Рішення № 82822618, 20.06.2019, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/4200/15-а

Провадження № 2-а/727/17/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2019 року Шевченківський районний суд м.Чернівці в складі:

головуючого судді - Яреми Л.В.

при секретарі - Снігур З.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області про визнання незаконними дій посадових осіб, скасування постанов про адміністративне стягнення, приписів, протоколів та актів перевірок,-

учасники справи:

представник позивача -Тимчук В.Д.

представник відповідача – Решетник В.Ф.,

В С Т А Н О В И В :

У травні 2015 року позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до Державної інспекції сільського господарства в Чернівецькій області, в якому просив визнати незаконними дії службових осіб відповідача, скасувати постанови про накладення адміністративного стягнення від 10 липня 2014 року №157 та від 11 вересня 2014 року №179, визнати нечинними приписи від 10 липня 2014 року №00234, від 11 вересня 2014 року №00259, акти перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 04 листопада 2014 року, від 12 червня 2014 року, від 02 вересня 2014 року, протоколи про адміністративне правопорушення від 12 червня 2014 року №00101, від 02 вересня 2014 року №00187, розрахунки розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки на суми 7,84 грн. та 1529,88 грн. Позивач вказував, що не вчиняв дій, які порушують вимоги ст.ст.125, 126 Земельного кодексу України, самовільного зайняття земельної ділянки не здійснював, приписи про усунення порушення є безпідставними, до відповідальності на підставі ст.ст.53-1, 53-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення притягнутий безпідставно, акти та розрахунки шкоди складені неправомірно, у зв`язку із чим позов просить задовольнити.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 15 червня 2015 року зазначений позов залишено без розгляду, у зв`язку із пропуском строку для звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів та неможливістю поновлення такого строку.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2015 року ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 15 червня 2015 року скасовано, справу направлено до Шевченківського районного суду м. Чернівці для продовження розгляду.

Постановою Шевченківського районного суду м.Чернівці від 24 грудня 2015 року позов задоволено частково, визнано незаконними дії службових осіб Державної інспекції сільського господарства в Чернівецькій області та скасовано постанови про накладення адміністративного стягнення від 10 липня 2014 року №157 та від 11 вересня 2014 року №179, а в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2016 року вказану постанову залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30 листопада 2017 року постанову Шевченківського районного суду м.Чернівці від 24 грудня 2015 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2016 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Шевченківського районного суду від 25 червня 2018 року в даній справі замінено відповідача Державну інспекцію сільського господарства в Чернівецькій області на Держгеокадастр в Чернівецькій області.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2018 року ухвалу Шевченківського районного суду від 25 червня 2018 року залишено без змін.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача Решетник В.Ф. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити в задоволенні позову.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні показав, що він був головою сільської ради села Суховерхів з 1995 року по 2010 рік. ОСОБА_1 проживає біля лісу. Спірна водойма не є ставком, а утворилася природньо. Біля будинку Пілата є потічок, а вище ставок і коли вода йде, то стікає в цей потік, також в його город і на інші городи. Ніхто не копав ставок. Він просив людей і Пілата, щоб облаштувати та прочистити дорогу. Поклали трубу, яка слугує, як міст, і решітку.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні показала, що ОСОБА_1 її батько. У неї є земельна ділянка, площею 0,08 га., яка нею приватизована, знаходиться біля лісу та цієї водойми. Біля її городу протікала річка. Вище є два ставки, вода з яких затоплювала її город. Дана земельна ділянка у 2008 – 2010 роках була повністю затоплена. Цей ставок не копали. Через річку є місток, в якому в 2008-2010 р.р. вода знесла трубу. Цей місток відновили самі сусіди з дозволу голови сільської ради Дячука, щоб була дорога до лісу.

Судом 19 квітня 2019 року проведено огляд річки Потік, ставка та земельної ділянки, яка належить ОСОБА_4 , що знаходиться по АДРЕСА_1 в АДРЕСА_2 «Під лісом» біля АДРЕСА_3 , власником якого є ОСОБА_1 в селі Суховерхів Кіцманського району, Чернівецької області.

