
Справа № 344/11746/19
Провадження № 1-кс/344/6344/19
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 липня 2019 року м.Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Татарінова О.А., за участю секретаря Бухвак І.С., прокурора Поповича Н.М., підозрюваної ОСОБА_1 , захисника Клюби П.Р., розглянувши в судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 42019091010000007 від 12.02.2019 року,
В С Т А Н О В И В:
Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджене з прокурором, в обґрунтування якого зазначив, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , 22.04.2014 наказом Державної служби статистики України № 139-к призначено на посаду начальника Головного управління статистики в Івано-Франківській області. 24.04.2017 наказом Державної служби статистики України № 236-к, начальнику Головного управління статистики в Івано-Франківській області ОСОБА_1 присвоєно черговий п`ятий ранг державного службовця в межах категорії «Б» відповідно до статті 39 Закону України «Про державну службу» № 889-VIII від 10.12.2015.
Начальник Головного управління статистики в Івано-Франківській області Бліннікова О.В. у своїй діяльності керується Положенням про Головне управління статистики в Івано-Франківській області, яке затверджене наказом Державної служби статистики України № 236 від 30.09.2015 у редакції наказу Державної служби статистики України № 216 від 21.08.2017. Пунктом 12 вказаного положення встановлено, що начальник Головного управління статистики:
- здійснює керівництво Головним управлінням статистики, несе персональну відповідальність за організацію та результати його діяльності;
- здійснює добір працівників у Головне управління статистики відповідно до вимог чинного законодавства;
- організовує роботу з підготовки, перепідготовки, спеціалізації та підвищення кваліфікації працівників;
- призначає на посади та звільняє з посад відповідно до вимог чинного законодавства керівників підрозділів, у тому числі керівників відокремлених підрозділів та інших державних службовців та працівників Головного управління статистики, присвоює їм ранги державних службовців приймає рішення щодо їх морального та матеріального заохочення, притягнення до дисциплінарної відповідальності;
- розпоряджається коштами в межах затвердженого кошторису Головного управління статистики.
Отже, ОСОБА_1 , обіймаючи посаду начальника Головного управління статистики в Івано-Франківській області, яка пов`язана з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій та будучи згідно з приміткою 1 до ст. 364 КК України службовою особою, а також згідно Примітки 2 до ст. 368 КК України є службовою особою, яка займає відповідальне становище та у відповідності до вимог ст. 3 Закону України "Про запобігання корупції" – є суб`єктом відповідальності за корупційні правопорушення, використала свої службові повноваження у протиправних цілях при наступних обставинах.
6 червня 2019 року ФОП ОСОБА_2 з метою отримання в оренду гаражного приміщення площею 40,4 кв.м. в м. Коломия, АДРЕСА_1 , яке знаходиться на балансі Головного управління статистики в Івано-Франківській області, зустрівся з ОСОБА_1 з метою обумовлення порядку передачі йому в оренду об`єкту нерухомості. В цей час, в ході розмови із потенційним орендарем, у ОСОБА_1 виник протиправний умисел на отримання неправомірної вигоди за сприяння в укладенні договору оренди.
В ході розмови, ОСОБА_1 , повідомила ОСОБА_2 , що за прийняття рішення про передачу нерухомого майна – гаражного приміщення, що перебуває на балансі Головного управління статистики в Івано-Франківській області в користування ОСОБА_2 , їй необхідно надати в якості неправомірної вигоди товарно-матеріальну цінність - телевізор, на що останній вимушено погодився. Проте, відразу після цього звернувся із заявою до правоохоронних органів та виявив бажання прийняти участь у заходах спрямованих на викриття протиправної діяльності останньої.
Реалізовуючи свій протиправний умисел, спрямований на отримання неправомірної вигоди, 01.07.2019 ОСОБА_1 діючи умисно, з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки та свідомо бажаючи настання таких наслідків, перебуваючи у приміщенні свого службового кабінету № 742 Головного управління статистики в Івано-Франківській області, за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Василіянок, 6, одержала від ОСОБА_2 товарно-матеріальну цінність - телевізор марки «Samsung» серії UE 32N4510AU, вартістю 8899 грн. в якості неправомірної вигоди за обіцянку прийняти рішення про передачу останньому гаражного приміщення розміром 40,4 м2, що перебуває на балансі Головного управління статистики в Івано-Франківській області, та розташоване за адресою АДРЕСА_1 .
У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Харків, жителька АДРЕСА_2 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_3 , українка, громадянка України, освіта вища, працює на посаді начальника Головного управління статистики в Івано-Франківській області, раніше не судима.
1 липня 2019 року ОСОБА_1 затримана в порядку ст. 208 КПК України та 02.07.2019 їй повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_1 підтверджується зібраними на даний час в кримінальному провадженні доказами: показаннями свідка ОСОБА_2 , протоколами огляду місця події та іншими доказами в їх сукупності, які містяться в матеріалах кримінального провадження.
Злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 вчинений у сфері службової діяльності, відноситься до категорії тяжких злочинів за вчинення якого, відповідно до ч. 3 ст. 368 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років.
Згідно п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
В ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 ч. 1 КПК України, а саме:
- п. 1 – переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_3 В являється уродженкою м. Харків, Харківської області, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до десяти років та усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення злочину може переховуватись;
- п. 3 - незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки вони являються її знайомими та їй відомо про місце їх перебування;
- п. 5 – вчиняти аналогічні кримінальні правопорушення, оскільки остання перебуває на посаді начальника Головного управління статистики в Івано-Франківській області, яка пов`язана з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій.
Застосування більш м`яких запобіжних заходів у вигляді домашнього арешту чи особистого зобов`язання не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваної ОСОБА_1 та не буде достатнім для запобігання встановленим ризикам.
Застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки неможливе, оскільки до органу досудового розслідування не надходило письмових зобов`язань про взяття підозрюваної на поруки.
Перелічені ризики є достатніми для застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, посилаючись на викладені в ньому обставини, просив клопотання задовольнити.
В судовому засіданні захисник підозрюваної щодо задоволення клопотання заперечив, оскільки вважає підозру не обґрунтованою, а наведені прокурором ризики - не доведеними, просив врахувати характеризуючі особу підозрюваної дані та, враховуючи застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час.
Підозрювана в судовому засіданні підтримав думку захисника.
Заслухавши прокурора, підозрювану та її захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.
Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
Ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, який в свою чергу відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Ч. 5 ст. 182 КПК України визначено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від 20 до 80 розмірів мінімальної заробітної плати.
З матеріалів клопотання вбачається, що 01.07.2019 року ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
02.07.2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні тяжкого злочину, відповідальність за який передбачено ч. 3 ст. 368 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.
Так, відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.
Відповідно до вимог п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).
При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об`єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».
Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
В той же час наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні вказаного вище злочину підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, в їх сукупності, а саме: показаннями свідка ОСОБА_2 , протоколами огляду місця події та іншими доказами в їх сукупності, які містяться в матеріалах кримінального провадження.
Враховуючи наведене вважаю, що сукупність досліджених в судовому засіданні доказів свідчить про обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Крім цього, прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрювана може вчинити дії, передбачені п.п. 1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема можливість підозрюваної: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні. Однак, прокурором не доведено наявність ризику передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України.
Вирішуючи дане клопотання враховую також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 зазначеного вище злочину, характеризуючі особу підозрюваної дані, її вік, стан здоров`я та майновий стан, міцність соціальних зв`язків, її репутацію, працює та раніше не судима.
З точки зору ч. 2 ст. 177 КПК України, в якій визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, визначальними пунктами ст. 184 КПК України будуть п. 3, 5, 6, 7 ч. 1 ст. 184 КПК України. Тобто, саме виклад обставин, які дають змогу обґрунтовано підозрювати особу у скоєнні злочину, та зробити висновок про наявність ризиків, обґрунтування неможливості запобігти ризикам при застосуванні більш мяких запобіжних заходів та обґрунтування обов`язків.
Вважається, що застосування запобіжних заходів вже можливо при наявності ризиків. Ризик же в свою чергу це не визначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України.
В той же час обставини, які зазначені підозрюваною та її захисником, не можуть бути підставами для відмови в задоволенні даного клопотання та відповідно для застосування менш суворого запобіжного заходу, оскільки такі не виключають наявність обґрунтованості підозри та встановлених в судовому засіданні ризиків.
При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, суд враховує майной стан підозрюваної, практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, а також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 за інкримінований злочин, розмір неправомірної вигоди та матеріальний стан особи.
Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, тому клопотання слід задовольнити та застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави – 25 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваною покладених на нього передбачених у ст. 194 КПК України обов`язків.
На підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, -
У Х В А Л И В:
Клопотання задовольнити.
Застосувати щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_4 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів - до 29 серпня 2019 року включно.
Тримання під вартою підозрюваної ОСОБА_1 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.
Визначити заставу – 25 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 48025 ( сорок вісім тисяч двадцять п”ять) гривень, яка може бути внесена як самою підозрюваною так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ м. Київ, МФО: 820172, р/р: 37312032002265).
Підозрювана або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрювану на строк до 29 серпня 2019 року обов`язки:
1) прибувати до визначеної службової особи – слідчого, прокурора або суду за кожною вимогою;
2) не відлучатися з населеного пункту, в якому вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
4) утримуватись від спілкування з свідками в даному кримінальному провадженні;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну;
Роз`яснити підозрюваній, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.
У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрювана вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у виді застави.
Про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.
Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Івано-Франківської місцевої прокуратури Поповича Н.М.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського Апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Татарінова О.А.
Судове рішення № 82810759, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області було прийнято 04.07.2019. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 344/11746/19. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: