Окрема ухвала № 82813727, 03.07.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

О К Р Е М А У Х В А Л А

03 липня 2019 р. Справа №0540/5235/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Голуб В.А., розглянувши в порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Донецький обласний військовий комісаріат про визнання дій протиправними, скасування п. 24 Протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум № 41 від 23.04.2018 року та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними, скасування п. 24 Протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №41 від 23.04.2018 року та зобов`язання вчинити певні дії.

Представником позивача подано до суду заяву в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) про визнання протиправним рішення, прийнятого суб`єктом владних повноважень – відповідачем, на виконання рішення суду по справі № 0540/5235/18-а.

Зазначена заява обгрунтована тим, що 25.05.2019 року позивач отримав лист-відповідь Донецького обласного військово комісаріату № 11/462 від 21.05.2019 року, яким повідомлено, що протоколом засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум № 54 від 11.05.2019 року ОСОБА_1 відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги. Своє рішення відповідач обґрунтував тим, що позивачем не надано довідку органів МСЕК про встановлення відсотка втрати працездатності, а також документ, що свідчить про обставини поранення. Крім цього, в своєму рішенні відповідач припускав, що позивач не має права на одноразову грошову допомогу, оскільки інвалідність встановлено понад 3-місячний термін після звільнення зі служби. Також у рішенні зазначено, що заявником не подано документу, що свідчить про причини та обставини поранення. ОСОБА_1 вважає пункт протоколу засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних № 54 від 11.05.2019 року, яким йому відмовлено у виплаті одноразової грошовім допомоги протиправним, оскільки ґрунтується на аналогічних підставах, як і скасований судом п. 24 Протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум № 41 від 23.04.2018 року. Тому позивач просить суд визнати протиправним рішення про відмову у призначенні і виплаті йому одноразової грошової допомоги, оформлене пунктом протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, повязаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 11.05.2019 року, яким ОСОБА_1 відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги; зобов`язати Міністерство оборони України вжити заходи щодо усунення порушень п. 9 ч. 1 ст. 129, ст. 129-1 Конституції України шляхом розгляду питання щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку зі встановленням III (третьої) групи інвалідності, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії відповідно до ст. 16-2 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, та прийняти відповідне рішення, з урахуванням висновків суду; зобов`язати Міністерство оборони України подати до Донецького окружного адміністративного суду у двомісячний строк з дня набрання законної сили даним рішенням звіт про вжиті заходи щодо усунення встановлених порушень.

Представники позивача, відповідача та третьої особи в судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду заяви про визнання протиправним рішення, прийнятого суб`єктом владних повноважень – відповідачем, на виконання рішення суду по справі № 0540/5235/18-а були повідомлені належним чином.

У зв`язку з неприбуттям у судове засідання всіх осіб, що беруть участь у справі, згідно ч.9 ст. 205 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Розглянувши заяву про визнання протиправним рішення, прийнятого суб`єктом владних повноважень – відповідачем, на виконання рішення суду по справі № 0540/5235/18-а, суд встановив наступне.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 17.09.2018 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Донецький обласний військовий комісаріат про визнання дій протиправними, скасування п. 24 Протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум № 41 від 23.04.2018 року та зобов`язання вчинити певні дії, - задоволено частково. Визнано протиправними дії Міністерства оборони України щодо прийняття п. 24 Протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум № 41 від 23.04.2018 року. Скасовано п. 24 Протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум № 41 від 23.04.2018 року. Зобов`язано Міністерство оборони України повторно розглянути заяву та документи ОСОБА_1 щодо призначення одноразової грошової допомоги за встановлену третю групу інвалідності і прийняти рішення у порядок і спосіб, передбачений законодавством України, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні. В решті заявлених позовних вимог, - відмовлено. Зобов`язано Міністерство оборони України подати у строк один місяць з моменту набрання рішенням законної сили звіт про виконання судового рішення (а.с. 72-77).

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2019 року по справі № 0540/5235/18 апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишено без задоволення, а рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17.09.2018 року по справі № 0540/5235/18 - залишено без змін (а.с. 132-135).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 04.03.2019 року встановлено Міністерству оборони України новий строк для подачі звіту про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17.09.2018 року у справі та зобов`язано надати до суду звіт про виконання судового рішення протягом 30 днів з дня набрання ухвалою законної сили (а.с.142).

Відповідачем подано апеляційну скаргу на вказану ухвалу суду першої інстанції, яка постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 19.06.2019 року залишена без задоволення, а ухвала Донецького окружного адміністративного суду від 04.03.2019 року – без змін (а.с.167-169).

25.05.2019 року ОСОБА_1 отримав лист Донецького обласного військово комісаріату № 11/462 від 21.05.2019 року, яким позивача повідомлено, що протоколом засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум № 54 від 11.05.2019 року, йому відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги. Підставами для відмови відповідачем зазначено:

позивачем не надано довідку органів МСЕК про встановлення відсотка втрати працездатності;

позивач не має права на одержання одноразової грошової допомоги, оскільки інвалідність встановлено понад 3-місячний термін після звільнення зі служби;

заявником не подано документ, що свідчить про причини та обставини поранення (травми, каліцтва).

Суд, розглянувши заяву представника позивача про визнання протиправним рішення, прийнятого суб`єктом владних повноважень – відповідачем на виконання рішення суду по справі №0540/5235/18-а, а також матеріали адміністративної справи, вважає за необхідне задовольнити вказану заяву, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно ст. 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Положеннями ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

Європейський суд з прав людини у справі “Горнсбі проти Греції” наголосив, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує “право на суд”, одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.

Отже, для цілей ст. 6 Конвенції стадія виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина “судового розгляду”.

З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах “Алпатов та інші проти України”, “Робота та інші проти України”, “Варава та інші проти України”, “ПМП “Фея” та інші проти України”), якими було встановлено порушення п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою ст. 129-1 Конституції України.

Отже, обов`язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.

Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок.

Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Згідно ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Згідно ч. 6 ст. 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Системний аналіз вищезазначених норм права свідчить, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами ст. 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача. Застосування судом до суб`єкта владних повноважень заходів процесуального впливу можливе виключно у випадку встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи-позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами.

Як було встановлено раніше, рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 17.09.2018 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-Донецький обласний військовий комісаріат про визнання дій протиправними, скасування п. 24 Протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум № 41 від 23.04.2018 року та зобов`язання вчинити певні дії, - задоволено частково. Визнано протиправними дії Міністерства оборони України щодо прийняття п. 24 Протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум № 41 від 23.04.2018 року. Скасовано п. 24 Протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум № 41 від 23.04.2018 року. Зобов`язано Міністерство оборони України повторно розглянути заяву та документи ОСОБА_1 щодо призначення одноразової грошової допомоги за встановлену третю групу інвалідності і прийняти рішення у порядок і спосіб, передбачений законодавством України, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні. В решті заявлених позовних вимог, - відмовлено.

Крім того, постановою Волноваського районного суду Донецької області у справі № 221/633/17 встановлено, що позивач отримав право на призначення відповідної одноразової грошової допомоги з 24.12.2014 року. Рішення набрало законної сили.

Суд звертає увагу, що матеріалами справи підтверджується той факт, що інвалідність позивача є наслідком захворювань і поранення (контузії), пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби під час проходження ним строкової служби у Збройних Силах СРСР в Демократичній Республіці Афганістан з 16.12.1982 року по 24.10.1984 року.

Таким чином, позивач як військовослужбовець, який отримав поранення під час проходження служби в період з 16.12.1982 року по 24.10.1984 року, має право на отримання одноразової грошової допомоги згідно статті 16 Закону України № 2011-XII, в порядку, визначеному Постановами № 499 та № 975.

Судами двічі встановлено, що відмовляючи у призначенні допомоги протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, відповідач порушив право позивача на отримання одноразової грошової допомоги, яка гарантована Законом № 2011.

Суд наголошує, що відповідач помилково посилається на пропущення строку звернення із заявою про призначення одноразової грошової допомги, з огляду на наступне. Так, позивач звільнений з лав Збройних сил у 1984 році, а інвалідність йому встановлено у 2013 році, тобто в рази більше, ніж через три місяці після звільнення з такої служби. Водночас, право на отримання одноразової грошової допомоги у даному випадку починається саме з моменту встановлення інвалідності.

