Рішення № 82814113, 27.05.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2019 року № 320/1405/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А1376 про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини А1376, в якому просить суд:

- скасувати наказ командира військової частини А1376 від 15 жовтня 2018 року №672 в частині накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуваним наказом командира військової частини А1376 необґрунтовано накладено на нього дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність, а також стягнуто грошову суму у розмірі місячного грошового забезпечення. Позивач стверджує, що про оскаржуваний наказ дізнався під час звільнення з військової служби у зв`язку з недоотриманням суми коштів у грошовому забезпеченні, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.03.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Вказаною ухвалою встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

Копію ухвали суду вручено відповідачу 09.04.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0113330000960 .

Частинами 5 та 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Проте, на час прийняття рішення у даній справі відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, жодних доказів або пояснень суду не надав. Таким чином, справа розглядалась судом за наявними в ній матеріалами і доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим командиром військової частини польова пошта В0226 генерал - лейтенантом ОСОБА_2 23.01.2015.

Наказом командувача військово - оперативного командування "Північ" (по особового складу) від 02.03.2019 №47 майор ОСОБА_1 звільнений з військової служби у запас відповідно до підпункту "б" пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (за станом здоров`я).

Наказом командира військової частини А4427 (по стройовій частині) від 20.03.2019 №81 майора ОСОБА_1 з 15.02.2019 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.

З пояснень позивача, зазначених у позовній заяві, вбачається, що під час звільнення з військової служби, у зв`язку з недоотриманням в грошовому забезпеченні, ОСОБА_1 дізнався, що наказом командира військової частини А1376 №672 від 15.10.2018 на нього було накладено дисциплінарне стягнення, а саме: "попередження про неповну службову відповідність", а також стягнуто грошову суму у розмірі місячного грошового забезпечення у сумі 9615,00 грн. Враховуючи викладене та те що позивач вважає наказ протиправним, та не згоден з ним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Сутність військової дисципліни, обов`язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначає Дисциплінарний статут Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 року № 551-XIV (далі - Дисциплінарний статут).

Статтею 1 Дисциплінарного статуту визначено, що військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.

Відповідно до статті 4 Дисциплінарного статуту військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; бути пильним, зберігати державну та військову таємницю; додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

Згідно з частиною першою статті 45 Дисциплінарного статуту у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов`язки служби, а за необхідності накласти дисциплінарне стягнення.

Пунктом «г» статті 68 Дисциплінарного статуту визначено, що на молодших та старших офіцерів можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення, як попередження про неповну службову відповідність.

Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

Службове розслідування призначається письмовим наказом командира, який вирішив притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром, доручено офіцерові чи прапорщикові (мічманові), а у разі вчинення правопорушення рядовим (матросом) чи сержантом (старшиною) - також сержантові (старшині).

Заборонено проводити службове розслідування особам, які є підлеглими військовослужбовця, чиє правопорушення підлягає розслідуванню, а також особам - співучасникам правопорушення або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення.

Згідно зі статтею 86 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України після розгляду письмової доповіді про проведення службового розслідування командир проводить бесіду з військовослужбовцем, який вчинив правопорушення. Якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення. Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.

Підстави, порядок призначення і проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України, які допустили правопорушення (порушення військової дисципліни та громадського порядку) визначені Інструкцією про порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 15 березня 2004 року № 82, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Інструкція № 82).

Згідно із пунктом 3 Інструкції № 82, розслідуванням повинно бути встановлено: наявність чи відсутність події, з приводу якої було призначено розслідування, та її обставини (час, місце) і наслідки; осіб, з вини яких трапилася подія, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли шкідливим наслідкам або створювали загрозу для їх спричинення; наявність причинного зв`язку між подією, з приводу якої було призначено службове розслідування, та неправомірними діями військовослужбовця; конкретні неправомірні дії військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; вимоги чинного законодавства чи інших нормативно-правових актів та керівних документів, які було порушено; ступінь вини кожної з осіб, причетних до правопорушення; форму вини (навмисно чи з необережності) та мотиви протиправної поведінки військовослужбовця і його ставлення до скоєного; умови та причини, що сприяли правопорушенню; чи вчинено правопорушення під час виконання військовослужбовцем службових обов`язків.

