Ухвала суду № 82806283, 04.07.2019, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 Справа № 233/3901/19

Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

04.07.2019 м. Костянтинівка

Суддя Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області Мартиненко В. С. , розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Костянтинівської районної державної адміністрації Донецької області про визнання незаконним рішення органу державної влади, –

В С Т А Н О В И Л А:

До Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області з вказаним позовом звернулась ОСОБА_1 , в якому просила визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Костянтинівської районної державної адміністрації Донецької області від 18 лютого 2010 року за № 49 «Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у довгострокову оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва».

До позовної заяви додано клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору, посилаючись на тяжкий матеріальний стан.

Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною першою статті 136 ЦПК України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. Відповідно до ч. 3 ст. 136 ЦПК України з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зокрема, за умови, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Згідно із ч. 2 ст. 8 ЗУ «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Згідно з п. 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Позивачем до позовної заяви додано відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників про суми виплачених доходів та утриманих податків за № 2723 від 04.10.2018 р. та № 785 від 05.03.2019 р., згідно з якими позивач ОСОБА_1 у період з 1 кварталу 2017 року по 4 квартал 2018 року доходів не отримувала.

Проте відсутність відомостей у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків не є безумовною підставою для звільнення від сплати судового збору, оскільки судом враховується майновий стан особи в цілому, що відповідає висновку Верховного Суду, викладеному в ухвалі від 15 лютого 2019 року у цивільній справі № 233/1539/18, відповідно до якого тлумачення статті 136 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про судовий збір» свідчить, що підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, є врахування судом майнового стану сторони. Аналіз клопотання про звільнення від сплати судового збору свідчить, що вказані обставини (відсутність доходів за 2017 рік та з 01 січня 2018 року по 30 вересня 2018 року), не можуть вважатись достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору. Оскільки не свідчать про наявність умов, що відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» є підставою для звільнення від сплати судового збору. До касаційної скарги не додано будь-яких доказів на підтвердження скрутного майнового стану, що об`єктивно перешкоджав сплаті судового збору за подання касаційної скарги у лютому 2019 року, а тому клопотання задоволенню не підлягає.

А отже, у задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору необхідно відмовити.

Згідно з ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду позову немайнового характеру фізичною особою підлягає сплаті судовий збір за ставкою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду. А отже, судовий збір за подання вказаного позову складає 768,40 грн. (1921 грн. х 0,4).

Частиною 1 статті 9 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Тобто судовий збір підлягає сплаті за подання даного позову на розрахунковий рахунок на розрахунковий рахунок 31213206005058, отримувач платежу - Костянтинівське УК /м.Костянтинівка/, 22030101, код одержувача (ЄДРПОУ) - 37890775, банк отримувача (ГУДКСУ) – Казначейство України (ел.адм.податків), код банку (МФО ГУДКСУ) - 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету - судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), та надати до суду документ, що підтверджує його сплату.

Згідно із ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За наведених підстав позовну заяву належить залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків та запропонувати сплатити судовий збір в розмірі - 768,40 грн. на вищезазначений рахунок та надати до суду документи, що підтверджують сплату судового збору, або клопотання про відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору за наявності підстав, передбачених ст. 8 Закону України «Про судовий збір» та відповідні докази або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Роз`яснити позивачу, що в іншому разі позовна заява буде вважатися неподаною та йому повернута.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 183, 185, 260, 261, 353, п.п.15.5 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України,-

У Х В А Л И Л А:

У задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору – відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Костянтинівської районної державної адміністрації Донецької області про визнання незаконним рішення органу державної влади - залишити без руху, надавши позивачу для виправлення недоліків строк 10 днів з дня отримання копії ухвали.

В разі неусунення недоліків у зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала може бути оскаржена окремо від рішення суду до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя