Рішення № 82814569, 26.06.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2019 рокум. ПолтаваСправа № 440/1584/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І.,

за участю:

секретаря судового засідання – Дубінчина О.М.,

представника позивача – ОСОБА_1 ,

представника відповідача – Яловець М.А.,

розглянувши у судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Управління Держпраці у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 /далі – позивач, ФОП ОСОБА_2 / звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Держпраці у Полтавській області /далі – відповідач/ про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Управління Держпраці у Полтавській області №ПЛ3787/152/АВ/П/ТД-ФС від 09 квітня 2019 року /а.с. 22-31/.

В обґрунтування заявленої вимоги позивач зазначив, що він не вчиняв зафіксованого в акті №ПЛ3787/152/АВ від 20 березня 2019 року порушення вимоги частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України, оскільки ОСОБА_3 на момент проведення інспекційного відвідування у нього не працювала та до роботи не допускалася. За присутності у приміщенні магазину лише двох осіб - продавця Ситар ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , остання не могла консультувати покупців та здійснювати для них показ товару, тобто виконувати трудові функції. Проведення інспекційного відвідування було безпідставним, оскільки направлення на його проведення заповнювалось в момент проведення самого заходу державного контролю. Інспекційне відвідування розпочато за його відсутності та відповідно без його згоди. Зауваження, що додані до акта інспекційного відвідування, не враховані при винесенні оскаржуваної постанови. Про проведення розгляду справи за порушення законодавства про працю відповідно до частини другої статті 265 КЗпП України його повідомлено вже після розгляду вказаної справи.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 14 травня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, а також призначено судове засідання.

Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву /а.с. 50-53/ зазначив, що штраф накладено на позивача правомірно, оскільки він допустив порушення вимоги частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України у зв`язку з допуском працівника до роботи без укладення трудового договору. Під час проведення інспекційного відвідування у торговому залі магазину "Едем" було виявлено ОСОБА_3 , яка мала бейджик з написом "стажер" та яка консультувала покупців і здійснювала для них показ товару. Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_3 від 19 березня 2019 року вона проходить стажування на посаду продавця-консультанта у магазині "Едем" з 15 березня 2019 року за режимом роботи з 9:00 до 19:00, заробітну плату не отримувала. Письмовими поясненнями від 19 березня 2019 року ОСОБА_2 підтвердив факт стажування у нього з 15 березня 2019 року ОСОБА_3 з метою подальшого працевлаштування. Документів, що підтверджують працевлаштування ОСОБА_3 , в ході інспекційного відвідування та розгляду справи про накладення штрафу позивачем не надано. Направлення на проведення заходу державного контролю №564 від 19 березня 2019 року видано на підставі наказу Управління Держпраці у Полтавській області №68П від 19 березня 2019 року відповідно до пункту 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №295 від 26 квітня 2017 року. Позивач з направленням №564 від 19 березня 2019 року ознайомлений, про що свідчить його особистий підпис.

25 червня 2019 року до суду надійшла відповідь на відзив /а.с.101-104/, в якій представник позивача зазначив, що постанова Кабінету Міністрів України №295 від 26 квітня 2017 року, якою затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, визнана судом нечинною, а тому інспекційне відвідування є незаконним. Факт допуску ОСОБА_3 до роботи продавця відповідачем не доведений, а відтак висновок відповідача про наявність порушення ґрунтується лише на припущеннях. Письмові пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 написані під диктовку інспекторів, у зв`язку з чим не є належними доказами вчинення порушення вимоги частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини та норми, викладені у позовній заяві та відповіді на відзив, а представник відповідача проти задоволення позову заперечувала з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення учасників справи, показання свідків та дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) зареєстрований як фізична особа-підприємець 23 лютого 1995 року та здійснює підприємницьку діяльність у м. Полтаві за видом діяльності: 47.51 "Роздрібна торгівля текстильними товарами в спеціалізованих магазинах" /а.с.35-37, 83-85/.

На підставі наказу про проведення заходів державного контролю № 68П від 19 березня 2019 року та направлення на проведення заходу державного контролю №564 від 19 березня 2019 року інспектором Управління Держпраці у Полтавській області у період з 19 березня 2019 року по 20 березня 2019 року проведено інспекційне відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 з питання додержання ним вимог законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин /а.с. 54-55/.

За результатами інспекційного відвідування складено акт №ПЛ3787/152/АВ від 20 березня 2019 року, в якому зафіксовано порушення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 вимогу частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України внаслідок допущення до роботи без укладення трудового договору фізичної особи ОСОБА_3 /а.с. 56-61/.

