Ухвала суду № 82822393, 04.07.2019, Маньківський районний суд Черкаської області

Справа №701/764/15-ц

Провадження №2/701/3/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2019 рокуМаньківський районний суд, Черкаської областів складі: головуючого-судді -Костенка А. І. при секретаріКиряхно Е. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маньківка справу за позовом керівника Уманської місцевої прокуратури, який діє в інтересах держави в якості позивача до Головного управління Державного агентства з питань геодезії, картографії та кадастру в Черкаській області, ОСОБА_1 , державного реєстратора Маньківської районної державної адміністрації, третя особа фермерське господарство «Ювалон» про визнання недійсними правових актів органу державної влади, визнання недійсним правочину та повернення об`єкту оренди,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідачів про визнання недійсними правових актів органу державної влади, визнання недійсним правочину та повернення об`єкту оренди.

04.07.2019 року на адресу суду надійшла заява від представника відповідача ОСОБА_2 , про закриття провадження по справі, оскільки прокурор 03.07.2015 року заявив вимогу до ОСОБА_1 , який 22.10.2013 року зареєстрував Фермерське господарство "Ювалон", тобто до пред`явлення позову, що свідчить про створення ОСОБА_1 , юридичної особи (ст. 8 Закону України «Про фермерське господарство»), відтак, даний спір за своїм суб`єктним складом й характером правовідносин має розглядатися за правилами господарського судочинства, що є підставою для закриття провадження по справі.

Відповідач ОСОБА_1 в підготовчому судовому засіданні підтримав дане клопотання.

Представник відповідача та третьої особи в підготовчому судовому засіданні підтримав дане клопотання.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні заперечував проти задоволення даного клопотання.

Суд, вислухавши учасників процесу, вивчивши заяву, встановив: згідно п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Відповідно до ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства. Справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів, визначено статтею 20 ГПК України. За змістом пункту 1 частини першої цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці. З аналізу наведеного вище пункту вбачається, що законодавець відніс до юрисдикції господарських судів такі справи: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем та 2) у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.

Ч. 1 ст. 15 ЦПК України 2004 року передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають, зокрема, з цивільних і земельних відносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Згідно з частинами першою та другою статті 1 ГПК України 1991 року підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб`єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб`єктами підприємницької діяльності.

Позивачами є підприємства та організації, зазначені у статті 1 ГПК України 1991 року, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є юридичні особи та у випадках, передбачених цим кодексом, - фізичні особи, яким пред`явлено позовну вимогу (частини друга та третя статті 21 ГПК України 1991 року). Отже, на момент звернення до суду у цій справі сторонами у господарському процесі за загальним правилом могли бути юридичні особи та фізичні особи-підприємці. Згідно з пунктом 6 частини першої статті 12 ГПК України 1991 року господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб`єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів. Статтею 20 ГПК України 1991 року визначено особливості предметної та суб`єктної юрисдикції господарських судів, якими уточнено коло спорів, що розглядаються господарськими судами, та встановлено, що господарські суди розглядають справи у спорах, які виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (в тому числі землю) крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем. Особливості участі прокурора в розгляді справ визначено статтею 45 ЦПК України 2004 року, статтею 29 ГПК України 1991 року, за змістом положень яких у разі прийняття судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. Прокурор звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати недійсними і скасувати накази про затвердження документації із землеустрою та надання в оренду земельних ділянок, визнати недійсним укладений відповідачами договір оренди землі, а також скасувати реєстрацію права оренди земельних ділянок та повернення земельних ділянок. Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про фермерське господарство» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян зі створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися ЇЇ переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону. Відносини, пов`язані зі створенням, діяльністю та припиненням діяльності фермерських господарств, регулюються, Конституцією України, Земельним кодексом України, Законом України «Про фермерське господарство» та іншими нормативно-правовими актами України (стаття 2 цього Закону). У таких правовідносинах Закон України «Про фермерське господарство» є спеціальним нормативно- правовим актом.

Право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство. Для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради (частина перша статті 5, частина перша статті 7 Закону України «Про фермерське господарство»).

Після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб (стаття 8 Закону України «Про фермерське господарство»).

Отже, можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з одержанням ним державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства, що є передумовою для державної реєстрації останнього. За змістом статей 1, 5, 7, 8 і 12 Закону України «Про фермерське господарство» після укладення договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства та проведення державної реєстрації такого господарства обов`язки орендаря цієї земельної ділянки виконує Фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась. Оскільки фермерські господарства є юридичними особами, їхні земельні спори з іншими юридичними особами, у тому числі з центральним органом виконавчої влади, який реалізує політику у сфері земельних відносин, щодо користування земельними ділянками, наданими із земель державної або комунальної власності, підвідомчі господарським судам, тому заява підлягає до повного задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 255 ЦПК України, ст. ст. 15, 45 ЦПК України 2004 року, ст. 1, 20-21, 29 ГПК України 1991 року, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву представника відповідача Горбенко К.О., про закриття провадження по справі 701/764/15-ц -задоволити.

Провадження по справі за позовом керівника Уманської місцевої прокуратури, який діє в інтересах держави в якості позивача до Головного управління Державного агентства з питань геодезії, картографії та кадастру в Черкаській області, ОСОБА_1 , державного реєстратора Маньківської районної державної адміністрації, третя особа фермерське господарство «Ювалон» про визнання недійсними правових актів органу державної влади, визнання недійсним правочину та повернення об`єкту оренди - закрити.

Повідомити керівника Уманської місцевої прокуратури про те, розгляд справи 701/764/15-ц за позовом керівника Уманської місцевої прокуратури, який діє в інтересах держави в якості позивача до Головного управління Державного агентства з питань геодезії, картографії та кадастру в Черкаській області, ОСОБА_1 , державного реєстратора Маньківської районної державної адміністрації, третя особа фермерське господарство «Ювалон» про визнання недійсними правових актів органу державної влади, визнання недійсним правочину та повернення об`єкту оренди відноситься до юрисдикції господарського суду.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Черкаської області через Маньківський районний суд на протязі п`ятнадцяти днів.

Суддя А. І. Костенко