Рішення № 82815335, 03.07.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03 липня 2019 року № 826/11796/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до третя особаУповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича Фонд гарантування вкладів фізичних осібпро зобов`язання вчинити дії В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі також - позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича (далі також - відповідач, Уповноважена особа Фонду), в якому просив суд: визнати протиправним та скасувати рішення (наказ) уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» по перерахуванню коштів за договором поточного банківського рахунку «Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)» НОМЕР_4 від 30.09.2015, номер рахунку № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ; зобов`язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 , як вкладника Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський», який має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором поточного банківського рахунку «Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)» НОМЕР_4 від 30.09.2015, номер рахунку № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 .

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що після віднесення ПАТ «Банк Михайлівський» до категорії неплатоспроможних та його подальшої ліквідації уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб безпідставно не включено позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. А саме своїм наказом про затвердження висновків комісії з перевірки правочинів Уповноважена особа Фонду вирішила, що кошти зараховані 19.05.2016 на поточні рахунки ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 від ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» є нікчемним правочином в силу п. 7 - 9 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.08.2018 відкрито провадження у справі, залучено до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі також - Фонд) та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.07.2019 закрито провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення (наказу) відповідача.

У встановлений строк від відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву з доданими до нього копіями матеріалів перевірки. Свої заперечення проти позову відповідач мотивував тим, що за результатами проведеної перевірки правочинів транзакція з перерахування на поточний рахунок позивача, відкритий у ПАТ «Банк Михайлівський», грошових коштів у розмірі 56 000 грн. визнана нікчемною, з урахуванням того, що спірні операції вчинено у період дії постанови Національного банку України від 22.12.2015 №917/БТ (зі змінами, внесеними постановою Правління Національного банку України від 27.04.2016 №295/БТ), якою встановлено факт здійснення ПАТ «Банк Михайлівський» ризикової діяльності, а банк віднесено до категорії проблемних та встановлено обмеження у діяльності банку. Крім того, представником відповідача наголошено на тому, що саме за рахунок перерахованих 19.05.2016 ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» грошових коштів у розмірі 1 431 957 997,25 грн., останній здійснив повернення коштів на рахунок позивача, що і збільшило зобов`язання банку перед фізичними особами.

17.09.2018 від представника третьої особи через канцелярію суду надійшли письмові пояснення по суті заявлених позовних вимог. У тексті своїх пояснень Фонд гарантування вкладів фізичних осіб повністю підтримав позицію Уповноваженої особи, та додатково зазначив, що в розумінні п. 3 і 4 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» кошти, що надійшли на поточний рахунок позивача від третьої особи не є вкладом, на який поширюються гарантії зазначеного Закону.

Розглянувши подані учасниками справи документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як свідчать наявні у справі матеріали, між позивачем (як клієнтом) та ПАТ «Банк Михайлівський» (Банком) був укладений договір НОМЕР_4 банківського рахунку «Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)» від 30.09.2015, за умовами якого Банк за ініціативою клієнта відкриває на його ім`я поточний рахунок № НОМЕР_1 в гривні для зберігання грошей і здійснює його розрахунково-касове обслуговування за допомогою платіжних інструментів відповідно до вимог чинного законодавства України, умов цього договору та розпоряджень клієнта, а клієнт зобов`язується оплачувати послуги банку.

Крім того, між ОСОБА_1 та ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» укладено договір №980-012-000212714 тип договору: «Суперкапітал (інвестиційний) (з виплатою процентів щомісячно)» від 29.03.2016, за умовами якого позивач мав передати ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» у власність грошові кошти у розмірі 56 000 грн. до 26.09.2016, а друга сторона (Товариство) зобов`язалась повернути кошти позивачу на рахунок останнього № НОМЕР_1 в ПАТ «Банк Мийхалівський» з виплатою процентів на рахунок позивача № НОМЕР_2 в цьому ж банку.

Згідно з квитанцією від 29.03.2016 №QS330101 позивач перерахував через касу ПАТ «Банк Михайлівський» на рахунок ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» кошти у сумі 56 000 грн.

З наявних у справі виписок по особовим рахункам ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 за період з 19.05.2016 по 31.10.2016, довідки про стан рахунку № НОМЕР_1 за період з 19.05.2016 по 23.05.2016 вбачається, що 19.05.2016 на поточний рахунок № НОМЕР_1 надійшли грошові кошти у розмірі 56 000 грн., та на рахунок № НОМЕР_2 - 826,22 грн. від ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» як повернення коштів та оплата процентів відповідно до договору №980-012-000212714 від 29.03.2016.

Разом із тим, на підставі рішення Національного банку України від 23.05.2016 №14/БТ «Про віднесення ПАТ «Банк Михайлівський» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 23.05.2016 №812 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку». Згідно з даним рішенням розпочато процедуру виведення ПАТ «Банк Михайлівський» з ринку шляхом запровадженням в ньому тимчасової адміністрації на один місяць з 23.05.2016 до 22.06.2016 включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ «Банк Михайлівський», визначені ст.ст. 37-39 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Ірклієнку Юрію Петровичу на один місяць з 23.05.2016 до 22.06.2016 включно.

Виконавча дирекція Фонду прийняла рішення від 13.06.2016 №991, відповідно до якого продовжено строки тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський» з 23.06.2016 до 22.07.2016 включно.

Відповідно до рішення Правління Національного банку України від 12.07.2016 №124-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 12.07.2016 №1213, про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» з 13.07.2016 та делегування повноважень ліквідатора банку Юрію Ірклієнку.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 01.09.2016 №1702 змінено уповноважену особу Фонду, якій делегуються повноваження ліквідатора ПАТ «Банк Михайлівський». Згідно з зазначеним рішенням всі повноваження ліквідатора ПАТ «Банк Михайлівський», визначені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», зокрема, ст.ст. 37, 38, 47-52, 521, 53, в тому числі з підписання всіх договорів, пов`язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, делеговано провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Волкову О.Ю. з 05.09.2016.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 24.01.2017 №265 визначено склад та повноваження уповноважених осіб Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський».

В подальшому 21.06.2018 виконавча дирекція Фонду прийняла рішення за №1758 про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» строком на два роки з 13.07.2018 до 12.07.2020 включно. Згідно із зазначеним рішенням продовжено повноваження ліквідатора ПАТ «Банк Михайлівський», визначені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон), зокрема, ста.ст. 37, 38, 47-52, 52-1, 53 Закону, в тому числі з підписання всіх договорів, пов`язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку та повноважень, визначених п.п. 4, 5, 6 та 8 ч. 2 ст. 37, п. 4 ч. 1 ст. 48 Закону, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами Волкову О.Ю. строком на два роки з 13.07.2018 до 12.07.2020 включно. Також відповідно до вищезазначеного рішення провідному професіоналу відділу безпеки департаменту розслідування протиправних діянь Смолію Богдану Володимировичу строком на два роки з 13.07.2018 до 12.07.2020 включно продовжено повноваження ліквідатора ПАТ «Банк Михайлівський», визначені п.п. 4, 5, 6 та 8 ч. 2 ст. 37, п. 4 ч. 1 ст. 48 Закону, а саме повноваження з: організації правової роботи, зокрема, юридичного супроводження діяльності ПАТ «Банк Михайлівський» та представництва інтересів Банку в органах судової влади, органах прокуратури, правоохоронних органах та органах виконавчої служби України; проведення аудиторських перевірок та юридичних експертиз діяльності Банку; представництва ПАТ «Банк Михайлівський» в органах державної влади в межах повноважень, визначених цим рішенням.

Як зазначає позивач, він звернувся у квітні 2018 року до Уповноваженої особи Фонду Волкова О.Ю. із заявою щодо включення до переліку рахунків вкладників Банку. У відповідь представник ПАТ «Банк Михайлівський» в листі від 10.05.2018 №3Г1(к)/2346 повідомив ОСОБА_1 про те, що на виконання вимог ч. 2 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» в Банку було створено відповідну комісію та здійснено перевірку. В ході проведення такої перевірки було виявлено ряд правочинів, в т.ч. транзакцій, шо є нікчемними в силу ч. 3 ст. 38 вказаного Закону.

Отримавши довідку про стан рахунку № НОМЕР_1 за період з 19.05.2016 по 23.05.2016, позивачу з`ясував, що зарахування 19.05.2016 коштів у сумі 56 000 грн. на вказаний рахунок останнього з рахунку ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» за висновками Банку є нікчемним в силу положень ст. 215 Цивільного кодексу України та п. 7 - 9 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». У цій Довідці також було зазначено, що на момент проведення зазначеної транзакції ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» не мало в своєму розпорядженні достатньої кількості залишку власних коштів для проведення розрахунків за договором №980-012-000212714 від 29.03.2016. Набуття Товариством у розпорядження коштів ПАТ «Банк Михайлівський» здійснено на підставі нікчемних договорів в порушення вимог діючого законодавства України та всупереч прямої заборони Національного банку України на укладення такого роду договорів. За наведених мотивів представник Банку дійшов висновку, що на рахунок ОСОБА_1 безпідставно та в порушення вимог діючого законодавства України зараховано кошти, що належать ПАТ «Банк Михайлівський».

