Вирок № 82808518, 04.07.2019, Васильківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 172/689/18

Провадження № 1-кп/172/7/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.07.2019 року Васильківський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді - Битяка І.Г.

за участі: секретаря судового засідання - Глушко О.М.

прокурора - Красивіна В.Г.

захисника - Бондаренка О.Г.

обвинуваченої - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у сел. Васильківка обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12017040420000276 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка народилася в сел. Письменне Васильківського району Дніпропетровської області, має вищу освіту, заміжня, утримує неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2, працює бухгалтером-оператором в ТОВ «Матрос», зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, -

В С Т А Н О В И В

Органом досудового розслідування ОСОБА_1 висунуто звинувачення в тому, що відповідно до наказу № 604/К від 10.03.2016 року на неї покладено виконання обов`язків керуючого територіально відокремленим безбалансовим відділенням III типу № 10003/0403 філії Дніпропетровського обласного управління публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» з 13.03.2016 року.

Згідно з посадовою інструкцією керуючого територіально відокремленим безбалансовим відділенням III типу № 10003/0403 філії Дніпропетровського обласного управління публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», ОСОБА_1 :

п. 2.1. Здійснює керівництво всією діяльністю ТВБВ в межах наданих їй прав;

п. 2.5. Планує, організує, координує та контролює діяльність ТВБВ;

п. 2.9. Представляє інтереси Банку в органах державної влади та управління, правоохоронних органах, органах державної податкової служби, в судах загальної юрисдикції (в т.ч. господарських судах, адміністративних судах), судах апеляційної та касаційної інстанції, підприємствах, організаціях та установах, незалежно від форм власності, фізичними особами, відповідно до наданих банком (Філією) повноважень;

п. 2.14. Залучає на обслуговування в ТВБВ клієнтів (роздрібних та клієнтів мікро-, малого і середнього бізнесу) шляхом проведення зустрічей та переговорів та забезпечує їх належне банківське обслуговування;

п. 2.37. Організовує контроль за дотриманням Правил внутрішнього трудового розпорядку. Забезпечує збереження грошових коштів, цінностей та майна ТВБВ. Несе відповідальність за забезпечення повної схоронності готівки, цінностей, цінних бланків та іншого майна у ТВБВ;

п. 4.1.7. Несе відповідальність за невиконання умов щодо збереження матеріальних грошових цінностей, розкрадання, знищення або пошкодження основних фондів та інвентарю.

Тобто, відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України є службовою особою, яка обіймає в організації посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій.

Окрім цього, 09.03.2016 року між філією Дніпропетровського обласного управління АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_1 укладено типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, відповідно до п. 1 якого працівник, що займає посаду в.о. керуючого ТВБВ безпосередньо або виконує роботу (найменування роботи) пов`язану із зберіганням, обробкою, перерахуванням, прийманням, видачею і перевезенням цінностей, бере на себе повну матеріальну відповідальність за безпеку збереження довірених йому установою банку цінностей.

В невстановлені в ході досудового слідства час і місці у в.о. керуючого ТВБВ III типу № 10003/0403 філії Дніпропетровського обласного управління АТ «Ощадбанк» ОСОБА_1 ., яка була службовою особою, виник умисел на заволодіння грошовими коштами банку у великих розмірах, шляхом зняття їх з банківських карток клієнтів банку, які знаходились в касовому узлі служби касових операцій ТВБВ, попередньо власноруч встановивши ПІН-код.

Так, ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді в.о. керуючого ТВБВ III типу № 10003/0403 філії Дніпропетровського обласного управління АТ «Ощадбанк», будучи службовою особою, зловживаючи своїм службовим становищем, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом, направленим на незаконне заволодіння грошовими коштами у великих розмірах шляхом зловживання своїм службовим становищем, діючи в порушення вимог Порядку емісії та обслуговування платіжних карток в установах АТ «Ощадбанк», затвердженого постановою правління АТ«Ощадбанк» 28.03.2012 року № 196, Порядку здійснення операцій з видачі готівки із застосуванням карток міжнародних платіжних систем установами, затвердженого постановою правління АТ «Ощадбанк» від 14.12.2009 року № 490, Положення про організацію операційної діяльності в установах АТ «Ощадбанк», затвердженого постановою правління АТ «Ощадбанк» від 05.04.2016 року № 260, у період часу з 08.07.2016 по 13.03.2017 року, знаходячись за адресою: АДРЕСА_2, шляхом вчинення тотожних злочинних діянь, спрямованих на досягнення єдиної мети, вчинила одиничний продовжуваний злочин за наступних обставин.

