Ухвала суду № 82815247, 03.07.2019, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

03 липня 2019 р. м. Чернівці Справа № 727/6437/19

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Дембіцький П.Д., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, про визнання протиправним та зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (позивач) в поданому до Шевченківського районного суду м. Чернівців адміністративному позові, просить суд:

- визнати неправомірною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо не зарахування ОСОБА_1 до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців періоди роботи з 02.03.1987 року по 01.12.1991 року, з 23.09.1996 року по 16.06.1998 року, з 25.09.2006 року по 30.09.2009 року, а саме 9 років 5 місяців 28 днів;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити зарахування ОСОБА_1 до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців періоди роботи з 02.03.1987 року по 01.12.1991 року, з 23.09.1996 року по 16.06.1998 року, з 25.09.2006 року по 30.09.2009 року, а саме 9 років 5 місяців 28 днів, що дає право на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області розглянути заяву ОСОБА_1 про переведення його з пенсії, призначеної за нормами Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 12.06.2019 року справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправною відмову у вчиненні дій та зобов`язання вчинити певні дії – передано за підсудністю на розгляд Чернівецькому окружному адміністративному суду.

Питання щодо відкриття провадження по справі судом вирішено не було.

02.07.2019 року за результатами автоматизованого розподілу документообігу справу передано на розгляд головуючому судді Дембіцькому П.Д.

Частиною 1 ст. 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Перевіривши позовну заяви на предмет дотримання вимог встановлених ст. 160, 161, 172 КАС України, суд зазначає наступне.

Пунктами 5 та 8 ч. 5 ст. 160 КАС України встановлено, що в позовній заяві зазначаються: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують зазначені обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством (ст. 94, ч. 4 ст. 161 КАС України).

Порядок засвідчення копій документів визначений пунктами 5.26, 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55.

За вказаним нормативно-правовим актом, відмітка про засвідчення копії документа складається: зі слів "Згідно з оригіналом"; особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища; дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису.

Однак, в порушення наведених вимог, позивачем належним чином не засвідчено додані до позовної заяви копії документів.

Аналогічна правова позиція висловлена у рішенні Верховного суду від 08 травня 2019 року справа №160/7887/18 провадження №К/9901/8838/19.

Судом також встановлено, що в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на обставини, проте докази на їх підтвердження до суду не надав, а також не зазначив причини неможливості їх подання.

Зокрема, позивачем не додано до позовної заяви наступні докази, на які позивач посилається в обґрунтування позовних вимог:

- договір про надання правової допомоги;

- докази звернення - заява, яка направлялась до ГУ ПФ України в Чернівецькій області для розгляду;

- характеристику посади за період із 02.03.1987 року по 01.12.1991 року, наказ про призначення на посаду, переведення, докази про присвоєння рангу державного службовця, докази - накази про нарахування та виплати заробітної плати з урахуванням встановленої надбавки за вислугу років.

- характеристику посади за період із 23.09.1996 року по 16.06.1998 року, наказ про призначення на посаду, переведення, докази про присвоєння рангу державного службовця, докази - накази про нарахування та виплати заробітної плати з урахуванням встановленої надбавки за вислугу років.

- характеристику посади за період із 25.09.2006 року по 30.09.2009 року, наказ про призначення на посаду, переведення, докази про присвоєння рангу державного службовця, докази - накази про нарахування та виплати заробітної плати з урахуванням встановленої надбавки за вислугу років.

Згідно ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Документом про сплату судового збору є оригінал квитанції установи банку або відділення зв`язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.

Однак, позивачем не надано суду належного доказу про сплату судового збору, зокрема, оригіналу квитанції установи банку або відділення зв`язку, про сплату судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).

Згідно ст. 1 цього Закону судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Платники судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом (ч. 1 ст. 2 Закону № 3674-VI).

Відповідно до ст. 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Розміри ставок судового збору визначено ст. 4 цього Закону. Так, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою – підприємцем судового збору становить 1 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу. У разі подання позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу. У разі подання позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У випадку подання заяви про забезпечення позову ставка судового збору становить 0,3 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" установлено з 01 січня 2019 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць, для працездатних осіб у розмірі - 1921,00 грн.

Частиною 3 ст. 6 Закону № 3674-VI передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

З аналізу норм чинного в Україні законодавства вбачається, що майновий позов (позовна заява майнового характеру) – це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь який майновий спір має ціну, а категорію майнових спорів складають, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми його використання на договірній чи позадоговірній основі.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 139 Господарського кодексу України майном визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб`єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб`єктів. Залежно від економічної форми, якої набуває майно у процесі здійснення господарської діяльності, майнові цінності належать до основних фондів, оборотних засобів, коштів, товарів. Коштами у складі майна суб`єктів господарювання є гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб`єктів з іншими суб`єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства.

Натомість, під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не підлягає грошовій оцінці.

Крім того, в листі Вищого адміністративного суду України від 18.01.2012 року № 165/11/13-12 зазначено, що зверненні до суду вимоги про скасування рішення відповідача – суб`єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновим.

Як вбачається з поданої позовної заяви, зміст та характер заявлених вимог немайновий. Таким чином розмір судового збору за одну вимогу немайнового характеру становить 768,40 грн. (1921,00 грн. х 0,4).

Крім того з позовної заяви видно що позивач просить:

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити зарахування ОСОБА_1 до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців періоди роботи з 02.03.1987 року по 01.12.1991 року, з 23.09.1996 року по 16.06.1998 року, з 25.09.2006 року по 30.09.2009 року, а саме 9 років 5 місяців 28 днів, що дає право на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області розглянути заяву ОСОБА_1 про переведення його з пенсії, призначеної за нормами Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.

Отже, позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру, таким чином розмір судового збору становить 1536,80 грн. (768,40 грн. х 2).

Крім того, з аналізу квитанції № 0.0.1376485900.1 від 10.06.2019 року наданої позивачем до позову, судом встановлено, що судовий збір сплачено не на реквізити Чернівецького окружного адміністративного суду, а на реквізити Шевченківського районного суду м. Чернівців.

Таким чином, позивачем на підтвердження сплати судового збору надано квитанцію, яка була долучена до позовної заяви при зверненні до Шевченківського районного суду м.Чернівців.

Отже, належного доказу сплати судового збору позивачем за подання адміністративного позову до Чернівецького окружного адміністративного суду не надано, провадження по справі Шевченківським районним судом м. Чернівців не відкрито.

Таким чином, недоліки позовної заяви мають бути усунені шляхом надання оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 1536,80 грн., сплаченого на рахунок Чернівецького окружного адміністративного суду.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовна заява подана без додержання вимог ст. 160 та 161 КАС України.

Згідно ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

З огляду на вищенаведене, суд вважає, що без усунення вказаних вище недоліків, неможливо вирішити питання про відкриття провадження у справі, тому надає позивачеві строк для їх усунення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 169, 241 - 243, 248 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дати отримання копії ухвали суду.

3. Копію ухвали невідкладно направити позивачу.

4. Роз`яснити, що в разі невиконання вимог ухвали і не усунення недоліків у вказаний строк позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Дембіцький П.Д.