Вирок № 82820519, 04.07.2019, Золочівський районний суд Харківської області

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄДРПОУ 02893870, вул.Центральна, 13, смтЗолочів, Харківська область, 62203,

inbox@zl.hr.court.gov.ua, тел./факс (05764) 5-25-96

Справа № 622/736/19

Провадження № 1-кп/622/68/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2019 року смт Золочів

Золочівський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді - Квітки О.О.,

при секретарі - Поповій В..,

за участю прокурора - Кришталя С.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

потерпілої - ОСОБА_2 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в смт Золочів матеріали кримінального провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019220310000225 від 18.06.2019, за обвинуваченням

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт Пісочин Харківського району Харківської області, українець, громадянин України, неодружений, із повною загальною середньою освітою, не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий відповідно до ст. 89 КК України,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст.185 КК України,

встановив:

приблизно о 17 год. 00 хв. 17.06.2019 ОСОБА_1 , перебуваючи у приміщенні будинку АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , маючи прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи при цьому корисливу мету наживи, скориставшись тим, що господиня в цей час відпочивала, підійшов до серванту, який розташований у прихожій, та на поличці виявив грошові кошти у сумі 1000 гривень. Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає та він ніким помічений не буде, шляхом вільного доступу таємно викрав грошові кошти у розмірі 1000 грн, що належали ОСОБА_2 , після чого з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим на свій розсуд, спричинивши останній матеріальну шкоду на зазначену суму.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна.

04 липня 2019 року між обвинуваченим ОСОБА_1 та потерпілою ОСОБА_2 укладено угоду про примирення відповідно до вимог ст. ст. 468, 469, 471 КПК України.

Згідно із цією угодою обвинувачений ОСОБА_1 визнав свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, та узгодив із потерпілою ОСОБА_2 питання щодо призначення йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Прокурор Кришталь С.В. не заперечував проти затвердження вказаної угоди про примирення.

Обвинувачений ОСОБА_1 просив затвердити вказану угоду.

Потерпіла ОСОБА_2 просила затвердити угоду про примирення між нею та обвинуваченим, претензії до обвинуваченого відсутні.

Розглядаючи питання щодо затвердження угоди про примирення між обвинуваченим ОСОБА_1 та потерпілою ОСОБА_2 , суд виходить з наступного.

В угоді передбачені наслідки укладання та затвердження угоди, встановлені ст. 471 КПК України, та наслідки її невиконання.

Згідно із ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права визначені ч.5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження цієї угоди, передбачені ч. 1 ст. 474 КПК України, характер обвинувачення та вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди ОСОБА_1 є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені угодою.

Також судом встановлено, що умови угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України.

З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення між обвинуваченим ОСОБА_1 та потерпілою ОСОБА_2 , призначивши обвинуваченому узгоджене сторонами покарання.

Питання про речові докази у справі суд вважає за необхідне вирішити відповідно до вимог ст.100 Кримінального процесуального кодексу України, котра встановлює загальні правила щодо речових доказів.

Керуючись ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд

ухвалив :

Затвердити угоду від 04 липня 2019 року про примирення між обвинуваченим ОСОБА_1 та потерпілою ОСОБА_2 .

ОСОБА_1 визнати винним за ч.1 ст. 185 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді штрафу у розмірі 50 (п`ятидесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Запобіжний захід ОСОБА_1 не обирати.

Речові докази у справі грошові кошти у розмірі 856 грн залишити за належністю потерпілій ОСОБА_2 .

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Харківського апеляційного суду через Золочівський районний суд Харківської області у строк 30 днів з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору.

Суддя О.О. Квітка