ОСОБА_1 , знаходячись на своєму робочому місці в приміщенні ТВБВ III типу № 10003/0403 філії Дніпропетровського обласного управління АТ «Ощадбанк», що розташоване за адресою: Дніпропетровська область, Васильківський район, смт. Васильківка, вул. Партизанська, буд. 158, будучи службовою особою, використовуючи свої організаційно-розпорядчі функції та зловживаючи своїм службовим становищем, з метою незаконного безоплатного обертання чужого майна на власну користь, усупереч інтересам філії Дніпропетровського обласного управління АТ «Ощадбанк», маючи доступ до банківських карток клієнтів АТ «Ощадбанк», які зберігались в касовому вузлі служби касових операцій ТВБВ до їх видачі, та персональних даних клієнтів осіб, отримавши в своє розпорядження банківські картки і попередньо за допомогою ПОС-терміналу власноруч встановивши ПІН-код, умисно заволоділа грошовими коштами банку у великих розмірах, які перебували на рахунках клієнтів банку, шляхом зняття їх у банкоматі АТМ АОЗ00074, який розміщено на фасаді будівлі за адресою: Дніпропетровська область, Васильківський район, смт. Васильківка, вул. Партизанська, буд. 158, а саме:

- 08.07.2016 з рахунку № НОМЕР_1 відкритого на ім`я ОСОБА_3 , в сумі 5 000 грн.;

- 12.07.2016 з рахунку № НОМЕР_2 відкритого на ім`я ОСОБА_4 , в сумі 9 700 грн.;

- 20.07.2016 з рахунку № НОМЕР_2 відкритого на ім`я ОСОБА_4 , в сумі 2 250 грн.;

- 05.08.2016 з рахунку № НОМЕР_3 відкритого на ім`я ОСОБА_5 , в сумі 4 700 грн.;

- 12.08.2016 з рахунку № НОМЕР_4 відкритого на ім`я ОСОБА_6 , в сумі 3 000 грн.;

- 12.08.2016 з рахунку № НОМЕР_5 відкритого на ім`я ОСОБА_7 , в сумі 10 000 грн.;

- 12.08.2016 з рахунку № НОМЕР_6 відкритого на ім`я ОСОБА_8 , в сумі 2 200 грн.;

- 23.08.2016 з рахунку № НОМЕР_7 відкритого на ім`я ОСОБА_9 , в сумі 10 000 грн.;

- 31.08.2016 з рахунку № НОМЕР_8 відкритого на ім`я ОСОБА_10 , в сумі 3 000 грн.;

- 08.09.2016 з рахунку № НОМЕР_9 відкритого на ім`я ОСОБА_11 , в сумі 4 000 грн.;

- 08.09.2016 з рахунку № НОМЕР_10 відкритого на ім`я ОСОБА_12 , в сумі 6 000 грн.;

- 16.09.2016 з рахунку № НОМЕР_11 відкритого на ім`я ОСОБА_13 , в сумі 10 000 грн.;

- 16.09.2016 з рахунку № НОМЕР_12 відкритого на ім`я ОСОБА_14 , в сумі 5 000 грн.;

- 29.09.2016 з рахунку № НОМЕР_13 відкритого на ім`я ОСОБА_15 , в сумі 5 000 грн.;

- 13.10.2016 з рахунку № НОМЕР_12 відкритого на ім`я ОСОБА_16 , в сумі 10 000 грн.;

- 22.11.2016 з рахунку № НОМЕР_14 відкритого на ім`я ОСОБА_17 , в сумі 10 000 грн.;

- 30.11.2016 з рахунку № НОМЕР_15 відкритого на ім`я ОСОБА_18 , в сумі 5 000 грн.;

- 30.12.2016 з рахунку № НОМЕР_16 відкритого на ім`я ОСОБА_19 , в сумі 5 000 грн.;

- 30.12.2016 з рахунку № НОМЕР_17 відкритого на ім`я ОСОБА_20 , в сумі 10 000 грн.;

- 19.01.2017 з рахунку № НОМЕР_18 відкритого на ім`я ОСОБА_21 , в сумі 5 000 грн.;

- 10.02.2017 з рахунку № НОМЕР_19 відкритого на ім`я ОСОБА_22 в сумі 2 700 грн.;

- 27.02.2017 з рахунку № НОМЕР_18 відкритого на ім`я ОСОБА_23 , в сумі 15 000 грн.;

- 28.02.2017 з рахунку № НОМЕР_18 відкритого на ім`я ОСОБА_23 , в сумі 8 000 грн.;

- 28.02.2017 з рахунку № НОМЕР_18 відкритого на ім`я ОСОБА_23 , в сумі 2 000 грн.;

- 01.03.2017 з рахунку № НОМЕР_18 відкритого на ім`я ОСОБА_23 , в сумі 3 000 грн.;

- 01.03.2017 з рахунку № НОМЕР_18 відкритого на ім`я ОСОБА_23 , в сумі 4 500 грн.;

- 13.03.2017 з рахунку № НОМЕР_20 відкритого на ім`я ОСОБА_24 , в сумі 42 149,12 грн.

В подальшому використала отримані кошти у власних корисливих цілях, поліпшуючи своє матеріальне становище.

Внаслідок вказаних умисних дій ОСОБА_1 філії Дніпропетровського обласного управління АТ «Ощадбанк» завдано шкоди на загальну суму 202 199,12 грн. (двісті дві тисячі сто дев`яносто дев`ять гривень дванадцять копійок), що у 276,88 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян і відповідно до ч. 3 примітки ст. 185 КК України є вчиненим у великих розмірах.

Будучи допитаною в судовому засіданні, обвинувачена ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого їй злочину при зазначених вище обставинах визнала частково. Пояснила, що вона виконувала обов`язки керуючого відділення та була ознайомлена з наказом про призначення і посадовою інструкцією. Не заперечує факти зняття готівки з карткових рахунків фізичних осіб за вказаних у акті ревізії обставин, але вона все повернула до початку та під час ревізії. Всі факти зняття готівки описані в акті з її слів. Розуміє, що знімати чужі кошти не мала права, але брала гроші у зв?язку зі складними сімейними обставинами бо була винна гроші іншій людині. На час звільнення всі кошти вона повернула на рахунки клієнтів. Вважає, що винна перед людьми з рахунків яких знімала гроші, а не перед банком.

Представник потерпілого Форостенко В.М. у судовому засіданні пояснив, що на час виявлення порушення працював на посаді заступника начальника відділу банківської безпеки філії Дніпропетровське обласне управління АТ «Ощадбанк». В службу безпеки надійшла інформація, що клієнтам які повинні були отримати гроші спадкодавця, в банку сказали, що грошей на рахунках немає та пообіцяли зателефонувати пізніше. В ході перевірки встановлено, що на рахунку померлого клієнта дійсно немає коштів і вони були зняті вже після його смерті. Вказану картку у 2016 році працівник Павлоградського відділення вилучив з банкомату і замість того щоб віддати працівнику служби безпеки, віддав заввідділенням ОСОБА_1 , яка приблизно через 6 місяців змінила пін-код на картці і знімала гроші. В подальшому ОСОБА_1 внесла грошові кошти на рахунок спадкоємця померлого клієнта банку, які в свою чергу нею отримані з рахунку іншого клієнта. Загалом виявлено близько 30 фактів зняття грошей з карток клієнтів, однак було набагато більше, але вони не змогли їх виявити, бо клієнти перебували на непідконтрольній Україні території. На день звільнення шкода в повному обсязі погашена ОСОБА_1 . Після звільнення ОСОБА_1 ще один раз знімала грошові кошти, однак людина не приїхала, бо була в зоні АТО. Загалом у відділенні грубо порушувався порядок поводження з матеріальними цінностям. А саме інкасатори, які виявляли картки у банкоматах замість передачі їх до служби безпеки банку віддавали керівнику відділення, картки зберігались у касовому вузлі, але доступ до них мали інші особи крім касира. За правилами банку змінити чи встановити ПІН-код може лише економіст відділення, а не касир чи керівник відділення, але у Васильківському відділенні доступ до ПОС-терміналу, який знаходився на робочому столі економіста (він же поряд з робочим столом керуючого відділенням) був вільний і ним міг користуватись будь-який працівник відділення.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_25 пояснив, що до кінця жовтня 2017 року він працював на посаді начальника відділу банківської безпеки філії Дніпропетровське обласне управління АТ «Ощадбанк». До відділу надійшла інформацію про те, що з рахунків клієнтів незаконно списуються кошти. В подальшому відділ ревізій виявив численні факти зняття готівки з рахунків. Як пояснила ОСОБА_1 , вона знімала грошові кошти з карток клієнтів, які перебували на непідконтрольній території і з рахунків з яких давно не знімалися кошти. ОСОБА_1 відшкодувала завдану шкоду. У разі не погашення суми шкоди ОСОБА_1 , банк повинен був би повернути клієнтам гроші. Однак такі факти йому не відомі.

