Ухвала суду № 82815559, 01.07.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

01 липня 2019 року м. Київ № 640/10786/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши, до моменту відкриття провадження у справі, у порядку письмового провадження заяву б/н від 14.06.2019 «Про забезпечення позову» фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 у адміністративній справі за позовом б/н від 14.06.2019

фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до Головного управління Держпраці у Київській області

про визнання протиправної та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (надалі - позивачка або ФОП ОСОБА_1) (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) подала на розгляд Окружному адміністративному суду м. Києва позов до Головного управління Держпраці у Київській області (надалі - відповідач або ГУ Держпраці у Київській області) (адреса: 04060, м. Київ, вул. Вавілових, буд. 10, ідентифікаційний код - 39794214), у якому просить суд:

визнати протиправною та скасувати постанову № КВ465/1439/АВ/ТД/ФС-194, шо прийнята 18.03.2019 ГУ Держпраці у Київській області про стягнення з ФОП ОСОБА_1 штрафу в розмірі 125 190,00 грн.

Мотивуючи позовні вимоги позивачка вказує, що прийняття рішення про стягнення з неї штрафу за порушення законодавства про працю є наслідком порушень, які були допущені посадовими особами ГУ Держпраці у Київській області на кожному етапі здійснення заходів державного контролю, а саме: при проведенні інспекційного відвідування; при оформленні результатів інспекційного відвідування; при безпосередньому прийнятті рішення про накладення штрафу. Тому, наявні підстави для скасування спірної постанови.

Разом з позовом з ФОП ОСОБА_1 (по ухвалі альтернативно - Заявник) подано заяву про забезпечення позову, в якій остання просить суд забезпечити позов шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні ВП № 59205138, що знаходиться в проваджені державного виконавця Голосіївського районного ВДВС міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві щодо виконання постанови № КВ465/1439/АВ/ТД/ФС-194, яка прийнята 18.03.2019 ГУ Держпраці у Київській області про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 штрафу в розмірі 125 190,00 грн.

В обґрунтування заяви позивачкою відмічено, що очевидними є ознаки протиправності вчинених посадовими особами відповідача дій та бездіяльності, внаслідок яких було порушено права і інтереси ФОП ОСОБА_1 Як примічає позивачка, внаслідок проведення виконавчих дій її господарська діяльність буде повністю припинена, бо остання не зможе здійснювати розрахунки за оренду приміщення, виплачувати заробітну платню, здійснювати необхідне технічне та санітарно-гігієнічне обслуговування обладнання. Відповідно, невжиття заходів забезпечення позову зробить в подальшому неможливим поновлення порушених прав та інтересів ФОП ОСОБА_1

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, заяву про забезпечення позову внесено до системи автоматизованого розподілу та передано судді Пащенку К.С.

Вирішуючи по суті подану заяву, проаналізувавши наведені в ній обставини та наявні у матеріалах позовної заяви докази, суд зазначає про наступне.

У відповідності до статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (по ухвалі скорочено - КАС України), суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову (частина перша). Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Виходячи з аналізу вказаної норми, підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду;

2) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

3) очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень;

4) очевидність порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

При цьому, позов, згідно з ч. 1 ст. 151 КАС України, може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Таким чином, суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права.

Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені, у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Також, суд має враховувати співрозмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

Як слідує із позовної заяви, публічно-правовий спір між сторонами існує, за переконанням Заявника, за обставин прийняття спірної постанови з порушенням вимог чинного законодавства, у зв`язку із чим наявні підстави для її скасування.

Суд відмічає, що викладені в позові обставини і правова оцінка питань протиправності оскаржуваної постанови, підлягає з`ясуванню під час розгляду справи по суті та буде надана судом за результатами розгляду справи.

Приймаючи до уваги наведене, суд звертає увагу, що на стадії вирішення питання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову судом не може бути надана правова оцінка неправомірності відповідної постанови, оскільки такі обставини можуть бути встановлені лише в ході судового розгляду справи по суті, за окресленим вище предметом позову.

Окремо, варто наголосити, що на момент розгляду заяви, судом не виявлено очевидності ознак протиправності означеного вище рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В силу ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Виходячи з наведеного, з огляду на те, що Заявником у заяві не зазначено, в контексті ст. 150 КАС України, обставин, що можуть слугувати підставами для вжиття заходів забезпечення позову, зважаючи, що станом на момент розгляду заяви, судом не виявлено очевидності ознак протиправності оспорюваної постанови, з урахуванням того, що до поданої заяви не надано відповідних достатніх та беззаперечних доказів, а судом не виявлено фактів існування, на час прийняття даного судового рішення, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам ФОП ОСОБА_1 до прийняття у справі судового рішення, або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, або необхідності докладання значних зусиль та витрат для відновлення таких прав та інтересів при виконанні у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь Заявника, суд вважає, що заява є необґрунтованою, а тому відсутніми є підстави для її задоволення.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 241-243, 248, 256 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви б/н від 14.06.2019 «Про забезпечення позову» фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 у адміністративній справі за позовом б/н від 14.06.2019.

Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову, відповідно до ч. 8 ст. 154 КАС України, може бути оскаржено.

Суддя К.С. Пащенко