Вирок № 82806371, 04.07.2019, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/627/18

Провадження № 1-кп/307/141/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2019 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в особі:

головуючого судді: Бобрушко В.І.

при секретарях: Цонинець Н.М., Ільницькій О.М.

з участю прокурорів Юсип С.В., Рожкова В.О.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Коржук І.І.

представника потерпілої Марич І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тячів кримінальне провадження про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, приватного підприємця, одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , 11 липня 2017 року, близько 18 години 00 хвилин, знаходячись в с. Грушово по вул. Прикордонній, біля будинку №6, керуючи автомобілем марки «Mersedes Benz Sprinter 313 CDI», державний номерний знак НОМЕР_1 , грубо порушивши вимоги пунктів п.п. 1.5, 10.1, 10.9, 12.3 та 1.10 Правил дорожнього руху, якими передбачено, зокрема: п.1.5 - дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків; п.1.10 - перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху; п.10.9.- під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху, для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб; п.12.3 - у разі виникнення перешкоди або небезпеки для руху, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди; п. 1.10 - терміни, що наведені у цих правилах мають таке значення: оглядовість - об`єктивна можливість бачити дорожню обстановку з місця водія; перешкода для руху - нерухомий об`єкт у межах смуги руху транспортного засобу або об`єкт, що рухається попутно в межах цієї смуги (за винятком транспортного засобу, що рухається назустріч загальному потоку транспортних засобів) і змушує водія маневрувати або зменшувати швидкість аж до зупинки транспортного засобу, маючи технічну можливість уникнути наїзду на пішохода шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування з моменту виявлення небезпеки для руху, а також маючи об`єктивну можливість побачити його через бокове дзеркало заднього огляду, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, додатково не переконався у відсутності перешкод для руху позаду автомобіля, не звернувся за допомогою до інших осіб та не застосував гальмування, а розпочав рух керованого ним транспортного засобу, та рухаючись заднім ходом, допустив наїзд на пішохода ОСОБА_2 , який внаслідок дорожньо-транспортної пригоди отримав тілесні ушкодження у вигляді множинних саден і синців м`яких тканин чола, спинки носу, підборіддя, задньо-зовнішніх поверхонь обох ліктьових суглобів, синця і суглобів, обширного смугастого характеру садна лівої половини грудної клітки між лопаточкою і передньою під пахвинною лініями, обширної підшкірної емфіземи лівої половини грудної клітки і шиї, множинних двобічних переломів ребер, зліва - 7, 8, 9, 10 ребра по навколо грудній лінії, 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10 ребра по передньо-середньо-задньо-підпахвинним, лопаточній і навколо хребтовій лініям, справа - 3,4 по навколо грудній лінії, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10 ребра по передньо-підпахвинній лінії і 2, 3, 4, 5, 6, 7 по навколо хребтовій лінії, а також розриву лівої легені з обширними під плевральними і внутрішньо легеневими крововиливами, які знаходяться у прямому причинному зв`язку зі смертю потерпілого та відносяться до групи тяжких тілесних ушкоджень, так як потягли за собою смерть потерпілого ОСОБА_2

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину визнав повністю, у вчиненому щиро покаявся, цивільний позов визнав частково та пояснив, що 11 липня 2017 року, близько 17 години 50 хвилин, він на автомобілі розвозив товар. Він розгрузив товар, закрив задні двері автомобіля, пішов за кермо, подивився в дзеркала заднього виду, нікого не бачив, після чого почав рух заднім ходом на автомобілі. Біля нього ще стояла жінка, яка приймала товар. Потім він почув стук, вийшов і нікого не побачив. Думав, що вдарив колесом в яму, але почув стогін ОСОБА_2 , після чого викликав швидку допомогу, а потім поліцію. Він взяв ОСОБА_2 на руки, поклав його біля себе спереду в автомобілі і відвіз його в лікарню. Лікарі ОСОБА_2 на коридорі нічого не допомагали, а його вигнали на двір. Під час руху ОСОБА_2 знаходився посередині асфальту, але якщо б він ішов обочиною, то він би побачив його в дзеркало автомобіля. Перед здійсненням руху з автомобіля він не виходив дивитися. Він закрив задні двері і дивився, щоб нікого не було. Коли розвантажував зерно його автомобіль був заведений. Перед здійсненням руху заднім ходом була одна секунда. В автомобілі між кабіною та кузовом була перегородка, на автомобілі суцільний кузов. Крику потерпілого не було. Потерпілий йшов пішком. Він знайшов потерпілого спереду під бампером. Як почув стук вийшов і побачив вм`ятини по центру над номерним знаком та не міг зрозуміти від чого вони виникли. Він не бачив, що переїхав потерпілого. Почув стук, подумав що автомобіль впав в яму, яку він бачив і тріснуло колесо, проїхав ще 3-4 метри, потім вийшов, пройшов навколо машини і спереду вже побачив як потерпілий закричав. Потерпілий знаходився спереду під бампером і казав, щоб він його віз додому. Прибігла жінка, якій він розвозив товар, і сказав, що викликає швидку. Викликав поліцію він вже мабуть з лікарні. Запах алкоголю, перегару з потерпілого було чути. Він брав потерпілого на руки. Потерпілий до Тячева з ним розмовляв. Коли розмовляли чув запах алкоголю. Потерпілий лежав на коридорі, він допомагав лікарям його роздягати. За півгодини лікарі нічого не робили, через деякий час прийшла потерпіла, ОСОБА_2 ще був живий. На нього кричали, щоб він вийшов. Після того як дізнався, що потерпілий помер, намагався відшкодувати шкоду потерпілій. Пропонував поставити пам`ятник. Спочатку потерпіла не була згідна, потім погодилась на відшкодування, а коли він прийшов до неї з грошима вона відмовилася. Поминальну вечерю організовували його батьки, і він все відшкодував. Він мав можливість бачити, коли переходив дорогу. Коли почув крик потерпілого, автомобіль вже більше не рухався. Від коліс слідів не було на одязі померлого. Швидка їхала їм на зустріч з Тячева , сказали йому чекати на місці, вже їдуть. На переїзді переклали потерпілого в автомобіль швидкої допомоги. Він просить вибачення в потерпілої, не хотів, щоб так сталося. Цивільний позов визнає частково та пояснив, що потерпілій він вже відшкодував матеріальну шкоду на суму біля 18000 гривень за здійснення поховання потерпілого ОСОБА_2 та поминальної вечері. Згоден також відшкодувати витрати за виготовлення пам`ятника потерпілому за умови підтвердження витрат на його виготовлення. Моральну шкоду визнає на суму 30000 гривень.

Одночасно обвинувачений ОСОБА_1 просить звільнити його від кримінального покарання за вчинений ним злочин на підставі Закону України «Про амністію у 2016 році», так як у нього на утриманні є двоє неповнолітніх дітей.

Розглянувши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину в судовому засіданні повністю доведена і це стверджується зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні наступними доказами.