З опису виявленого порушення слідує, що 19 березня 2019 року о 14:00 державним інспектором здійснено вихід у магазин "Едем" за адресою: вул. Європейська, буд.35, м. Полтава, в якому здійснює свою діяльність ФОП Тєлков О ОСОБА_5 . У торговому залі магазину знаходилось 2 особи: ОСОБА_6 (працевлаштована згідно із трудовим договором, зареєстрованим в Полтавському міському центрі зайнятості від 10 липня 2008 року за №02673) та ОСОБА_3 (мала бейджик з написом "стажер" та консультувала покупців і здійснювала показ товару). Згідно із письмовими поясненнями ОСОБА_3 вона з 15 березня 2019 року стажується на посаду продавця-консультанта у магазині "Едем" за адресою: вул. Європейська, буд.35 АДРЕСА_2 . Полтава, з режимом роботи з 9:00 по 19:00. В ході проведення інспекційного відвідування 19 березня 2019 року ФОП ОСОБА_7 С ОСОБА_8 надано письмове пояснення, згідно з якими ОСОБА_3 проходить стажування з 15 березня 2019 року з режимом роботи з 9:00 по 19:00 з метою майбутнього працевлаштування та станом на 19 березня 2019 року трудовий договір з нею не укладено. Під час проведення інспекційного відвідування документи щодо оформлення ОСОБА_3 не надано. Враховуючи викладене, гр. ОСОБА_3 перебуває з 15 березня 2019 року у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_2 без належного оформлення, що свідчить про порушення ФОП ОСОБА_2 вимоги частини третьої статті 24 КЗпП України /а.с. 60/.

З актом інспекційного відвідування фізична особа-підприємець ОСОБА_2 ознайомлений та примірник акта отримав 20 березня 2019 року та поставив відмітку про наявність зауважень до акта. Про свої права та обов`язки також проінформований, про що свідчить відмітка "так" в акті виїзного інспектування /а.с. 60- 61/.

ФОП ОСОБА_2 надано до Управління Держпраці у Полтавській області зауваження від 22 березня 2019 року до акта інспекційного відвідування №ПЛ3787/152/АВ від 20 березня 2019 року, в яких зазначено, що в акті не вказана підстава проведення інспекційного відвідування; не зазначено про початок проведення інспекційного відвідування без згоди керівника та проведення огляду магазину та відібрання пояснень за його відсутності; не вказано в описовій частині правопорушення про надані ним документи щодо працевлаштування продавців-консультантів; висновок про наявне правопорушення є надуманим та не відповідає дійсності /а.с. 69/.

Листом Управління Держпраці у Полтавській області №02-12/2068 від 27 березня 2019 року ФОП ОСОБА_2 повідомлено, що його зауваження розглянуто та роз`яснено, що інспекційне відвідування проведено з дотриманням вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", Кодексу законів про працю України та Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №295 від 26 квітня 2017 року. Перед початком інспекційного відвідування його у телефонному режимі продавцем ОСОБА_9 було повідомлено про проведення інспекційного відвідування та він не заперечував проти нього. Також йому було вручено направлення на проведення заходу державного контролю та пред`явлено службові посвідчення /а.с.70-71/. Примірник вказаного листа надіслано ФОП Тєлкову О.С. рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу, внесену до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та повернуто відділенням поштового зв`язку з відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання". Примірник вказаного листа вручено представнику ФОП Тєлкова О.С. за довіреністю ОСОБА_1 . 24 квітня 2019 року /а.с.70-71, 76/.

27 березня 2019 року інспектором Управління Держпраці у Полтавській області винесено припис про усунення виявлених порушень №ПЛ3787/152/АВ/П, яким фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 зобов`язано усунути порушення вимоги частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України. Примірник вказаного припису надіслано ФОП Тєлкову О.С. рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу, внесену до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та повернуто відділенням поштового зв`язку з відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання" /а.с. 72-73, 76/.

Цього ж дня інспектором Управління Держпраці у Полтавській області прийнято рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу №ПЛ3787/152/АВ/П/ТД та призначено розгляд справи на 09 квітня 2019 року в приміщенні Управління Держпраці у Полтавській області за адресою: м АДРЕСА_3 Полтава, вул. Пушкіна, 119 /а.с.74/.

