Ухвала суду № 82814524, 04.07.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/3465/19

УХВАЛА

04 липня 2019 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Катаєва Е.В., вивчивши адміністративний позов Управління державного архітектурно - будівельного контролю Одеської міської ради до ОСОБА_1 про зобов`язання привести самочинно збудований об`єкт будівництва у відповідність до договору купівлі-продажу квартири від 13.09.2018 року та технічного паспорту №703пр-117-173 від 25.04.2012 року, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 01.06.2019 року надійшов адміністративний позов Управління державного архітектурно - будівельного контролю Одеської міської ради до ОСОБА_1 про зобов`язання привести самочинно збудований об`єкт будівництва у відповідність до договору купівлі-продажу квартири від 13.09.2018 року та технічного паспорту № НОМЕР_1 пр-117-173 від 25.04.2012 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, крім іншого, відповідає заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч.5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, крім іншого: - повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; - зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; - виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; - перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви.

Позивач зазначив адресу відповідача АДРЕСА_1 , проте не надав до позову належних та допустимих доказів, що вказана адреса є місцем проживання чи перебування відповідача – фізичної особи.

Вказана адреса зазначена у договорі купівлі-продажу від 13.09.2018 року, але позивач не зазначає, що з часу придбання вказаної квартири відповідач в ній не перебуває, а проживає за адресою зазначеної у позові. Між тим, сам позивач всю кореспонденцію (копії актів, протоколів, запрошення на розгляд справ направляв саме за адресою придбаної квартири – АДРЕСА_2 .кав АДРЕСА_3 . Крім того. Позивач не зазначає про державну реєстрацію права власності на вказану квартиру. Вказані докази необхідно надати.

Згідно договору купівлі- продажу квартири АДРЕСА_4 , вона придбана відповідачем ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частках, тобто квартира придбана в сумісну часткову власність.

Стаття 360 ЦК України визначає, що кожен співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Відповідно до ст.358 ЦКУ право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Якщо договір між співвласниками про порядок володіння та користування спільним майном відповідно до їхніх часток у праві спільної часткової власності посвідчений нотаріально, він є обов`язковим і для особи, яка придбає згодом частку в праві спільної часткової власності на це майно.

Враховуючи наявність спільної часткової власності направлення (копія додана до позову) на перевірку надано головному спеціалісту Управління ДАБК було щодо перевірки реконструкції квартири суб`єктами містобудування Акрамовою Марджона та ОСОБА_1 .

Запит вимога щодо надання документів також направлений співвласникам на адресу АДРЕСА_2 .кв.87.

Але у подальшому виходячи з копій наданих документів перевірка та всі інші документа, у тому числі притягнення до відповідальності складені лише відносно ОСОБА_1 , при цьому в позові не зазначено причин та обґрунтувань звільнення від відповідальності щодо майна у тому числі реконструкції без необхідних документів іншого співвласника квартири. До позову не надано жодного належного та допустимого доказу наявності укладеного у встановленому законодавством порядку договору про порядок володіння та користування житлом, яке знаходиться у сумісній частковій власності.

Таким чином, як проведення перевірки та складання документів під час цієї перевірки щодо одного відповідача, не відповідає наданим до позову документам щодо спільної часткової власності, у зв`язку з чим позивачу необхідно надати вказані документи та зазначити в позові відповідні правові обґрунтування щодо визначення відповідачем по вимогам позивача лише одного співвласника квартири.

Частиною 3 ст. 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Проте позивачем не доданий до позову документ про сплату судового збору.

Ухвалою суду від 18.06.2019 року позовна заява залишена без руху та позивачу наданий строк на усунення недоліків позову.

До суду надійшла заява про усунення недоліків, яка підписана представником за довіреністю Чабан О.О., яку представник просив долучити до матеріалів справи, а також надійшло клопотання, яке підписано представником за довіреністю ОСОБА_3 , про залучення до участі у справі у якості третьої особи ОСОБА_4 .

У заяві про усунення недоліків зазначено, що додається квитанція про сплату судового збору, надається також копія паспорту відповідача, з якого чітко вбачається, що адреса реєстрації є АДРЕСА_5 Березівський р-н АДРЕСА_6 .

Щодо не зазначення в позові причин та обґрунтувань звільнення від відповідальності щодо майна у тому числі реконструкції без необхідних документів іншого співвласника квартири, у заяві про усунення недоліків зазначено, що п.9 Правил здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМУ №553 від 23.05.2011, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва. Під час здійснення перевірки стосовно дотримання вимог містобудівного законодавства за адресою: АДРЕСА_7 був присутній лише відповідач, інший співвласник був відсутній, що унеможливлювало скласти матеріал про притягнення до відповідальності останнього. Проте, оскільки рішення по справі зачіпляє права та інтереси іншого співвласника представник вважає необхідним долучити його до справи у якості третьої особи на стороні відповідача.

Розглянувши заяву про усунення недоліків суд дійшов до висновку, що позивач лише частково усунув недоліки позову, а саме в частині сплати судового збору.

Щодо адреси відповідача, то судом в ухвалі від 18.06.2019 року зазначено про необхідність зазначення фактичного місце проживання відповідача, оскільки він є співвласником квартири за адресою АДРЕСА_2 .кав. АДРЕСА_3 , а також враховуючи те, що сам позивач всю кореспонденцію (копії актів, протоколів, запрошення на розгляд справ направляв саме за адресою придбаної квартири – АДРЕСА_2 .кав.87, та яка згідно поштових повідомлень була отримана за вказаною адресою.

Суд вважає, що зазначаючи адресою відповідача лише його адресу реєстрації, при цьому згідно матеріалів додатних до позову позивачу достовірно відомо, що фактично відповідач проживає за адресою АДРЕСА_2 .кав.87, позивач, який є суб`єктом владних повноважень, порушує вимоги ч.2 ст.44 КАС України щодо обов`язку добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

При цьому суд звертає увагу на ту обставину, що позивачем на виконання вимог ч.2 ст.161 КАС України щодо направлення копії позову з додатками відповідачу наданий доказ – квитанція (без опису вкладеного), в який зазначено, що відправлення здійснено в с. Нерубайське, тобто взагалі невідомо на адресу кого відбулось відправлення копії позову з додатками.

Суд дійшов до висновку, що позивачем не усунуто недоліки позову в частині не зазначення причин та обґрунтувань порядку володіння та користування майном, що є спільною частковою власністю співвласників квартири, наявності договору між співвласниками про порядок володіння та користування спільним майном відповідно до їхніх часток у праві спільної часткової власності, що є необхідним доказом та обставиною для визначення процесуального статусу другого співвласника квартири як суб`єкта містобудування та відповідно відповідача відносно якого повинні були відбутися визначені у законодавстві процедури та який відповідає за самочинно збудований об`єкт, або як третій особи.

Таким чином, надання до суду клопотання про притягнення у якості третьої особи ОСОБА_4 , не є усуненням вказаного в ухвалі суду недоліка щодо необхідності викладення у позові обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Крім того, на стадії до відкриття провадження у справі, у тому числі на виконання вимог ухвали суду про залишення позову без руху, такий недолік повинен бути усунутий якщо позивач вважає за необхідне шляхом надання належним чином оформленого позову з визначенням процесуального статусу учасників справи та направлення їм такого позову.

Крім того, поданий до суду позов підписаний в.о. начальника Управління державного архітектурно - будівельного контролю Одеської міської ради О.Р.Авдєєвим.

Заява про усунення недоліків подана представником за довіреністю ОСОБА_3 . та у підтвердження повноважень надана ксерокопія вказаної довіреності, яка завірена самою ОСОБА_3 .

Згідно з ч.2 ст.46 КАС України позивачем в адміністративній справі можуть бути, зокрема, суб`єкти владних повноважень.

Позивач - суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду (п.8 ч.1 ст.4 КАС України).

Відповідно до ч.1,2 ст.59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, зокрема, довіреністю юридичною особи.

Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

Частиною 6 ст.59 КАС України встановлено, що оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.

Довіреність має посвідчувати волевиявлення особи, що її видала. Тобто, довіритель і представник не можуть співпадати в одній особі.

Верховний Суд України неодноразово таку позицію висловлював у своїх рішеннях (зокрема, ухвали від 15.05.2018 року по справам №554/9934/17, №818/84/18, від 21.05.2018 року №376/2564/17, від 05.06.2018 року №825/2126/17).

Крім того, в рішенні Верховного Суду від 17.05.2018 року (справа №826/1316/17) зазначено: «Суд також вважає за необхідне відмітити, що звернення до суду, в тому числі до Верховного Суду як найвищого суду в системі судоустрою України, що забезпечує сталість та єдність судової практики (статті 17 та 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ), передбачає, зокрема, надання суду належних доказів дійсної волі учасника справи, на уповноваження певної особи на представництво. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути надані в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень, делегованих представнику. Представник повинен демонструвати повагу до суду, доводячи наявність повноважень на представництво».

Згідно зі ст.46 КАС України суб`єкта владних повноважень з адміністративним позовом звертається до суду у випадках, коли право звернення до суду надано суб`єкту владних повноважень законом. Позивачем не висвітлено вказана обставини. Пунктом 2.2.6 Положення про управління державного архітектурно - будівельного контролю Одеської міської ради затверджено рішенням ОМР №3043-VII від 21.03.2018 року Положення встановлено, що управління подає позови до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта з компенсацію витрат та виступає замовником робіт зі знесення самочинно збудованого об`єкта. Інших повноважень щодо звернення до суду вказаному позивачу Положенням не надано.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про необхідність повернення позовної заяви позивачу згідно з п.1 ч.4 ст.169 КАС України, відповідно до якої позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк

Керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 248 КАС України, суддя –

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов Управління державного архітектурно - будівельного контролю Одеської міської ради до ОСОБА_1 про зобов`язання привести самочинно збудований об`єкт будівництва у відповідність до договору купівлі-продажу квартири від 13.09.2018 року та технічного паспорту №703пр АДРЕСА_8 від 25.04.2012 року- повернути позивачу без розгляду.

Роз`яснити позивачу що повернення позовної заяви не позбавляє її права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом

Ухвала набирає законної сили у порядку ст.256 КАС України.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст. ст. 293-295 КАС України.

Суддя Е.В. Катаєва