Рішення № 82815447, 20.06.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 червня 2019 року № 826/7038/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Чудак О.М., за участю секретаря судового засідання Шарій А.А., представника позивача Гаврилюк М.В., представників відповідача Пінчука Б.В., Колесника П.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Багат» до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

03.05.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю «Багат» (ТОВ «Багат») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (ГУ ДФС у м. Києві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.12.2017 №2407140301.

В обґрунтування позову зазначено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 28.12.2017 №2407140301 прийняте на підставі необґрунтованих висновків акту перевірки від 13.11.2017 №415/1-26-15-14-03-02/38149861 про заниження позивачем податку на прибуток з огляду на неналежне відображення в податковому обліку сум зворотніх фінансових допомог, отриманих від ТОВ «Арт-Ельм», ТОВ «Аметист-К», ТОВ «Євро Груп», ТОВ «УТД».

Позивач наголошує, що не отримував, а надавав фінансову допомогу ТОВ «Арт-Ельм», ТОВ «Аметист-К», ТОВ «Євро Груп» в сумах, які зазначені в акті перевірки. Сума зворотньої фінансової допомоги від ТОВ «УТД» не відображена у складі доходів у зв`язку із тим, що ліквідаційний баланс ТОВ «Багат» подано 09.11.2017, тобто раніше, ніж постановлена ухвала Господарського суду Чернігівської області від 23.11.2017 у справі №927/889/17 про ліквідацію ТОВ «УТД».

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.06.2018 відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати судовий розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому вказав на відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Зазначив, що позивач отримав зворотню фінансову допомогу від ТОВ «Арт-Ельм», ТОВ «Аметист-К», ТОВ «Євро Груп» та ТОВ «УТД», не повернув суму таких допомог на кінець звітного періоду, а тому зобов`язаний відобразити їх у складі доходів.

Щодо доводів позивача стосовно неможливості відображення фінансової допомоги від ТОВ «УТД», відповідач вказав, що позивач міг дізнатись про необхідність включення суми такої допомоги до складу доходів з постанови Господарського суду Чернігівської області від 09.10.2017 у справі №927/889/17.

В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримала та просила їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та надані у справу докази.

Представники відповідача проти задоволення позову заперечували, зіславшись на письмово викладену позицію.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши пояснення, надані учасниками судового процесу, а також докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд встановив наступне.

В період з 17.10.2017 по 30.10.2017 працівниками ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Багат» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 до 06.11.2017, валютного - за період з 01.01.2014 до 06.11.2017.

За результатами перевірки складено акт від 13.11.2017 №415/1-26-15-14-03-02/38149861.

В ході перевірки виявлено та зафіксовано в акті порушення ТОВ «Багат» вимог пункту 5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 «Зобов`язання», пунктів 5, 7 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 «Дохід», підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14; пункту 44.6 статті 44; підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 та підпункту 135.5.5 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (ПК України), в результаті чого занижено податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 11 076 200 грн.

28.12.2017 на підставі висновків акту перевірки від 13.11.2017 №415/1-26-15-14-03-02/38149861 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №2407140301, яким збільшено суму грошового зобов`язання ТОВ «Багат» за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 11 378 530 грн, в тому числі на 11 076 200 грн за основним платежем та на 302 330 грн за штрафними санкціями.

Позивач вважає податкове повідомлення-рішення від 28.12.2017 №2407140301 протиправним, а тому звернувся до суду із даним позовом.

Суд, заслухавши представників сторін, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами абзацу четвертого пункту 86.3 статті 86 ПК України у разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта (довідки) перевірки чи неможливості його вручення платнику податків або його законним представникам чи особі, яка здійснювала розрахункові операції з будь-яких причин, такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених в цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт або робиться позначка в акті або довідці про результати перевірки.

Встановлено, що позивачем не підписано акт від 13.11.2017 №415/1-26-15-14-03-02/38149861. При цьому, відповідач зазначає про складання акту №1018/3/26-15-14-03-01 про неможливість своєчаcного вручення акту перевірки від 13.11.2017 №415/1-26-15-14-03-02/38149861.

Згідно пункту 58.3 статті 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 86.8 статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Суд враховує, що згідно інформації з офіційного веб-сайту ПАТ «Укрпошта» щодо відстеження поштових відправлень, яка є загальнодоступною, акт від 13.11.2017 №415/1-26-15-14-03-02/38149861 надіслано ТОВ «Багат» 13.11.2017, та вручено останньому 17.11.2018.