Листом Управління Держпраці у Полтавській області №02-12/2069 від 27 березня 2019 року фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 запрошено на розгляд справи про накладення штрафу об 11:00 09 квітня 2019 року. Примірник вказаного листа надіслано ФОП Тєлкову О.С. рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу, внесену до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та повернуто відділенням поштового зв`язку з відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання". Примірник вказаного листа вручено представнику ФОП Тєлкова О.С. за довіреністю ОСОБА_1 . 24 квітня 2019 року /а.с.75-76/.

09 квітня 2019 року першим заступником начальника Управління Держпраці у Полтавській області Масленком О.І. винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ПЛ3787/152/АВ/П/ТД-ФС, якою на фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 накладено штраф у розмірі 125190,00 грн на підставі абзацу другого частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України за порушення вимоги частини третьої статті 24 КЗпПУ в частині допущення працівника до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням керівника. Примірник вказаної постанови надіслано ФОП ОСОБА_2 рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу, внесену до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та вручено 24 квітня 2019 року /а.с. 77-78/.

Не погодившись із прийняттям відповідачем постанови про накладення штрафу №ПЛ3787/152/АВ/П/ТД-ФС від 09 квітня 2019 року, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, аргументам учасників справи та показанням свідків, суд виходить з такого.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначає Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП України).

Відповідно до частини першої статті 259 КЗпПУ державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно із пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 96 від 11 лютого 2015 року, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Відповідно до Положення про Управління Держпраці у Полтавській області, затвердженого наказом Держпраці №8 від 04 лютого 2016 року, Управління Держпраці у Полтавській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю, визначена Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 26 квітня 2017 року /далі – Порядок № 295/.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, у тому числі Держпраці та її територіальних органів.

Підстави для проведення інспекційного відвідування визначені пунктом 5 Порядку №295.

Так, пункт 5 встановлює, що інспекційні відвідування проводяться: 1) за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю; 2) за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин; 3) за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 - 7 цього пункту; 4) за рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю; 5) за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю; 6) за інформацією: Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати; ДФС та її територіальних органів про: - невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності; - факти порушення законодавства про працю, виявлені у ході здійснення контрольних повноважень; - факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом; - роботодавців, що мають заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі, що перевищує мінімальний страховий внесок за кожного працівника; Пенсійного фонду України та його територіальних органів про: - роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної; - роботодавців, у яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу; - роботодавців, у яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20 і більше відсотків; - працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року; - роботодавців, у яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці (відпустка без збереження заробітної плати без дотримання вимог Кодексу Законів про працю України та Закону України "Про відпустки"); - роботодавців, у яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації; - роботодавців, у яких 30 і більше відсотків працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів; - роботодавців з чисельністю 20 і більше працівників, у яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників; 7) за інформацією профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлених в ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю. Звернення фізичних осіб, стосовно яких порушено правила оформлення трудових відносин, працівників і роботодавців може бути подане через уповноваженого представника.

При цьому суд зауважує, що норма підпункту 3 пункту 5 Порядку № 295 не встановлює вичерпного переліку джерел інформації, натомість, передбачає, що інформація може надходити і з інших джерел, тобто не зазначених у цьому підпункті.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що за результатами аналізу інформації, вказаної в "Паспорті неформальної зайнятості населення Полтавської області", начальником Управління Держпраці у Полтавській області Щербаком С.Л. прийнятий наказ "Про проведення заходів державного контролю" №68П від 19 березня 2019 року, яким доручено головним державним інспекторам відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів провести заходи державного контролю щодо відповідності вимогам законодавства про працю ФОП ОСОБА_2 . /а.с.55/.

На підставі наказу №68П від 19 березня 2019 року видано направлення № 564 від 19 березня 2019 року на проведення заходу державного контролю щодо додержання ФОП ОСОБА_2 законодавства про працю в частині дотримання порядку у частині оформлення трудових відносин у період з 19 березня 2019 року по 20 березня 2019 року /а.с.54/.

Таким чином, підставою для проведення інспекційного відвідування позивача, визначеною підпунктом 3 пункту 5 Порядку № 295, є рішення керівника органу контролю про проведення інспекційного відвідування, а саме: наказ начальника Управління Держпраці у Полтавській області Щербака С.Л. "Про проведення заходів державного контролю" №68П від 19 березня 2019 року.

Враховуючи викладене, довід позивача про відсутність підстав для проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_2 суд визнає необґрунтованим.

Також суд відхиляє як неспроможний аргумент позивача про незаконність проведення інспекційного відвідування на підставі постанови Кабінету Міністрів України №295 від 26 квітня 2017 року, адже рішення Окружного адміністративного суду м. Києва у справі №826/8917/17 про визнання нечинною вказаної постанови набрало законної сили лише 14 травня 2019 року, тобто у період проведення інспекційного відвідування 19-20 березня 2019 року постанова Кабінету Міністрів України №295 від 26 квітня 2017 року була чинною та підлягала застосуванню відповідачем.

Відповідно до пункту 8 Порядку №295 про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі. Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.

Згідно з пунктом 9 Порядку №295 під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення.

Пунктом 11 Порядку №295 передбачено, що інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право, зокрема: 1) під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця; 2) ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об`єктом відвідування їх копії або витяги.

Таким чином, чинним на момент інспекційного відвідування законодавством передбачено повноваження інспектора праці без попереднього повідомлення проводити інспекційне відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин об`єкта відвідування.

Судом встановлено, що відповідно до акта інспекційного відвідування №ПЛ3787/152/АВ від 20 березня 2019 року інспекційне відвідування проведено у присутності ФОП ОСОБА_2 /а.с. 56/. Зі змісту листа Управління Держпраці у Полтавській області слідує, що ФОП ОСОБА_2 було повідомлено про проведення перевірки у телефонному режимі продавцем ОСОБА_10 , після чого він з`явився до магазину /а.с. 70-зворот/.

З матеріалів справи вбачається, що у розділі ІV акта інспекційного відвідування №ПЛ3787/152/АВ від 20 березня 2019 року навпроти графи "інспектор праці пред`явив службове посвідчення" ФОП ОСОБА_2 власноручно проставлено відповідь "так" /а.с.60-зворот/.

У направленні на проведення заходу державного контролю №564 від 19 березня 2019 року, копія якого наявна в матеріалах справи, стоїть відмітка про отримання направлення ФОП ОСОБА_2 . /а.с.54-зворот/.

Таким чином, твердження позивача про виготовлення направлення на місці проведення інспекційного відвідування та його неналежне пред`явлення не підтверджено жодними доказами.

Відповідно до пунктів 2-7 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 17 липня 2013 року /далі - Порядок № 509/, штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи). Штрафи можуть бути накладені на підставі акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади /пункт 2/.

Уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу /пункт 3/.

Справа розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд/пункт 4/.

У разі надходження від суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого порушено справу, обґрунтованого клопотання про відкладення її розгляду, строк розгляду справи може бути продовжений уповноваженою посадовою особою, але не більше ніж на 10 днів /пункт 5/.

Про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника /пункт 6/.

Справа розглядається за участю представника суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду /пункт 7/.

Як встановлено судом, ФОП ОСОБА_2 належним чином повідомлений про розгляд справи про накладення штрафу шляхом направлення листа - запрошення на розгляд справи №02-12/2069 від 27 березня 2019 року рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу, внесену до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань /а.с.76/.

Таким чином, позивач був належним чином повідомлений про розгляд справи про накладення штрафу, проте на розгляд справи про накладення штрафу не з`явився та про причини неявки не повідомив.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що посилання позивача на порушення порядку проведення інспекційного відвідування та прийняття рішення за його результатами є безпідставними.

У постанові про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ПЛ3787/152/АВ/П/ТД-ФС від 09 квітня 2019 року вказано, що ФОП ОСОБА_2 порушено вимоги частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України в частині допущення працівника до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням керівника /а.с. 78/.

Надаючи оцінку виявленому інспекційним відвідуванням порушенню вимоги частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 21 КЗпП України трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно з частиною третьою статті 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Судовим розглядом встановлено, що на момент інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_2 у торговому залі приміщення магазину " ІНФОРМАЦІЯ_1 " були присутні дві особи: продавець ОСОБА_6 та гр. ОСОБА_3 .

Допитана у судовому засіданні в якості свідка гр. ОСОБА_9 зазначила, що вона працює у ФОП ОСОБА_2 продавцем у магазині "Едем". На момент інспекційного відвідування у приміщенні магазину "Едем" перебувала вона та ОСОБА_3 , яка ознайомлювалась із товаром з метою майбутнього працевлаштування. ОСОБА_3 жодних посадових обов`язків продавця або консультанта не здійснювала /а.с. 111-112/.

Допитана у судовому засіданні в якості свідка гр. ОСОБА_3 зазначила, що знаходилась у приміщенні магазині "Едем" на момент проведення інспекційного відвідування з метою майбутнього працевлаштування та ознайомлювалась зі своїм майбутнім робочим місцем, вивчала асортимент, ціни та якісні характеристики товару, та жодних трудових функцій продавця чи консультанта не здійснювала; виконання обов`язків продавця у магазині "Едем" розпочала з моменту її офіційного працевлаштування 22 березня 2019 року /а.с.113-114/.

