Ухвала суду № 82815469, 26.06.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

26 червня 2019 року м. Київ № 640/11116/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши, до моменту відкриття провадження у справі, у порядку письмового провадження заяву № 711/15-19 від 19.06.2019 «Про забезпечення позовної заяви» представника Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Смикалова В.Р. у адміністративній справі за позовом № 710/15-19 від 19.06.2019

Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

до Державної регуляторної служби України,

Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування

про визнання протиправними та скасування рішення та розпорядження,

В С Т А Н О В И В:

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (надалі - позивач або Національна комісія або НКРЕКП) подала на розгляд Окружному адміністративному суду м. Києва позов до Державної регуляторної служби України (далі - відповідач-1 або ДРС України) та Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування (в тексті - відповідач-2 або Експертно-апеляційна рада), у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування від 04.06.2019 № 5.9 (протокол № 07-19) в частині, що стосується апеляції ПАТ «Івано-Франківськгаз» від 02.04.2019 № 760007-Сл-3009-0419;

- визнати протиправним та скасувати розпорядження Державної регуляторної служби України від 07.06.2019 № 63 про задоволення апеляції ПАТ «Івано-Франківськгаз».

Мотивуючи позовні вимоги Національна комісія вказує, що рішення Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування в частині, що стосується апеляції ПАТ «Івано-Франківськгаз», та розпорядження ДРС України № 63 є такими, що прийняті з грубим порушенням норм вимог Конституції України, законів України та підзаконних нормативно-правових актів, перешкоджають реалізації компетенції НКРЕКП як суб`єкта владних повноважень, а отже повинні бути скасовані.

Разом з позовом представником позивача (надалі альтернативно - Заявник) подано заяву про забезпечення позову, в якій останній просить суд забезпечити позов шляхом зупинення дії рішення Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування від 04.06.2019 № 5.9 (протокол № 07-19) в частині, що стосується апеляції ПАТ «Івано-Франківськгаз» від 02.04.2019 № 760007-Сл-3009-0419 та розпорядження Державної регуляторної служби України від 07.06.2019 № 63 про задоволення апеляції ПАТ «Івано-Франківськгаз», до моменту набрання законної сили рішенням суду у справі.

В обґрунтування заяви НКРЕКП, з посиланням на приписи ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України, відмічено, що необхідність забезпечення позову, а саме - зупинення дії спірних рішення та розпорядження обумовлюється тим, що до ухвалення рішення в адміністративній справі і набрання рішенням законної сили пройде значний час, а рішення та розпорядження, які оскаржуються НКРЕКП, тягнуть за собою зобов`язання для останньої здійснити певні дії. Відповідно, невиконання оскаржуваних рішення та розпорядження призведе до порушення прав та інтересів посадових осіб НКРЕКП (накладення значних сум штрафів), для відновлення яких необхідно буде докласти значних зусиль, оскільки дії НКРЕКП можуть бути розцінені як умисне невиконання оспорюваних рішення та розпорядження. Одночасно, без вжиття заходів забезпечення позову, НКРЕКП буде зобов`язана виконати розпорядження ДРС України № 63, та вчинити дії, які в наступному не можуть бути відмінені. Тобто, без вжиття заходів забезпечення позову, у даній справі фактично буде відсутній предмет спору, що завчасно вирішить справу по суті. Таким чином, на думку Заявника, існують очевидні підстави вважати, що до вирішення справи по суті та набрання рішенням законної сили захист прав та інтересів НКРЕКП стане неможливим, а крім того, для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. При цьому, зупинення дії відповідних рішення та розпорядження до набрання законної сили рішенням, ухваленим за результатами розгляду даної адміністративної справи по суті, буде мати наслідком збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, заяву про забезпечення позову внесено до системи автоматизованого розподілу та передано судді Пащенку К.С.

Вирішуючи по суті подану заяву, проаналізувавши наведені в ній обставини та наявні у матеріалах позовної заяви докази, суд зазначає про наступне.

У відповідності до статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (по ухвалі скорочено - КАС України), суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову (частина перша). Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Виходячи з аналізу вказаної норми, підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду;

2) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

3) очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень;

4) очевидність порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

При цьому, позов, згідно з ч. 1 ст. 151 КАС України, може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Таким чином, суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права.

Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені, у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Також, суд має враховувати співрозмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

Як слідує із позовної заяви, публічно-правовий спір між сторонами існує, за переконанням Заявника, за обставин прийняття спірних рішення та розпорядження з порушенням вимог чинного законодавства, у зв`язку із чим наявні підстави для їх скасування.

Суд відмічає, що викладені в позові обставини і правова оцінка питань протиправності оскаржуваних рішення та розпорядження, підлягає з`ясуванню під час розгляду справи по суті та буде надана судом за результатами розгляду справи.

Приймаючи до уваги наведене, суд звертає увагу, що на стадії вирішення питання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову судом не може бути надана правова оцінка неправомірності відповідних рішення та розпорядження, оскільки такі обставини можуть бути встановлені лише в ході судового розгляду справи по суті, за окресленим вище предметом позову.

Окремо, варто наголосити, що на момент розгляду заяви, судом не виявлено очевидності ознак протиправності означених вище рішень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В силу ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Виходячи з наведеного, з огляду на те, що Заявником у заяві не зазначено, в контексті ст. 150 КАС України, обставин, що можуть слугувати підставами для вжиття заходів забезпечення позову, зважаючи, що станом на момент розгляду заяви, судом не виявлено очевидності ознак протиправності рішення та розпорядження, з урахуванням того, що до поданої заяви не надано відповідних достатніх та беззаперечних доказів, а судом не виявлено фактів існування, на час прийняття даного судового рішення, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам Заявника до прийняття у справі судового рішення, або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, або необхідності докладання значних зусиль та витрат для відновлення таких прав та інтересів при виконанні у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь Національної комісії, суд вважає, що заява є необґрунтованою, а тому відсутніми є підстави для її задоволення.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 241-243, 248, 256 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви № 711/15-19 від 19.06.2019 «Про забезпечення позовної заяви» представника Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Смикалова В.Р. у адміністративній справі за позовом № 710/15-19 від 19.06.2019.

Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову, відповідно до ч. 8 ст. 154 КАС України, може бути оскаржено.

Суддя К.С. Пащенко