Постанова № 82816882, 27.06.2019, Васильківський міськрайонний суд Київської області

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/3667/19

Провадження № 1-кс/362/1262/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 червня 2019 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

слідчого судді Лебідь-Гавенко Г.М.,

за участі секретаря Шевченко М.В.,

розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Васильківського ВП ГУ НП в Київській області капітана поліції Голодного В.І., погоджене прокурором Васильківського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області Матвєєвим Д.В. про арешт майна у кримінальному провадженні №42019111200000113 від 19.02.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 272 КК України,

в с т а н о в и в:

25.06.2019 року до Васильківського міськрайоного суду Київської області звернувся старший слідчий СВ Васильківського відділу поліції ГУ НП в Київській області капітан поліції Голодний В.І. звернувся із клопотанням про накладення арешту на одну металеву ємкості білого кольору об`ємом 10 000 літрів та газову колонку (Petro-PrimusLPG-1-U, заводський № 0510005», які з`єднані між собою металевими трубами, які розміщені на окремих металевих рамах; одну металеву ємкості білого кольору об`ємом 10 000 літрів та колонку, які з`єднані між собою металевою рамою – шляхом заборони користування та відчуження.

Клопотання слідчого мотивовано тим, що у провадженні СВ Васильківського ВП ГУ НП в Київській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019111200000113 від 19.02.2019 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 272 КК України, тобто порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на підприємстві особою, яка зобов`язана їх дотримувати, якщо це порушення створило загрозу загибелі людей.

В ході досудового розслідування кримінального провадження

встановлено, що на території Васильківського району здійснюють свою діяльність об`єкти підвищеної небезпеки, у сфері роздрібної торгівлі нафтопродуктами (бензин, дизельне паливо) та зрідженим газом, а саме: ТОВ «Газавтосервіс» (ЄДРПОУ 30419505) фактична адреса АГЗП: вул. Центральна (бувша Леніна, 61-а), смт Калинівка, Васильківського району, Київської області, юридична адреса: 08600, Київська обл., місто Васильків, вулиця 1-го Травня, будинок 12.

Зазначений суб`єкт господарювання, згідно відомостей ГУ Держпраці в Київській області не має дозволів на виконання газонебезпечних робіт та робіт у вибухопожежонебезпечних зонах та зберігання ємкостей із зрідженим газом, їх заповнення, спорожнення, а також дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію, зокрема у наступних суб`єктів господарювання які здійснюють торгівлю зрідженим газом, бензином та дизельним паливом.

Разом із цим, згідно відомостей Васильківського районного відділу ГУ ДСНС України в Київській області документи дозвільного характеру суб`єктам господарювання, які здійснюють свою діяльність у сфері роздрібної торгівлі нафтопродуктами (бензин, дизельне паливо) та зрідженим газом не видавались та не реєструвались.

В ході досудового розслідування кримінального провадження

№ 42019111200000113 від 19.02.2019 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 272 КК України встановлено, що на території земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 61-А, кадастровий номер: НОМЕР_1 , яка належить Калинівській селищній раді Васильківського району Київської області, фактичним користувачем якої є ТОВ «Газавтосервіс», здійснюється господарська діяльність з об`єктами підвищеної небезпеки, у сфері роздрібної торгівлі газом скрапленим та дизельним пальним.

24.06.2019 року на підставі ухвали слідчого судді Васильківського міськрайонного суду Київської області, справа № 362/3451/19 від 13.06.2019, проведено обшук земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: НОМЕР_1 , яка належить Калинівській селищній раді Васильківського району Київської області, фактичним користувачем якої є ТОВ «Газавтосервіс», в ході якого виявлено та вилучено: одну металеву ємкості білого кольору об`ємом 10 000 літрів та газову колонку (Petro-PrimusLPG-1-U, заводський № 0510005», які з`єднані між собою металевими трубами, та які розміщені на окремих металевих рамах; одну металеву ємкості білого кольору об`ємом 10 000 літрів та колонку, які з`єднані між металевою рамою та передані на зберігання ОСОБА_1 .

25.06.2019 року вилучені предмети визнані постановою речовим доказом у кримінальному провадженні.

При проведеному обшук представниками ТОВ «Газавтосервіс» не надано підтверджуючі документи на право власності на вилучене обладнання: одну металеву ємкості білого кольору об`ємом 10 000 літрів та газову колонку (Petro-PrimusLPG-1-U, заводський № 0510005», які з`єднані між собою металевими трубами, які розміщені на окремих металевих рамах; одну металеву ємкості білого кольору об`ємом 10 000 літрів та колонку, які з`єднані між собою металевою рамою.

Слідчий в клопотанні вказав, що по вилученому майну планується проведення пожежно-технічної експертизи, проведення якої доручити експертам відділу вибухо-технічних і пожежо-технічних досліджень Київського НДЕКЦ МВС України, а без застосування арешту майна, не виключаються можливість ТОВ «Газавтосервіс» його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Слідчий в судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Власник майна в судове засідання не з`явився, судом повідомлений належним чином про розгляд справи.

Заслухавши слідчого, вивчивши матеріали клопотання, кримінального провадження, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що у провадженні СВ Васильківського ВП ГУ НП в Київській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019111200000113 від 19.02.2019 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 272 КК України, тобто порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на підприємстві особою, яка зобов`язана їх дотримувати, якщо це порушення створило загрозу загибелі людей (а.с.6).

24.06.2019 року на підставі ухвали слідчого судді Васильківського міськрайонного суду Київської області, справа № 362/3451/19 від 13.06.2019 року, проведено обшук земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: НОМЕР_1 , яка належить Калинівській селищній раді Васильківського району Київської області, фактичним користувачем якої є ТОВ «Газавтосервіс», в ході якого виявлено та вилучено: одну металеву ємкості білого кольору об`ємом 10 000 літрів та газову колонку (Petro-PrimusLPG-1-U, заводський № 0510005», які з`єднані між собою металевими трубами, та які розміщені на окремих металевих рамах; одну металеву ємкості білого кольору об`ємом 10 000 літрів та колонку, які з`єднані між металевою рамою та передані прокурором на зберігання ОСОБА_1 (а.с.17-19).

25.06.2019 року постановою старшого слідчого СВ Васильківського ВП ГУ НП в Київській області капітана поліції Голодним В.І. вилучені предмети визнані речовим доказом у кримінальному провадженні№42019111200000113 від 19.02.2019 року(а.с.24-25)

Згідно розписки від 24.06.2019 року вилучені під час обшуку земельної ділянки, що розташована за адресою: Київська область, Васильківський район, смт. Калинівка, вул. Центральна (бувша Леніна), 61-А, ТОВ «Газавтосервіс», речі передані на зберігання ОСОБА_1 (а.с.23).

Так, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

За статтею 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ст.167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Згідно ст.168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час обшуку, огляду.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ч.ч. 11, 12 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Згідно з ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.

Випадки припинення тимчасового вилучення майна передбачені вст.169 КПК України, де вказано, що тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: 1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; 2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; 3) у випадках, передбачених ч.5 ст.171, ч.6 ст.173 цього Кодексу; 4) у разі скасування арешту.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, котрі були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі, предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права»

Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. theUnitedKingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя, відповідно до вимог ст. 94 КПК України, ст. 132 КПК України, ст. 173 КПК України повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, що отримана юридичною особою; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Слідчий вказує, як мету арешту - збереження речових доказів, при цьому, до матеріалів клопотання долучено розписку ОСОБА_1 про прийняття на відповідальне зберігання одну металеву ємкості білого кольору об`ємом 10 000 літрів та газову колонку (Petro-PrimusLPG-1-U, заводський № 0510005», які з`єднані між собою металевими трубами, які розміщені на окремих металевих рамах; одну металеву ємкості білого кольору об`ємом 10 000 літрів та колонку, які з`єднані між собою металевою рамою. Вказані дії суперечать змісту абзацу другого частини першої статті 170 КПК України, а оскільки завдання арешту за вказаних обставин не може бути досягнуто, питання його недоцільності є очевидним.

Слідчим не доведено необхідність накладення арешту та те, що вищевказане майно має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Крім того, слідчим в обґрунтування необхідності накладення арешту зазначено, що метою арешту тимчасово вилученого майна є: забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації.

Положеннями ст. 170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Відповідно до частини 8 ст. 170 КПК України вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.

Разом з цим, слідчим не зазначено вартість шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, з метою відшкодування якої може бути подано цивільний позов, будь-яка особа набула статусу підозрюваного у зазначеному кримінальному провадженні, або щодо будь-якої юридичної особи здійснюється провадження.

Крім цього, санкцією ст. ч.1 ст. 272 КК України не передбачено такого виду покарання як конфіскація, а слідчим не наведено підстав вважати, що вилучене майно може бути піддане спеціальній конфіскації.

Згідно частин 2, 4, 5 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Крім того, у відповідності до п. 2 розділу 2.6 узагальнення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 07.02.2014 року щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, арешт може бути накладено на майно підозрюваного, обвинуваченого, осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. При цьому, таке майно може перебувати як у згаданих осіб, так і в інших фізичних або юридичних осіб.

Щодо осіб, які не є підозрюваними або обвинуваченими, або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, не може бути прийнято ухвалу про арешт майна.

Враховуючи викладене, оскільки ОСОБА_1 , який нібито є власником одної металевої ємкості білого кольору об`ємом 10 000 літрів та газової колонки (Petro-Primus LPG-1-U, заводський № 0510005», які з`єднані між собою металевими трубами, та яки розміщені на окремих металевих рамах; одна металева ємкість білого кольору об`ємом 10 000 літрів та колонку, на яку просять накласти арешт, не є ані підозрюваним ані обвинуваченим за кримінальним провадження внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019111200000113 від 19.02.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 272 КК України, санкція якої не містить посилань на додаткове покарання – конфіскацію майна, клопотання слід визнати передчасним та відмовити у його задоволенні, так-як на момент розгляду, особу, якій належить одна металева ємкость білого кольору об`ємом 10 000 літрів та газова колонка (Petro-Primus LPG-1-U, заводський № 0510005», які з`єднані між собою металевими трубами, та яки розміщені на окремих металевих рамах; одна металева ємкість білого кольору об`ємом 10 000 літрів та колонку достовірно не встановлено, ОСОБА_1 , який ніби-то здійснював порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на підприємстві особою, яка зобов`язана їх дотримувати, якщо це порушення створило загрозу загибелі людей, не повідомлено про підозру та слідчим не доведено належними та допустимим доказами, що не застосування арешту на вилучене в ході обшуку майно може привести до його зникнення або пошкодження, а також перешкоджанню кримінальному провадженню, оскільки відповідно розписки вказане майно передано прокурором на зберігання ОСОБА_1 , а також доказів, на підставі яких можливо було б встановити розмір шкоди, питання щодо наявності цивільного позову, та співрозмірність обмеження права власності нічим не підтверджено, а тому у задоволенні клопотання слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 107, 110, 167, 170-173, 372, 309 КПК України, слідчий суддя,

у х в а л и в:

В задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Васильківського ВП ГУ НП в Київській області капітана поліції Голодного В.І., погоджене прокурором Васильківського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області юриста 1 класу Матвєєвим Д.В. про арешт майна у кримінальному провадженні №42019111200000113 від 19.02.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 272 КК України, відмовити.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня отримання її копії.

Повний текст ухвали проголошено 01.07.2019 року о 17 год. 05 хв.

Слідчий суддя Г.М.Лебідь-Гавенко