Рішення № 82821044, 03.07.2019, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/2201/19

Провадження № 2/629/988/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2019 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого - судді Смірнової Н.А., за участю секретаря Андрієнко С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лозова, Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: виконавчий комітет Лозівської міської ради Харківської області, ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи: виконавчий комітет Лозівської міської ради Харківської області, ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, посилаючись на те, що її чоловіку 10 лютого 1982 року був виданий ордер на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , дана квартира має статус комунальної. Чоловік позивача помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Крім неї в квартирі зареєстрований її син ОСОБА_3 та онук ОСОБА_3 , відповідач по справі. Відповідач хоча і зареєстрований, але в квартирі не проживає тривалий час, його особистих речей в квартирі не має. Її усні вимоги знятися з реєстрації відповідач ігнорує. В зв`язку з реєстрацією відповідача вона несе додаткові витрати по оплаті квартирної плати, не має можливості оформити субсидію, це перешкоджає вільному користуванню та розпорядженню майном, тому просить визнати відповідача по справі таким, що втратив право користування житловим приміщенням – квартирою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, але надала заяву про розгляд справи за її відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягала та просила задовольнити їх в повному обсязі. Вказала, що відповідач з 2009 року в квартирі не проживає, комунальні послуги не сплачує, не несе будь-які витрати по утриманню житла, добровільно покинув житло, благоустроєм квартири не займається, перевіз всі особисті речі до іншого житла. Добровільно знятися з реєстрації не бажає, тим самим перешкоджає, не дає позивачу змоги вирішити ряд питань, пов`язаних з житлом, а саме щодо оформлення субсидії.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, але надав заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення вимог позивача не заперечує. Вказав, що дійсно тривалий час не проживає в квартирі, комунальні платежі не сплачує, його особистих речей в квартирі немає, жодних претензій до позивача не має.

Представник третьої особи, виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області, ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилася, надала клопотання про розгляд справи за відсутності представника та просила вирішити справу на власний розсуд.

Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, не заперечує проти задоволення позовної заяви. Вказав, що дійсно відповідач за місцем реєстрації тривалий час не проживає.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.1 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитись від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позову з підстав, передбачених ст. 206 ЦПК України, оскільки визнання відповідачем позову не суперечить вимогам закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб.

Статтями 1, 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. 4 ЦПК України кожна особа має право на захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних цивільних прав, свобод чи інтересів, у тому числі й у судовому порядку.

Способами захисту цивільних прав та інтересів, можуть зокрема бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення та інші.

Судом встановлено, підтверджено наявними у справі доказами, що позивач ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5

ОСОБА_5 10 лютого 1982 року був виданий ордер на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , житловою площею 28,83 кв.м, зі складом сім`ї з трьох осіб. Дана квартира має статус комунальної.

Чоловік позивача ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_1 , виданим відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Лозова Лозівського міськрайонного управління юстиції у Харківській області 05 квітня 2016 року.

В квартирі за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані позивач ОСОБА_1 , її син ОСОБА_3 та онук ОСОБА_2 - відповідач по справі.

З 2009 року відповідач в спірній квартирі не проживає, він забрав всі свої особисті речі та вибув на інше місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , де і мешкає по теперішній час.

Вибуваючи з постійного місця проживання, відповідач ніяких претензій на житло не мав.

Відповідач в квартирі не з`являється. Всі обов`язки, пов`язані з договором найму житлового майна, виконує позивач по справі.

Позивач ніяких перешкод у здійсненні права користування жилим приміщенням відповідачу не чинила, за захистом порушеного права на проживання відповідач не звертався, особистих речей, майна, яке належить відповідачу в квартирі не має.

Конституцією (ст. 41) та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.1997 року, відповідно до закону №475/97-ВР від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2,4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст.ст. 316, 317, 319, 321 ЦК України).

Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння.

Згідно ч. 2 ст. 167 ЖК України у разі вибуття наймача та членів його сім`ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункту договір найму житлового приміщення вважається розірваним з дня вибуття. Якщо з жилого приміщення вибуває не вся сім`я, то договір найму жилого приміщення не розривається, а член сім`ї який вибув, втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття.

Відповідно до ст. 71 ЖК України у випадку вибуття наймача жилого приміщення та членів його сім`ї без поважних причин понад шість місяців, договір найму житлового приміщення вважається розірваним.

Факт не проживання відповідача по справі в квартирі АДРЕСА_3 з 2009 року вбачається з актів, складених сусідами від 15 листопада 2018 року та від 11 березня 2019 року, в яких зазначено, що відповідач ОСОБА_3 з 2009 року, тобто тривалий час, за вище вказаною адресою не проживає, а проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

В п. 10 Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.04.1985 року зі змінами та доповненнями «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» роз`яснено, що по справам про визнання наймача чи членів його сім`ї такими, що втратили право користування жилим приміщенням (ст. 71 ЖК) необхідно встановити причини відсутності відповідача вище встановленого строку.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач по справі звільнив житлове приміщення з власної волі, але знятися з реєстрації не бажає, ніяких претензій до позивача щодо спірної квартири не має, а тому суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги.

Відповідач вибув на інше місце проживання, не проживає в будинку більш ніж десять років, отже з цього моменту він втратив право користування жилим приміщенням.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 12, 76, 78, 81, 82, 95, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України, ст. 15, 16, ЦК України, ст.ст. 71, 167 ЖК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: виконавчий комітет Лозівської міської ради Харківської області, ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Лозова, Харківської області таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженка м. Міас, Челябінської області, громадянка України, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , паспорт НОМЕР_3 , виданий Лозівським МРВ УМВС України в Харківській області 18 січня 2000 року, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець м. Лозова, Харківської області, громадянин України, ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 .

Третя особа: Виконавчий комітет Лозівської міської ради Харківської області, адреса: м. Лозова, Харківська область, вул. Ярослава Мудрого, б. 1, код ЄДРПОУ 04058829.

Третя особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженець м. Лозова, Харківської області, громадянин України, ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , паспорт НОМЕР_6 , виданий Лозівським МРВ УМВС України в Харківській області 25 серпня 1995 року, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Н.А. Смірнова