Водночас, на підставі висновків акту від 13.11.2017 №415/1-26-15-14-03-02/38149861 податкове повідомлення-рішення №2407140301 прийнято лише 28.12.2017, тобто з порушення строку, передбаченого пунктом 86.8 статті 86 ПК України.

З огляду на положення пункту 58.3 статті 58 ПК України та загальнодоступність інформації щодо відстеження поштових відправлень, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо неможливості прийняття оскаржуваного рішення до 28.12.2017.

Суд зауважує, що порушення строку прийняття податкового повідомлення-рішення від 28.12.2017 №2407140301 не відповідає вимозі щодо своєчасності прийняття рішень суб`єктом владних повноважень і свідчить про протиправність такого рішення.

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України (тут і далі в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) об`єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу Відповідно до пункту 135.1 статті 135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Відповідно до пункту 135.1 статті 135 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з:

доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті;

інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Згідно підпунктів 135.5.4, 135.5.5 пункту 135.5 статті 135 ПК України інші доходи включають, зокрема:

- суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи;

- суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, що залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду, від осіб, які не є платниками цього податку (в тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із цим Кодексом мають пільги з цього податку, в тому числі право застосовувати ставки податку нижчі, ніж установлені пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу.

У разі якщо в майбутніх звітних податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками звітного податкового періоду, в якому відбулося таке повернення.

При цьому доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов`язання особи, яка надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні.

Згідно підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 ПК України фінансова допомога - фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.

Сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги є безповоротною фінансовою допомогою.

Поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення.

Згідно пункту 137.4 статті 137 ПК України податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду.

Встановлено, що підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 28.12.2017 №2407140301 слугував висновок відповідача про заниження позивачем податкових зобов`язань з податку на прибуток шляхом безпідставного не включення до складу доходів сум поворотної фінансової допомоги отриманих від ТОВ «Арт-Ельм», ТОВ «Аметист-К» та ТОВ «УТД» в загальному розмірі 57 706 200 грн, а також не нарахування умовних відсотків на суми поворотної фінансової допомоги отримані від ТОВ «Арт-Ельм», ТОВ «Аметист-К» та ТОВ «Євро Груп» на кінець 2014 року в загальній сумі 3 828 242 грн.

В обґрунтування вказаного висновку, відповідач зазначає, що згідно банківських виписок позивач отримав фінансові допомоги від ТОВ «Арт-Ельм» в сумі 54 816 000 грн, ТОВ «Аметист-К» в сумі 490 551,62 грн, ТОВ «Євро Груп» в сумі 54 815 990 грн та ТОВ «УТД» в сумі 2 400 000 грн, не повернув такі допомоги даним кредиторам, а тому зобов`язаний включити до складу доходу відповідного звітного періоду суми кожної з отриманих допомог, а також суму процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги.

Разом з цим, судом досліджено виписку з банківського рахунку ТОВ «Багат» та встановлено, що суми про які зазначає відповідач як суми фінансової допомоги отриманої позивачем від ТОВ «Арт-Ельм», ТОВ «Аметист-К» та ТОВ «Євро Груп» вказані у графі «Дебет».

Суд звертає увагу на те, що відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 №291, рахунок 18 «Довгострокова дебіторська заборгованість та інші необоротні активи» призначено для обліку дебіторської заборгованості фізичних та юридичних осіб, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу, для обліку активів, використання яких, як очікується, неможливо протягом дванадцяти місяців з дати балансу, а також для обліку інших необоротних активів, які не знайшли безпосереднього відображення на інших рахунках обліку необоротних активів.

За дебетом рахунку 18 «Довгострокова дебіторська заборгованість та інші необоротні активи» відображається виникнення (збільшення) довгострокової дебіторської заборгованості та одержання інших необоротних активів, за кредитом - погашення (списання) довгострокової дебіторської заборгованості та вибуття інших необоротних активів.

Тому, збільшення дебету на такому рахунку вказує на зменшення власних коштів підприємства.

За змістом пунктів 5.5, 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Національного банку України від 18.06.2003 №254, особові рахунки та виписки з них обов`язково мають містити суму операції (відповідно за дебетом або кредитом). Виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Отже, зазначені в графі «Дебет» виписки з рахунку суми вказують на вибуття, а не про надходження відповідних сум на рахунок.

Судом досліджено договори, які вказані у графі «Призначення платежу» банківської виписки з рахунку ТОВ «Багат», зокрема від 03.01.2014 б/н, укладений з ТОВ «Арт-Ельм», від 27.02.2017 б/н, укладений з ТОВ «Аметист-К», щодо фінансової допомоги для ТОВ «Євро Груп» договори від 30.01.2014 №31/1-14У про надання позики та про переуступку боргу від 25.02.2014 б/н.