Свідок ОСОБА_26 у судовому засіданні пояснив, що з лютого 2016 року він працює на посаді начальника юридичного відділу філії Дніпропетровське обласне управління АТ «Ощадбанк». Влітку 2017 року було проведено службове розслідування за фактом незаконного зняття коштів з рахунку одного з клієнтів. Вказаний факт підтвердився в ході розслідування, а також було виявлено ще ряд подібних фактів. За результатами службового розслідування ОСОБА_1 звільнено, а матеріали передано до правоохоронних органів. Якби ОСОБА_1 не відшкодувала завдану шкоду, то банк би відшкодовував клієнтам шкоду, хоча такого жодного разу не було.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_27 пояснила, що вона працювала на посаді економіста в ТВБВ ІІІ типу № 10003/0403 філії Дніпропетровське обласне управління АТ «Ощадбанк». В той час в.о. керуючого відділення була економіст ОСОБА_1 . До відділення звернувся спадкоємець з метою отримання успадкованих коштів, а оскільки вона раніше не працювала зі спадковими коштами, то передала заяву та документи ОСОБА_1 , яка й займалася цим надалі і спілкувалася з клієнтом ОСОБА_1 . сама. Ще ОСОБА_1 одного разу просила її прив`язати сім-карту до картки клієнта, та зняти гроші з картки, що вона й зробила, оскільки думала що у клієнта немає телефону, а іншому випадку, що картка належала ОСОБА_1 . Платіжні картки клієнтів знаходились у касира, який при звернення особи видавав їй картку. З цією карткою клієнт підходив до економіста і той встановлював йому ПІН-код за допомогою ПОС-терміналу. Таких терміналів у відділенні було два. Один у касира, а інший на робочому місці економіста. Однак ці правила у відділенні не виконувались. Картки клієнтів міг взяти будь-який працівник відділення, касир міг взяти картку та самостійно встановити чи змінити ПІН-код. ПОС-термінал, за допомогою якого змінювався чи встановлювався ПІН-код карти знаходився на робочому столі її і ОСОБА_1 так як вони зсунуті і стоять поруч і не був закріплений за жодним працівником.

Свідок ОСОБА_28 пояснив у судовому засіданні, що він працює на посаді інкасатора сектору інкасації коштів № 4 по м. Павлоград філії Дніпропетровське обласне управління АТ «Ощадбанк». У 2016 році при розвантаженні банкомату в сел. Васильківка була вилучена картка, яка передана керуючій відділенням на підставі акту приймання-передачі. Через декілька років він дізнався, що з карток у відділенні банку знімалися грошові кошти, а потім поверталися на рахунки клієнтів, при цьому змінювалися пін-коди карток. Про те, що картки вилучені з банкоматів треба здавати до відділу банківської безпеки він не знав.

Свідок ОСОБА_29 у судовому засіданні пояснила, що вона працює на посаді заступника начальника управління - начальника відділу ревізій та контролю філії Дніпропетровське обласне управління АТ «Ощадбанк», відповідно до посадових обов`язків має повний доступ до всіх даних банківської таємниці, має можливість перевірки рахунків та клієнтів. У 2017 році від начальника відділу банківської безпеки надійшла інформації, що є спадкоємці яким відмовляють у видачі грошових коштів з технічних причин. Переглянувши операційний день встановлено, що через банкомат ОСОБА_1 знято грошові кошти вже після смерті клієнта. В подальшому відділом ревізії та контролю виявлено факти незаконного привласнення коштів ОСОБА_1 з рахунків клієнтів банку. ОСОБА_1 не заперечувала, що знімала гроші і використовувала для власних потреб, змінювала номери телефонів, блокувала СМС-повідомлення, щоб клієнти не бачили рух коштів по рахунку. Гроші знімала зокрема з рахунків переселенців. Якщо ж клієнти звертались з вимогою про видачу коштів, то знімала з інших карток, а потім поповнювала ці картки. ОСОБА_1 звільнено за разове грубе порушення. Якби ОСОБА_1 не відшкодувала повністю шкоду то це вимушений був би зробити банк. Однак жодного випадку відшкодування банком грошових коштів клієнтам внаслідок протиправних дій працівників їй не відомо. У Васильківському відділенні грубо порушувались правила обліку та зберігання матеріальних цінностей, а саме платіжних карток клієнтів. Касири не вели суворий облік платіжних карток, надавали їх іншим працівникам всупереч встановленим правилам. Зміну чи встановлення ПІН-коду платіжної карти міг здійснити будь-хто, хто мав доступ до ПОС-терміналу, що знаходився на робочому столі економіста Паденко. Так як робочий стіл обвинуваченої знаходився впритул до робочого стола Паденко навпроти, то їй не потрібно було навіть підводитись щоб узяти ПОС-термінал, а лише повернути до себе.

Крім показань представника потерпілого та свідків, сторона обвинувачення доводить винність ОСОБА_1 письмовими доказами:

- актом головного ревізора відділу ревізій та контролю філії Дніпропетровського обласного управління АТ «Ощадбанк» ОСОБА_59 від 14.03.2017 року відповідно до якого перевіркою операцій за картковим рахунком № НОМЕР_21 на ім`я ОСОБА_30 встановлено сумнівні щодо законності здійснення операції по отриманню коштів у банкоматі, що знаходиться за адресою: вул. Партизанська, 158, смт. Васильківка та операція переказу коштів за допомогою онлайн сервісу Ощад24. Переглядом файлів фото фіксації з камер банкомату встановлено, що використання картки клієнта та отримання коштів з вказаного рахунку 08.11.2016, 22.11.2016, 23.11.2016 та 24.11.2016 року здійснювалось в.о. керуючого ТВБВ № 10003/0403 ОСОБА_1 (том 2 а.с. 15);

- протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 07.03.2018 року яким на підставі слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 12.02.2018 року з філії Дніпропетровського обласного управління АТ «Ощадбанк» вилучено оригінал висновку службового розслідування за фактом незаконного зняття коштів з рахунків клієнтів в ТВБВ ІІІ типу № 10003/0403 філії Дніпропетровського обласного управління АТ «Ощадбанк» та матеріали на підставі яких він був складений (том 2 а.с. 136-138);

- висновком службового розслідування від 20.04.2017 року, проведеним комісією Дніпропетровського обласного управління АТ «Ощадбанк» та відповідно до якого визнано таким, що підтвердився факт незаконного привласнення коштів в.о. керуючого ТВБВ № 10003/0403 ОСОБА_1 та економістом 1 категорії ТВБВ № 10003/0403 ОСОБА_27 за поточними та картковими рахунками фізичних осіб на загальну суму 231 091,00 грн. Майнову шкоду відшкодовано ОСОБА_1 та ОСОБА_27 шляхом поповнення рахунків вкладників (том 2 а.с. 139-147);

- наказом Дніпропетровського обласного управління АТ «Ощадбанк» № 546/к від 01.03.2016 року про прийняття ОСОБА_1 головним економістом служби роздрібного бізнесу ТВБВ ІІІ типу № 10003/0403 з 02.03.2016 року (том 2 а.с. 149);

- наказом Дніпропетровського обласного управління АТ «Ощадбанк» № 604/к від 10.03.2016 року про покладення обов`язків керуючого територіально відокремленим безбалансовим відділенням ІІІ типу № НОМЕР_22 /0403 на ОСОБА_1 з 13.03.2016 року на час добору нової кандидатури (том 2 а.с. 150);

- наказом Дніпропетровського обласного управління АТ «Ощадбанк» № 654-к від 14.03.2017 року про припинення виконання обов`язків керуючого територіально відокремленим безбалансовим відділенням ІІІ типу № 10003/0403 ОСОБА_1 з 14.03.2017 року (том 2 а.с. 151);

- наказом Дніпропетровського обласного управління АТ «Ощадбанк» № 1060-к від 20.04.2017 року про звільнення ОСОБА_1 , головного економіста служби роздрібного бізнесу ТВБВ ІІІ типу № 10003/0403, що виконувала обов`язки керуючого ТВБВ ІІІ типу № 10003/0403 з 13.03.2016 року, з 20.04.2017 року за одноразове грубе порушення трудових обов`язків, п. 1 ст. 41 КЗпП України (том 2 а.с. 152);

- посадовою інструкцією головного економіста, що виконує функції менеджера по роботі з клієнтами роздрібного бізнесу, територіально відокремленого безбалансового відділення ІІІ типу № 10003/0403 філії Дніпропетровського обласного управління ПАТ «Державний ощадний банк України» (том 2 а.с.153-155);

- типовим договором від 09.03.2016 року відповідно до якого ОСОБА_1 , яка займає посаду в.о. керуючого ТВБВ безпосередньо або виконує роботу пов`язану із зберіганням, обробкою, перерахуванням, прийманням, видачею і перевезенням цінностей, бере на себе повну матеріальну відповідальність за безпеку збереження довірених йому установою банку цінностей (том 2 а.с. 156);

- копіями паспортів та заявами ОСОБА_16 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ОСОБА_10 , ОСОБА_5 , ОСОБА_11 , ОСОБА_7 , ОСОБА_13 , ОСОБА_9 , ОСОБА_21 , ОСОБА_17 , ОСОБА_6 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 . про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) в ПАТ «Державний ощадний банк України» (том 2 а.с. 164-229);

- виписками по картковим рахункам ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 .. ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_45 , ОСОБА_53 із зазначенням деталей транзакції (том 2 а.с. 230-253, том 3 а.с. 1-34);

- фотоматеріалами з камер банкомату А0300074 на яких видно, що особа схожа на обвинувачену здійснює операції з банкоматом (том 3 а.с. 38-67);

- актом від 14.03.2017 року про вилучення з робочого місця в.о. керуючого ТВБВ ОСОБА_1 платіжних карток на ім`я ОСОБА_42 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , чеки терміналу № 10300531 щодо видачі готівки, чеки терміналу № 10300531 щодо установки ПІН-коду, чек банкомату від 08.11.2016 року по картці 6…2800, чернетки пояснювальної за операцію від 12.07.2016 року, виписки по карткових рахунках, копії паспортів клієнтів (том 3 а.с. 90);

- службовою запискою начальника відділу ОСОБА_58. від 30.05.2018 року відповідно до якої за рахунками клієнтів перелічених у листі від 30.05.2018 року № 103.29-26/1 відбувались зміни телефонних номерів користувачами ОСОБА_1 та ОСОБА_27 (том 3 а.с. 96);

- висновком № 1364/1365-18 від 19.04.2018 року за результатами судово-економічної експертизи відповідно до якої висновки службового розслідування за фактом незаконного зняття коштів з рахунків клієнтів в ТВБВ ІІІ типу № 10003/0403 філії Дніпропетровського обласного управління АТ «Ощадбанк», проведеного на підставі наказів по філії Дніпропетровського обласного управління АТ «Ощадбанк» № 1263 від 14.03.2017, № 1902 від 13.04.2017 документально підтверджуються в частині зняття посадовими особами ТВБВ ІІІ типу № 10003/0403 філії Дніпропетровського обласного управління АТ «Ощадбанк» грошових коштів з карткових рахунків на загальну суму 202 199,12 грн. (том 3 а.с. 104-128);

- посадовою інструкцією керуючого територіально відокремленим безбалансовим відділенням ІІІ типу № 10003/0403 філії Дніпропетровського обласного управління публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (том 4 а.с. 17-19);

- актами перевірки від 31.03.2017, 05.04.2017, 12.04.2017 року якими встановлено та описано механізм незаконного заволодіння ОСОБА_1 грошовими коштами клієнтів банку (том 4 а.с. 36-49).

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оцінені судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.

Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

При цьому, згідно з ч. 2 ст. 94 КПК України, жоден доказ не має наперед встановленої сили. При постановлені вироку суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин, повинен оцінити кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення та вирішення питань, визначених у ст. 374 КПК України.

За приписами ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Наведених вимог кримінального процесуального закону при здійсненні досудового розслідування кримінального провадження щодо ОСОБА_1 стороною обвинувачення не дотримано.

Так, відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.

Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджується Генеральною прокуратурою України за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.

За вимогами Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генерального прокурора України № 139 від 6 квітня 2016 року, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань відбувається на підставі відповідних процесуальних рішень, оформлених відповідно до вимог чинного законодавства та визначених чинним КПК України процесуальних дій.

Зокрема, глава 3 розділу 1 цього Положення «Строки внесення відомостей до Реєстру» передбачає, що внесення відомостей до Реєстру про призначення слідчого, процесуального керівника, прийняття до провадження - здійснюється невідкладно. Аналогічна норма міститься у главі 3 розділу 2 Положення «Облік кримінальних проваджень» (при отриманні кримінального провадження керівником органу досудового розслідування (прокуратури) інформація про призначення слідчого та процесуального керівника, а слідчим - про прийняття до провадження вноситься невідкладно).

Відповідно до ч. 1 ст. 37 КПК України, якою регламентовано призначення та заміна прокурора, прокурор який здійснюватиме повноваження у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування. У разі необхідності керівник органу прокуратури може визначити групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів.

Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що прокурор здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні з його початку до завершення. Здійснення повноважень прокурора в цьому самому кримінальному провадженні іншим прокурором можливе лише у випадках, зазначених частинами четвертою та п`ятою статті 36, частиною третьою статті 313, частиною другою статті 341 та частиною третьою статті 37 цього Кодексу.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 110 КПК України, процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду.

Рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також, коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне.

Постанова слідчого, прокурора виготовляється на офіційному бланку та підписується службовою особою, яка прийняла відповідне процесуальне рішення, що передбачено ч. 6 ст. 110 КПК України.

Отже, виходячи із зазначених положень кримінального процесуального закону, постанова про призначення прокурора, якою надаються конкретному прокурору (групі прокурорів) повноваження, передбачені ст. 36 КПК України, у конкретному кримінальному провадженні, є обов`язковою, як і її підписання відповідною особою, що її винесла та лише вона посвідчує повноваження процесуального керівника.

Як встановлено у судовому засіданні постанова про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні стороні захисту у порядку ст. 290 КПК України відкрита не була. У судове засідання прокурором надано для долучення до матеріалів кримінальної справи постанову заступника прокурора Дніпропетровської області від 31.05.2018 року про визначення групи прокурорів (процесуальних керівників) у кримінальному провадженні. Зазначеною постановою визначено групу прокурорів у даному кримінальному провадженні у складі: Букура М.Є. (старший групи), Мельниченка В.В., Красивіна В.Г. та Кальчика М.С. Всі вказані процесуальні керівники є прокурорами відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Дніпропетровської області.

При цьому прокурором надано суду дані щодо руху кримінального провадження з ЄРДР відповідно до якого до 31.05.2018 року процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснювалось Синельниківською місцевою прокуратурою Дніпропетровської області, а досудове розслідування СВ Васильківського ВП Синельниківського ВП ГУНП у Дніпропетровській області, про що свідчать записи про призначення 05.05.17 та 22.05.18 груп прокурорів у провадженні керівниками саме місцевої прокуратури. 31 травня 2018 року заступником прокурора Дніпропетровської області Кривенком О.І. прийнято рішення про визначення підслідності кримінального провадження за Головним управлінням Національної поліції у Дніпропетровській області. В той же день кримінальне провадження прийняте до провадження зазначеним органом та заступником прокурора області призначено групу процесуальних керівників у складі, що зазначений вище шляхом винесення вказаної постанови від 31.05.2019 року.

Однак не зважаючи на те, що повноваження процесуального керівника у кримінальному провадженні виникають саме після винесення відповідної постанови та занесення відповідних даних до ЄРДР, прокурором відділу прокуратури області Букуром М.Є. 28 травня 2018 року (тобто за три дні до визначення процесуальним керівником) у кримінальному провадженні погоджено повідомлення ОСОБА_57 І.Ю. про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, яке в той же день і оголошено.

Таким чином, судом встановлено, що на час притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності, а саме 28 травня 2018 року, постанова від 31 травня 2018 року про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні № 12017040420000276 не існувала. Тому прокурор Букур М.Є. станом на 28 травня 2018 року, на переконання суду, не мав повноважень прокурора у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у даному кримінальному провадженні, передбачених ст. 36 КПК України.

Враховуючи, що повідомлення про підозру ОСОБА_1 було складено слідчим за погодженням з прокурором, який, з огляду на наведене, на час складання повідомлення про підозру, тобто на 28 травня 2018 року, не мав повноважень прокурора у кримінальному провадженні № 12017040420000276, суд вважає, що повідомлення про підозру ОСОБА_1 було здійснено в порушення порядку, передбаченому КПК України, а слідчий СУ ГУНП в Дніпропетровській області Фролов А.О. не був, відповідно ст. 290 КПК України, уповноважений належним прокурором, надавати доступ до матеріалів досудового розслідування сторонам кримінального провадження.

Приймаючи до уваги, що відкриття матеріалів кримінального провадження не уповноваженою особою відповідно ст. 290 КПК України прирівнюється до не відкриття матеріалів, доводи сторони захисту щодо недопустимості судом відомостей, які містяться в цих матеріалах, як належних доказів у кримінальному провадженні є достатньо обґрунтованими.

Також суд зважає на те, що не наділяє прокурора повноваженнями здійснювати нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням з повноваженнями, передбаченими ст. 36 КПК України, і витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за відсутності відповідного процесуального рішення керівника органу прокуратури.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Оскільки ОСОБА_1 висунуто обвинувачення без фактичного повідомлення про підозру, тобто без дотримання встановленої кримінальним процесуальним законом процедури та за відсутності належних даних про повноваження прокурора Букура М.Є. у кримінальному провадженні № 12017040420000276, який затвердив обвинувальний акт, то вказані порушення, допущені під час досудового розслідування є такими, які виключають постановлення у справі обвинувального вироку.

Крім того, не зважаючи на те, що у кримінальному провадженні потерпілим визнано ПАТ «Державний ощадний банк» судом встановлено, що предметом посягання були грошові кошти (власність) конкретних фізичних осіб, а саме адресні соціальні виплати до яких банківська установа має відношення лише як посередник у переданні власникам шляхом здійснення касового обслуговування. Отже діями ОСОБА_1 матеріальна шкода була заподіяна саме конкретним фізичним особам, які є та завжди були власниками грошових коштів. Не заслуговують на увагу доводи щодо можливого відшкодування збитків потерпілим банківською установою в разі не погашення боргу обвинуваченою оскільки така можливість є лише потенційним правом банку з метою збереження своєї ділової репутації. При цьому жодного такого випадку допитаним у якості свідків працівникам ПАТ «Державний ощадний банк» не відомо не зважаючи на непоодинокі факти розкрадання коштів клієнтів працівниками банківської установи.

З огляду на те, що шкоду завдано саме фізичним особам, то відповідно до вимог ч. 3 ст. 477 КПК України (в редакції на момент внесення відомостей про кримінальне провадження до ЄРДР) досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні могло бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого (кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення).

Разом з тим жодної заяви потерпілого до правоохоронних органів у матеріалах кримінального провадження немає. Більше того у витягу з кримінального провадження від 05.05.17, що міститься у матеріалах кримінальної справи, у графі «заявник або потерпілий» зазначено «повідомлення підприємств, установ, організацій та посадових осіб».

Вказане свідчить про відсутність законодавчо встановленої підстави для реєстрації кримінального правопорушення до ЄРДР, початку досудового розслідування та, як наслідок, недопустимість всіх добутих у подальшому під час досудового розслідування доказів.

За встановлених обставин, суд дійшов висновку, що докази сторони обвинувачення є недостатніми для визнання ОСОБА_1 винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, ч. 2 ст. 17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданий, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 284, 368, 370-374, 373 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати невинуватою за обвинуваченням у вчиненні злочину передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України та виправдати у зв?язку з недоведеністю її вини у вчиненні кримінального правопорушення.

Судові витрати, пов`язані із залученням експертів у розмірі 14 300 (чотирнадцять тисяч триста) гривень віднести на рахунок держави.

Вирок може бути оскаржений до судової палати у кримінальних справах Дніпровського апеляційного суду через Васильківський районний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя І.Г. Битяк