Рішення № 82821868, 25.06.2019, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Ізмайлов І. К.

Справа № 644/1679/18

Провадження № 2/644/364/19

25.06.2019

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2019 року Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого – судді Ізмайлова І.К.

секретаря – Яковлевої М.М., Бойчук Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 644/1679/18 за позовом Харківської міської фінансово-кредитної спілки «Криниця» до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, -

представників сторін:

позивача- Скворчевської Т.С.

відповідача – ОСОБА_3 Л.І.

в с т а н о в и в :

16 березня 2018 року Харківська міська фінансово-кредитна спілка «Криниця» звернулася з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Уточнюючи позов зазначили, що 18 червня 2014 року між Харківською міською фінансово-кредитною спілкою «Криниця» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 58-14 на суму 540000,00 грн., строком до 18 грудня 2014 р., в той же день 18 червня 2014 року між Харківською міською фінансово-кредитною спілкою «Криниця» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 57-14 на суму 505265,00 грн., строком до 18.06.2014 року.

Для забезпечення виконання зобов`язань за кредитними договорами № 58-14 та № № 58-14 18 червня 2014 року Харківською міською фінансово-кредитною спілкою «Криниця» та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки на житловий будинок та земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до оцінки майна вартість житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 320,10 кв.м, становить 1299868,00 грн., а вартість земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_1 становить 162000,00 грн.

Харківська міська фінансово-кредитна спілка «Криниця» свої зобов`язання виконала видавши 18 червня 2014 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 обумовлені договорами кошти, відповідно за касовими ордерами 131 та 130 від 18.06.2014 р.

18 грудня 2014 року ОСОБА_1 свої зобов`язання по кредитному договору № 57-14 від 18.06.2014р. виконав в повному обсязі, а ОСОБА_2 свої зобов`язання не виконала.

Станом на 18 грудня 2017 року заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором № 58-14 від 18.06.2014р. становить 4482000,00 грн., яка складається з 540000,00 грн. заборгованості по кредиту, З942000,00 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту.

18 грудня 2017 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Алексеевою Л.В. за реєстром № 2517 ОСОБА_2 передана заява Харківської міської фінансово-кредитної спілки «Криниця» про порушення виконання основного зобов`язання та умов договору, а саме: повернення кредиту в сумі 540000,00 грн. та сплати пені за несвоєчасне повернення у сумі 3942000,00 грн.

18 грудня 2017 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Алексеевою Л.В. за реєстром № 2519 ОСОБА_1 передана заява Харківської міської фінансово-кредитної спілки «Криниця» про порушення виконання зобов`язання та умов договору ОСОБА_2

Після отримання заяв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зобов`язання по кредитному договору № 58-14 від 18.06.2014р. не виконали.

Харківська міська фінансово-кредитна спілка «Криниця» звернулася до нотаріуса для реєстрації права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем без рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, однак у зв`язку з рекомендаціями Міністерства юстиції України, така реєстрація проведена не була.

В зв`язку з наведеним і просили в рахунок погашення заборгованості по кредитному договору № 58-4 від 18.06.2014р., укладеному між Харківською міською фінансово-кредитною спілкою «Криниця» та ОСОБА_2 , яка станом на 18.12.2017 р. становить 4482000,00 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок АДРЕСА_2 кв АДРЕСА_1 , який належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконкомом Пономаренківської сільської ради Харківського району Харківської обл. 12.12.2012 р., право власності зареєстроване у КП «Харківське районне бюро технічної інвентаризації» 12.12.2012 р., номер запису № 245 в реєстровій книзі № 2, реєстраційний номер нерухомого майна 38551939, право власності перереєстроване в державному реєстрі речових прав 18.06.2014 р., право власності № 6054344, реєстраційний номер майна 387851063101 та земельну ділянку АДРЕСА_1 , загальною площею 0,15 га, кадастровий номер НОМЕР_2 , яка належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку НОМЕР_3 , виданого виконкомом Пономаренківської сільської ради Харківського району Харківської обл. 04.04.2010р., зареєстрованого у Держкомземі 21.05.2010р. за реєстраційним № 011070300035, право власності перереєстроване в державному реєстрі речових прав 18.06.2014р., право власності № 6054678, реєстраційний номер майна 387870863101 шляхом визнання права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , АДРЕСА_3 та земельну ділянку АДРЕСА_1 за Харківською міською фінансово-кредитною спілкою «Криниця» за вартістю яка становить 1461 868грн., визначеною на підставі оцінки майна суб`єктами оціночної діяльності.

Представник позивача у суді позов підтримав, просив його задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому розгляді позов не визнала, проти його задоволення заперечувала, зазначивши, що вважає позов безпідставним, оскільки відповідно до вимог Закону України «Про іпотеку» вказані питання вирішуються у позасудовому порядку і вказане питання врегульовано постановами Великої палати Верховного Суду. У разі задоволення позовних вимог просила застосувати наслідки пропуску строку позовної давності.

11 квітня 2018 року ухвалою судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова відкрито провадження за позовом Харківської міської фінансово-кредитної спілки «Криниця» про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Розгляд справи призначено в порядку загального позовного провадження.

Третя особа про час та місце судового розгляду повідомлялась належним чином та своєчасно, у судове засідання не з`явилась причини неявки суду не повідомила.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши обставини справи, суд доходить наступних висновків:

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Згідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що 18.06.2014 р. між Харківською міською фінансово-кредитною спілкою «Криниця» та ОСОБА_2 укладений кредитний договір № 58-14 на суму 540000,00 грн. строком до 18.12.2014 р. (а.с. 8-9)

18.06.2014 р. між Харківською міською фінансово-кредитною спілкою «Криниця» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 57-14 на суму 505265,00 грн. строком до 18.12.2014р. (а.с. 10-11)

В забезпечення виконання договорів кредиту № 57-14 та № 58-14 від 18.06.2014 року між Харківською міською фінансово-кредитною спілкою «Криниця» та ОСОБА_1 укладений договір іпотеки щодо житлового будинку та земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Погрібною Т.П. за реєстром № 920. (а.с. 12-13)

Відповідно до договору іпотеки сторони домовились щодо істотних умов звернення стягнення на предмет іпотеки та його реалізацію, так п. 4.1 передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання ОСОБА_4 Основного зобов`язання, Іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на Предмет іпотеки.

Також п. 4.4. передбачено, що після прийняття рішення про звернення стягнення на Предмет іпотеки, з метою забезпечення його належного господарського використання згідно з його цільовим призначенням, а також отримання доходів. Предмет іпотеки передається Іпотекодержателю, або третій особі за погодженням між Іпотекодавцем та: Іпотекодержателем, в управління на період до його реалізації у порядку, встановленому цим Договором; Управління Предметом іпотеки відповідно до цього пункту може здійснюватись, зокрема, шляхом його передачі в найом (оренду), лізинг, інше платне користування тощо.

У відповідності до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Однією з форм договору позики на підставі ст. 1054 ЦК України є кредитний договір, за яким банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором на підставі ч. 2 ст. 1054 ЦК України застосовуються ті ж правила, що і по договору позики.

На підставі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.

18 грудня 2014 року ОСОБА_1 свої зобов`язання по кредитному договору № 57-14 від 18.06.2014р. виконав в повному обсязі.

ОСОБА_2 на виконання договору кредиту № 58-14 від 18.06.2014 року зобов`язана у встановлені договором строки погасити заборгованість і проценти за користування кредитом передбачені як ст. 1048 ЦК України, так і умовами договору.

Як зазначено в позовній заяві станом на 18 грудня 2017 року заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором № 58-14 від 18.06.2014р. становить 4482000,00 грн., яка складається з 540000,00 грн. заборгованості по кредиту, З942000,00 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту.