Під час огляду встановлено, що по вулиці Лісній біля домоволодіння, що належить ОСОБА_1 в селі Суховерхів розташована земельна ділянка, на якій знаходиться водойма, ззовні схожа на ставок, яка частково обгороджена металічною сіткою. В даній водоймі знаходиться дерев`яний щит, встановлена металева конструкція, а також труба, що виходить в річку Потік. Ширина річки візуально сягає близько 1-1,5 метра. Між ставком та річкою Потік пролягає вузька дорога, що веде до земельної ділянки громадянки ОСОБА_4 та до лісу. Береги ставка обривисті, лише в деяких місцях пологі. Поруч із даним ставком знаходиться ще одна водойма, яка відгороджена металічною сіткою.

Суд, заслухавши учасників справи, свідків, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних акті), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

За приписами п.7 ч.1 ст. 4 цього Кодексу суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Отже, виходячи з приписів норм чинного законодавства, спір, який виник між сторонами у даній справі, є публічно-правовим, а тому підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства місцевим загальним судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 53-1 КУпАП самовільне зайняття земельної ділянки тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 53-3 КУпАП зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу, а також невиконання умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двадцяти до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до ст.188 Земельного кодексу України державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель – центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» №963-ІV від 19.06.2003 року об`єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України.

Статтею 5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» визначено органи, які здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, проведення моніторингу родючості ґрунтів.

Державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Згідно ст.9 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» передбачено, що організація і здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель та проведення моніторингу ґрунтів здійснюється шляхом проведення перевірок, розгляду звернень юридичних і фізичних осіб, участі у прийнятті в експлуатацію меліоративних систем і рекультивованих земель, захисних лісонасаджень, протиерозійних гідротехнічних споруд та інших обєктів, які споруджуються з метою підвищення родючості ґрунтів та забезпечення охорони земель, розгляду документації із землеустрою, повязаної з використанням та охороною земель, проведення моніторингу ґрунтів та агрохімічної паспортизації, земель сільськогосподарського призначення.

Статтею 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» закріплені повноваження державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель та дотримання вимог законодавства України про охорону земель.

Згідно ч.1 ст.10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право, зокрема, безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; давати обов`язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності.

Згідно ст.1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельної ділянки – будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Судом встановлено, що 12 червня 2014 року Державною інспекцією сільського господарства України в Чернівецькій області проведено перевірку з питання дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки в районі будинковолодіння АДРЕСА_1 , за результатами якої складено акт про виявлені порушення земельного законодавства, згідно якого встановлено, що позивач ОСОБА_1 самовільно зайняв та використовує земельну ділянку орієнтованою площею 0,08 га із земель сільськогосподарського призначення, землі запасу Суховерхівської сільської ради, шляхом облаштування штучної водойми – ставка та гідротехнічних споруд, зняття поверхневого родючого шару ґрунту без спеціального дозволу (т. 1, а.с.54).

В довідці виконавчого комітету Суховерківської сільської ради від 12 червня 2014 року №296, яка видана Державній інспекції сільського господарства, зазначено, що дійсно жителем села Суховерхів гр. ОСОБА_1 по вулиці Лісній облаштовано водойму для зберігання живої риби та подальшої її реалізації (т.1, а.с.162).

12 червня 2014 року стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ст.ст.53-1, 53-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення (т.1, а.с.55) та постановою від 10 липня 2014 року №157 на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 170 грн. за порушення вимог ст.ст.125, 126 Земельного кодексу України (т.1, а.с.56).

10 липня 2014 року ОСОБА_1 видано припис №00234 про усунення порушень земельного законодавства шляхом звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, чи оформлення речових прав на земельну ділянку (т.1, а.с.57-58).

Окрім цього, державним інспектором сільського господарства Чернівецької області здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту), який визначений в сумі 1529,88 грн. та розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, який становить 73,84 грн. (т.1, а.с.59-60).

