Ухвала суду № 82818956, 27.06.2019, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 27.06.2019 Справа № 554/3579/19

Провадження № 4-с/554/29/2019

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2019 року м. Полтава

Октябрський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді - Чуванової А.М.,

за участю секретаря - Садошенко М.П.,

розглянувши цивільну справу за скаргою Голови правління Кредитної спілки «Полтава і полтавці» Кучер Ю.О. на дії державного виконавця Горішньоплавнівського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Лепчанського В.В.; заінтересовані особи: державний виконавець Горішньоплавнівського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Лепчанський В.В., ОСОБА_1 ,-

ВСТАНОВИВ :

Заявник Голова правління Кредитної спілки «Полтава і полтавці» Кучер Ю.О. у квітні 2019 року звернувся до Октябрського районного суду м.Полтави зі скаргою на дії державного виконавця Горішньоплавнівського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Лепчанського В.В., в якій просив визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця Горішньоплавнівського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області від 30.03.2019 року про повернення судового наказу №2н-1699/06 від 15.12.2006 року стягувачу, а судовий наказ повернути до Горішньоплавнівського міського відділу державної виконавчої служби для подальшого виконання.

В обґрунтування скарги заявник посилається на те, що Октябрським районним судом м.Полтави було видано судовий наказ на виконання рішення по справі №2н-1699/06 від 15.12.2006 року по стягненню з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки «Полтава і полтавці» 2874,50 гривень, який був поданий заявником до ВДВС Комсомольського МУЮ в грудні 2015 року. 09.04.2019 року Кредитна спілка «Полтава і полтавці» отримала від Горішньоплавнівського міського відділу державної виконавчої служби постанову державного виконавця від 30.03.2019 року про повернення виконавчого документа стягувачу (разом з судовим наказом №2н-1699/06 від 15.12.2006 року).

Повернення виконавчого листа проводилося на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», згідно якого – «у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними».

Постанову та дії державного виконавця заявник вважає незаконними, виходячи з того, що відсутні докази не проживання боржника за адресою: АДРЕСА_1 , таких як складені акти державного виконавця з свідченнями сусідів, відповідь адресного бюро та ін..; відсутність доказів (таких як акт державного виконавця) про перевірку майнового стану боржника за адресою, вказаною у виконавчому документі.

Посилаючись на те, що жодної підстави для повернення стягувачу судового наказу №2н-1699/06 від 15.12.2006 року щодо стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки «Полтава і полтавці» не існує, заявник просив скаргу задовольнити повністю.

Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 03.06.2019 року було відкрито провадження по даній справі та призначено скаргу до розгляду в судовому засіданні.

Горішньоплавнівський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області надіслав до суду відзив на скаргу, в якому просив відмовити заявнику в задоволенні скарги. Вказав, що 06.11.2018 року державним виконавцем винесено постанову про прийняття виконавчого провадження, яке надійшло з Шевченківського ВДВС м.Харків ГТУЮ у Харківській області, оскільки боржник згідно повідомлення ДУ «Олексіївська виправна колонія №25» в установі не утримується, а відповідно до виконавчого листа мешкає за адресою: АДРЕСА_1 . Державним виконавцем було встановлено, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, про що свідчать відповіді реєструючих органів, які містяться в матеріалах виконавчого провадження та акт виконавця, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» заходи щодо розшуку такого майна виявились безрезультатними. Також зазначають, що повернення виконавчого документа стягувачеві з підстав, передбачених п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», не позбавляє стягувача права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених ст.12 Закону України «Про виконавче провадження».

Представник заявника до суду не з`явився, надіслав заяву про розгляд справи у його відсутність.

Інші учасники справи до суду не з`явилися, про розгляд справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.2 ст.450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

В зв`язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що скарга на дії державного виконавця підлягає задоволенню за наступних підстав.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Умови і порядок виконання рішень судів у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження», ст. 3 якого визначено, що примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом, зокрема на підставі виконавчих листів, виданих судом.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби.

Статтею 447 ЦПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Згідно з ч.ч.2 ст. 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця задовольнити вимогу заявника та усунути порушення.

Судом встановлено, що на примусовому виконанні у Горішньоплавнівському міському відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області перебувало виконавче провадження про примусове виконання судового наказу №2н-1699/06 від 15.12.2006 року, виданого Октябрським районним судом м.Полтави по справі №536/150/15-п від 06.07.2015 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки «Полтава і полтавці» боргу в сумі 2874,50 гривень.

06.11.2018 року державним виконавцем винесено постанову про прийняття виконавчого провадження, яке надійшло з Шевченківського ВДВС м.Харків ГТУЮ у Харківській області, оскільки боржник згідно повідомлення ДУ «Олексіївська виправна колонія №25» в установі не утримується, а відповідно до виконавчого листа мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .

Постановою, винесеною державним виконавцем Горішньоплавнівського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Лепчанським В.В. від 30.03.2019 року, повернуто судовий наказ №2н-1699/06 від 15.12.2006 року стягувачу, по виконавчому провадженню №51363333 з примусового виконання судового наказу №2н-1699/06 від 15.12.2006 року, виданого Октябрським районним судом м.Полтави по справі про стягнення з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки «Полтава і полтавці» боргу в сумі 2874,50 гривень (а.с.27).

Вказана постанова отримана скаржником 09.04.2019 року.

Згідно п.п. 2, 5 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції на момент повернення виконавчого документа, виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; у результаті вжитих виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з`ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи.

Відповідно до відзиву на скаргу, Горішньоплавнівський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області вказав, що боржник за викликом державного виконавця на 06.11.2018 року не з`явився; згідно отриманої відповіді на запит з ПФУ боржник не значиться як отримувач пенсії та відсутня інформація про боржника щодо роботи його за трудовими чи цивільно-правовими договорами; згідно відповіді з ДФС у боржника відсутні відкриті рахунки в банківських установах; відповідно до повідомлення Територіального сервісного центру від 28.11.2018 року за боржником не зареєстровані транспортні засоби; згідно акту державного виконавця від 21.03.2019 року у боржника відсутнє майно, на яке можливо звернути стягнення; згідно сформованої довідки від 28.03.2019 року відомості про майнові права, нерухоме майно боржника відсутні.

Після чого, 30.03.2019 року винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження».

Суд вважає аргументи заінтересованої сторони безпідставними, виходячи з наступного.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.

Частина 3 даної статті також передбачає, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема:

- проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону;

- накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку;

- накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;

- здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням;

- звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб;

- викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні.

У разі якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу;

- вимагати від боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження;

- у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, який видав виконавчий документ, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням;

- отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком;

- здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Вчинивши виконавчі дії у обсязі, зазначеному у постанові про повернення виконавчого документа стягувачу та, постановивши оскаржувану постанову, державний виконавець проігнорував зазначені вимоги.

Ним, зокрема, не було вжито належних заходів по розшуку майна боржника шляхом направлення запитів до відповідного відділу РАЦС щодо надання інформації про перебування боржника у шлюбі, до Головного управління статистики відповідної області про надання інформації щодо реєстрації боржника, як засновника будь-якої установи, підприємства, організації, до Відділу виконавчої дирекції ФСС НВВ ПЗ про надання інформації щодо отримання страхових виплат, до Державної нотаріальної контори для отримання Витягу зі Спадкового реєстру щодо отримання боржником спадку або внесення її у реєстр як спадкоємця, до відповідного Відділу архітектури щодо виявлення майна боржника (павільйонів, кіосків), до відповідного управління (відділу) житлового господарства (сільської ради) про надання довідки Форми №3 (про зареєстрованих осіб), безпосередньо до самого боржника про наявність майна чи коштів, що належить йому, та яке знаходиться у інших осіб (дебіторська заборгованість), до банківських та фінансових установ про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, до ПАТ «Національний депозитарій України» щодо наявності цінних паперів, депозитарної діяльності, до Державної авіаційної служби України про наявність зареєстрованих за боржником чи його дружиною цивільних повітряних суден.

Також, за приписами п.8 ст.48 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Як вбачається з матеріалів справи, державним виконавцем не вчинялись перевірки майнового стану боржника за періодичністю, встановленою ч. 8 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження».

Таким чином, державним виконавцем Горішньоплавнівського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області при винесенні постанови від 30.03.2019 року про повернення виконавчого документу стягувачеві у виконавчому провадженні ВП №51363333 не здійснено усі необхідні дії, які передбачені Законом України «Про виконавче провадження».

Оскільки, державним виконавцем не вжито повний обсяг заходів, які передбачені законодавством про виконавче провадження щодо примусового виконання судового рішення, не використані всі права надані державному виконавцю, спрямовані на своєчасне та повне вчинення виконавчих дій, суд вважає, що постанова про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні №51363333 є неправомірною.

Можливість повторного пред`явлення виконавчого документу стягувачем, про що зазначено в оскаржуваній постанові ВДВС від 30.03.2019 року, не анулює виявленого в ході судового розгляду справи факту неналежного у відповідності з вимогами закону дійового і ефективного виконання державним виконавцем заходів щодо повного реального виконання виконавчого документу суду.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 447-452 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Скаргу Голови правління Кредитної спілки «Полтава і полтавці» Кучер Ю.О. на дії державного виконавця Горішньоплавнівського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Лепчанського В.В.; заінтересовані особи: державний виконавець Горішньоплавнівського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Лепчанський В.В., ОСОБА_1 ,- задовольнити.

Визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця Горішньоплавнівського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області від 30.03.2019 року про повернення судового наказу №2н-1699/06 від 15.12.2006 року стягувачу, виданого Октябрським районним судом м.Полтави по справі про стягнення з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки «Полтава і полтавці» боргу в сумі 2874,50 гривень.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У відповідності до п.п.15.5 п.15 розділу 13 Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя: А.М.Чуванова