Рішення № 82805336, 04.07.2019, Волноваський районний суд Донецької області

221/2359/18

2/221/43/2019

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2019 року м. Волноваха

Волноваський районний суд Донецької області

у складі: головуючого - судді Чальцевої Т.В.,

за участю секретаря судового засідання Сєрих І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Волноваха за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу №221/2359/18 за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

19.04.2018 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідно до укладеного Договору № б/н від 05.10.2010 року відповідач отримав кредит у розмірі 6600,00 грн., у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Свої зобов`язання за договором позивач виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредит. Відповідач взяв на себе зобов`язання на умовах договору та у визначені договором строки повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойки та інші платежі в сумі, строки та на умовах передбачених Договором, та Умовами та правилами надання банківських послуг. У порушення умов кредитного договору, відповідач не виконав свої зобов`язання, в наслідок чого станом на 31.12.2017 року утворилась заборгованість у розмірі 109824,37 грн., з яких заборгованість за кредитом 6369,50 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом 96848,95 грн., 900,00 грн. заборгованість за пенею та комісією, штраф (фіксована частина) - 500,00 грн., 5205,92 грн. - штраф (процентна складова). Просить стягнути з відповідача зазначену заборгованість за кредитом та судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762,00 грн.

Представник відповідача ОСОБА_2 надав відзив на позовну заяву, у якому прохав у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості по процентам за користування кредитом та пені/комісії, штрафів відмовити. Відзив обґрунтував тим, що кінцевий строк дії кредитної картки встановлено 08/16, тобто 31 серпня 2016 року. Відповідно, позивачем заявлена вимога про стягнення процентів поза межами дії кредитного договору. Початкова процентна ставка складає 2,5 процентів на місяць, тобто 30 процентів річних. У подальшому відбулось одностороннє збільшення процентної ставки, а саме з 01.09.2014 року по 31.03.2015 року до 34,8 % річних, з 01.04.2015 року по 31.12.2017 року до 43,2 % річних, що є незаконним та з відповідачем не узгоджувалось, відповідно наданий позивачем розрахунок заборгованості не відповідає умовам договору та не ґрунтується на законі. Вимоги щодо нарахування/стягнення з відповідача пені та штрафів також необґрунтовані, оскільки Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Згідно з Переліком населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року №1275-р, с.Іванівка Волноваського району Донецької області віднесено до вказаного переліку.

Позивач надав суду відповідь на відзив, додаткові пояснення, у яких визнав початкову процентну ставку під час укладання договору в розмірі 30 процентів на рік. Зазначив, що строк дії кредитної картки відповідача до останнього дня 02.2018 року. Розрахунок заборгованості є належним доказом, відповідач його не спростував. Підвищення процентної ставки відбулось відповідно до вимог закону та пунктів 1.1.3.2.3, 1.1.3.1.9, 1.1.2.3, 1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг. Нарахування процентів було здійснено за формулою N *M/365*Y=Z (поточна/прострочена заборгованість) та формулою N*M/365*2*Y=Z (прострочена заборгованість, 2 коефіцієнт підвищення процентної ставки за несвоєчасне погашення кредитної заборгованості), кількість днів у році 360/365. З 04.2014 року Банком були внесені зміни до Умов та Правил надання банківських послуг та Тарифів, в частині розрахунку процентів, які затверджені Наказом № СП-2014-6635230 від 02.04.2014 року, згідно якого у разі виникнення прострочених зобов`язань проценти нараховуються у подвійному розмірі на всю суму заборгованості. З 04.2014 року застосовувалась формула нарахування процентів N*M/365*(2 або 1)*Y=Z. Пунктами 1.1.3.2.3, 1.1.3.1.9, 1.1.2.3, 1.1.5.2, 1.1.6.1, 1.1.6.2, 2.1.5.4 Умов та Правил надання банківських послуг передбачена: - можливість збільшення Тарифів та інших частин договору; - обов`язок кредитора інформувати позичальника щодо внесених змін шляхом надання виписки по картковому рахунку; - обов`язок позичальника отримувати виписки про стан та про здійснені операції по карткових рахунках; - неотримання або несвоєчасне отримання клієнтом виписок про стан рахунків не звільняє його від виконання зобов`язань; банк повідомляє клієнтів про внесені зміни шляхом використання різних каналів звязку, серед яких офіційний сайт банку, SMS-повідомлення, виписки; - у разі незгоди клієнт має право надати банку заяву про розірвання договору. Відповідач розрахунок заборгованості не спростував, свій розрахунок не надав, судово-бухгалтерська експертиза не проводилась, а тому вважати наданий позивачем розрахунок заборгованості неналежним відсутні. На час подачі позову у позивача була відсутня інформація щодо місця проживання відповідача на час початку проведення антитерористичної операції. Вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про зміну відсоткової ставки, умови договору не виконав, просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