02 вересня 2014 року державними інспекторами Державної інспекції сільського господарства Чернівецької області за участю спеціаліста землевпорядника складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства, відповідно до якого ОСОБА_1 не виконав вимоги припису від 10 липня 2014 року, що є порушенням ст.188-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення (т.1, а.с.63).

02 вересня 2014 року стосовно ОСОБА_1 складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення за невиконання припису від 10 липня 2014 року №00234 ( т.1, а.с.64 ).

11 вересня 2014 року ОСОБА_1 видано припис про усунення порушень щодо невиконання припису посадової особи, яким зобов`язано останнього у 30-денний термін усунути порушення земельного законодавства шляхом звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки (т.1, а.с.66).

Постановою державного інспектора від 11 вересня 2014 року №179 на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за ст.188-5 КУпАП у виді штрафу в сумі 320 грн. (т.1, а.с.65).

04 листопада 2014 року державними інспекторами складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства, відповідно до якого позивач не виконав вимоги припису від 11 вересня 2014 року (т.1, а.с.47).

Судом встановлено, що земельна ділянка ОСОБА_4 площею 0,08 га та спірна земельна ділянка площею 0,08 га, на якій розміщена водойма, є різними земельними ділянками, поруч розташованими, спірна земельна ділянка знаходиться біля будинковолодіння № 15-А, відноситься до земель запасу сільської ради.

Це підтверджується фрагментом (витягом) Публічної кадастрової карти України на ортооснові (ортофотоплані) розміщення (розташування) земельної ділянки (землеволодіння) площею 0,08 га, власником якої є ОСОБА_4 , згідно свідоцтва про право власності від 27 листопада 2013 року (кадастровий номер НОМЕР_1 : НОМЕР_2 :001: НОМЕР_3 ), по відношенню до штучної водойми (ставка) на території с.Суховерхів Кіцманського району ( т.1, а.с. 190-191).

Відповідно до Проекту встановлення меж сільського населеного пункту Суховерхівської сільської ради від 1992 року та викопіювання з Проекту спірна земельна ділянка розташована по АДРЕСА_1 , під лісом, обабіч русла р.Потік ( т.1, а.с.74-75 ).

Рішенням 6 позачергової сесії V скликання від 3.10.2006 року №115-06/06 вирішено передати безоплатно у власність гр. ОСОБА_4 земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, що розташовані в урочищі «Під лісом» загальною площею 0,15 га, з них земельна ділянка, орієнтовною площею 0,08 га межує з землями сільської ради та земельна ділянка, орієнтовною площею 0,07 га межує з землями сільської ради та сусідою ОСОБА_5 .

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 27.11.2013 року власником земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_4 , цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, площею 0,08 га, розташованого у с.Суховерхів Кіцманського району Чернівецької області є ОСОБА_4 , яка проживає за адресою АДРЕСА_1 ( АДРЕСА_4 , а.с. 67).

Як вбачається з Витягу з Державного земельного кадастру від 17.07.2013 року та кадастрового плану, власником земельної ділянки площею 0,08 га, з кадастровим номером НОМЕР_4 , розташованої в урочищі «Під лісом» в с. Суховерхів Кіцманського району, є ОСОБА_4 . З кадастрового плану вбачається, що дана земельна ділянка від А до Б межує із землями сільської ради (т.1, а.с. 69-70).

Згідно з Висновком відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Кіцманської РДА від 26.11.2012 року за № 877 (т.1, а.с.71), при використанні ОСОБА_4 земельної ділянки в урочищі «Під лісом» в с. Суховерхів Кіцманського району слід суворо дотримуватись визначених меж ділянки, охоронних зон наявних інженерних мереж, прибережно-захисної зони струмка, пожежно-захисної смуги лісу.

Рішенням ІІ сесії VІ скликання Суховерхівської сільської ради від 24.11.2010 року за № 23-2/10 ОСОБА_4 надано дозвіл на збір матеріалів попереднього погодження місця розташування об`єкту водного фонду, а саме ставка для риборозведення та сінокосіння, розташованого по вулиці Лісній (біля домоволодіння № 15) (т.11, а.с.73).

