Ухвала суду № 82815254, 04.07.2019, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

04 липня 2019 р. м. Чернівці Справа № 824/753/19-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Лелюк О.П., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до Чернівецького міського відділу Держаної міграційної служби України у Чернівецькій області про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Чернівецького міського відділу Держаної міграційної служби України у Чернівецькій області про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити дії.

Позивач просить суд:

- визнати протиправною відмову Чернівецького міського відділу Держаної міграційної служби України у Чернівецькій області у видачі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку із досягненням 16-річного віку паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-XII;

-зобов`язати Чернівецький міський відділ Держаної міграційної служби України у Чернівецькій області оформити та видати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку із досягненням ним 16-річного віку паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-XII, без передачі будь-яких даних про дитину і про неї, його матір до ЄДДР, без формування (присвоєння) унікального номеру запису в Реєстрі (УНЗР), без відцифрованого підпису особи, без відцифрованого образу обличчя особи, без відцифрованих відбитків пальців рук, без використання будь-яких засобів ЄДДР.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам, встановленим статтею 160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам, встановленим статтею 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною першою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Згідно частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом.

Частиною четвертою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Відповідно до частини п`ятої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Під час перевірки копій документів необхідно брати до уваги правила засвідчення копій документів, визначені Національним стандартом України «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003», затвердженим наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 ороку № 55 (далі - ДСТУ 4163-2003), Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджені наказом мінстерства юстиції України від 18 червня 2015 року №1000/5 (далі- Правила №1000/5), інструкції з діловодства в окремих органах державної влади (місцевого самоврядування) та інші нормативно-правові акти.

Так, пунктом 5.27 ДСТУ 4163-2003 визначено, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче підпису.

Відповідно до пункту 8 розділу 10 Правил №1000/5 копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку.

Напис про засвідчення копії складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії.

Напис про засвідчення копії скріплюється відбитком печатки відповідного структурного підрозділу установи або печатки «Для копій».

У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчуються відбитком печатки установи.

На лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа проставляється відмітка «Копія».

Оскільки під засвідченням копії документа слід розуміти саме засвідчення відповідності копії оригіналу відповідного документу, відсутність на копії напису про її засвідчення «Згідно з оригіналом» чи в іншому словесному виразі дає підстави вважати її такою, що не посвідчена в установленому порядку.

Зазначене узгоджується із позицією Верховного Суду, викладену у постанові від 08 травня 2019 року по справі №16/7887/18.

Проте, всупереч вказаним нормам, позивач додав до позовної заяви не засвідчені належним чином копії письмових доказів як для суду, так і для відповідача (зокрема, не на всіх документах міститься напис "Згідно з оригіналом"; не на всіх документах зазначено особистий підпис особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища; на всіх документах не зазначено дати засвідчення копії; не на всіх документах проставлено відмітку "Копія").

Згідно частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VI.

Згідно статті 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Розміри ставок судового збору встановлені статтею 4 Закону України "Про судовий збір". Зокрема, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2019 року становить 1921,00 гривень.

Як вбачається із змісту позовної заяви, позивач просить суд визнати протиправною відмову Чернівецького міського відділу Держаної міграційної служби України у Чернівецькій області у видачі ОСОБА_2 паспорта громадянина України у формі книжечки.

Разом із цим позивач просить суд зобов`язати Чернівецький міський відділ Держаної міграційної служби України у Чернівецькій області оформити та видати ОСОБА_2 паспорт громадянина України у формі книжечки.

На переконання суду, дана вимога зобов`язального характеру є похідною від попередньої вимоги про визнання неправомірним рішення і нерозривно пов`язана з нею.

Таким чином, позовна заява містить одну вимогу немайнового характеру.

Тому, при подачі позову до суду позивачу необхідно було сплатити судовий збір за одну вимогу немайнового характеру в розмірі 768,40 грн (1921,00 *0,4).

Судовий збір повинен бути сплачений на наступні банківські реквізити: отримувач коштів Чернівецьке УК/м.Чернiвцi/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37978173; рахунок отримувача 34317206084013; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача 899998; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу за подання адміністративного позову (із зазначенням позивача, відповідача, предмету спору).

Між тим, позивач у поданій позовній заяві, посилаючись на пункт 7 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" вказує, що звільнений від сплати судового збору, та просить суд звільнити його від сплати судового збору.

Так, відповідно до пункту 7 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб.

Тобто, громадяни, які звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб, звільняються від сплати судового збору лише у випадках, передбачених законодавством щодо такого звернення.

Статтею 53 Кодексу адміністративного судочинства України визначено участь у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Частиною першою указаної статті визначено, що у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, державні органи, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із позовними заявами в інтересах інших осіб і брати участь у цих справах.

Відповідно до частини першої статті 56 Кодексу адміністративного судочинства України права, свободи та інтереси малолітніх та неповнолітніх осіб, які не досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.

Таким чином, зважаючи на вказані вище норми, звертаючись з позовом в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , ОСОБА_1 у відповідності до частини першої статті 56 Кодексу адміністративного судочинства України діє як законний представник неповнолітнього (матір), а не як фізична особа, якій надано законом право звертатися до суду в інтересах інших осіб відповідно до частини першої статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім цього, суд звертає увагу на те, що Законом України "Про судовий збір" визначено пільги щодо сплати судового збору законними представниками дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю (пункт 9 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір").

Водночас, цим законом не визначено пільг щодо сплати судового збору законного представника, який звертається в інтересах неповнолітнього.

Указане вище узгоджується із позицією, викладеною в ухвалі Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі №640/109/19.

Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для залишення даної позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 133, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

1.У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.

2.Позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до Чернівецького міського відділу Держаної міграційної служби України у Чернівецькій області про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити дії залишити без руху.

3. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали шляхом подання позовної заяви у відповідності до вимог, встановлених статтею 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Роз`яснити, що в разі невиконання вимог ухвали і не усунення недоліків у вказаний строк позовна заява буде вважатися не поданою і буде повернута особі, яка її подала на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Лелюк О.П.