Ухвала суду № 82815372, 01.07.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

01 липня 2019 року м. Київ № 640/7041/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Маруліної Л.О., розглянувши клопотання представника позивача про розгляд справи з викликом сторін в адміністративній справі

за позовом: ОСОБА_1

до: Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ГУ ДФС у м. Києві від 22.12.2018 року №0135698-1310-2652 на загальну суму 18 081,60 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.05.2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

18.06.2019 року через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярія) представником позивача - адвокатом Суткевичем Олексієм Олександровичем (ордер від 28.01.2019 року серії КВ №426390) подано клопотання, в якому останній просить суд провести розгляд справи №640/7041/19 в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з викликом сторін.

Вирішуючи клопотання, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Пунктом 10 частини шостої статті 12 КАС України визначено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо: інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд наголошує, що пунктом 4 частини дев`ятої статті 171 КАС України встановлено, що про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.

Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються КАС України (частина п`ята статті 12 КАС України).

Відповідно до частини другої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Водночас, частиною четвертою статті 257 КАС України, а також частиною четвертою статті 12 КАС України вказано перелік категорій справ, які за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті, а саме справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Ахеп v. Germany", заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Відповідно до статті 7 Закону України від 23.11.2018 року №2629-VІІІ "Про Держаний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2019 року становить 1921 грн.

З матеріалів справи вбачається, що сума штрафних санкцій, визначена відповідачем у податковому повідомленні-рішенні від 22.12.2018 року №0135698-1310-2652 на загальну суму 18 081,60 грн., що не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який становить з розрахунку 1 921 х 500 = 960 500, тобто, вбачається, що суб`єктом владних повноважень може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує 960 500 грн.

Так, дослідивши подане клопотання, матеріали справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, з урахуванням статті 257 КАС України, для повного та всебічного встановлення обставин справи суд не вбачає обґрунтованих підстав для розгляду справи у судовому засіданні, з повідомленням сторін та дійшов висновку, що вказане клопотання задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 12, 248, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

Відмовити представнику позивача ОСОБА_2 у задоволенні клопотання про розгляд справи з викликом сторін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до частини першої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.О. Маруліна