Ухвала суду № 82808638, 04.07.2019, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/92/16-к

Провадження № 1-кп/209/6/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.07.2019 року Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, розглядаючи судом присяжних у складі:

головуючого судді Байбари Г.А., судді Багбая Є.Д.,

присяжних: Шаповал.Л.М., Коломоєць В.С., Ковальчук О.П.,

за участі секретаря Кулік О.О.,

прокурора Петропольської М.Л.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Довгаля С.М.,

у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кам`янське кримінальне провадження, внесене в ЄРДР за №12014040790000926, відносно обвинуваченого у скоєні кримінальних правопорушень, передбачених п. 4, 7 ч. 2 ст. 115, ч.2 ст. 315 КК України,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, українця, громадянина України, який має базову загальну середню освіту, не працює, неодружений, не має дітей, мешкає за адресо.: АДРЕСА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

Відносно обвинуваченого ОСОБА_1 у кримінальному провадженні було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого продовжувався судом до 12 липня 2019 року.

Прокурор Петропольська М.Л. звернулася до суду з клопотанням про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , обгрунтовуючи його тим, що він обвинувачується у скоєнні особливо тяжких злочинів, його вина підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, і на даний час існують ризики того, що він, не маючи сталих соціальних зв`язків, може ухилятися від суду з метою уникнення покарання за скоєне, а так ОСОБА_2 , з яким він особисто знайомий, з метою зміни ними показань. Стверджує, що будь який інший запобіжний захід не забезпечить запобіганню вказаним ризикам.

Захисник Довгаль С.М. заперечував проти продовження застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою, вважаючи, що у кримінальному провадженні немає доказів, які б вказували на вчинення ОСОБА_1 інкримінованих йому злочинів, а прокурором не доведено наявність ризиків передбачених у ст. 177 КПК України. Прокурором не доведено, що обвинувачений може впливати на недопитаних свідків, а також не доведено, що він буде ухилятися від суду. Прокурором також не доведено, що більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не забезпечить запобігання вказаним ризикам.

Захисник звернувся до суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу ОСОБА_1 на цілодобовий домашній арешт, посилаючись на Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобід і на практику ЄСПЛ, вказуючи на недоведеність прокурором наявності ризиків, та того, що більш м`який запобіжний захід не забезпечить запобігання вказаним прокурором ризикам.

Обвинувачений ОСОБА_1 просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосувати до нього запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, вважаючи, що у кримінальному провадженні відсутні докази його вини у скоєнні злочинів та прокурором не доведена наявність ризиків для тримання його під вартою.

Відповідно до ст. 331 КПК України, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам передбаченим в частині 1 цієї статті, в тому числі: переховування від суду та незаконного впливу на свідків.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу відповідно до положень ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зазначені у вказаній статті.

Розглядаючи питання про доцільність продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , суд виходить з того, що згідно ч. 1 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою є винятковим і застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий або прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних засобів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Такий запобіжний захід не може продовжуватись за відсутності обставин, що виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

На думку суду, подальше тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою є доцільним, а підстави для заміни цього запобіжного заходу менш обтяжливим відсутні, зважаючи на те, що ОСОБА_1 обвинувачуються у вчиненні двох особливо тяжких кримінальних правопорушень, за що передбачене максимальне покарання у вигляді довічного позбавлення волі, та на даний час продовжують існувати ризики того, що він, не маючи сталих соціальних зв`язків (не одружений, не має дітей, до досягнення повноліття виховувався, як і інші його брати, в дитячому будинку та у прийомній сім`ї, не маючи зв`язків з батьками, бо мати була позбавлена батьківських прав), може переховуватися від суду з метою уникнення можливого покарання за скоєння інкримінованих йому злочинів, а також, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може перешкоджати судовому провадженню, впливаючи на недопитаих свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , яких є його товаришем.

При вирішенні питання про доцільність продовження застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 суд не приймає до уваги твердження захисника та обвинуваченого щодо відсутності у кримінальному провадженні доказів вини обвинуваченого, оскільки стороною обвинувачення надані суду докази на підтвердження обвинувачення, які судом не ще досліджені в повному обсязі. Обвинувачений ще також не допитаний, бо бажає давати показання після дослідження всіх доказів у справі.

Зазначені вище ризики, які були підставою для застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу та його продовження, на даний час дещо зменшились відносно можливості впливу на допитаних судом свідків, але продовжують існувати, що дає підстави для продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Розглядаючи можливість застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_1 альтернативного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, суд, враховуючи наведене, вважає його таким, що не здатен забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та запобігти вказаним вище ризикам у кримінальному провадженні.

З огляду на вказане та зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд, виходячи з усіх обставин провадження, вважає, що у кримінальному провадженні відсутні підстави для зміни обвинуваченому запобіжного заходу вигляді тримання під вартою на більш м`який.

Керуючись статтями 176-178, 183, 199, 331 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Продовжити до 01 вересня 2019 року застосування раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 .

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом семи нів з дня її проголошення.

Головуючий суддя Г.А. Байбара

Суддя Є.Д. Багбая

Присяжні: Л.М. Шаповал

В.С. Коломоєць

О.П. Ковальчук