Також, необґрунтованим є те, що позивач не надав документи, що свідчать про обставини поранення та довідку МСЕК про встановлення відсотка втрати працездатності, оскільки Законом № 2011 встановлено підстави виплати допомоги, зокрема, встановлення інвалідності внаслідок поранення, отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті. Зазначені підстави позивачем доведені та на їх підтвердження надані відповідні документи.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, на підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що дії Міністерства оборони України з прийняття рішення, яке викладено у п. 19 Протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум № 54 від 11.05.2019 року є протиправними, а тому вказане рішення підлягає скасуванню.

Суд вважає за необхідне звернути увагу, що у резолютивній частині рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17.09.2018 року зазначено про обов`язок Міноборони України повторно розглянути питання щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги і прийняти відповідне рішення, з урахуванням висновків суду. Водночас, зміст оформленого п. 19 протоколу від 11.05.2019 року у №54 рішення свідчить, що відповідачем не були враховані висновки суду, адже підстави відмови у призначенні такої допомоги вже були визнані судом необґрунтованими.

Отже, з огляду на правовий статус Міноборони України як суб`єкта владних повноважень по відношенні до ОСОБА_1 як громадянина України, який за наслідками судового захисту вправі очікувати на своєчасне та у повному обсязі поновлення порушених прав з боку державних органів, суд вважає, що відповідачем порушені конституційні права позивача.

Таким чином, дії Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум в частині прийняття рішення щодо відмови у призначенні і виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги без урахування висновків суду суперечать п. 9 ч. 1 ст. 129, ст. 129-1 Конституції України, відповідно до яких судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Як вже було зазначено вище, згідно з ч. 6 ст. 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

З урахуванням наведеного, а також з огляду на наявність у суду повноважень на постановлення окремої ухвали, суд приходить до висновку про необхідність скасування рішення відповідача із постановленням окремої ухвали про визнання протиправним рішення комісії Міноборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформленого п. 19 протоколу від 11.05.2019 року № 54, та зобов`язання Міноборони України вжити заходи щодо усунення порушень п. 9 ч. 1 ст. 129, ст. 129-1 Конституції України шляхом розгляду питання щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги та прийняття відповідного рішення з урахуванням висновків суду.

Крім того, суд вважає за необхідне встановити судовий контроль за виконанням судового рішення, з огляду на наступне.

Частиною другою статті 14 КАС України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно з положеннями частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З аналізу викладених норм вбачається, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду.

З огляду на викладене, а також приймаючи до уваги обставини даної справи, а саме третє прийняття аналогічного рішення відповідачем та неврахування висновків двох рішень суду, суд доходить висновку про наявність підстав для встановлення судового контролю щодо виконання рішення в даній справі, оскільки позивачем наведено доводи та надано докази, які свідчать про те, що відповідач буде ухилятись від виконання рішення суду.

Суд роз`яснює відповідачу, що за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 2 ст. 382 КАС України).

Керуючись ст. ст. 14, 242-244, 249, 315, 317, 320, 321, 322, 325, 383 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача про визнання протиправним рішення, прийнятого суб`єктом владних повноважень – відповідачем на виконання рішення суду по справі № 0540/5235/18-а за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача- Донецький обласний військовий комісаріат про визнання дій протиправними, - задовольнити.

Визнати протиправним рішення про відмову у призначенні і виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, оформлене пунктом протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 11 травня 2019 року № 54, яким ОСОБА_1 відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги.

Зобов`язати Міністерство оборони України вжити заходи щодо усунення порушень п. 9 ч. 1 ст. 129, ст. 129-1 Конституції України шляхом розгляду питання щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку зі встановленням III (третьої) групи інвалідності, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії відповідно до ст. 16-2 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, та прийняти відповідне рішення, з урахуванням висновків суду.

Зобов`язати Міністерство оборони України подати у строк один місяць з моменту набрання рішенням законної сили звіт про виконання судового рішення.

Повний текст ухвали складено 03.07.2019 року.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя В.А. Голуб