Рішення № 82810714, 04.07.2019, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

Справа № 285/945/19

провадження у справі № 2/0285/542/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

04 липня 2019 року м. Новоград-Волинський

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді………………...Літвин О.О.

секретаря…………………………Дуянової Г.Г.

розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу

за правилами спрощеного позовного провадження

за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк»

до ОСОБА_1

про стягнення кредитної заборгованості, –

ВСТАНОВИВ:

У березні 2019 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просив стягнути з останнього на його користь заборгованість за кредитним договором в розмірі 16 908,82 грн. та судові витрати.

В обґрунтування позову зазначає, що ОСОБА_1 звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву б/н від 09.07.2015 та отримав кредит у розмірі 5 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

ОСОБА_1 підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами банку складає між ним та банком договір. Відповідно до умов зазначеного договору позивач свої зобов`язання перед відповідачем виконав в повному обсязі. Останній, в свою чергу, своєчасно не повертає банку кредитні кошти, не сплачує відсотки за його користування та ухиляється від виконання зобов`язань по кредитному договору. Станом на 06.02.2019 заборгованість склала 16 908,82 грн., з яких: заборгованість за простроченим тілом кредиту – 4 668,17 грн., пеня за прострочене зобов`язання – 10 024,61 грн., пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн. - 934,67 грн., штрафи – 500,00 грн. (фіксована частина) та 781,37 грн. (процентна складова).

З метою захисту своїх прав банк змушений звернутись до суду.

Сторони в судове засідання не прибули.

Представник позивача в письмовій заяві підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Відповідач про час і місце розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином, відповідно до вимог розділу І глави 7 ЦПК України. Про причини неявки до суду не повідомив, заперечення проти позову не подав, у зв`язку з чим суд вважає за можливе ухвалити рішення заочно на підставі наявних доказів у справі без фіксації судового процесу звукозаписувальним технічним засобом на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, судом встановлено наступне.

21.05.2018 Публічне Акціонерне Товариство Комерційний Банк «Приватбанк» змінило назву на Акціонерне Товариство Комерційний Банк «Приватбанк».

09.07.2015 відповідач звернувся до банку з Анкетою-заявою про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у ПриватБанку (далі – Умови), в якій висловив свою згоду, що ця заява разом з Умовами, Тарифами та пам`яткою клієнта складає між ним та банком договір про надання банківських послуг. Відповідно до даного договору відповідач, шляхом відкриття 28.06.2015 кредитної карти «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» отримав 01.09.2015 кредит у розмірі 5 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 43,2 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Умовами передбачено право банку на встановлення будь-якого кредитного ліміту та зміну тарифів.

Договір про відкриття кредитної лінії є одним із видів кредитного договору, а кредитна лінія – однієї із форм її кредитування, в якій у межах встановленого ліміту здійснюється видача і погашення кредиту кількома частинами (траншами).

Перед укладенням кредитного договору відповідач був вільним в погодженні всіх умов кредитування в банку, з Умовами, тарифами, порядком погашення по кредиту був ознайомлений та погодився з ними, про що свідчить його підпис.

Строк укладеного між сторонами договору не визначений моментом пред`явлення вимоги і згідно пункту 1.1.7.11 Умов діє протягом 12 місяців з моменту його підписання. Якщо протягом цього терміну жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на такий же термін.

Пролонгація договору полягає у продовженні його строку зі збереженням тих умов, на яких його було укладено (якщо інше не передбачено договором), зокрема щодо самої умови про порядок пролонгації договору, які також залишаються чинними.

Доказів на підтвердження того, що відповідачем подавалась заява про припинення дії договору чи закриття карткового рахунку, суду надано не було.

Належним чином не виконуючи умови кредитного договору щодо своєчасного погашення кредиту та сплати відсотків і комісії, на день звернення позивача до суду з даним позовом загальна заборгованість відповідача за кредитним договором станом на 06.02.2019 склала 16 908,82 грн., з яких: заборгованість за простроченим тілом кредиту – 4 668,17 грн., пеня за прострочене зобов`язання – 10 024,61 грн., пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн. - 934,67 грн., штрафи – 500,00 грн. (фіксована частина) та 781,37 грн. (процентна складова).

Цивільно-правова відповідальність – це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов`язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Умовами спірного договору, а саме п.п.1.1.5.21 та 2.1.1.12.6.1 передбачено застосування пені, як виду цивільно-правової відповідальності за виникнення прострочених зобов`язань за борговими зобов`язаннями на суму від 100 грн., яка нараховується в день нарахування процентів по кредиту.

У той самий час, згідно з пунктами п.п.2.1.1.12.7.4 та 2.1.1.12.8.1 Умов, які є частиною кредитного договору, передбачена сплата штрафів як виду цивільно-правової відповідальності за невиконання або неналежне виконання грошових зобов`язань по кредитному договору, процентів за користування кредитом, комісії за обслуговування.

Оскільки відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення – строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором – свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 06 вересня 2018 року № 206/931/16-ц.

Тому з метою уникнення подвійної відповідальності суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог банку в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по пені в розмірі 10 959,28 грн.

Позовні вимоги ж про стягнення заборгованості за простроченим тілом кредиту 4 668, 17 грн. підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Однією із засад цивільного судочинства є свобода договору (ст.3 ЦК), яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК України).

Згідно із ч.1 ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).

Статтями 1049, 1050, 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Оскільки кредитний договір є двостороннім договором, то й права і обов`язки виникають у кожного контрагента.

Таким чином факт існування кредитних відносин між сторонами підтверджується кредитним договором (який є чинним). Оскільки сторони досягли домовленості згідно з положеннями чинного на момент укладання кредитного договору ЦК України та уклали цей договір, у якому передбачені певні умови, то вони підлягають виконанню.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено в судовому засіданні, позивач свої зобов`язання перед відповідачем виконав в повному обсязі, надавши кредит, а останній неналежним чином не виконував свої зобов`язання за кредитним договором, допустивши заборгованість. Таким чином, невиконання відповідачем своїх договірних зобов`язань порушує право позивача на своєчасне та в повному обсязі отримання грошових коштів, які були надані у кредит. Відповідно до статей 525, 526, 530 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов`язання має виконуватись відповідно до умов договору та вимог закону.

Оскільки позивачем надано достатні та належні докази на підтвердження істотного порушення відповідачем умов кредитного договору та існування заборгованості по тілу кредиту, зазначеного в позовній заяві, а також враховуючи позицію відповідача, який не оспорив ні суму позову, ні правильність проведеного позивачем розрахунку, ні підстав, з яких позов заявлений, суд задовольняє заявлений позов у вказаній частині.

Що ж до вимог про стягнення штрафів, то суд стягує з ОСОБА_1 згідно п.2.1.1.7.6 Умов 500 грн. фіксованої частини штрафу та процентну складову в розмірі 233, 40 грн. (4 668,17 /100х5).

Відтак позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на загальну суму 5 401,57 грн. (заборгованість за простроченим тілом кредиту – 4 668,17 грн., і штраф – 500,00 грн. (фіксована частина) та 233,40 грн. (процентна складова) і судові витрати суд стягує з відповідача на користь позивача пропорційно задоволених вимог.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 280-282, 354 ЦПК України, 525, 526, 1054 ЦК України, - суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

на користь Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк», адреса: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_2 , МФО №305299,

заборгованість по кредитному договору б/н від 09.07.2015 у розмірі 5 401 (п`ять тисяч чотириста одна) грн. 57 коп., яка складається з: заборгованості за простроченим тілом кредиту – 4 668,17 грн., та штрафів - 500 грн. (фіксована частина), 233,40 грн. (процентна складова)

і судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення, а позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до п.п.15.5) п.п.15 п.1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через відповідні суди, а саме Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області.

Головуючий суддя О.О.Літвин