Рішення № 82815091, 04.07.2019, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/1151/19

РІШЕННЯ

іменем України

04 липня 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Лабань Г.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги, рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Хмельницькій області, в якому просить визнати протиправними та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 25.03.2019 №Ф-0003031303 та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 25.03.2019 №0003041303.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначив, що відповідач здійснив документальну виїзну перевірку платника податків ОСОБА_1 . За результатами перевірки складений акт від 05.03.2019 №0127/22-01-13-03/НОМЕР_1, яким зафіксовані, зокрема, порушення пункту 5 частини 1 статті 4, пункту 2 частини 1 статті 7, частини 5 статті 8 закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2018 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI), пункту 3 частини 5 розділу IV "Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449, в редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.03.2016 №393 (далі - Інструкція №449), в результаті заниження суми єдиного внеску, нарахованого з чистого оподатковуваного доходу, що підлягає сплаті до бюджету за 2017 рік на 38770,74 грн.

Позивач вказав, що сума доходу приватного нотаріуса, з якої розраховується єдиний внесок, має відповідати чистому доходу, заявленому в податковій декларації. Законодавство не вимагає від самозайнятої особи - приватного нотаріуса проводити обчислення суми єдиного внеску з середньомісячного чистого доходу, вирахуваного шляхом ділення річного чистого доходу рівними частинами на 12 місяців. Єдиною вимогою виступає відповідність даним річної податкової декларації. Фіскальний орган в акті перевірки підтвердив правильність відображення в податковій декларації річного доходу в сумі 255480,65 грн. Тому спірні вимога про сплату боргу (недоїмки) та рішення про застосування штрафних санкцій є протиправними.

У відзиві на позов відповідач зазначив, що спірні вимога про сплату боргу (недоїмки) та рішення про застосування штрафних санкцій є правомірними, оскільки пунктом 3 частини 5 розділу IV Інструкції №449 передбачено, що базою нарахування єдиного внеску є чистий оподатковуваний дохід (прибуток) зазначений у податковій декларації, поділений на кількість місяців, протягом яких він отриманий. Позивач неправомірно розподілив між місяцями року отриману суму чистого оподатковуваного доходу, а саме з січня по листопад 2017 року позивач базу оподаткування визначив в розмірі 3200,00 грн в кожному місяці, решту доходу визначив в грудні 2017 року в сумі 220280,65 грн, що є порушення пункту 3 частини 5 розділу IV Інструкції №449.

У відповіді на відзиві позивач не погодився з доводами фіскального органу. Зазначив, що законодавство не вимагає від самозайнятої особи здійснювати обчислення суми єдиного внеску з середньомісячного чистого доходу, вирахуваного шляхом ділення річного чистого доходу на 12 місяців. Єдиною вимогою виступає відповідність даним річної податкової декларації.

Ухвалою від 15.04.2019 Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою від 13.05.2019 Хмельницький окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні заяви Головного управління ДФС у Хмельницькій області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив таке.

Позивач - ОСОБА_1 є приватним нотаріусом відповідно свідоцтва про право на зайняття нотаріальної діяльності від 25.01.2005 №5508.

Головне управління ДФС у Хмельницькій області здійснило документальну позапланову виїзну перевірку платника податків, який провадить незалежну професійну діяльність ОСОБА_1 , щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання законодавства щодо укладення трудових договорів, оформлення трудових відносин з працівниками за період з 01.01.2017 по 31.12.2017, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 по 31.12.2017, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 31.12.2017.

За результатами перевірки складений акт від 05.03.2019 №0127/22-01-13-03/НОМЕР_1, яким зафіксовані порушення, зокрема, пункту 5 частини 1 статті 4, пункту 2 частини 1 статті 7, частини 5 статті 8 Закону №2464-VI, пункту 3 частини 5 розділу IV Інструкції №449, в результаті заниження суми єдиного внеску, нарахованого з чистого оподатковуваного доходу, що підлягає сплаті до бюджету за 2017 рік на 38770,74 грн.

На підставі акту перевірки, фіскальний орган прийняв вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 25.03.2019 №Ф-0003031303, якою визначив позивачу недоїмку зі сплати єдиного внеску в сумі 38770,74 грн, та рішення про застосування штрафних санкцій від 25.03.2019 №0003041303.

Вважаючи спірні вимогу про сплату боргу (недоїмки) та рішення про застосування штрафних санкцій протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначено Законом №2464-VI.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 1 Закону №2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

За змістом статті 8 Закону №2464 встановлено, що єдиний внесок не входить до системи оподаткування, а також порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, і лише в частині адміністрування - нормами Податкового кодексу України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно з пунктом 164.1 статті 164 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

У разі використання права на податкову знижку базою оподаткування є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу з урахуванням пункту 164.6 цієї статті на суми податкової знижки такого звітного року.

Базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до пункту 177.2 статті 177 та пункту 178.3 статті 178 цього Кодексу.

В той же час, щомісячний чистий дохід, це величина, яка, враховуючи положення закону України "Про збір облік єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", вираховується платником податків самостійно, враховуючи при цьому щомісячні витрати на придбання товару, витрати на здійснення підприємницької діяльності (оренда, податки придбання ТМЦ тощо) та доходів в ході реалізації робіт та послуг у кожному конкретному місяці на підставі первинних документів.

Відповідно до підпункту 164.1.1 пункту 164.1 статті 164 Податкового кодексу України загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.

Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця (підпункт 164.1.2 пункту 164.1 статті 164 Податкового кодексу України).