У судове засідання представник позивача не з`явився, надав письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій позовні вимоги підтримав, на задоволенні позовних вимог наполягав.

Відповідач у судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, надав суду заяву, у якій просить справу розглянути за його відсутності. Позовні вимоги визнаються частково із розрахунку 30 процентів річних (базова процентна ставка), оскільки позивач безпідставно збільшив розмір процентної ставки в односторонньому порядку та не узгодив це з відповідачем, з урахуванням правових позицій Верховного суду України по справі № 347/1910/15-ц, № 6-82цс16, № 6-1374цс17, Верховного Суду по справі № 755/7704/15-ц. Також просить застосувати норми Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», за якими на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів.

Суд, ураховуючи нижченаведені фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин, оцінивши докази, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачені відсотки.

Частиною першою статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістом ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Частинами 1 та 2 ст. 639 ЦК України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно з ч.1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до Анкети-заяви та Тарифів, Розрахунку заборгованості, Умов та Правил кредитування, 05.10.2010 відповідач отримав кредит у розмірі 6600 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Останнє погашення кредиту відповідачем відбулось 07.04.2017 року у сумі 6600 грн. (а.с.6-25).

Зазначені обставини сторонами визнаються.

До відповіді відповідача на відзив долучена довідка від 18.07.2018 року № 30.1.0.0/2-20180704/4845, за змістом якої відповідач отримав картки № НОМЕР_5, № НОМЕР_1 , зі строком дії перевипущеної картки до останнього дня 02.2018 року.

За таких обставин суд вважає недоведеними доводи відповідача та його представника у відзиву про сплив строку дії кредитної картки у серпні 2016 року.

Також суд визнає необґрунтованими доводи представника відповідача про застосування строку позовної давності щодо стягнення процентів за кредитом, погашення якого відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, оскільки останнє погашення кредиту відповідачем відбулось 07.04.2017 року у сумі 6600 грн., строк дії кредитної кратки сплив у лютому 2018 року.

З наявного у справі розрахунку заборгованості позивача вбачається, що нарахування процентів відбувалось з 06.10.2010 року по 31.08.2014 року за базовою процентною ставкою 30 відсотків на рік, з 01.09.2014 року по 31.03.2015 року за процентною ставкою 34,8 процентів на рік, з 01.04.2015 року по 31.12.2017 року за процентною ставкою 43,2 процентів на рік. Станом на 31.08.2014 року заборгованість за процентами складала 1394,29 грн. ( а.с.6-8).

Відповідно до ч.1 ст. 1056-1 ЦК України (в редакції, чинній на час внесення змін до Умов та правил надання банківських послуг щодо права банку в односторонньому порядку без попереднього повідомлення клієнта встановлювати на платіжну картку кредитний ліміт у валюті картки з наступною зміною його розміру у відповідності до кредитної історії) процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Згідно із ч.3 цієї статті фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Частина 4 зазначеної статті передбачає, що в разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов`язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов`язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов`язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 11 жовтня 2017 року у справі за № 6-1374цс17 боржник вважається належним чином повідомлений про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом в односторонньому порядку в тому разі, коли банком не лише відправлено на адресу такого боржника листа про зміну умов кредитного договору, а й доведено факт його вручення адресатові під розписку.

Матеріали справи доказів належного повідомлення відповідача про підвищення відсоткової ставки не містять, відповідно збільшення позивачем процентної ставки до 34,8 %, а потім до 43,2 % є незаконним та безпідставним.

Надані позивачем копії повідомлень про відправлення SMS-повідомлення та виписка по картковому рахунку щодо зміни розміру процентної ставки, не є належними та допустимими доказами у розумінні ст. ст. 77,78 ЦПК України, оскільки не містять даних щодо отримання такої інформації відповідачем.