Судом встановлено, що рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 21 серпня 2017 року відмовлено у задоволенні позову прокурора Кіцманського району Чернівецької області в інтересах держави в особі Суховерхівської сільської ради Кіцманського району Чернівецької області до ОСОБА_1 про повернення самовільно зайнятої ділянки та відшкодування шкоди (т. 3, а.с.43-47).

Рішенням Апеляційного суду Чернівецької області від 05 грудня 2017 року, яке набрало законної сили, рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 21 серпня 2017 року змінене, зобов`язано ОСОБА_1 повернути самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,08 га, яка знаходиться по АДРЕСА_1 , зобов`язано ОСОБА_1 привести земельну ділянку площею 0,08 га, яка знаходиться по АДРЕСА_1 у придатний для використання стан шляхом знесення гідротехнічних споруд та стягнуто з ОСОБА_1 на користь Суховерхівської сільської ради Кіцманського району Чернівецької області 73 грн. 84 коп. в рахунок відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки (т.3, а.с.48-52).

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив із того, що у Пілата ОСОБА_6 відсутні будь-які документи, які б підтверджували право власності або право користування спірною земельною ділянкою, а тому висновок суду про відсутність належних та допустимих доказів, які б підтверджували самовільне зайняття та фактичне використання відповідачем земельної ділянки не ґрунтується на матеріалах справи і спростовується наданими прокурором доказами.

Постановою Верховного Суду у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 квітня 2019 року рішення Апеляційного суду Чернівецької області від 05 грудня 2017 рок залишено без змін. Судом встановлено, що за результатами перевірки Державною інспекцією сільського господарства України в Чернівецькій області, проведеною 12 червня 2014 року з питань дотримання вимог земельного законодавства, складений акт про виявлені порушення земельного законодавства та встановлено, що ОСОБА_1 самовільно зайняв та використовує земельну ділянку площею 0,08 га по АДРЕСА_1 , біля будинковолодіння АДРЕСА_5 , яку облаштував як водойму для риборозведення. Згідно з актом обстеження земельної ділянки від 12 червня 2014 року вбачається, що самовільне зайняття земельної ділянки здійснено шляхом облаштування штучної водойми – ставка. На вказаній земельній ділянці ОСОБА_1 здійснено будівництво гідротехнічних споруд.

Верховний Суд дійшов висновку, що прокурор Кіцманського району Чернівецької області, обґрунтовуючи свої позовні вимоги надав суду всі належні та допустимі докази про те, що ОСОБА_1 самовільно захопив земельну ділянку та встановив на ній гідротехнічні споруди, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про зобов`язання відповідача повернути самовільно зайняту земельну ділянку, приведення її у придатний для використання стан шляхом знесення гідротехнічних споруд та відшкодування шкоди заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки. У матеріалах справи наявні докази, які свідчать про те, що спірна земельна ділянка не виділялася позивачеві у власність чи користування, а отже, у зв`язку із встановленням державними органами, що уповноважені здійснювати контроль за використанням земель, порушень ОСОБА_1 вимог земельного законодавства, суд апеляційної інстанції, на підставі наданих прокурором доказів, дійшов правильного висновку, що відповідач здійснив самовільне захоплення земельної ділянки та використовує її шляхом фактичної зміни цільового призначення, що з урахуванням того, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, Верховний Суд погоджується про доведеність та обґрунтованість позовних вимог прокуратури. Вирішуючи спір, суд апеляційної інстанції аргументовано кваліфікував дії відповідача як самовільне зайняття земельної ділянки, тобто дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, як встановлено рішенням у цивільній справі, ОСОБА_1 самовільно зайняв та використовує земельну ділянку площею 0,08 га по АДРЕСА_1 області, біля будинковолодіння № 15а, шляхом облаштування штучної водойми – ставка, на вказаній земельній ділянці ОСОБА_1 здійснено будівництво гідротехнічних споруд.