Пунктом 4.1. Інструкції №82 обумовлено, що за результатами службового розслідування складається акт, у якому, крім положень, що визначені пунктом 3 цієї Інструкції, обов`язково зазначаються: посада, військове звання, прізвище, ім`я та по батькові, рік народження, освіта, термін військової служби та термін перебування на останній посаді особи, стосовно якої проведено службове розслідування; підстави службового розслідування; час, місце, суть порушення, який нормативний акт порушено (його назва, дата прийняття); обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність чи знімають вину; заперечення, заяви та клопотання особи, стосовно якої проведено службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення; пропозиція щодо притягнення винних осіб до відповідальності; інші заходи, які пропонується здійснити.

У силу пункту 4.3 Інструкції № 82 після підписання акт службового розслідування подається на розгляд посадовій особі, яка призначила розслідування. До акта додаються всі матеріали розслідування. Посадова особа, яка призначала службове розслідування, проводить бесіду з військовослужбовцем, стосовно якого воно проводилось. За результатами бесіди оформляється аркуш бесіди із зазначенням дати її проведення, а також заперечень, прохань (побажань) особи, стосовно якої проведено службове розслідування. Аркуш бесіди зберігається з матеріалами службового розслідування.

Прийняття рішення за результатами розслідування регламентовано пунктом 5 Інструкції № 82.

Так, приписами підпункту 5.1. пункту 5 Інструкції № 82 передбачено, що посадова особа, яка призначала службове розслідування, розглядає у 10-денний термін акт та всі інші матеріали службового розслідування і приймає відповідне рішення.

Згідно із підпунктом 5.2 пункту 5 Інструкції № 82 про прийняте рішення повідомляється військовослужбовцю, стосовно якого проводиться службове розслідування, а у випадках, передбачених пунктом 4.4 цієї Інструкції, також начальнику органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.

Відповідно до пункту 5.3 Інструкції № 82 притягнення військовослужбовця за результатами службового розслідування до відповідальності здійснюється згідно з вимогами чинного законодавства. Дисциплінарне стягнення накладається у терміни, визначені Дисциплінарним статутом Збройних Сил України.

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, що притягненню військовослужбовця до відповідальності повинне передувати проведення службового розслідування, у ході якого встановлюються обставини, зазначені у пункті 3 Інструкції № 82.

Так, в обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем положень Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, в частині не повідомлення ОСОБА_1 про накладення на нього дисциплінарного стягнення.

З огляду на викладене, судом, з метою офіційного з`ясування всіх обставин у справі, витребувано у Військової частини А1376 належним чином завірені копії наступних документів: наказу командира військової частини А1376 від 15.10.2018 №672; всіх документів та матеріалів, що стали підставою для накладення дисциплінарного стягнення по наказу №672 від 15.10.2018 (ухвала Київського окружного адміністративного суду від 29.03.2019).

Крім того, як вже зазначалось судом вище, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.03.2019 відповідачу було також запропоновано подати суду відзив на позовну заяву та попереджено про наслідки такого неподання, передбачені частиною четвертою статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначену ухвалу суду від 29.03.2019 відповідачем отримано 09.04.2019, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового повідомлення.

Разом з тим, наведених вище письмових доказів від відповідача до суду не надходило. Крім того, правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався, жодних доказів поважності причин його неподання суду не надав.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина друга статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Цією ж статтею передбачено, що якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Ураховуючи неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин, з огляду на те, що відповідачем проігноровано вимоги ухвали Київського окружного адміністративного суду від 29.03.2019 та не надано суду жодних доказів, які б спростовували доводи позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Підстави для вирішення судом питання про розподіл між сторонами судових витрат у відповідності до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 132, 139, 143, 194, 242-246, 255, 268, 273 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати наказ командира військової частини А1376 від 15 жовтня 2018 року №672 в частині накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Василенко Г.Ю.