Відповідач разом із відзивом на позовну заяву надав суду копію акта №3 про проведення перевірки правочинів (у тому числі договорів), які відповідають критеріям нікчемності від 01.06.2016 разом із додатками 1 і 2, у якому члени комісії по перевірці правочинів надали пропозицію уповноваженій особі Фонду на тимчасову адміністрацію Банку Ірклієнку Ю.П. тимчасово обмежити операції з виплат коштів за рахунками фізичних осіб, кошти на які надійшли від ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр».

В тексті свого відзив на позовну заяву відповідач стверджував, що позивач включено до переліку таких фізичних осіб на суму 56 826,22 грн.

Наказом Уповноваженої особи Фонду Ірклієнка Ю.П. від 01.06.2016 №42/1 вирішено затвердити результати проведеної перевірки правочинів у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними, викладені в акті Комісії №3, та застосувати наслідки нікчемності правочинів (транзакцій) з виконання 19.05.2016 платіжних документів ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» на рахунки фізичних осіб відповідно до пунктів 7- 9 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», та видати відповідне розпорядження.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

За визначенням п. 3 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Також відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 2 цього ж Закону вкладником є фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Частиною першою ст. 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.

Відповідно до ч. 1 та 3 ст. 12 зазначеного Закону, виконавча дирекція Фонду здійснює управління поточною діяльністю Фонду; виконавча дирекція Фонду зокрема має такі повноваження у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами: визначає порядок ведення реєстру учасників Фонду; визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Фонду; визначає порядок ведення банками бази даних про вкладників та ведення Фондом відповідної узагальненої бази даних; приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами відповідно до цього Закону та затверджує реєстри відшкодувань вкладникам у порядку та у черговості, що встановлені нормативно-правовими актами Фонду; затверджує порядок визначення банків-агентів та визначає на підставі цього порядку банків-агентів; встановлює вимоги до змісту договорів банківського вкладу, договорів банківського рахунка з питань, що стосуються функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Частина друга ст. 26 Закону встановлює, що вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Згідно з частиною четвертою статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред`явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб`єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов`язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов`язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах.

Отже, Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» гарантує повернення кожному вкладнику банку суми відшкодування коштів за вкладом, у межах гарантованої суми відшкодування; відмовлено у відшкодуванні коштів за вкладом може бути лише за наявності підстав, передбачених частиною четвертою статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

За правилами ч. 1 - 2 ст. 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує: 1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню; 2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 цього Закону; 3) переліки рахунків, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність», або мають інші фінансові привілеї від банку та осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов`язання перед цим банком, що не виконане; 4) перелік рахунків вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду; 5) перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 цього Закону. Кошти за такими вкладами виплачуються Фондом після проведення аналізу ознак, визначених статтею 38 цього Закону, у тому числі шляхом надіслання запитів клієнтам банку, у порядку та строки, встановлені Фондом, а також підтвердження відсутності таких ознак.

Частиною третьою ст. 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду. Фонд не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку розміщує оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам на офіційному веб-сайті Фонду. Фонд також оприлюднює оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам у газеті «Урядовий кур`єр» або «Голос України».

Відповідно до п. 6 розд. ІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 №14 (далі по тексту - Положення), Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує та надає до Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку, окрім іншого, перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, згідно з додатком 2 до цього Положення.

Переліки, зазначені у цьому пункті, надаються до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом. У супровідному листі зазначаються назви переліків, кількість інформаційних рядків та підсумкові значення сум.

Перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду (далі - Перелік), формується за структурою, визначеною додатком 4 до цього Положення, та не включає інформацію про вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 Закону.

Протягом дії тимчасової адміністрації та ліквідації банку уповноважена особа Фонду може надавати зміни та доповнення до переліків.

Пунктами 1, 2 розд. ІІІ Положення визначено, що Фонд здійснює перевірку Переліку в частині:

1) невключення до Переліку інформації про рахунки вкладників, розмір залишку гарантованої суми яких становить менше 10 гривень або більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, незалежно від кількості вкладів в одному банку;

2) невключення до Переліку інформації про рахунки: вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону; за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", або мають інші фінансові привілеї від банку; осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов`язання перед цим банком, що не виконане; вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду; вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 Закону; здійснення банком операцій за якими обмежено;

3) наявності необхідних для проведення ідентифікації реквізитів вкладника;

4) коректності реквізитів вкладника та іншої інформації.

