Рішення № 82810967, 02.07.2019, Яремчанський міський суд

Справа № 354/848/16-а

Провадження по справі № 2-а/354/8/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2019 року м. Яремче

Яремчанський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого - судді: Польської М.В.

секретаря: Савчук М.І.

за участю:позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: Бойка Р.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Яремче адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до сільського голови с.Яблуниця Павлечко Романа Федоровича про бездіяльність сільського голови, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся у грудні 2016р. до суду з адміністративним позовом до сільського голови с.Яблуниця Павлечко Романа Федоровича про бездіяльність сільського голови, зобов`язати сільського голову села Яблуниця видати позивачу державний акт площі, яка рахується за позивачем, постановлення окремого рішення суду про притягнення відповідача до кримінальної відповідальності, стягнення судових витрат.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначив, що у червні та грудні 2016 року він звертався до відповідача з проханням видати Державний акт на землю, яка рахується за позивачем з 2000 року, однак вимога проігнорована відповідачем.

12.01.2018р. та 05.07.2018р. відповідач надав суду відзив на позов, згідно якого вважає вимоги позову безпідставними, оскільки на звернення позивача було роз`яснено, що реєстрація права власності на земельну ділянку і порядок дій з внесенням відомостей до відповідного реєстру прав, здійснюється у відповідності до вимог законодавства, і до повноважень відповідача не відноситься про що неодноразово повідомлявся ОСОБА_1

08.02.2018р. позивач збільшив позовні вимоги щодо відшкодування з відповідача в його користь моральної шкоди в розмірі 4500грн.

Шляхом проведення автоматизованого розподілу судової справи, визначено 01.04.2019р. головуючого суддю - Польську М.В.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві, а також на запитання суду про зміст позовних вимог та визначення способу захисту прав і інтересів, який не суперечить закону, вказав, що він не має інформації щодо конкретної площі земельної ділянки, яка за ним є облікована в сільській раді з 2000 року. Тому звернувся з заявою до сільського голови про видачу йому державного акту на право власності на всю земельну ділянку, яка за ним облікована, без зазначення площі. Оскільки державний акт йому не видано, просить позов задовольнити.

Представник відповідача заперечив вимоги позову, суду зазначив, що позивач отримав рішення Яблуницької сільської ради ще у 2010 році про затвердження технічної документації щодо складання документів, які посвідчують право власності на земельну ділянку площею 2,0га, передано її у власність позивачу, однак останній відмовляється звертатись у встановленому

порядку у відділ держкомзему для отримання Державного акту та проведення державної реєстрації, наполягаючи на видачу таких саме сільським головою.

Суд, заслухавши пояснення осіб , які беруть участь у справі , перевіривши матеріали

справи та оцінюючи зібрані докази в сукупності, вважає, що в позові слід відмовити, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 03.06.2016р. позивач звернувся до відповідача із заявою про «видачу Державного акту про власність на землю площею, яка за ним рахується» (а.с.4). 07.06.2016р. йому була надана відповідь за №Б-205, яка отримана позивачем, що ним не заперечується, із роз`ясненням порядку реєстрації права власності на земельну ділянку і порядок дій з внесенням відомостей до відповідного реєстру прав, які здійснюються у відповідності до вимог законодавства, і до повноважень відповідача не відноситься.

06.12.2016р. з аналогічним зверненням позивач вдруге звернувся до відповідача (а.с.3) та отримав відповідь 29.12.2016р. №Б-443 (а.с.24), що таке питання про видачу державного акту вже було предметом розгляду та оспорення у суді, і в позові позивачу було відмовлено, тому повторні звернення за ст.8 Закону України «Про звернення громадян» розглядатись не можуть.

Дійсно, як вбачається з матеріалів справи, рішенням Яблуницької сільської ради від 06.08.2010 року №159-30/2010 ОСОБА_1 було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку площею 2.0га для ведення особистого селянського господарства на уч.Щербанів Верх с.Яблуниця за рахунок земель сільськогогосподарського призначення (а.с.74).

Судом в судовому засіданні з`ясовано, що інших земельних ділянок, а ніж передана за даним рішенням сільської ради позивачу у приватну власність, за ним - не обліковується, на спростування чого позивач також не зазначив протилежного, а на запитання суду - щодо яких Державних актів (без вказання площі ділянки та її адреси) було подане ним звернення 2016 року, що є предметом даного спору, відповісти так чи ні - відмовився (запитання суду стосувалось чи вимоги стосуються саме Державного акту на підставі рішення ради 2010 року, іншого рішення ради чи земельної ділянки по якій рішення органу місцевого самоврядування ще не приймалось?).

На підставі розробленої та затвердженої технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку ОСОБА_1 (за результатами рішення 2010 року), відділом Держкомзему у м.Яремче було отримано бланки державних актів на право власності на земельну ділянку в т.ч. для видачі позивачу, та повідомлено 05.03.2012р. письмово ОСОБА_1 листом №04-02-06/126 про необхідність звернутися у відділ для реєстрації права, згідно постанови КМУ від 01.08.2011р. №835 (а.с.77). Однак, станом на 23.03.2012р. він так і не звернувся до установи на видачу йому Державного акту що посвідчує право власності на земельну ділянку надану за рішенням органу місцевого самоврядування (а.с.75).

На час розгляду даної адміністративної справи та ухвалення рішення у справі, позивач підтвердив суду те, що звертатися він не бажає до вказаної установи на видачу Державного акту та реєстрації права власності, а бажає, щоб такий правовстановлюючий документ видав йому тільки відповідач і на роз`яснення суду права процесуального визначення позивачем належного відповідача чи співвідповідача по даній справі, категорично заперечив наполягаючи на розгляді вимог саме до сільського голови села Яблуниця.

Водночас, певні обставини непогодження позивача з діями сільського голови вже були встановлені судом в іншій адміністративній справі.

Так, ОСОБА_1 оскаржував в судовому порядку бездіяльність сільського голови с.Яблуниця Павлечко Романа Федоровича щодо аналогічного звернення, поданого ним 13.12.2011р. про видачу державного акту на земельну ділянку площа, яка рахується за ним, і постановою Яремчанського міського суду від 29.03.2012р. у справі №0917/124/2012 у позові було відмовлено за безпідставністю (а.с.25-26). Зокрема судом встановлено, що згідно книги обліку земель за 1997-2008 роки та витягу з погосподарської книги Яблуницької сільської ради господарства ОСОБА_4 (мама позивача), особовий рахунок № НОМЕР_1 , членом якого є ОСОБА_1 , за останнім обліковано земельну ділянку площею 2, 0000 га, яка рішенням виконкому Яблуницької сільської ради № 103 від 12.12.2000 року була надана йому тільки в користування. Дане рішення суду 2012 року оскаржувалося позивачем та залишене без змін апеляційною інстанцією, що ним повідомлено в судовому засіданні. Однак, не надано рішення апеляційного суду.

Факт користування та загальної площі облікованої землі за ОСОБА_1 підтверджено і

листуванням органом місцевого самоврядування з ним у 2003р (а.с.5). При цьому, відповідачем уже розглядалося попередньо питання щодо приватизації позивачу частини земельної ділянки площею 0,60га (із 2,00га) для ведення особистого підсобного господарства за рішенням виконкому сільської ради від 11.06.2002р. №30, та роз`яснено можливість використання права приватизації в подальшому ще 1.40 га.

Отже, будь-яких доказів того, що за позивачем облікована якась інша земельна ділянка, окрім тієї щодо якої прийнято рішення органу місцевого самоврядування суду сторонами не надано.

Відповідно до вимог ст. 118 Земельного Кодексу України (від 25.10.2001р.) громадянин який зацікавлений у приватизації земельної ділянки що перебуває у нього в користуванні, повинен подати відповідну заяву до органу місцевого самоврядування, після чого відповідний орган місцевого самоврядування приймає рішення щодо приватизації земельних ділянок на підставі виготовлеої технічної та документів що підтверджують розмір. В подальшому в порядку ст.122 ЗК України така земельна ділянка передається у власність.

Позивач, як зазначено вище скористався правом передбаченим вищевказаними нормами щодо звернення на приватизацію земельної ділянки, що була за ним облікована та приватизації такої.

Відповідно до Порядку безоплатного оформлення та видачі громадянам державних актів на право власності на земельні ділянки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Україні від 05.08.2009 року № 844 (чинного на час прийняття рішення сільської ради) для одержання державного акта на право власності на земельну ділянку громадянин або уповноважена ним особа подає сільському, селищному, міському голові або уповноваженій ним особі, адресовану територіальному органові Держкомзему заяву про видачу такого акта. Сільські, селищні та міські голови забезпечують організацію прийому таких заяв у кожному населеному пункті. Заява про видачу державного акту на право власності на земельну ділянку подається за місцем розташування земельної ділянки.

Відповідно до п.11 Порядку безоплатного оформлення та видачі громадянам України у 2009 році державних актів на право власності на земельні ділянки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Україні від 05.08.2009 року №844, видача державного акта на право власності на земельну ділянку здійснюється представником районного (міського) підрозділу Центру кадастру у строк, що становить не більш як 30 робочих днів після надходження заяви про його видачу до замовника, за місцем розташування земельної ділянки.

Така процедура також дотримана відповідачем, однак отримати правовстановлюючий документ позивач відмовляється у встановленому порядку, наполягаючи на видачу такого неуповноваженим органом.

У відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб , що передбачені Конституцією та законами України .

Зважаючи на це, вимоги позову не є обгрунтованими та до задоволення не підлягають.

За вимогами ст.5, 9 КАС України (в редакції на час розгляду справи судом) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом в т.ч. визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень . Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Кожна особа,

яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Аналогічно, за вимогами ст.6, 11 КАС України (в редакції на час звернення позивача до суду з позовом) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Однак, судом не встановлено, що діями чи бездіяльністю відповідача, порушене право позивача, та що є наявне порушення з боку саме відповідача в розумінні вимог ст.2 КАС України, при цьому спосіб захисту, викладення вимоги та встановлення кола відповідачів є правом позивача.

При цьому, єдиним посилання на норми законодавства у даному спорі, позивач зазначив ст.17 КАС, яка регулює підсудність справ.

Що стосується вимог про постановлення окремої ухвали про виявлення порушення відповідачем та як наслідок направлення для порушення кримінального провадження (хоча вимога позивача стосується притягнення до кримінальної відповідальності що не є підсудною адміністративному суду), то як зазначено вище підстав для реагування суду в розумінні ст..249 КАС України - не має, оскільки дії відповідача є правомірними у межах визначених законодавством повноваження. Щодо вимог про відшкодування завданої моральної шкоди, то така вимога є похідною від встановлення чи невстановлення судом бездіяльності посадової особи, а тому також не підлягає до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.5, 9, 77, 241-246 КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до сільського голови с.Яблуниця Павлечко Романа Федоровича про бездіяльність сільського голови, - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Яремчанський міський суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення виготовлено 04.07.2019р.

Головуючий суддя: М.В.Польська