Потерпіла ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що в день події вона з чоловіком ОСОБА_2 була цілий день і вони ремонтували трактор. Під вечір чоловік пішов до майстра, який живе позаду магазину, щоб той прийшов подивитися на мотоцикл, а як повертався додому сталася дорожньо-транспортна пригода. Діти розказували, що її чоловік став, подивився на автомобіль, який розвантажувався зерном. Після дорожньо-транспортної пригоди прийшла дівчинка ОСОБА_8 та сказала, щоб вона йшла, бо чоловіка збила машина. Коли вона прийшла на місце дорожньо-транспортної пригоди, то знайшла калюжі крові, а чоловіка вже забрали і відвезли в Тересву на швидку допомогу. В автомобіль швидкої допомоги чоловіка переклали на переїзді. Коли вона прийшла в лікарню, лікарі брали кров, а чоловік протягував руками і казав, щоб його не чіпали, бо його болить. Вона пішла купити шприци і крапельниці, а чоловіка відвезли в реанімацію. Потім лікар повідомив про смерть її чоловіка. Подію бачили ОСОБА_8 , ОСОБА_9 . Їй розповіли, що її чоловік йшов по краю дороги, де його обвинувачений і збив. Як збив, то пішов вперед, так як не зміг витягти потерпілого і ще раз переїхав через нього, щоб витягти. Коли вони ремонтували трактор, чоловік алкоголь не вживав. Слідів шин на чоловікові не було, травми рвані не були. Обличчя було в синяках, які візуально було видно. На даний час вона знаходиться на пенсії по стажу. Чи заходив перед дорожньо-транспортною пригодою чоловік в магазин їй не відомо. Вона відразу пішла на місце як їй сказали про дорожньо-транспортну пригоду. Коли прийшли на місце дорожньо-транспортної пригоди автомобіля не було. Кров була на проїжджій частині дороги. Обвинувачений приходив добровільно для відшкодування шкоди та відшкодував близько 16000 гривень на поховання її чоловіка. Позов цивільний підтримує та просить обвинуваченого покарати згідно закону.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснила, що 11 липня 2017 року, їй зателефонувала мати, яка повідомила, що батько потрапив під автомобіль внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Через кілька хвилин вона знову зателефонувала матері і та їй сказала, що лікар сказав, що нічого такого не має. Потім вона дізналася про смерть батька. Обвинувачений визнавав вину, вибачався, висловлював співчуття. Розказував, що віз автомобілем зерно сусідці, та коли розвантажував, сів в автомобіль і поїхав. Почув як шатнуло машиною, подумав, що колесо спустило і пішов подивитися. Нічого не помітив, хотів сідати в автомобіль, але почув стогін людини і побачив батька спереду. Хотів його забрати, але не міг і проїхав вперед, щоб його забрати. Потім його витяг. Коли поїхали забрати батька спитала експерт пояснила, що в батька був травматичний шок, забій головного мозку, забій лівої легені, грудної клітки, множинні переломи ребер. Спитала чи могли виникнути дані травми при падінні, на що експерт сказала, що ні, сказала, що можуть виникнути тоді, коли людину машина переїде. Перший удар був в голову, потім другий удар в ліву сторону, а потім - в праву сторону. Якщо б обвинувачений не поїхав ще раз вперед, можливо не було б таких травм, а були б травми, але не такі важкі. На місці події були діти, які гралися. Дівчинка сказала, що він вийшов і почав іти. Автомобіль стояв в напрямку, де не має розворотів. Людина і не подумає, що водій може їхати назад, щоб проїхати пару метрів до вулички, щоб розвернутися. Обвинувачений довів матір до того, що вона захворіла на серце, цукровий діабет, нервовий стрес. Вона за професією фельдшер. Тепер не працює і на той момент вона не працювала.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснила, що біля 8-9 години 11 липня 2017 року до них в магазин приходив ОСОБА_2 , якому вона наливала горілку. Вони вже не хотіли йому наливати, але він на них кричав. Близько 18 години прибігли діти і сказали, що ОСОБА_2 збила машина. ОСОБА_2 заходив в магазин протягом дня, і горілку наливали йому 7-8 разів за цілий день. Останній раз він приходив біля 18 години, а через декілька хвилин почули, що сталася дорожньо-транспортна пригода. Прибігли діти і сказали їм про ДТП. Померлий був п`яний, торкнувся до неї і мало не впав. Подію щодо ДТП особисто вона не бачила. Після дорожньо-транспортної пригоди до них з родичів ОСОБА_2 приходила його жінка і питала, чи винен її чоловік гроші, бо йому давали в борг. Винен був ОСОБА_2 близько тридцяти гривень за алкоголь.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснила, що вона працює лікарем терапевтом приймального відділення Тячівської РЛ. Коли поступає хворий, якщо в нього політравма, то госпіталізується в реанімаційне відділення. Також оформляється стаціонарна карта хворого і вона оглядає його з самого початку. Приймальне відділення для того, щоб прийняти хворого і провести первинні необхідні обстеження. Іноді на приймальному відділенні проводиться внутрішньовенна інфузія розчинів і проводяться діагностичні дослідження, зокрема комп`ютерна томографія. головного мозку. Приймальне відділення має функцію надання невідкладної першої допомоги, від 10 хвилин до півтора години, дивлячись по стану важкості хворого. До людини викликається три спеціалісти: лікар приймального відділення, черговий терапевт, лікар реаніматолог, можливо лікар травматолог, якщо це травма, можливо хірург, якщо підозрюється травма органів черевної порожнини, і канцелярно визначається стан людини. Хворий на приймальному відділенні може знаходитись до двох годин. Якщо людина помирає в приймальному відділенні через дві години, то оформляється амбулаторний журнал, описуються проведені заходи і пишеться про смерть людини. Цю карту вона особисто ніде не здає. Якщо хворий помирає на приймальному відділенні, то на нього не заводиться історія хвороби, записується тільки в журнал, де констатується про заходи, які проведено, дата поступлення, відомості про особу. Дійсно привозили потерпілого ОСОБА_2 , який поступив з діагнозом політравма у вкрай важкому стані. Потерпілий був госпіталізований відразу на приймальне відділення у реанімаційне відділення, де він прожив ще півтора години. Медична допомога надавалася відразу і викликаються необхідні спеціалісти. Важкохворі оглядаються відразу. О 19 год. 05 хв. був госпіталізований в реанімацію і помер десь через півтора години в реанімаційному відділенні. Які медикаменти застосовувались зараз сказати не може. Вона лікар терапевт, вона першим викликає лікаря травматолога, лікаря реаніматолога і не може згадати чи був хірург. Чи оглядали померлого на комп`ютерній томографії не знає, оскільки там робочий до 16 чи до 17 години. Вона прийняла і викликала інших спеціалістів. Чи говорив з нею потерпілий не пам`ятає. Вона пам`ятає, що померлого привозив водій, але не може сказати чи це був ОСОБА_1 . Допомога потерпілому була надана.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснила, що на місці дорожньо-транспортної пригоди її не було. Через декілька хвилин вона вийшла на вулицю і на місці дорожньо-транспортної пригоди вже нікого не було. Її попросила сусідка ОСОБА_15 , щоб вона віднесла взуття потерпілого додому. Вона повідомила його жінку, що її чоловіка збила машина. Це сталося близько 18-19 години 11 липня 2017 року. Про дорожньо-транспортну пригоду дізналася, бо вийшла на вулицю. Сестра прибігла і повідомила про дорожньо-транспортну пригоду. Звідки сестра знала про пригоду їй не відомо.

Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні пояснила, що вона працює на приймальному відділенні медсестрою і виконує те, що скаже лікар. В день події до них поступив потерпілий ОСОБА_2 і вона пішла оформляти історію. Викликається травматолог, реаніматолог. Осіб з політравмами відразу направляють в реанімацію. 11 липня 2017 року вона робила те, що їй сказав лікар. В той день їй сказали оформляти історію. Хворим займаються лікарі.

З протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 11.07.2017 року, схеми дорожньо-транспортної пригоди від 11.07.2017 року встановлено місце вчинення злочину

(а.с.181-188)

З висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №179 від 11.07.2017 року, проведених у зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою у ОСОБА_1 алкогольне сп`яніння не встановлено.

(а.с.191)

З протоколу проведення слідчого експерименту від 05.09.2017 року та схеми дорожньо-транспортної пригоди від 05.09.2017 року встановлено спосіб вчинення злочину

(а.с.204-209)

Згідно висновку експерта від 28.07.2017 року за №130 на основі даних судово-медичного дослідження трупа, даних медичної документації та попередніх даних, відповідно до питань поставлених перед експертом, прийшов до наступного висновку: смерть ОСОБА_2 , 1945 року народження, наступила від травматичного шоку, що розвинувся на фоні множинних двобічних переломів ребер та ушкодження лівої легені, про що свідчать як дані судово-медичного дослідження трупа (множинні двобічні переломи ребер, розриви лівої легені з обширними внутрішньо легеневими і підплевральними крововиливами, шокові нирки та легені) так і дані судово-гістологічного дослідження шматочків внутрішніх органів. При судово-медичному дослідженні трупа були виявлені тілесні ушкодження у вигляді множинних саден і синців м`яких тканин чола, спинки носу, підборіддя, задньо-зовнішніх поверхонь обох ліктьових суглобів, синця і суглобів, обширного смугастого характеру садна лівої половини грудної клітки між лопаточкою і передньою під пахвинною лініями, обширної підшкірної емфіземи лівої половини грудної клітки і шиї, множинних двобічних переломів ребер, зліва - 7, 8, 9, 10 ребра по навколо грудній лінії, 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10 ребра по передньо-середньо-задньо-підпахвинним, лопаточній і навколо хребтовій лініям, справа - 3,4 по навколо грудній лінії, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10 ребра по передньо-підпахвинній лінії і 2, 3, 4, 5, 6, 7 по навколо хребтовій лінії, а також розриву лівої легені з обширними під плевральними і внутрішньо легеневими крововиливами. Множинні садна і синці м`яких тканин чола, спинки носу, підборіддя, задньо-зовнішніх поверхонь обох ліктьових суглобів, синець і забійна рана тильної поверхні лівої кисті, передніх поверхонь обох колінних суглобів, а також крововиливи на внутрішній поверхні м`яких тканин голови могли виникнути від дії тупого твердого (тупих твердих) предмету (предметів) цілком можливо після придачі тілу попереднього прискорення з послідуючим падінням і ударі вищевказаними частинами тіла о тверде покриття дороги. Дані тілесні ушкодження у прямому причинному зв`язку зі смертю потерпілого не перебувають - стосовно живих осіб відносяться до групи легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я, так як подібного характеру тілесні ушкодження викликають розлад здоров`я більше 6-ти, але менше 21-го дня. Обширне смугастого характеру садно лівої половини грудної клітки між лопаточкою і передньою під пахвинною лініями, обширна лівобічна підшкірна гематома, множинні двобічні переломи ребер, розриви лівої легені з обширними під плевральними і внутрішньо-легеневими крововиливами могли виникнути внаслідок стиснення грудної клітки між тупими предметами, якими могли бути колесо мікроавтобуса і тверде земельне покриття. Описані вище тілесні ушкодження знаходяться у прямому причинному зв`язку зі смертю потерпілого, відносяться до групи тяжких тілесних ушкоджень, так-як потягли за собою смерть потерпілого. Виходячи з характеру та локалізації вищеописаних тілесних ушкоджень, експерт вважає, що потерпілий в момент первинного контактування з транспортним засобом знаходився у вертикальному або ж у близькому до цього положенні, причому удар задньою поверхнею мікроавтобуса в задню (задньо-бокову) поверхню тулуба потерпілого послідував ззаду. Строку події 11 липня 2017 року вказані тілесні ушкодження відповідають .При судово-токсикологічному дослідженні в крові від трупа ОСОБА_2 етилового спирту не виявлено.

(а.с.192-199).

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

(а.с.215).

Висновком судової авто технічної експертизи по дослідженню технічного стану автомобіля від 18.07.2017 року за №97/07 з фото-таблицями стверджено, що на момент проведення огляду транспортного засобу робоча гальмівна система автомобіля марки «Mersedes Benz Sprinter 313 CDI», державний номерний знак НОМЕР_1 , була працездатною і її технічний стан відповідав вимогам Правил дорожнього руху. При дослідженні системи рульового керування автомобіля марки «Mersedes Benz Sprinter 313 CDI», державний номерний знак НОМЕР_1 , встановлено, що на момент огляду і експертної перевірки дана система була працездатною і відповідала вимогам на експлуатацію, передбаченими Правилами дорожнього руху. Оскільки на момент проведення досліджень робоча гальмівна система, система рульового керування автомобіля марки «Mersedes Benz Sprinter 313 CDI», державний номерний знак НОМЕР_1 були працездатними, відповідають вимогам на їх експлуатацію, встановленими Правилами дорожнього руху, вирішення даного запитання стосовно цих систем позбавлене технічного змісту.

(а.с.200-203)

Згідно висновку судової авто технічної експертизи від 11.09.2017 року за №144/09 у заданій дорожній ситуації водій автомобіля марки «Mersedes Benz Sprinter 313 CDI», державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 у відповідності до вимог п.п.1.5, 10.1, 10.9, 12.3 та 1.10 (в частині визначення поняття «оглядовість» та «перешкода для руху») Правил дорожнього руху повинен був із технічної точки зору, перед початком руху заднім ходом переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. Внаслідок того, що оглядовість при русі заднім ходом з робочого місця водія обмежена, водій ОСОБА_1 додатково повинен був переконатися у відсутності перешкод для руху позаду автомобіля і у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб та лише після цього почати рух. Якщо ж розглядати дії водія в русі, то при об`єктивній можливості виявлення за допомогою дзеркал заднього огляду пішохода, який рухався по проїзній частині дороги або в напрямку проїзної частини, то водій автомобіля марки «Mersedes Benz Sprinter 313 CDI», державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_1 повинен був застосувати гальмування. Для оцінки дій пішохода спеціальних пізнань в галузі судової авто техніки не потрібно. Дане питання повинно бути вирішене слідством (судом) самостійно стосовно до вимог пунктів 1.5 ч.1, 4.1, 4.7, 4.8, та 4.14 («а, б») Правил дорожнього руху. Більш детально дивитись в пункті 2 дослідницької частини даного висновку. При заданих вихідних даних водій автомобіля марки «Mersedes Benz Sprinter 313 CDI», державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування з моменту виявлення небезпеки для руху (коли водій мав об`єктивну можливість побачити через бокове дзеркало заднього огляду пішохода). При заданому комплексі вихідних даних, з технічної точки зору, умовами настання даної дорожньо-транспортної пригоди є та обставина, що водій автомобіля марки «Mersedes Benz Sprinter 313 CDI», державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_17 не застосував гальмування з моменту виникнення небезпеки для руху, як того вимагає п.12.3 Правил дорожнього руху, тобто факт невідповідності дій водія автомобіля ОСОБА_1 вимогам п.12.3 Правил дорожнього руху знаходиться в причинно-наслідковому зв`язку з фактом дорожньо-транспортної пригоди.

(а.с.210-213)

Відповідно до висновку судової авто технічної експертизи від 20.01.2018 року за №9/01 у заданій дорожній ситуації водій автомобіля марки «Mersedes Benz Sprinter 313 CDI», державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 у відповідності до вимог п.п.1.5, 10.1, 10.9, 12.3 та 1.10 ( в частині визначення поняття «оглядовість» та «перешкода для руху») Правил дорожнього руху повинен був, з технічної точки зору, перед початком руху заднім ходом переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. Внаслідок того, що оглядовість при русі заднім ходом з робочого місця водія обмежена, водій ОСОБА_1 додатково повинен був переконатися у відсутності перешкод для руху позаду автомобіля і у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб та лише після цього почати рух. Якщо ж розглядати дії водія в русі, то при об`єктивній можливості виявлення за допомогою дзеркал заднього огляду пішохода, який рухався по проїзній частині дороги або в напрямку проїзної частини, то водій автомобіля марки «Mersedes Benz Sprinter 313 CDI», державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 повинен був застосувати гальмування. Для оцінки дій пішохода спеціальних пізнань в галузі судової авто техніки не потрібно. Дане питання повинно бути вирішене слідством (судом) самостійно стосовно до вимог пунктів 1.5 ч.1, 4.1, 4.7, 4.8 та 4.14 («а, б») Правил дорожнього руху. Більш детально дивитись пункт 2 дослідницької частини даного висновку. При заданих вихідних даних водій автомобіля марки «Mersedes Benz Sprinter 313 CDI», державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування з моменту виявлення небезпеки для руху (коли водій мав об`єктивну можливість побачити через бокове дзеркало заднього огляду пішохода). При заданому комплексі вихідних даних, з технічної точки зору, умовами настання даної дорожньо-транспортної пригоди є та обставина, що водій автомобіля марки «Mersedes Benz Sprinter 313 CDI», державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 не застосував гальмування з моменту виникнення небезпеки для руху, як того вимагає п.12.3 Правил дорожнього руху, тобто факт невідповідності дій водія автомобіля ОСОБА_1 вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху знаходиться в причинно-наслідковому зв`язку з фактом дорожньо-транспортної пригоди

(а.с.216-220)

Згідно свідоцтв про народження серії НОМЕР_3 та НОМЕР_4 ОСОБА_1 є батьком неповнолітніх ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ,

(а.с.223-224)

Таким чином, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ст.286 ч.2 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, якщо вони спричинили смерть потерпілого.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про особу винного, який по місцю проживання характеризується позитивно, раніше не судимий, має на утриманні двох неповнолітніх дітей.

Обставини справи, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 є визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, часткове відшкодування заподіяної шкоди.

Обставини справи, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 судом не встановлені.

Відповідно до п. "в" ст. 1 Закону України "Про амністію у 2016 році", звільняються від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, особи, визнані винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, особи, визнані винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, а також особи, кримінальні справи стосовно яких за зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили, не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами.

В п."г" ч.2 ст.10 вказаного Закону зазначено, що застосування цього Закону здійснюється також щодо осіб, стосовно яких судом ухвалені вироки, що не набрали законної сили, - за клопотання самої особи, її захисника чи законного представника.

В судовому засіданні встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 має на утриманні двох неповнолітніх дітей: доньок ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Враховуючи, що злочин вчинений ОСОБА_1 відповідно до ст.12 КК України, класифіковано як необережний тяжкий злочин, обвинувачений на день набрання чинності Законом України "Про амністію у 2016 році" має двох неповнолітніх дітей, яким не виповнилося 18 років, щодо них не позбавлений батьківських прав, надав свою згоду на застосування амністії, суд вважає, що до ОСОБА_1 може бути застосована амністія на підставі п. "в" ст.1 Закону України "Про амністію у 2016 році".

При призначенні конкретного виду і розміру покарання відносно обвинуваченого ОСОБА_1 суд вважає, що відносно нього необхідно і доцільно призначити покарання в виді позбавлення волі на певний строк з позбавленням права керувати транспортними засобами на певний строк, із звільненням його від відбування покарання на підставі Закону України "Про амністію у 2016 році".

Крім того, позивачкою ОСОБА_7 до обвинуваченого ОСОБА_1 подано цивільний позов про стягнення шкоди, в якому зазначила, що розмір моральної шкоди, завданої їй внаслідок смерті її чоловіка, як єдиної близької людини, визначає в сумі 500000 гривень. Цей обсяг визначено зважаючи на характер та обсяг душевних, психічних страждань, яких вона зазнала через цю втрату, і яка відновлена не може бути. Це призвело до тяжких вимушених змін у її житті, вона залишилась одна, позбавлена спілкування, позбавлена допомоги, додаткових доходів, які складалися з його пенсії, заробітків по місцю проживання, які чоловік отримував, допомагаючи односельцям перевозити своїм трактором вантажі, допомагаючи іншим по господарству. Після смерті чоловіка, внаслідок стресу, переживань, вона важко захворіла, їй діагностовано цукровий діабет, більше півроку вона вимушена звертатись до лікарів, та вимушена щодня вживати призначені лікарями ліки, потреби в чому раніше не було. На день смерті їхня сім`я складалася з двох осіб. Покійний чоловік був пенсіонером, отримував щомісяця пенсію в розмірі 1310 гривень, додаткові доходи мав працюючи на тракторі по найму по місцю проживання, мав доходи в розмірі від 3000 до 10000 гривень, в середньому 5000 гривень щомісяця. Вона перебувала вдома і була зайнята домашнім господарством, є непрацездатною особою, перебуває на пенсії, отримує пенсію в розмірі 1450 гривень. Матеріально саме її покійний чоловік забезпечував їхню сім`ю, дбав про достаток. Розмір матеріальної шкоди, що підлягає відшкодуванню за попередній період (з моменту ДТП до дня подання позову), виходячи з розміру пенсії її померлого чоловіка в сумі 1310 гривень та його місячного заробітку від 3000 гривень до 10000 гривень, складає 34705 гривень за 11 місяців. Крім того, відповідач повинен її відшкодувати 50000 гривень на встановлення пам`ятника. Також, підлягають стягненню з відповідача на її користь на майбутнє платежі в розмірі по 3155 гривень щомісячно, довічно, у зв`язку з смертю її чоловіка.

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_20 позовні вимоги щодо стягнення матеріальної та моральної шкоди підтримала з підстав, викладених у позовній заяві, просить позов задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні позов визнав частково та пояснив, що матеріальну шкоду потерпілій він відшкодував, а моральну визнає в розмірі 30000 гривень. Також, при підтвердженні відповідних витрат згоден відшкодувати потерпілій витрати на встановлення пам`ятника.

Заслухавши учасників провадження, дослідивши матеріали провадження в частині цивільного позову, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до свідоцтва про одруження від 20 лютого 1973 року померлий ОСОБА_2 був чоловіком потерпілої ОСОБА_7 (а.с.47).

Відповідно до видаткової накладної ФОП ОСОБА_21 від 9 липня 2018 року за №8 та рахунку на оплату від 9 липня 2018 року за №8 вартість меморіального виробу з граніту та його комплектуючих становить 65000 гривень (а.с.232-233).

Згідно ч.2 ст.127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Статтею 128 КПК України передбачено, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов, зокрема до обвинуваченого за шкоду, завдану його діяннями. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до положень ч.1 ст.129 КПК України, ухвалюючи, зокрема, обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Згідно ч.1 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди суд бере до уваги наявність такої шкоди, що підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 , тривалість моральних страждань і переживань потерпілої ОСОБА_7 , оскільки остання втратила члена сім`ї - чоловіка ОСОБА_2 , що призвело до її душевних страждань, істотних змін в її житті та негативно позначилося на їх моральному та психологічному стані.

Отже, беручи до уваги конкретні обставини провадження, наслідки, що наступили, характер і глибину душевних, емоційних, моральних страждань, які перенесла потерпіла, їх тривалість, непоправність втрати і неможливість поновити попереднє становище, істотність вимушених змін у життєвих стосунках, так як потерпіла безповоротно втратила чоловіка, перенесла страждання, пов`язані з його смертю, зважаючи на обставини, при яких було заподіяно моральну шкоду, ґрунтуючись на принципах розумності і справедливості, суд вважає, що позовні вимоги потерпілої в частині відшкодування моральної шкоди підлягають до часткового задоволення на суму стягнення з відповідача - обвинуваченого ОСОБА_1 в розмірі 150000 гривень.

За змістом ч.1 ст.1201 ЦК України особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов`язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, ці витрати.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про поховання та похоронну справу», поховання - це діяльність відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у межах повноважень, визначених цим Законом, а також суб`єктів господарювання, спрямована на: забезпечення належного ставлення до тіла (останків, праху) померлого (далі тіла); забезпечення права громадян на захоронення їхнього тіла відповідно до їх волевиявлення, якщо таке є; створення та експлуатацію об`єктів, призначених для поховання, утримання і збереження місць поховань; організацію і проведення поховань померлих та/або загиблих (далі померлих); надання ритуальних послуг, реалізацію предметів ритуальної належності.

Суд не приймає до уваги надані в судовому засіданні представником позивачки Марич І.Ю. письмові докази: видаткову накладну ФОП ОСОБА_21 від 9 липня 2018 року за №8 та рахунок на оплату від 9 липня 2018 року за №8 щодо вартості меморіального виробу з граніту та його комплектуючих в розмірі 65000 гривень, оскільки вони не свідчать про фактично понесені потерпілою ОСОБА_7 витрати на придбання надгробного пам`ятника в зазначеній сумі, а тому позовні вимоги потерпілої в частині стягнення на її користь з обвинуваченого ОСОБА_1 матеріальної шкоди в сумі 50000 гривень за виготовлення та встановлення надгробного пам`ятника згідно заявлених позовних вимог в цій частині не підлягають до задоволення.

Статтею 1200 Цивільного кодексу України визначено, що у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті. Шкода відшкодовується: 1) дитині - до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років); 2) чоловікові, дружині, батькам (усиновлювачам), які досягли пенсійного віку, встановленого законом, - довічно; 3) інвалідам - на строк їх інвалідності; 4) одному з батьків (усиновлювачів) або другому з подружжя чи іншому членові сім`ї незалежно від віку і працездатності, якщо вони не працюють і здійснюють догляд за: дітьми, братами, сестрами, внуками померлого, - до досягнення ними чотирнадцяти років; 5) іншим непрацездатним особам, які були на утриманні потерпілого, - протягом п`яти років після його смерті. Особам, визначеним у пунктах 1-5 частини першої цієї статті, шкода відшкодовується у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди. До складу доходів потерпілого також включаються пенсія, суми, що належали йому за договором довічного утримання (догляду), та інші аналогічні виплати, які він одержував. Особам, які втратили годувальника, шкода відшкодовується в повному обсязі без урахування пенсії, призначеної їм внаслідок втрати годувальника, та інших доходів. Розмір відшкодування, обчислений для кожного з осіб, які мають право на відшкодування шкоди, завданої смертю годувальника, не підлягає подальшому перерахункові, крім таких випадків: народження дитини, зачатої за життя і народженої після смерті годувальника; призначення (припинення) виплати відшкодування особам, що здійснюють догляд за дітьми, братами, сестрами, внуками померлого.

Згідно до вимог ст. 1202 ЦК України , відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю потерпілого, здійснюється щомісячними платежами. За наявності обставин, які мають істотне значення, та з урахуванням матеріального положення фізичної особи, яка завдала шкоди, сума відшкодування може бути виплачена одноразово, але не більш як за три роки наперед.

Враховуючи, що позивачкою ОСОБА_7 та її представником Марич І.Ю. до позовної заяви та в судовому засіданні не надано жодних належних доказів щодо розміру пенсії та інших доходів померлого чоловіка ОСОБА_2 , що перешкоджає суду визначити в порядку ст..1200 ЦК України розмір такого відшкодування потерпілій ОСОБА_7 , суд вважає, що в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_7 матеріальної шкоди в розмірі 34705 гривень та 3155 гривень щомісячно, довічно слід також відмовити.

Беручи до уваги відсутність документального підтвердження понесених витрат потерпілою ОСОБА_7 на правову допомогу в розмірі 7800 гривень, які зазначені в позовній заяві, суд приходить до висновку, що підстав для стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_7 вказаних витрат не має.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_1 не обирався.

Цивільний позов не заявлено.

Процесуальні витрати відсутні.

Речовий доказ - автомобіль марки «Mersedes Benz Sprinter 313 CDI», державний номерний знак НОМЕР_1 , який знаходяться на зберіганні в обвинуваченого ОСОБА_1 , слід залишити йому як власнику.

Керуючись ст.ст. 369-371, 373-376 КПК України, на підставі п."в" ст. 1 Закону України "Про амністію у 2016 році", ст.85 КК України суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України і призначити йому покарання за ст. 286 ч.2 КК України у вигляді позбавлення волі строком на чотири роки з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік та шість місяців.

Звільнити ОСОБА_1 від основного та додаткового покарання на підставі п."в" ст.1 Закону України "Про амністію у 2016 році".

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_1 не обирався.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_7 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_7 моральну шкоду, заподіяну внаслідок вчинення кримінального правопорушення, в розмірі 150 000 (сто п`ятдесят тисяч) гривень.

В решті позову відмовити.

Речовий доказ - автомобіль марки «Mersedes Benz Sprinter 313 CDI», державний номерний знак НОМЕР_1 , який знаходяться на зберіганні в обвинуваченого ОСОБА_1 , залишити йому як власнику.

Вирок може бути оскаржений до Закарпатського апеляційного суду через Тячівський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення засудженому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Головуючий: В.І. Бобрушко