Рішення № 82815176, 03.07.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2019 року справа № 580/1536/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тимошенко В.П.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Черкаській області про скасування рішення,

встановив:

13 травня 2019 року до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Золотоніського управління ГУ ДФС у Черкаській області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені від 24.04.2019 № 0003875413.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване рішення є протиправним, оскільки відповідач дійшов необґрунтованих висновків про порушення позивачем вимог Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов?язкове державне соціальне страхування». Позивач зазначає, що він своєчасно та в повному обсязі сплачував єдиний соціальний внесок шляхом перерахування суми на рахунок органів доходів і зборів, що підтверджується платіжними дорученнями. Зокрема, вказує, що помилкове визначення іншого бюджетного рахунку у платіжному дорученні під час сплати суми податкового зобов?язання не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми грошового зобов?язання у визначений законом строк, а відтак і для застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Ухвалою від 20.05.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження і постановлено, що справа розглядатиметься за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.

В письмовому відзиві на адміністративний позов представник відповідача просив у його задоволенні відмовити повністю, зазначивши, що позивачем належним чином не виконувались норми ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов?язкове державне соціальне страхування», а саме єдиний внесок за 2018 рік сплачено з порушенням законодавчо встановленого строку, у зв?язку з чим відповідачем винесено оскаржуване рішення.

20.06.2019 позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій позивач зазначив, що у своєму відзиві відповідач лише цитує норми Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов?язкове державне соціальне страхування» та не наводить жодного аргументу на спростування доводів позовної заяви. Крім того, позивач зазначив, що відповідач не надав жодного доказу, який свідчить про те, що помилкове перерахування коштів позивачем на інший рахунок якимсь чином вплинуло на виконання обов?язку платника перед Державним бюджетом України зі сплати єдиного внеску. Враховуючи вищевикладене позивач просить не брати відзив відповідача до уваги при винесені рішення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх в сукупності, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов, судом встановлено таке.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 є платником єдиного внеску на загальнообов?язкове державне страхування.

В період з квітня по вересень 2018 року позивачем перераховано єдиний соціальний внесок на рахунок ДПІ у м. Черкаси згідно з такими квитанціями: №0.0.1079952880.1 від 10.07.2018 у сумі 2457,18 з призначенням платежу єдиний внесок за квітень-червень 2018 року та №0.0.1153455269.1 від 09.10.2018 у сумі 2457,18 з призначенням платежу єдиний внесок за липень-вересень 2018 року.

У вищезазначених квитанціях зазначено отримувачем коштів - ДПІ у м. Черкаси, р/р отримувача 37197204012301, код отримувача 39497534, МФО отримувача - 854018 замість отримувач коштів Золотоніська ОДПІ (Драбівське відділення), код отримувача 39494512, рахунок отримувача 37199204012310, МФО отримувача 854018.

З метою виправлення помилки 22.11.2018 позивачем до відповідача була направлена заява з проханням перерахувати кошти в сумі 4914,36 на правильний рахунок.

Відповідно до рішення ГУ ДФС у Черкаській області від 24.04.2019 № 0003875413 «Про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску» на підставі ч. 10 та п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов?язкове державне соціальне страхування» за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов??язкове державне соціальне страхування до ОСОБА_1 застосовано штраф у розмірі 1582,44 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням контролюючого органу, позивач звернувся до суду.

Надаючи нормативно-правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України та Податковим кодексом України (далі - ПК України) (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" платник єдиного внеску зобов`язаний подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв`язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю.

Згідно ст. 25 вказаного Закону орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (п. 6 ч.1 ст. 1 вказаного Закону).

Частиною 7-8 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" передбачено, що єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку. Платники єдиного внеску зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом для позивача є календарний місяць.

Згідно ч. 10 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" днем сплати єдиного внеску вважається: у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів; у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі; у разі сплати єдиного внеску в іноземній валюті - день надходження коштів на відповідні рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Пунктом 9 Порядку зарахування в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 № 450 (який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин), передбачено, що помилково сплачені суми єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на невідповідний рахунок органу доходів і зборів перераховуються шляхом оформлення підрозділом фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку органу доходів і зборів розрахункового документа про перерахування коштів на відповідний рахунок органу доходів і зборів за заявою платника не пізніше двох робочих днів з дня надходження висновку, зазначеного у пункті 7 цього Порядку.

Суд зазначає, що штрафні санкції застосовуються до платника у разі несплати (неперерахування) або несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) єдиного внеску, а не у випадку помилково сплачених сум єдиного внеску на невідповідний рахунок. Здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов`язання до державного бюджету має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Відтак, дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов`язання, не можуть слугувати підставою для застосування штрафів.

Аналогічного правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі № 813/1008/16.

В даному випадку матеріалами справи підтверджено, що позивачем в період з квітня по вересень 2018 року перераховано єдиний соціальний внесок на рахунок ДПІ у м. Черкаси згідно з такими квитанціями: №0.0.1079952880.1 від 10.07.2018 у сумі 2457,18 з призначенням платежу єдиний внесок за квітень-червень 2018 року та №0.0.1153455269.1 від 09.10.2018 у сумі 2457,18 з призначенням платежу єдиний внесок за липень-вересень 2018 року.

У даних квитанціях зазначено призначення платежу ЄСВ. Відповідно до наданих квитанцій зазначені суми коштів були сплачені та надійшли до Державного бюджету України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Головне управління ДФС у Черкаській області, як суб`єкт владних повноважень, не довело правомірності своєї вимоги про сплату боргу.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне позов задовольнити та визнати протиправним та скасувати рішення Золотоніського управління ГУ ДФС у Черкаській області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені від 24.04.2019 № 0003875413.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судовий збір у розмірі 768 грн 40 коп. підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДФС у Черкаській області.

Що стосується стягнення судових витрат в сумі 3000 грн 00 коп., які були витрачені позивачем на правову допомогу, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з ч. 2 цієї статті за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до ч. 3 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 4 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 5 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 6 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 7 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження витрат пов?язаних з правовою допомогою позивачем надано до суду такі документи: договір про надання правової допомоги №02/05-19 від 02.05.2019, додаткову угоду про визначення вартості послуг від 02.05.2019, квитанцію від 05.06.2019 про оплату правової допомоги №0.0.1373315081.1 на суму 3000,00 грн, призначенням платежу є оплата рахунку №10-05/02-19 за надання правової допомоги у справі №580/1536/19, меморіальний ордер від 05.06.2019, акт приймання-передачі наданих послуг від 05.06.2019.

Судом при вирішенні питання щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу у заявленій позивачем сумі враховано складність справи та виконані адвокатом роботи (надані послуги), час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціну позову та значення справи для позивача, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що співмірним розміром судових витрат на професійну правову допомогу, які підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача у даній справі є 1000 грн 00 коп.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд

вирішив:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Золотоніського управління ГУ ДФС у Черкаській області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені від 24.04.2019 № 0003875413.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, код ЄДРПОУ 39392109) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн 40 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, код ЄДРПОУ 39392109) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) витрати на професійну правову допомогу у сумі 1000 (одну тисячу) грн 00 коп.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст.255 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295-297 КАС України шляхом подання до суду першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням п.п.15.5. п.15 ч.1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст складений 03.07.2019.

Суддя В.П. Тимошенко