Рішення № 82815000, 04.07.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

04 липня 2019 р. Справа № 520/4600/19

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Супрун Ю.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (код ЄДРПОУ 39599198, 61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Паркулаб Андрій Володимирович, який діє в інтересах позивача, ОСОБА_1 (надалі за текстом - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (надалі за текстом - ГУ ДФС у Харківській області, відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області від 10.05.2017 року № 182/1310-2040-тр.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що позивач є власником транспортного засобу TESLA MODEL S, 2014 року виробництва, Д.Н.З. НОМЕР_2 . В зв`язку з перебуванням у його власності даного автомобіля ГУ ДФС у Харківській області винесено податкове повідомлення – рішення від 10.05.2017 року № 182/1310-2040-тр, яким позивачу нараховано зобов`язання щодо сплати транспортного податку з фізичних осіб за 2017 рік у сумі 25000,00 грн. Позивач вважає зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним та таким що порушує права позивача, оскільки прийнято відповідачем без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, а також поза межами підстав, повноважень та способів, передбачених законом.

Ухвалою судді Харківського окружного адміністративного суду від 15.05.2019 відкрито спрощене провадження у справі.

Представник відповідача 06.06.2019 року подав до суду відзив на адміністративний позов, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з огляду на те, що транспортний засіб позивача підпадає під вимоги ст. 267 Податкового кодексу України, а тому контролюючий орган при винесені оскаржуваного податкового повідомлення-рішення діяв на підставі та в межах чинного законодавства.

Сторони не скористались правом на подання відповіді на відзив та заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву.

Відповідно до ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_3 є власником транспортного засобу TESLA MODEL S, тип пального – E, 2014 року випуску, державний номерний знак – НОМЕР_4 , дата першої реєстрації - 08.12.2015 року.

10 травня 2017 року ГУ ДФС у Харківській області винесене податкове повідомлення-рішення № 182/1310-2040-тр, яким нараховано позивачу зобов`язання щодо сплати транспортного податку з фізичних осіб за 2017 рік у сумі 25000,00 грн..

Позивач, не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, через свого представника звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства.

Підпунктом 267.1.1. п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України визначено, що платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об`єктами оподаткування.

Відповідно до п.п. 267.3.1. п. 267.3 ст. 267 Податкового кодексу України базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Відповідно до п.п. 267.2.1. п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об`єму циліндрів двигуна, типу пального".

Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об`єм циліндрів двигуна, тип пального.

Методика визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 року № 66 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21.06.2017 року № 428, далі - Методика), встановлює механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів для цілей віднесення таких автомобілів до об`єктів оподаткування транспортним податком.

Пунктом 2 Методики визначено, що середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за такою формулою: С ср = Ц н х (Г / 100), де Ц н - ціна нового транспортного засобу в Україні з урахуванням марки, моделі, об`єму циліндрів двигуна, типу пального; Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів з урахуванням строку експлуатації транспортних засобів у роках згідно з додатком 1 до Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 № 403 (Офіційний вісник України, 2013, № 44, ст. 1576).

Відтак, перелік легкових автомобілів, які є об`єктом оподаткування у 2017 році (з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року), із зазначенням марки, моделі, року випуску, об`єму циліндрів двигуна, типу пального, розміщується на офіційному веб-сайті центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі.

Обов`язок щодо визначення середньоринкової вартості транспортного засобу законодавець покладає на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку. Межі повноважень податкового органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі розміщеної на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку інформації про автомобілі, які є об`єктом оподаткування транспортним податком у 2017 році.

Таким чином, належним способом визначення контролюючим органом об`єкта оподаткування транспортного податку є наявність відомостей про автомобіль з такими характеристиками у переліку легкових автомобілів, розміщеному на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку.

Зі змісту відзиву на позовну заяву вбачається, що відповідач, визначаючи автомобіль позивача як об`єкт оподаткування, фактично ототожнив його із наявним в переліку автомобілем марки TESLA, модель MODEL S 75, віком до 2 років.

Із розміщеного на офіційному сайті Мінекономрозвитку переліку легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком у 2017 році, судом встановлено, що автомобілем марки TESLA, модель MODEL S 75, може бути об`єктом оподаткування виключно у випадку, якщо вік автомобіля складає до 2 років.

Тобто, для визначення автомобіля об`єктом оподаткування у межах спірних правовідносин необхідно враховувати дві складові одночасно: конкретну модель автомобіля та його вік.

При винесенні оспорюваного рішення контролюючий орган, вважаючи, що автомобіль позивача є об`єктом оподаткування транспортним податком, виходив з того, що транспортний засіб має модель MODEL S 75. Проте зі змісту свідоцтва про реєстрацію вбачається, що модель автомобіля позивача – MODEL S (особливі примітки S85), тобто відповідач при визначенні об`єкту оподаткування помилково відніс транспортний засіб позивача до MODEL S 75.

Крім того автомобіль марки TESLA, модель MODEL S 75 наявний у переліку виключно із позначкою "до 2 років".

У той час автомобіль позивача відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію - 2014 року випуску без зазначення дня та місяця виготовлення.

Згідно з підпунктом 14.1.220 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, рік виготовлення транспортного засобу - календарна дата виготовлення транспортного засобу (день, місяць, рік); для транспортних засобів, календарну дату виготовлення яких визначити неможливо, - 1 січня року виготовлення, зазначеного в реєстраційних документах.

Таким чином, у розумінні підпункту 14.1.220 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, датою виготовлення автомобіля позивача є 01.01.2014 рік.

Отже, 01.01.2016 року даний автомобіль досяг віку 2 роки включно із дня випуску і не міг бути об`єктом оподаткування у 2017 році.

Проте відповідач при обрахуванні податку помилково виходив із дати державної реєстрації автомобіля, у той час як закон пов`язує можливість оподаткування саме з датою виготовлення (випуску), а не дати першої державної реєстрації.

Такої ж правової позиції щодо обрахунку віку автомобіля дотримується Верховний Суд, зокрема у постановах від 11.09.2018 року у справі № 807/1387/16, та від 24.04.2018 року у справі № 822/3154/17.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність у позивача обов`язку сплати транспортного податку у 2017 році, оскільки транспортний засіб позивача не може вважатись об`єктом оподаткування у 2017 році, а тому, як наслідок, податкове повідомлення-рішення від 10.05.2017 року № 182/1310-2040-тр щодо нарахування транспортного податку за 2017 рік на суму 25000,00 грн., підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 5-10, 19, 77, 139, 241-246, 250, 255, 263, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (код ЄДРПОУ 39599198, 61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області від 10.05.2017 року № 182/1310-2040-тр.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області (код ЄДРПОУ 39599198, вул. Пушкінська, буд.46, м. Харків, 61057) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Текст рішення виготовлено 04 липня 2019 року.

Суддя Ю.О. Супрун