Однак, при притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності 10.07.2014 року, порушено вимоги чинного законодавства щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Згідно ст. 268 КпАП України справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В протоколі від 12 червня 2014 року, який був складений, як зазначено у протоколі, у присутності ОСОБА_1 , який відмовився від підпису в присутності двох свідків, є відмітка про розгляд справи о 10-00 год. 20 червня 2014 року в приміщенні Держсільгоспінспекції в Чернівецькій області за адресою вул.Героїв Майдану( Червоноармійська) 194-А м.Чернівці. Представник позивача заперечує присутність Пілата Я.С. при складанні протоколу від 12.06.2014 р

Доказів, що ОСОБА_1 був повідомлений про розгляд справи про адміністративне правопорушення 10 липня 2014 року матеріали справи не містять, чим порушено право ОСОБА_1 щодо можливості реалізації ним своїх прав на участь у розгляді справи, права на захист тощо.

В оскаржуваній постанові №157 від 10.07.2014 р. у фабулі правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 зняв поверхневий шар грунту без спеціального дозволу і за це його притягнуто до відповідальності за ст.53-3 КУпАП.

Однак рішенням Апеляційного суду Чернівецької області від 05 грудня 2017 року встановлено, що під час розгляду справи позивачем не надано належних та допустимих доказів, що ОСОБА_1 знято та перенесено поверхневий родючий шар грунту на спірній земельній ділянці, яка належить до земель запасу сільської ради (землі сільськогосподарського призначення) с.Суховерхів Кіцманського району Чернівецької області, а тому у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ст.53-3 КУпАП.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення №157 від 10 липня 2014 року, винесена державним інспектором сільського господарства Чернівецької області Косар Д.В. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.ст.53-1, 53-3 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 170 грн.

Також суд вважає, що підлягає скасуванню постанова про накладення адміністративного стягнення №179 від 11 вересня 2014 року, винесена державним інспектором сільського господарства Чернівецької області Мензак В.І. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.188-5 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 160 грн., з наступних підстав.

10 липня 2014 року ОСОБА_1 видано припис №00234 про усунення порушень земельного законодавства шляхом звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, чи оформлення речових прав на земельну ділянку (т.1, а.с.57-58).

В даному приписі встановлено, що ОСОБА_1 самовільно зайняв та використовує земельну ділянку орієнтовною площею 0,08 га біля будинковолодіння АДРЕСА_1 із земель запасу сільської ради. Самовільне зайняття земельної ділянки здійснено шляхом облаштування штучної водойми ( ставка), будівництва гідротехнічних споруд (дамби, монаха). Такими діями порушено вимоги ст.ст.125,126 Земельного кодексу України.

Приписано в 30-денний термін з дня отримання припису усунути вказані порушення земельного законодавства, шляхом звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, чи шляхом оформлення речових прав на вказану земельну ділянку.

Суд вважає даний припис законним, відсутні підстави для його скасування.

В матералах справи відсутні відомості, коли саме отримав припис ОСОБА_1 , але те, що він отримав цей припис сумнівів немає, тим більше він з даним приписом погодився, оскільки почав 29.07.2014 року його виконувати.

Так, встановлено, що 29.07.2014 року ОСОБА_1 звернувся до голови Суховерхівської сільської ради ОСОБА_7 про оформлення права користування на земельну ділянку площею 0,08 га. В заяві зазначає, що на виконання припису від 10.07.14 р. № НОМЕР_5 , просив надати відомості про земельну ділянку 0,08 га, яка вказана в приписі, де вона знаходиться і для оформлення речових прав на дану земельну ділянку, просив надати план схему та винести земельну ділянку в натурі, а також надати дозвіл на збір матеріалів попереднього погодження (т.1, а.с.77).

05.09.2014 року ОСОБА_1 подає заяву до сільської ради про надання йому в оренду земельної ділянки, яка вказана в приписі Державної інспекції сільського господарства в Чернівецькій області від 10.07.2014 р. №00234 площею 0,08 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 Лісна біля АДРЕСА_7 (т.1, а.с.78).

Відповідно до відповіді виконкому Суховерхівської сільської ради від 22.09.2014 року, адресованої позивачу на його заяву від 05.09.2014 року вказано, що зазначена у заяві земельна ділянка є новосформованою (т.1, а.с.80).

09.09.2014 р. ОСОБА_1 подає заяву до сесії Суховерхівської сільської ради про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка була зазначена в приписі від 10.07.14 р. № НОМЕР_5 площею 0,08 га., в оренду на 50 років (т.1, а.с.79).

Згідно з листом виконавчого апарату Суховерхівської сільської ради від 22.09.2014 року №536 повідомлено ОСОБА_1 , що його заяву про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка була зазначена в приписі від 10.07.2014 року №00234 площею 0,08 га, в оренду на 50 років, зареєстровано та направлено на розгляд сесії сільської ради. Також повідомлено, що вказана земельна ділянка, відноситься до земель запасу, зайнятих під природними водотоками (річками та струмками), прибрежно-захисні смуги (т.1, а.с.81).

Отже, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 , отримавши вказаний припис і вибравши одну із альтернативних вимог припису– оформлення речових прав на земельну ділянку, прийняв всі міри для того, щоб оформити речові права на земельну ділянку, яка зазначена в приписі, у власніть чи оренду. Він подав необхідні заяви, вчинив всі необхідні дії, які від нього залежали.

Рішенням ХХХІV сесії VІ скликання Суховерхівської сільської ради від 07.11.2014 року за № 88-36/14 ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_8 . АДРЕСА_1 біля АДРЕСА_5 , в зв`язку з тим, що земельна ділянка розташована у руслі сільської річки Потік, на її прибережних захисних смугах.

Дана постанова про накладення адміністративного стягнення №179 від 11 вересня 2014 року винесена у відсутності ОСОБА_1 , без належного повідомлення його про розгляд справи про адміністративне правопорушення, чим порушено право ОСОБА_1 щодо можливості реалізації ним своїх прав на участь у розгляді справи, права на захист тощо, підлягає скасуванню за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, оскільки ОСОБА_1 вибрав одну із альтернативних вимог припису– оформлення речових прав на земельну ділянку і виконав її в тій мірі, яка залежала від нього.

Припис від 11 вересня 2014 року №00259 про те, що ОСОБА_1 не виконав вимоги припису посадової особи від 10.07.2014 року №00234. щодо усунення порушення земельного законодавства вчиненого за адресою АДРЕСА_1 біля АДРЕСА_7 в с.Суховерхів АДРЕСА_9 району Чернівецької області підлягає скасуванню, оскільки, як встановлено судом та вищенаведено, ОСОБА_1 виконав припис від 10.07.2014 р., вибравши одну із альтернативних вимог припису від 10.07.2014 р. – оформлення речових прав на земельну ділянку і виконав її в тій мірі, яка залежала від нього.

В іншій частині позовних вимог про визнання нечинними актів від 4 листопада 2014 року, від 12 червня 2014 року, від 2 липня 2014 року; протоколів № 00101 від 12 червня 2014 року, №00187 від 2 вересня 2014 року слід відмовити, оскільки наявними матеріалами не порушуються будь-які права та охоронювані законом інтереси ОСОБА_1 .

На підставі викладеного, ст. 19 Конституції України, ст.ст. 7, 9, 10, 53-1, 53-3, 245, 247, 251, 252, 268, 280 КУпАП, ст.ст. 125-126, 188 Земельного Кодексу України, керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 73-77, 78, 81, 241-246, 250, 286 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати дії службових осіб Державної Інспекції сільського господарства в Чернівецькій області незаконними.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення №157 від 10 липня 2014 року, винесену державним інспектором сільського господарства Чернівецької області Косар Д.В. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.ст.53-1, 53-3 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 170 грн.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення №179 від 11вересня 2014 року, винесену державним інспектором сільського господарства Чернівецької області Мензак В.І. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.188-5 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 160 грн.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити.

Скасувати припис №00259 від 11 вересня 2014 року, який видано державним інспектором сільського господарства Чернівецької області Костащуком В.М. громадянину ОСОБА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційну скаргу може бути подано через Шевченківський районний суд м. Чернівці.

СУДДЯ Л.В.ЯРЕМА