Ухвала суду № 82809579, 04.07.2019, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/9994/17

Провадження № 1-кп/185/100/19

У Х В А Л А

04 липня 2019 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області колегіально у складі:

головуючого – судді Мицака М.С.,

суддів – Врони А.О.,

– Перекопського М.М.,

за участю секретаря – Пожидаєвої Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження на підставі обвинувального акта, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017040370000748 від 17 березня 2017 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні кримінальних злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 15 п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України, ОСОБА_2 , народження, у вчиненні кримінальних злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України,

за участю:

прокурора – Підшивайла М.В.,

представника потерпілих – Антонова Є.М.,

обвинувачених – ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 ,

ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

їх захисників – адвокатів Жаркової Л.В., Михайлюка Б.Л.,

Шутліва С.С., Бреус О.В., Мелешка І.В.,

В С Т А Н О В И В:

Прокурор у судовому засіданні в черговий раз заявив клопотання про продовження строку раніше застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_2 , термін дії якого спливає 08 липня 2019 року, о 13.10 год..

Також прокурор заявив про необхідність продовження строку раніше обраного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , щодо кожного окремо, термін дії запобіжного заходу спливає 08 липня 2019 року.

Стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 прокурор зазначив про те, що враховуючи, що вони, кожен окремо, обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину, санкція якого передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі строком до 15 років з конфіскацією майна, наявний ризик того, що обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , кожен окремо, перебуваючи на свободі, під тиском кримінальної відповідальності можуть переховуватися від суду, тобто вказав на наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Також зазначив, що кожен з обвинувачених може впливати на потерпілих і свідків в даному кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України). Вищенаведене свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів..

Стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 прокурор зазначив, що він може переховуватися від суду, впливати на свідків та потерпілих.

Представник потерпілих просив задовольнити клопотання.

Захисник Шутлів С.С. заперечував проти задоволення клопотання, зазначивши, що певний час до обвинуваченого взагалі не було застосовано запобіжного заходу, але він з`являвся до суду. Також зазначив про те, що клопотання прокурора повторює попередні і не містить нових обставин, які б виправдовували тримання обвинуваченого під вартою. Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав свого захисника.

Захисники Жаркова Л.В., Михайлюк Б.Л., Бреус О.В., Мелешко І.В. та їхні обвинувачені погодились з позицією прокурора, однак, зазначили про необхідність врахувати виконання обвинуваченими трудових обов`язків. Також сторона захисту зазначила про те, що обвинувачені, які перебувають під домашнім арештом перебувають на свободі, а тому клопотання прокурора з посиланням на цю обставину є безпідставним.

З`ясувавши думку сторін, вивчивши обвинувальний акт та матеріали, додані до нього, суд приходить до наступного висновку.

Розглядаючи питання доцільності продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого, враховуючи, що рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обмежує права і свободи обвинуваченого та має відповідати характеру певного суспільного інтересу (визначеним у КПК України конкретним підставам і меті), що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з вимогами ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку запобіжного заходу суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Вирішуючи питання продовження дії запобіжного заходу щодо ОСОБА_2 , суд зважає на те, що зазначений прокурором ризик про вплив обвинуваченого на потерпілих і свідків має місце, бо станом на 04 липня 2019 року потерпілі та свідки у даному кримінальному провадженні не допитані. Враховуючи, що анкетні дані потерпілих та свідків наявні в матеріалах кримінального провадження, у ОСОБА_2 буде наявна об`єктивна можливість незаконно впливати на них. Суд призначає розгляд справи, виходячи з реальної можливості доставки обвинуваченого до суду та зайнятості захисників.

Також на даний час ризик про переховування від суду продовжує існувати, бо ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, санкція якого передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі строком до 15 років з конфіскацією майна. Поряд з цим ОСОБА_2 не має постійного місця роботи, законного джерела доходів, що свідчить про відсутність в нього стійких соціальних зв`язків. Враховуючи вищевикладене, а також обставини кримінальних злочинів, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_2 , існує реальний ризик залишення ним свого місця проживання (у випадку застосування у відношенні до нього більш м`якого запобіжного заходу) з метою переховування від суду.

При розгляді даного клопотання суд враховує правову позицію ЄСПЛ у рішенні від 12.01.2012 р. в справі «Тодоров проти України», відповідно до якої «для продовження тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою протягом досить тривалого строку».

Також у рішенні ЄСПЛ в справі «Клішин проти України» зазначено, що наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Як встановлено, продовжують існувати ризики того, що обвинувачений може переховуватись від суду та впливати на потерпілих, свідків. Також суд враховує репутацію обвинуваченого, який не має міцних соціальних зв`язків, постійного місця роботи та законних джерел доходів, що, з огляду на інтереси суспільства, потребує продовження строків тримання під вартою обвинуваченого.

Отже, з огляду на викладені обставини, враховуючи особу обвинуваченого та зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ “Летельє проти Франції”, враховуючи наявні ризики, суд приходить до висновку, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, з урахуванням обставин кримінального провадження та особи обвинуваченого, на даний час не зможе запобігти вищевказаним ризикам переховування обвинуваченого ОСОБА_2 від суду, впливу на потерпілих і свідків та не гарантуватиме належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

Що стосується клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , суд зважає на те, що зазначений прокурором ризик про переховування від суду має місце, адже ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, санкції яких передбачають можливість призначення покарання у виді позбавлення волі строком до 15 років з конфіскацією майна. Також має місце ризик впливу обвинуваченого на потерпілих і свідків.

Нових фактів, які б заперечували обставини, які були враховані при застосуванні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у відношенні ОСОБА_1 , стороною захисту не надано.

Відносно обвинуваченого ОСОБА_5 суд зважає на те, що зазначений прокурором ризик про переховування від суду має місце, адже він також обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, санкція якого передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі строком до 15 років з конфіскацією майна. Також має місце ризик впливу обвинуваченого на потерпілих і свідків.

Розглядаючи питання щодо продовження строку дії запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 , суд враховує дані про особу обвинуваченого, також враховує ризик переховування від суду, адже він також обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, санкція якого передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі строком до 15 років з конфіскацією майна. Також має місце ризик впливу обвинуваченого на потерпілих і свідків.

Вирішучи питання про необхідність продовження строку дії домашнього арешту відносно ОСОБА_3 , суд поряд з особою обвинуваченого враховує наявність ризику у вигляді можливого впливу на свідків та потерпілих, а також наявність ризику ухилення від суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 331, 372 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Продовжити відносно обвинуваченого у вчиненні кримінальних злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 13.10 год. до 01 вересня 2019 року.

Продовжити обвинуваченому у вчиненні кримінальних злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 15, ч. 2 п. 6 ст. 115 КК України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дію запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на строк до 01 вересня 2019 року.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 обов`язки, раніше визначені ухвалою суду.

Продовжити обвинуваченому у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дію запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на строк до 01 вересня 2019 року.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 обов`язки, раніше визначені ухвалою суду.

Продовжити обвинуваченому у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , дію запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на строк до 01 вересня 2019 року.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 обов`язки, раніше визначені ухвалою суду.

Продовжити обвинуваченому у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , дію запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , на строк до 01 вересня 2019 року.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 обов`язки, раніше визначені ухвалою суду.

Строк дії даної ухвали до 01 вересня 2019 року.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду відповідно до рішення Конституційного суду України в справі № 3-208/2018(2402/18)

Головуючий суддя: М. С. Мицак

Судді М. М. Перекопський

А.О. Врона