Рішення № 82806545, 03.07.2019, Олександрівський районний суд Донецької області

Справа № 240/387/19

Провадження № 2/240/191/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2019 року смт. Олександрівка

Олександрівський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді – Шинкаренко А.І.,

за участі секретаря судового засідання - Пліскачової Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Олександрівка за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

В С Т А Н О В И В:

14.05.2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням. Вимоги позивач мотивує тим, що він є власником 1/2 квартири за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом на право власності на житло № НОМЕР_1 від 09.12.1999 року. Іншим співвласником 1/2 частини квартири є дружина – ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідач – ОСОБА_2 , є його донькою, яка зареєстрована у вказаній квартирі, але з грудня 2000 року у квартирі не проживає, не сплачує комунальні послуги, не несе витрат по її утриманні. У добровільному порядку знятись з реєстрації відповідач не встигла, оскільки виїхала до Автономної Республіки Крим, та, починаючи з серпня 2016 року зв`язок з донькою різко обірвався, і по теперішній час місце проживання її невідоме. Позивач зазначає, що факт реєстрації відповідача у квартирі примушує його, як співвласника, нести додаткові витрати на утримання житла, а також він позбавлений можливості оформити субсидію. Посилаючись на вказані обставини, позивач просить суд визнати відповідача такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме - квартирою АДРЕСА_2 .

Ухвалою Олександрівського районного суду Донецької області від 23 травня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, та призначено підготовче судове засідання на 09 год. 00 хв. 20 червня 2019 року.

20.06.2019 року ухвалою Олександрівського районного суду Донецької області було призначено справу до розгляду по суті на 11 год. 00 хв. 03 липня 2019 року

Позивач в судове засідання, 03.07. 2019 року, не з`явився, про дату, час та місце його проведення був повідомлений належним чином. Проте, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та наполягає на їх задоволенні. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явилась, хоча про час та місце його проведення була повідомлена належним чином. Від відповідача не надійшло заяви про розгляд справи за її відсутності, поважних причин неможливості явки в судове засідання суду остання не повідомила. За таких обставин, враховуючи згоду позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням статті 280 ЦПК України.

В зв`язку з неявкою сторін в судове засідання, фіксація судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалась, що відповідає положенням ч. 2 ст.247 ЦПК України.

Суд, дослідивши зібрані у справі докази, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що позивачу – ОСОБА_1 , його дружині – ОСОБА_3 , на праві спільної сумісної власності належить квартира за адресою: АДРЕСА_3 . Дана обставина підтверджується копією свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 09.12.1999 року (а.с. 12).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 08.01.2009 року виконкомом Олександрівської селищної ради Олександрівського району Донецької області, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ( а.с. 14).

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого повторно 14 травня 2019 року Олександрівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, відповідач – ОСОБА_2 доводиться донькою позивачу – ОСОБА_1 ( а.с. 8).

Як вбачається з довідки, виданої Комунальним підприємством «Віднова» № 257 від 14.05.2019 року, в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_1 , з ІНФОРМАЦІЯ_3 , та його донька – ОСОБА_2 , з 29.12.1999 року ( а.с. 9).

З акту обстеження житлово-побутових умов проживання від 11.05.2019 року, складеного комісією у складі представників територіальної громади Олександрівської селищної ради Олександрівського району Донецької області, вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_1 , та його донька - ОСОБА_2 , яка у вказаній квартирі не проживає ( а.с. 10).

Вирішуючи заявлену позивачем вимогу, про визнання відповідачів такими, що втратили право на користування житловим приміщенням, суд виходить з такого.

Конституцією України (ст.41) та ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналась 17.07.1997р. відповідно до Закону України від 17.07.1997р. № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб, що також закріплено в статтях 316, 317, 319, 321 ЦК України.

Відповідно до частини 1 статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно із частиною 1 статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва (частина 1 статті 383 ЦК України).

Відповідно до положень статті 405 ЦК України члени сім`ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником.

Підстави для визнання члена сім`ї власника таким, що втратив право користування житловим приміщенням, визначені частиною 2 статті 405 ЦК України, а саме: відсутність члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Відповідно до ст. 156 Житлового Кодексу України, члени сім`ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.До членів сім`ї власника відносяться особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу, а саме подружжя, їх діти і батьки. Членами сім`ї власника може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство.

Відповідно до роз`яснень п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 01 листопада 1996 року № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», наявність чи відсутність прописки самі по собі не можуть бути підставою для визнання права користування жилим приміщенням за особою, яка вселилась туди і проживала як член сім`ї власника приміщення, або ж для відмови їй у цьому.

Відповідно до ст. 72 ЖК України, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Як вбачається з позовної заяви, відповідач - ОСОБА_2 не проживає у квартирі з 2000 року, тобто більше одного року, в квартирі відсутні її особисті речі, хоча перешкод щодо проживання в квартирі їй ніхто не чинив.

Доказів, щодо існування будь-якої домовленості між позивачем, як співвласником квартири (іншими співвласниками), та відповідачем, як членом сім`ї, щодо подальшого проживання відповідача у квартирі та користування житловим приміщенням – суду не надано.

Суд приходить до висновку, що реєстрація відповідача у квартирі порушує права позивача як співвласника, так як позивач несе додаткові витрати по утриманню житла та зайві комунальні витрати.

Враховуючи все вищевикладене, виходячи з положень норм ст. 405 ЦК України, суд вважає, що відповідач - ОСОБА_2 , втратила право користування квартирою, як член сім`ї співвласника, в зв`язку з її тривалою відсутністю і не проживанням в даній квартирі більше одного року, без поважних причин.

Отже, суд приходить до висновку, що позов про визнання відповідача такою, що втратила право користування житлом, є обґрунтованим, та підлягає задоволенню.

Керуючись вимогами статей 13, 19, 76-82, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-282 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити повністю.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме: квартирою АДРЕСА_2 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачів. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Донецького апеляційного суду або

через Олександрівський районний суд Донецької області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст.265 ЦПК України:

Позивач – ОСОБА_1 , місце реєстрації - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач – ОСОБА_2 , місце реєстрації - АДРЕСА_1 , паспорт серія НОМЕР_5 , виданий Олександрівським РВ УМВС України в Донецькій області 21.11.2000 року.

Суддя А.І. Шинкаренко