Підпунктом 164.1.3 пункту 164.1 статті 164 Податкового кодексу України передбачено, що зальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 цього Кодексу.

За змістом пункту 178.1-178.4 статті 178 Податкового кодексу України особи, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов`язані стати на облік у контролюючих органах за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік згідно із статтею 65 цього Кодексу. Доходи громадян, отримані протягом календарного року від провадження незалежної професійної діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу. Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності. У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об`єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат. Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають податкову декларацію за результатами звітного року відповідно до цього розділу у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб.

Згідно з пунктом 178.6 статті 178 Податкового кодексу України фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов`язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності. Форма такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Для реєстрації Книги обліку доходів і витрат фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають до контролюючого органу за місцем обліку примірник Книги у разі обрання способу ведення Книги у паперовому вигляді.

Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації (пункт 178.7 статті 178 Податкового кодексу України).

Згідно з підпунктом 177.2 статті 177 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Пунктом 5 Розділу ІV Інструкції №449 встановлено, що платники, визначені підпунктом 4 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 01 травня наступного року на підставі даних річної податкової декларації. При цьому враховується кількість місяців, у яких отримано дохід (прибуток).

Базою нарахування єдиного внеску є чистий оподатковуваний дохід (прибуток), зазначений у податковій декларації, поділений на кількість місяців, протягом яких він отриманий. До вказаної суми з урахуванням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску застосовується ставка, зазначена в пункті 3 розділу III цієї Інструкції.

У разі якщо таким платником не отримано доходу (прибутку) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але в розмірі, не більшому за максимальну величину бази нарахування єдиного внеску, встановлену цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Проте, прив`язка порядку обчислення ЄСВ до даних річної декларації стосується лише суми чистого річного оподаткованого доходу, що узгоджується із нормами пункту 164.1 статті 164 Податкового кодексу України та пункту 177.2 статті 177 Податкового кодексу України.

Такий висновок пов`язаний в тому числі із тим, що показник середньомісячного оподатковуваного доходу Декларації про доходи та майновий стан платника визначається математичним шляхом ділення суми чистого річного оподаткованого доходу на 12 календарних місяців, а щомісячний чистий дохід визначається на підставі первинних документів.

Згідно з підпунктом 2 частини 1 статті 7 Закону №2464-VI єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску;

Відповідно до частини 2, 3 статті 9 Закону №2464-VI обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Таким чином, механізм нарахування середньомісячного річного оподаткованого доходу та щомісячного чистого доходу із нарахування суми єдиного внеску є різним, а саме розмір середньомісячного річного оподаткованого доходу розраховується математично, тоді як щомісячний чистий дохід вираховується на підставі бухгалтерських та інших первинних документів.

Крім того, положеннями Закону № 2464-VI не встановлено можливості застосувати середньомісячний показник, оскільки платник може отримувати різний дохід у тому чи іншому місяці, відповідно платнику податків надано право визначати розмір такого доходу самостійно.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постановах від 14.02.2018 у справі №820/2415/17 та від 20.11.2018 у справі №802/1768/16-а.

26.04.2018 позивач подав до Кам`янець-Подільської ОДПІ податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2017 рік. В розділі IV цієї декларації позивач задекларував загальну суму річного доходу в розмірі 255480,65 грн.

Згідно звіту про суму нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2017 рік позивач відобразив суму доходу, яка заявлена в податковій декларації за 2017 рік в розмірі 255480,65 грн. При цьому, сума доходу, на яку нараховується єдиний внесок з урахуванням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, склала 79250,00 грн, сума нарахованого єдиного внеску 17432,00 грн.

Відповідно до платіжного доручення від 25.04.2018 №1 позивач сплатив єдиний внесок в сумі 17435,00 грн.

Фактичною підставою для нарахування позивачу недоїмки та застосування штрафних санкцій слугували викладені в акті перевірки висновки фіскального органу про те, що платник податку неправомірно розділив між місяцями року отриману суму чистого оподатковуваного доходу, на який нараховується єдиний внесок, а саме з січня по листопад 2017 року в розмірі 3200,00 грн в кожному місяці, решту доходу в грудні 2017 року в сумі 220280,65 грн, що призвело до заниження суми єдиного внеску.

Однак, контролюючий орган уповноважений виявити розбіжності лише на підставі первинних документів, а не шляхом математичного розподілу сукупного річного оподатковуваного доходу на 12 місяців.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що відповідач порушив механізм нарахування обчислення єдиного внеску, як спосіб реалізації владних управлінських функцій, шляхом порядку його обчислення та способу встановлення правопорушення, виявивши розбіжності не на підставі первинних документів, а шляхом математичного розподілу сукупного річного оподатковуваного доходу на 12 місяців. Тому висновки контролюючого органу про заниження позивачем бази нарахування єдиного соціального внеску є неправомірними.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У пункті 110 рішення у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаг" та Вуліч проти Швеції" Європейський суд з прав людини визначив, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

В процесі судового розгляду відповідач не довів правомірність спірних вимоги про сплату боргу (недоїмки) та рішення про застосування штрафних санкцій, в зв`язку з чим адміністративний позов необхідно задовольнити.

У зв`язку із задоволенням позовних вимог відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений позивачем судовий збір слід стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 25.03.2019 №Ф-0003031303.

Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 25.03.2019 №0003041303.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 768,40 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління ДФС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17, Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 39492190)

Головуючий суддя Г.В. Лабань