18 грудня 2017 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Алексеевою Л.В. за реєстром № 2517 ОСОБА_2 передана заява Харківської міської фінансово-кредитної спілки «Криниця» про порушення виконання зобов`язання, надано тридцятиденний строк на виконання зобов`язання по повернення кредиту в сумі 540000,00 грн. та сплати пені за несвоєчасне повернення у сумі 3942000,00 грн. та попереджено, що у разі невиконання вимоги у визначений строк про звернення стягнення на предмет іпотеки. (а.с. 18)

18 грудня 2017 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Алексеевою Л.В. за реєстром № 2519 ОСОБА_1 передана заява Харківської міської фінансово-кредитної спілки «Криниця» про порушення виконання зобов`язання ОСОБА_2 , надано тридцятиденний строк на виконання зобов`язання по повернення кредиту в сумі 540000,00 грн. та сплати пені за несвоєчасне повернення у сумі 3942000,00 грн. та попереджено, що у разі невиконання вимоги у визначений строк про звернення стягнення на предмет іпотеки. (а.с. 19)

За твердженням позивачів відповідач отримавши заяву до часу звернення до суду жодних дій на виконання зобов`язання не вчинив.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч. 1 ст. 627 та ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до умов договору іпотеки сторони домовились що у випадку порушення іпотекодавцем вимог договору іпотекодержатель має право вимагати від іпотекодавця, виконання основного зобов`язання, а у разі його невиконання – звернути стягнення на предмет іпотеки, з метою задоволення вимог, що підлягають задоволенню, відповідно до положень статті 4 іпотечного договору на умовах, передбачених цим договором.

В іпотечному договорі міститься відповідне застереження, що передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в разі порушення кредитних зобов`язань.

За п. 4.5. Іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на Предмет іпотеки в один із наступних способів:

4.5.1. на підставі рішення суду; або

4.5.2. на підставі виконавчого напису нотаріуса; або

4.5.3. шляхом передачі Іпотекодержателю права власності на Предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов`язань в порядку, встановленому статтею 37 Закону України „Пре іпотеку” за додатковим договором;

4.5.4. шляхом продажу Предмета іпотеки Іпотекодержателем від свого імені будь-якій особі - покупцеві на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому статтею 38 Закону України „Пре іпотеку” за додатковим договором;

4.5.5. шляхом організації Іпотекодержателем продажу Предмета іпотеки через укладення договору купівлі-продажу Предмета іпотеки між Іпотекодавцем та відповідним покупцем в порядку, встановленому статтею 6 Закону України „Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати”.

4.6. У разі звернення стягнення на Предмет іпотеки на підставі рішення суду, реалізація Предметі іпотеки здійснюється у спосіб, зазначений у відповідному рішенні суду, а саме:

4.6.1. шляхом продажу Предмета іпотеки Іпотекодержателем від свого імені будь-якій особі-покупцеві ні підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому статтею 38 Закону України „Про іпотеку”; або

4.6.2. або шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження.

4.7. У разі звернення стягнення на Предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса реалізації Предмета іпотеки здійснюється шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження.

Отже сторони, підписавши іпотечний договір, обумовили всі його умови, у тому числі вирішили питання щодо позасудового врегулювання спору і не передбачили можливості звернення до суду іпотекодержателя з позовом про визнання за ним права власності на предмет іпотеки.

У статті 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

У ст. 12 Закону України «Про іпотеку» вказано, що в разі порушення іпотекодавцем обов`язків, установлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

Стаття 33 цього Закону передбачає, що в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, установлених статтею 12 цього Закону.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Таким чином, законом передбачено чітко визначені способи звернення стягнення на предмет іпотеки в разі невиконання чи неналежного виконання забезпеченого іпотекою зобов`язання.