Отже, заслуговують на увагу заперечення представника відповідача щодо необґрунтованого підвищення позивачем у односторонньому порядку процентної ставки за кредитом спочатку до 34,8 процентів, потім до 43,2 процентів, про що відповідач не повідомлений належним чином.

Враховуючи, що зміна умов договору по картковому рахунку в односторонньому порядку без згоди відповідача в частині підвищення розміру процентів визнана судом порушенням Умов та правил надання банківських послуг, наданий позивачем розрахунок заборгованості за процентами підлягає коригуванню та розрахунку, виходячи з відсоткової ставки 30 % річних, яка була визначена при укладанні договору.

Доводи позивача, що відповідач не надав контррозрахунок заборгованості, відповідна судово-економічна експертиза не призначалась, суд не приймає до уваги, оскільки дослідити належним чином поданий стороною доказ (в даному випадку розрахунок заборгованості за кредитним договором), перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду.

Відповідну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 23 січня 2018 року по справі № 755/7704/15-ц.

Таким чином, суд приходить до висновку, що з відповідача підлягає до стягнення заборгованість за процентами за користування кредитом станом на 31.08.2014 року у сумі 1394,29 грн., за базовою процентною ставкою 30 процентів на рік.

Заборгованість за процентами за період з 01.09.2014 року по 31.12.2017 року підлягає коригуванню та складає 6380,12 грн. із наступного розрахунку: 6369,50 грн. (тіло кредиту) х 30 (базова річна відсоткова ставка) : 100 : 360 (кількість календарних днів на рік згідно п. 2.1.1.12.6 Правил) х 1202 (кількість днів з 01.09.2014 року по 31.12.2017 року).

Загальна сума заборгованості по процентам за користування кредитом складає 7774,41 грн.

З урахуванням викладеного, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача заборгованість за кредитом в розмірі 6369,50 грн. та нараховані станом на 31.08.2014 року проценти у сумі 1394,29 грн., проценти за користування кредитом за період з 01.09.2014 року по 31.12.2017 року у розмірі 6380,12 грн., усього 14143,91 грн.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача нарахованих пені та штрафів не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та /або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам-підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов`язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Згідно з Переліком населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р, с.Іванівка Волноваського району Донецької області, віднесено до вказаного переліку.

Таким чином, позивачем безпідставно в порушення вимог зазначеного Закону нараховані: пеня/комісія в сумі 900 грн., штраф (фіксована частина) - 500 грн., 5205,92 грн. - штраф (процентна складова), а тому в цій частині позовних вимог належить відмовити.

При подачі позову про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 109824,37 грн. позивач сплатив судовий збір в розмірі 1762,00 грн.

Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог банку на загальну суму 14143,91 грн..

Відповідно до положень ч 1 ст. 141 ЦПК України, яка передбачає, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, з відповідача на користь позивача належить стягнути понесені витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог 227 грн.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 526, 610, 611, 625, 1052, 1054 ЦК України, ст.ст.12, 13, 81, 89, 141, 258, 259, 263, 265, 279, 353, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт серія НОМЕР_3 , виданий Волноваським РВ УМВС України в Донецькій області 01.08.2001 року) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (місце знаходження: 01001, м.Київ, вул.Грушевського, буд. 1Д, рахунок № НОМЕР_4 , МФО № 305299, ЄДРПОУ 14360570) суму заборгованості за кредитним договором № б/н від 05.10.2010 року в розмірі 14143,91 грн., яка складається із: заборгованості за кредитом в розмірі 6369,50 грн. та процентів у розмірі 7774,41 грн. за користування кредитом у період з 05.10.2010 року по 31.12.2017 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити за безпідставністю.

Стягнути з ОСОБА_1 ( РНОКПП: НОМЕР_2 , паспорт серія НОМЕР_3 , виданий Волноваським РВ УМВС України в Донецькій області 01.08.2001 року) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (рахунок № НОМЕР_4 , МФО № 305299, ЄДРПОУ 14360570) судовий збір у розмірі 227 грн.

Апеляційна скарга на рішення подається до Донецького апеляційного суду через Волноваський районний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017 року): до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, а саме, відповідно до ч.1 ст.296 ЦПК України : апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя Т.В. Чальцева