02.2009 року у сумі 1906 грн.74 коп.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства “ Старокраматорський машинобудівний завод” /Код ОКПО 05763642, МФО 334486, р/р 26009980120 УСБ /на користь держави судовий збір у сумі 51 грн.00 коп., та витрати на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 грн.,

У останній частині рішення – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не буде подано.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду

Донецької області через суд м. Краматорська шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів від дня його проголошення. Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів через суд м. Краматорська.

Суддя

Рішення ухвалене в дорадчій кімнаті та надруковане у єдиному примірнику.

Суддя