Згідно зі ст. 36 Закону України «Про іпотеку» сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання в порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку»; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

Отже, сторони в договорі чи відповідному застереженні можуть передбачити як передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в позасудовому порядку, так і надання іпотекодержателю права від свого імені продати предмет іпотеки як за рішенням суду, так і на підставі відповідного застереження в договорі про задоволення вимог іпотекодержателя чи застереження в іпотечному договорі на підставі договору купівлі-продажу.

При цьому необхідно врахувати, що ст. 37 Закону України «Про іпотеку» не містить можливості визнання права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем за рішенням суду.

Відповідно до цієї статті іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржене іпотекодавцем у суді.

Можна констатувати, що чинним законодавством передбачене право оспорити в суді державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки за іпотекодавцем, набутого в позасудовому порядку.

Разом з тим у частині першій статті 38 згаданого Закону право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві може бути передбачено в рішенні суду або договорі про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідному застереженні в іпотечному договорі).

Можливість реалізації іпотекодержателем права на звернення стягнення шляхом набуття права власності на предмет іпотеки передбачена у ст. 3 Закону України від 07 липня 2004 року № 1953-ІV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у якій визначено, що загальними засадами державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень(далі - державна реєстрація прав) є:

1) гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження;

2) обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав;

3) публічність державної реєстрації прав;

4) внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом;

5) відкритість та доступність відомостей Державного реєстру прав.

Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Статтею 18 вказаного Закону передбачений порядок проведення державної реєстрації прав.

Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та процедура державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Державні реєстратори зобов`язані надавати до відома заявників інформацію про перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав.

Згідно з пунктами 6, 9, 12, 18, 19, 57 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса, крім випадків, передбачених цим Порядком.

Разом із заявою заявник подає оригінали документів, необхідних для відповідної реєстрації, та документи, що підтверджують сплату адміністративного збору та/або внесення плати за надання інформації з Державного реєстру прав.

Розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який установлює черговість розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на це саме майно, а також відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства та відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями.

За результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації.

Державний реєстратор за результатом прийнятого рішення щодо державної реєстрації прав відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав.

Для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються:

1) копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;

2) документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя в разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі;

3) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

Наявність зареєстрованої заборони відчуження майна, накладеної нотаріусом під час посвідчення договору іпотеки, на підставі якого набувається право власності на предмет іпотеки іпотекодержателем, а також зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки інших речових прав, у тому числі іпотеки, на передане в іпотеку майно не є підставою для відмови в державній реєстрації права власності за іпотекодержателем.

Тобто для реалізації іпотекодержателем позасудового способу звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на нього за загальним правилом необхідні тільки воля та вчинення дій з боку іпотекодержателя, якщо договором не передбачено іншого порядку.

При цьому позивач не позбавлений відповідно до статей 38, 39 ЦК України можливості звернутися до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки в інший спосіб, ніж визнання права власності за ним.

Отже, передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки відповідно до статей 36, 37 Закону України «Про іпотеку» є способом позасудового врегулювання, який здійснюється за згодою сторін без звернення до суду. Застереження в договорі про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом визнання права власності на предмет іпотеки - це виключно позасудовий спосіб урегулювання спору, який сторони встановлюють самостійно у договорі.

Виходячи з наведеного, суд відмовляє у задоволенні позову про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності за іпотекодержателем.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 82, 141, 229, 247 263-265, 268, 273 ЦПК України,-

в и р і ш и в :

Харківській міській фінансово-кредитної спілки «Криниця» в задоволенні позову про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, - відмовити.

Апеляційна скарга подається відповідно до п.15.5 розділу VІІІ перехідних положень ЦПК України: апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвали суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 04.07.2019 р.

Позивач – Харківської міської фінансово-кредитної спілки «Криниця», - 61024, м. Харків, вул. Максиміліанівська, 7, ЄДРПОУ 06716780

Відповідач - ОСОБА_1 , - АДРЕСА_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 .

Третя особа - ОСОБА_2 , АДРЕСА_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 .

Суддя: