Рішення № 82809534, 01.07.2019, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/4029/19

Провадження № 2/185/2781/19

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01 липня 2019 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Головіна В.О., за участю секретаря судового засідання Мерцалової Н.В., розглянувши у відкритому заочному судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, в приміщенні суду м. Павлограда цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Павлоградтеплоенерго» Павлоградської міської ради, третя особа ОСОБА_2 про захист прав споживачів

В С Т А Н О В И В

26 квітня 2019 року позивач звернулася до суду з позовом до Комунального підприємства «Павлоградтеплоенерго» Павлоградської міської ради, третя особа ОСОБА_2 про захист прав споживачів, в якому просила суд зобов`язати Комунальне підприємство «Павлоградтеплоенеро» виключити із суми заборгованості, ОСОБА_1 , за послугу теплопостачання в квартирі АДРЕСА_1 заборгованість попереднього власника квартири, яка виникла за період з січня 2002 року по 27 грудня 2017 року та складає 28070,70 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 , яка раніше належала ОСОБА_2 , що підтверджується укладеному між ними договором купівлі-продажу від 27 грудня 2017 року. Право власності на квартиру було зареєстровано в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 27 грудня 2017 року. Після придбання вказаної квартири та її реєстрації, вона постала перед фактом заборгованості попереднього власника квартири за послуги теплопостачання, який запевнив її, про відсутність заборгованості за житлово-комунальні послуги по квартирі. Особовий рахунок на сплату за послуги теплопостачання, на квартиру АДРЕСА_1 , був відкритий на ім`я ОСОБА_2 , який був власником квартири. Станом на 01.04.2019 року, заборгованість зі сплати за послуги теплопостачання, складає 28070,70 грн. Фактично користуватися квартирою, вона стала з січня 2018 року. Вона згодна, що повинна сплачувати за комунальні послуги теплопостачання з дня придбання квартири, тобто з 27 грудня 2017 року, що фактично вона й сплачує. На протязі тривалого часу, вона неодноразово зверталася з заявою до відповідача, в якій просила виключити заборгованість, яка утворилась з вини попереднього власника квартири, до часу придбання нею квартири. Згідно наданої їй Відповідачем роздруківки по особистому рахунку НОМЕР_1 , станом на 01.04.2019 року, існує заборгованість за комунальні послуги теплопостачання. Заборгованість попереднього власника квартири, існує з січня 2002 року та станом на день укладення нею договору купівлі-продажу, тобто на 27 грудня 2017 року, яка складала 28070,70 грн. При переоформленні особового рахунку на своє ім`я, як теперішня власниці квартири, вона надавала Відповідачу договір купівлі-продажу на квартиру АДРЕСА_1 . Особовий рахунок на сплату послуг теплопостачання на квартиру АДРЕСА_1 , був переоформлений на неї, відповідач заборгованість за послуги теплопостачання попереднього власника квартири, виниклої до придбання нею квартири безпідставно перевів на неї - нового власника квартири. Вона є споживачем послуг відповідача з теплопостачання у квартирі АДРЕСА_1 , з 27 грудня 2017 року, а тому нараховувати плату за теплопостачання, відповідач має право саме з цієї дати, оскільки у період з січня 2002 року до 27 грудня 2017 року, вона не була споживачем цих послуг, не була власником житлового приміщення, що розташоване: АДРЕСА_2 . До дня укладання договору купівлі-продажу, 27.12.2017 року, вона комунальними послугами КП «Павлоградтеплоенерго», не користувалася і споживачем послуг відповідача не була. А також вона не є правонаступником попереднього власника квартири і не зобов`язана сплачувати заборгованість, яка утворилася з його вини.

Позивач в судове засідання не з`явилася, проте від неї на адресу суду надійшла заява, відповідно до якої остання просила суд, розглядати справу за її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце слухання справи. Про причини неявки суду не відомо. Відзив на позов не надходив.

Суд, зі згоди позивача, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши письмові матеріали справи, заяву позивача, та аналізуючи все у своїй сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню за наступних обставин.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.ст. 67, 68 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки та розміри оплати встановлюються згідно Правил надання населенню послуг теплопостачання і водовідведення, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 року.

Згідно ст. 1 Закону України «Про теплопостачання», у цьому Законі основні терміни вживаються в такому значенні:

постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов`язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору;

споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору;

транспортування теплової енергії - господарська діяльність, пов`язана з передачею теплової енергії (теплоносія) за допомогою мереж на підставі договору.

Відповідно до ч.6 ст.19 Закону України «Про теплопостачання», плата за спожиту теплову енергію повинна провадитися споживачем теплової енергії щомісячно за фактично отриману теплову енергію та згідно з Правилами надання населенню послуг теплопостачання і водовідведення, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 року, відповідач зобов`язаний здійснювати оплату за спожиту теплову енергію.

Статтею 24 Закону України «Про теплопостачання» визначено, що основними обов`язками споживача теплової енергії є: своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії; додержання вимог договору та нормативно-правових актів. Споживач теплової енергії несе відповідальність за порушення умов договору з теплопостачальною організацією, відповідних нормативно-правових актів та виконання приписів органів, уповноважених здійснювати державний нагляд за режимами споживання теплової енергії згідно із законом.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про теплопостачання», теплогенеруюча, теплотранспортна та теплопостачальна організації мають право укладати договори купівлі-продажу теплової енергії із споживачами з урахуванням вимог Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання". У разі несвоєчасної сплати платежів за споживання теплової енергії споживач сплачує пеню за встановленими законодавством або договором розмірами. У разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.

Судом при дослідженні матеріалів справи встановлено, що позивач є споживачем послуг центрального опалення з 27 грудня 2017 року, що надаються за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується копією витягу з державного реєстру прав власності на нерухоме майно № 109208874 від 27.12.2017 року(арк.с.7), відповідно до якого, позивач є власником нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , з 27 грудня 2017 року, на підставі договору купівлі-продажу квартири НМХ № 952341 від 27 грудня 2017 року посвідченого Державним нотаріусом Першої Павлоградської нотаріальної контори(арк.с.5-6).

Відповідно до договору купівлі-продажу квартири НМХ № 952341 від 27 грудня 2017 року посвідченого Державним нотаріусом Першої Павлоградської нотаріальної контори, гр. ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 , який є власником нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 на підставі Договору купівлі-продажу посвідченого 25.01.2017 року за № 2-51 Державним нотаріусом Першої Павлоградської нотаріальної контори, передав у власність гр. ОСОБА_1 (Покупець) квартиру АДРЕСА_1 за 49898,00 грн.(арк.с.5-6).

Також судом встановлено, що гр. ОСОБА_2 був споживачем послуг центрального опалення, що надавалися за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується копією договору купівлі-продажу квартири НМХ № 952341 від 27 грудня 2017 року посвідченого Державним нотаріусом Першої Павлоградської нотаріальної контори(арк.с.5-6), довідкою про реєстрацію та склад сім`ї № 4831 від 28.03.2019 року, відповідно до якої за вищезазначеною адресою був тільки зареєстрований гр. ОСОБА_2 (арк.с.8).

Відповідно до копії особового рахунку за № 5-503020018 за гр. ОСОБА_2 обліковується заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 28070,70 грн., також, заборгованість за спожиту теплову енергію утворилася за період з січня 2002 року по грудень 2017 року(арк.с.10-12).

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі, оскільки позивач відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України довела ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог, а саме те, що позивач несе відповідальність відповідно до чинного законодавства України лише з моменту набуття права власності на нерухоме майно та фактичного надання послуг з центрального опалення(надання теплової енергії) на опалення цього нерухомого майна, де судом встановлено, що заборгованість за теплову енергію надану на опалення нерухомого майна розташованого за адресою АДРЕСА_2 , у розмірі 28070,70 грн., виникла до отримання позивачем права власності на це нерухоме майно, а саме: до 27 грудня 2017 року. Окрім цього суд вважає, що позивач не є правонаступником зобов`язань, які виникли на підставі договорів споживання теплової енергії укладених попередніми власниками квартири АДРЕСА_1 , до набуття позивачем права власності на це нерухоме майно, а тобто суд вважає, що грошові зобов`язання повинні виконуватись відповідно до законодавства України лише тими фізичними або юридичними особами(власники нерухомого майна), які уклали договори споживання теплової енергії за відповідною адресою нерухомого майна за якою надаються ці послуги опалення, де останні порушивши свої зобов`язання за цими договорами повинні нести відповідну відповідальність передбачену договором надання відповідних послуг, а не наступні власники цього нерухомого майна, які повинні укладати нові договори на отримання відповідних послуг.

Відповідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору за подачу відповідного позову, а позов задоволено у повному обсязі, а суд, як державний орган поніс витрати на розгляд цієї справи, то суд приходить до висновку, що судові витрати в сумі 768.40 гривень потрібно стягнути з відповідача на користь держави.

Керуючись ст.76, 81, 263, 264, 265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В

Позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Павлоградтеплоенерго» Павлоградської міської ради, третя особа ОСОБА_2 про захист прав споживачів задовольнити.

3обов`язати Комунальне підприємство «Павлоградтеплоенеро» виключити із суми заборгованості, ОСОБА_1 , за послугу теплопостачання в квартирі АДРЕСА_1 заборгованість попереднього власника квартири, яка виникла за період з січня 2002 року по 27 грудня 2017 року та складає 28070,70 грн.

Стягнути з Комунального підприємства «Павлоградтеплоенерго» на користь держави витрати на судовий збір в сумі 768.40 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається апеляційному суду Дніпропетровської області.

Повний текст рішення суду складено 04 липня 2019 року.

Суддя: В. О. Головін