Встановлено, що за умовами договору від 03.01.2014 б/н ТОВ «Багат» надає ТОВ «Арт-Ельм» позику в сумі 54 816 000 грн на строк до 03.01.2015.

Згідно договору від 27.02.2017 б/н ТОВ «Багат» надає ТОВ «Аметист-К» позику в сумі 490 551,62 грн на строк до 27.02.2015.

На підставі договору від 25.02.2014 б/н укладеному між ТОВ «Аметист-К» (первісний боржник), ТОВ «Багат» (Новий боржник) та ТОВ «Євро Груп» (Кредитор), ТОВ «Багат» набув зобов`язання за договором безвідсоткової зворотної фінансової допомоги від 31.01.2014 №31/1-14У в сумі 54 815 990 грн.

Виписка з банківського рахунку ТОВ «Багат» в графі «Дебет» містить інформацію про вибуття з рахунку ТОВ «Багат»:

- 54 816 000 грн на рахунок ТОВ «Арт-Ельм», що свідчить про виконання умов договору від 03.01.2014 б/н;

- 490 551,62 грн на рахунок ТОВ «Аметист-К», що свідчить про виконання умов договору від 27.02.2017 б/н;

- 54 815 990 грн на рахунок ТОВ «Євро Груп», що свідчить про виконання умов договору від 25.02.2017 б/н.

Наявні в графі «Дебет» виписки з банківського рахунку ТОВ «Багат» суми не можна вважати фінансовою допомогою отриманою позивачем, як стверджує відповідач.

Отже, висновки відповідача про заниження позивачем доходів в цій частині є безпідставними.

При цьому, суд враховує, що позивач не заперечує того, що отримав 12.12.2016 фінансову допомогу від ТОВ «УТД» в сумі 2 400 000 грн, яку не повернув.

Рішенням загальних зборів ТОВ «Багат», оформленим протоколом від 12.05.2017 №2017-05-12, ТОВ «Багат» припинено шляхом приєднання до ТОВ «Баррат Груп».

Згідно відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом нас розгляду даної справи ТОВ «Багат» з 13.05.2017 перебуває в стані припинення, строк заявлення вимог кредиторів до 21.07.2017.

Згідно частини першої статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Згідно з частиною першою статті 8 Розділу ІІІ Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV із змінами і доповненнями бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації.

Звітним періодом підприємства, що ліквідується, є період з початку звітного року до дати прийняття рішення про його ліквідацію (частина третя статті 13 розділу IV Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Частиною п`ятою статті 14 Розділу IV Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що у разі ліквідації підприємства ліквідаційна комісія складає ліквідаційний баланс та у випадках, передбачених Законом №996, публікує його протягом 45 днів після затвердження.

Відповідно до частини восьмої статті 111 Цивільного кодексу України ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред`явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.

Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Після завершення розрахунків з кредиторами ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає ліквідаційний баланс, забезпечує його затвердження учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, та забезпечує подання органам доходів і зборів (частина одинадцята статті 111 Цивільного кодексу України).

Частиною другою статті 11 Розділу IV Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що порядок та строки подання фінансової звітності, консолідованої фінансової звітності, звіту про управління та звіту про платежі на користь держави до органів державної влади, крім суб`єктів господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, визначаються Кабінетом Міністрів України, для банків - Національним банком України.

Майно юридичної особи, що залишилося після задоволення вимог кредиторів (у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування), передається учасникам юридичної особи, якщо інше не встановлено установчими документами юридичної особи або законом (частина дванадцята статті 111 Цивільного кодексу України).

Отже, до моменту зняття з обліку юридичної особи як платника податків, зборів, обов`язкових платежів ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов`язана здійснювати розрахунок зобов`язань щодо таких податків, зборів, обов`язкових платежів, сплачувати їх і подавати відповідну звітність.

Комісією з припинення (ліквідаційною комісією, ліквідатором) платника податків складається ліквідаційний баланс, передавальний акт або розподільчий баланс.

У ліквідаційному балансі, який затверджується учасниками юридичної особи або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи, відображаються результати прийнятих рішень про стягнення боргів, розподілення активів, власного капіталу та погашення (списання) зобов`язань, що повинно привести до відсутності активів, власного капіталу і зобов`язань ліквідованого підприємства на заключну дату складання ліквідаційного балансу.

До органу ДФС подається тільки один ліквідаційний баланс - на дату прийняття рішення про ліквідацію у вигляді комплекту річної фінансової звітності, та за наявності копії передавального акта або розподільчого балансу.

09.11.2017 ТОВ «Багат» подано до податкового органу лист в якому позивач просив прийняти передавальний акт балансових рахунків, матеріальних цінностей та активів ТОВ «Багат» до правонаступника ТОВ «Баррат Груп». У вказаному акті наявна інформація про передану кредиторську заборгованість в сумі 198 854,8 тис. грн.

Відповідно до постанови Господарського суду Чернігівської області від 09.10.2017 у справі №927/889/17 ТОВ «УТД» визнано банкрутом.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 23.11.2017 у справі №927/889/17 ліквідовано юридичну особу ТОВ «УТД».

Відповідно до підпункту «з» 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 ПК України безнадійною є заборгованість суб`єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв`язку з їх ліквідацією.

Отже, заборгованість перед ТОВ «УТД» в сумі 2 400 000 грн у зв`язку із визнанням ТОВ «УТД» банкрутом постановою Господарського суду Чернігівської області від 09.10.2017 у справі №927/889/17 стала для ТОВ «Багат» безнадійною кредиторською заборгованістю, яка за приписами пункту 135.5 статті 135 ПК України включається до складу інших доходів ТОВ «Багат».

Доводи позивача про те, що ліквідаційний баланс ТОВ «Багат» подано раніше, ніж постановлена ухвала Господарського суду Чернігівської області від 23.11.2017 у справі №927/889/17, суд вважає необґрунтованими, адже заборгованість позивача перед ТОВ «УТД» в сумі 2 400 000 грн стала безнадійною кредиторською заборгованістю з 09.10.2017, а тому ТОВ «Багат» повинно було включити її до складу доходів та відповідним чином нарахувати податкові зобов`язання.

Разом з цим, позивач вказує, що безнадійна кредиторська заборгованість перед ТОВ «УТД» в сумі 2 400 000 грн перейшла до правонаступника ТОВ «Баррат Груп», на якого відповідно й покладається обов`язок щодо включення такої заборгованості до складу доходу за підсумками 2017 року. Дані доводи позивача підтверджуються інформацією передавального акту балансових рахунків, матеріальних цінностей та активів ТОВ «Багат» до правонаступника ТОВ «Баррат Груп» про передачу від ТОВ «Багат» до ТОВ «Баррат Груп» кредиторської заборгованості в сумі 198 854,8 тис. грн.

При цьому, відповідачем не доведено, що до складу вказаної кредиторської заборгованості не входить безнадійна кредиторська заборгованість ТОВ «Багат» перед ТОВ «УТД» в сумі 2 400 000 грн.

Крім того, матеріали справи містять ліквідаційну декларацію ТОВ «Багат» за 2017 рік, в якій зазначено про отримання доходу в сумі 8 179 549 грн. Відповідач не довів, що до складу даного доходу не включена безнадійна кредиторська заборгованість ТОВ «Багат» перед ТОВ «УТД» в сумі 2 400 000 грн.

Побічно суд також враховує, що постановою Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №927/889/17 скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.06.2018, постанову Господарського суду Чернігівської області від 09.10.2017 та ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 23.11.2017 у справі №927/889/17. Справу №927/889/17 передано для розгляду до Господарського суду Чернігівської області в підсумковому судовому засіданні в іншому складі суду. Станом на час розгляду даної адміністративної справи остаточне судове рішення у господарській справі №927/889/17 не ухвалено.

Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та «Вуліч проти Швеції» визначив, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Таким чином, системно проаналізувавши приписи законодавства України, надавши оцінку з урахуванням усіх доказів у справі в їх сукупності, враховуючи те, що відповідачем не доведено обґрунтованості висновків перевірки та правомірності оскаржуваного рішення, суд вважає, що наявні підстави для захисту прав позивача у судовому порядку шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.12.2017 №2407140301.

Частинами першою, сьомою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Оскільки даний позов сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, підлягає задоволенню повністю, а згідно наявної у справі квитанції від 25.05.2018 позивачем за його подання сплачено судовий збір у розмірі 170677,95 грн, то вказана сума підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

На підставі вище викладеного, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246 КАС України,

вирішив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Багат» задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 28.12.2017 №2407140301.

Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Багат» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 170677,95 грн (сто сімдесят тисяч шістсот сімдесят сім гривень дев`яносто п`ять копійок).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Багат» (місцезнаходження юридичної особи: 01103, місто Київ, бульвар Дружби Народів, будинок 30-Б; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 38149861).

Відповідач - Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві (місцезнаходження юридичної особи: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 39439980).

Повний текст рішення складено 02.07.2019.

Суддя О.М. Чудак