Беручи до уваги показання свідків, що надані у судовому засіданні під присягою та при попередженні про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, суд відхиляє посилання відповідача на письмові пояснення ФОП ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_3

Жодних інших доказів, які свідчать про фактичний допуск ОСОБА_3 до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням керівника, відповідачем не надано та судом не встановлено.

Крім того, суд враховує і ту обставину, що за відсутності у приміщенні магазину "Едем" інших осіб, крім продавця ОСОБА_9 та гр. ОСОБА_3 , остання не могла на момент проведення інспекційного відвідування виконувати трудові функції продавця (консультанта), зокрема консультувати покупців та здійснювати для них показ товару.

З огляду на встановлене, висновок відповідача про порушення позивачем вимоги частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України є неправомірним.

Таким чином, постанова Управління Держпраці у Полтавській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ПЛ3787/152/АВ/П/ТД-ФС від 20 березня 2019 року підлягає скасуванню як протиправна.

Отже, позов слід задовольнити.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи /частина 1 статті 132 КАС України/.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу /частина 3 цієї статті/.

Відповідно до частини другої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Частиною четвертою вказаної статті передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно із частиною п`ятою цієї статті розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами /частина шоста статті 134 КАС України/.

За подання позову до суду позивач поніс судові витрати у загальній сумі 9251,91 грн, з яких витрати зі сплати судового збору складають 1251,91 грн та витрати на професійну правничу допомогу - 8000,00 грн, що підтверджується квитанцією №0.0.1349008023.1 від 11 травня 2019 року; договором про надання правової допомоги № 17 від 17 березня 2019 року; ордером на надання правової допомоги ПТ № 131644; свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_1 , виданого на підставі рішення Ради адвокатів Полтавської області №5 від 26 березня 2019 року; довіреністю від 22 березня 2019 року, актом прийняття-передачі наданих послуг від 24 червня 2019 року із зазначенням детального опису наданих послуг, квитанцією №17 від 17 березня 2019 року /а.с. 5, 87-89, 105-109/.

Відповідачем у судовому засіданні заявлено клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, оскільки заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу є завищеним та неспівмірним з наданими адвокатом послугами.

Зі змісту акту приймання-передачі наданих послуг від 24 червня 2018 року слідує, що адвокатом надано такі послуги: попередня консультація щодо характеру спірних правовідносин (1 год) – 750,00 грн; попереднє опрацювання матеріалів та визначення необхідності зібрання доказів (1 год) – 750,00 грн; підготовка процесуальних документів (зауваження, позовна заява, клопотання про допит свідка, відповідь на відзив та представництво інтересів у суді першої інстанції (9 год)) - 6500,00 грн /а.с. 105/.

Оцінивши подані документи, суд дійшов висновку, що не підлягають стягненню на користь позивача витрати на правничу допомогу на загальну суму 1500,00 грн за такі послуги, як: попередня консультація щодо характеру спірних правовідносин та попереднє опрацювання матеріалів та визначення необхідності зібрання доказів, оскільки такі послуги не стосуються безпосередньої підготовки справи до судового розгляду та їх результати не знайшли свого документального підтвердження.

Отже, заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката є завищеним, у зв`язку з чим наявні підстави для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає стягненню на користь позивача.

Таким чином, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають судові витрати у загальній сумі 6473,80 грн, з них витрати зі сплати судового збору у сумі 1251,91 грн та витрати на професійну правничу допомогу - 6500,00 грн.

Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Управління Держпраці у Полтавській області (вул. Пушкіна, буд. 119, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 39777136) про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Управління Держпраці у Полтавській області №ПЛ3787/152/АВ/П/ТД-ФС від 09 квітня 2019 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Полтавській області (вул. Пушкіна, буд. 119, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 39777136) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судові витрати у загальній сумі 7751,91 грн (сім тисяч сімсот п`ятдесят одна гривня дев`яносто одна копійка), в т.ч. витрати зі сплати судового збору у сумі 1251,91 грн (одна тисяча двісті п`ятдесят одна гривня дев`яносто одна копійка) та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 6500,00 грн (шість тисяч п`ятсот гривень нуль копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги у порядку, встановленому статтею 297 з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 01 липня 2019 року.

Cуддя Н.І. Слободянюк