Фонд складає на підставі Переліку реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат за формою, наведеною у додатку 8 до цього Положення (далі - Загальний реєстр), що затверджується виконавчою дирекцією Фонду.

При цьому, п . 3 розд. ІІІ Положення передбачено, що Фонд складає зміни та/або доповнення до Загального реєстру, що затверджуються виконавчою дирекцією Фонду на підставі змін та/або доповнень до Переліку, прийнятих Фондом.

Відповідно до п. 4, 5 цього ж розділу Положення, на підставі рішення виконавчої дирекції Фонду за розпорядженням директора-розпорядника Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів у національній валюті України (здійснює перерахування гарантованої суми відшкодування та передачу інформації про вкладників, яким здійснюється виплата відшкодування, до банків-агентів відповідно до умов договорів із банками-агентами) не пізніше 20 робочих днів (для банків, база даних про вкладників яких містить інформацію про більше ніж 500000 рахунків, - не пізніше 30 робочих днів) з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

Фонд здійснює відшкодування коштів за вкладами відповідно до Загального реєстру за частинами Загального реєстру.

Якщо виплати відшкодувань розпочинаються під час дії тимчасової адміністрації, до першої частини Загального реєстру включаються ГСР за вкладами, щодо яких Фондом або уповноваженою особою Фонду не обмежено здійснення банком операцій (з причин відсутності первинних документів, виявлення помилкових записів, невідповідності реквізитів вкладника первинним документам тощо): за договорами банківського вкладу, строк дії яких закінчився станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку; за договорами банківського рахунку.

Якщо виплати відшкодувань розпочинаються під час ліквідації, до першої частини Загального реєстру включаються ГСР за вкладами, щодо яких Фондом або уповноваженою особою Фонду не обмежено здійснення банком операцій (з причин відсутності первинних документів, виявлення помилкових записів, невідповідності реквізитів вкладника первинним документам тощо): за договорами банківського вкладу незалежно від закінчення строку їх дії; за договорами банківського рахунку.

ГСР за договорами банківського вкладу, строк дії яких закінчується після початку тимчасової адміністрації, виплачуються після прийняття рішення про ліквідацію банку.

До чергових частин Загального реєстру включаються ГСР за договорами банківського вкладу, що не були включені до першої частини Загального реєстру, та за договорами банківського рахунку після отримання Фондом інформації про операції, здійснені платіжною системою (внутрішньодержавною та міжнародною).

Частини Загального реєстру та дати початку виплат за ними затверджуються виконавчою дирекцією Фонду.

Наведені норми законодавства вказують, що процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає наступні етапи: 1) складення уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню; 2) передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку рахунків до Фонду; 3) складення Фондом на підставі отриманого переліку рахунків Реєстру відшкодувань вкладникам (Загального реєстру); 4) затвердження виконавчою дирекцією Фонду Реєстру відшкодувань вкладникам (Загального реєстру).

При цьому, Уповноважена особа може надавати Фонду протягом процедури ліквідації доповнення до переліку рахунків, зокрема щодо збільшення кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування.

Виходячи зі змісту відзиву, вбачається, що інформацію про позивача не включено до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, у зв`язку із нікчемністю, на думку відповідача, переказів коштів (транзакцій), здійснених ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» 19.05.2016 на банківські рахунки ОСОБА_1 у розмірі 826,22 грн. та 56 000 грн. як оплата процентів та повернення коштів, відповідно, по договору №980-012-000212714 від 29.03.2016, на підставі п. 7 - 9 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Так, згідно з п. 4 ч. 2 ст. 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд безпосередньо або уповноваженій особі Фонду надано право повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов`язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Пункти 7-9 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачають, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:

- банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

- банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов`язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України;

- здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства. Порядок виявлення нікчемних договорів, а також дій Фонду у разі їх виявлення визначаються нормативно-правовими актами Фонду.

З аналізу наведених норм вбачається, що Уповноважена особа Фонду наділена повноваженнями перевірки правочинів, укладених банком, на предмет виявлення серед них нікчемних.

В той же час таке право не є абсолютним, а кореспондується із обов`язком встановити перед прийняттям рішення обставини, з якими Закон пов`язує нікчемність правочину, оскільки одного лише твердження про нікчемність правочину недостатньо для визнання його таким.

Відповідач вважає, що правочини з переказу ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» на рахунки позивача грошових коштів вчинено з порушенням норм чинного законодавства, однак, які саме порушення допущено банком або які обмеження ним не виконано, відповідач не вказав.

Відповідно до ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою ст. 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Проте, відповідачем, на якого покладено тягар доказування, не надано суду будь-яких доказів, які б свідчили, що у межах спірних правовідносин ПАТ «Банк Михайлівський» уклало правочини, умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку, або уклало правочин з пов`язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України; або здійснило операцій, укладення (переоформлення) договорів, які призвели до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

При цьому, законодавство не наділяє Уповноважену особу Фонду правом визнавати нікчемними правочини, укладені фізичними особами-клієнтами банку із третіми особами, а тому, висновки про нікчемність операцій перерахування коштів, здійснених ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» 19.05.2016 на поточні рахунки позивача у розмірах 826,22 грн. та 56 000 грн. як оплата процентів та повернення коштів, відповідно до договору №980-012-000212714 від 29.03.2016, є безпідставними.

Суд звертає увагу, що грошові кошти від ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» надійшли на рахунки позивача на підставі укладеного між ним та названим Товариством договором 980-012-000212714 від 29.03.2016. У свою чергу ПАТ «Банк Михайлівський» не був стороною за даним договором, а лише виконував розрахункове обслуговування рахунку та в силу п. 32.3 ст. 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» відповідно був зобов`язаний виконувати доручення клієнтів, що містяться в документах на переказ, відповідно до реквізитів цих документів.

За таких підстав, кошти у розмірі 56 826,22 грн., які знаходяться рахунках позивача № НОМЕР_1 і № НОМЕР_2 в ПАТ «Банк Михайлівський», є вкладом у розумінні Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», як такі, що надійшли на рахунок позивача у його розпорядження, а тому підлягають відшкодуванню за рахунок коштів Фонду. Доказів, які б спростовували зазначене або підтверджували наявність підстав для відмови у відшкодуванні коштів за вкладом, передбачених ч. 4 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», відповідачем до суду не надано.

На думку суду, відповідач під час судового розгляду даної справи не довів документально наявність правових підстав для не включення позивача до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду у межах вказаної суми коштів, а тому така бездіяльність Уповноваженої особи Фонду Волкова В.М. суперечить приписам Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та є протиправною бездіяльністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. При цьому, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 2 ст. 9 цього ж Кодексу),

У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених .

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, перевіривши та проаналізувавши матеріали справи і надані учасниками справи докази за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, шляхом зобов`язання відповідача подати до Фонду зміни та доповнення до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, стосовно рахунків ОСОБА_1 № НОМЕР_1 і № НОМЕР_2 , відкритих у Публічному акціонерному товаристві «Банк Михайлівський», у межах гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами.

Щодо питання про розподіл судових витрат за результатами розгляду цієї справи, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Наявною у матеріалах справи квитанцією від 07.08.2018 №0.0.1102167151.1 підтверджено, що ОСОБА_1 під час звернення до суду з вказаними позовом сплатив судовий збір у розмірі 1 409,60 грн. Суд встановив, що при подані цієї позовної заяви до адміністративного суду позивачем було зайво сплачено судовий збір у сумі 704,80 грн.

Таким чином, враховуючи вищенаведене та те, що за наявними у справі копіями листів Державної казначейської служби України, Уповноважена особа Фонду не має бюджетних асигнувань (що підтверджено ), на користь позивача належить стягнути сплачений ним судовий збір у сумі 704,80 грн. за рахунок коштів Державного бюджету України.

Що стосується решти сплаченої позивачем при поданні цього позову суми коштів (704,80 грн.) в оплату судового збору, то питання щодо повернення таких, як надміру (помилково) сплачених, має вирішуватися в порядку, визначеному Порядком повернення коштів помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів (далі - Порядок), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 року №787, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за №1650/24182.

Керуючись статтями 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича (адреса: 01032, м. Київ, бульв. Тараса Шевченка, 35, код ЄДРПОУ банку 38619024), за участю третьої особи - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Зобов`язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зміни та доповнення до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, стосовно рахунків ОСОБА_1 № НОМЕР_1 і № НОМЕР_2 , відкритих у Публічному акціонерному товаристві «Банк Михайлівський», у межах гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами.

Присудити з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (код ЄДРПОУ 37993783, адреса: 01601, м. Київ, вул. Терещенківська, 11-А) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) документально підтверджені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 704,80 грн. (семисот чотирьох гривень 80 копійок), сплачені ним згідно з квитанцією від 07.08.2018 №0.0.1102167151.1.

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок