Рішення № 82803524, 12.02.2019, Шосткинський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 589/4960/18

Провадження № 2/589/745/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2019 року м. Шостка

Шосткинський міськрайонний суд Сумської області в особі головуючого судді Лєвші С.Л., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (письмове провадження) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням,-

ВСТАНОВИВ:

19 листопада 2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання їх такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1 .

В обгрунтування позову зазначив, що 14 грудня 1999 року шляхом міни, позивачем було отримано у приватну спільну часткову власність вищезазначену квартиру. Іншими співвласниками даної квартири стали його донька ОСОБА_4 (відповідач по справі) та друга донька ОСОБА_5 .

В 2002 році відповідач ОСОБА_4 виїхала на навчання до міста Харків. Після навчання, у 2007 році вона уклала шлюб з ОСОБА_3 , у зв`язку з чим і змінила прізвище на « ОСОБА_6 », та залишилась проживати та працювати в місті Харків. А в 2012 році донька ОСОБА_2 з чоловіком ОСОБА_3 взагалі виїхали за межі України, із того часу відповідачі в належному йому помешканні жодного разу не проживали.

В 2018 році відповідач ОСОБА_2 довірила позивачу, своєму батьку, подарувати своїй сестрі ОСОБА_5 належну їй на праві власності 1/3 частку вищевказаної квартири, яка згодом і стала власницею 1/3 частки відповідача ОСОБА_2

Але, хоча ОСОБА_2 і втратила право власності на частину квартири, вона залишається бути зареєстрованою за даною адресою зі своїм чоловіком, другим відповідачем по справі - ОСОБА_3

Реєстрація відповідачів створює перешкоди позивачу у реалізації його права власності, оскільки він надмірно сплачує кошти за комунальні послуги, а також, доходи відповідачів, які не користуються квартирою впливають на розрахунок субсидії. Тому позивач просить суд визнати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , такими, що втратили право користування вищезазначеним житлом.

30 січня 2019 року ухвалою суду прийнято справу до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення осіб, у якій роз`яснено відповідачам, право подати заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали та направлена відповідачам за місцем їх реєстрації. (а.с. 33, 34)

12 лютого 2019 року відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до суду надали відзив, в якому зазначили, що позовні вимоги викладені вірно, є обгрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі. У зв`язку з тривалим перебуванням на території Канади, вони не можуть вирішити питання про добровільне зняття з реєстрації з даної квартири.

Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі, не надходили.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 Цивільного процесуального кодексу України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно з Договору міни квартири серії НОМЕР_1 від 14.12.1999, ОСОБА_1 , який діяв від свого імені та від імені своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , та ОСОБА_5 (дошлюбне прізвище ОСОБА_7 ) обміняли належну їм на праві приватної власності квартиру АДРЕСА_2 , на квартиру АДРЕСА_1 . (а.с.8)

З Договору дарування серії ННР №064246 від 14.11.2018, вбачається, що ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_1 , безоплатно передала у власність, а її сестра ОСОБА_5 прийняла у дар від ОСОБА_2 належну їй на праві приватної власності 1/3 частину квартири за АДРЕСА_1 . (а.с.9)

З Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №145287909 від 14.11.2018, вбачається, що на підставі договору дарування на праві приватної спільної часткової власності, ОСОБА_5 належить 1/3 частка квартири АДРЕСА_1 . (а.с.10)

Згідно довідки №45/780 від 15 листопада 2018 року КП «Шосткинський казенний завод «Імпульс», ОСОБА_1 зареєстрований в АДРЕСА_3 . У вказаній квартирі зареєстровані також відповідачі: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . (а.с.13)

Як вбачається з витягу із протоколу №32 засідання комісії по встановленню фактів тимчасової відсутності мешканців міста від 17.08.2018, комісією вирішено встановити факт тимчасової відсутності громадян: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які зареєстровані за адресою: АДРЕСА_3 . (а.с.15) Аналогічні факти встановлені актами від 15.11.2018, 15.03.2018, 25.09.2017,28.03.2016, 26.10.2015. (а.с.14,16-19)

Заявами від 16 липня 2018 року складених в Генеральному консульстві України в Торонто (Канада), ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , підтверджують, що дійсно постійно проживають в Канаді за адресою: АДРЕСА_4 (а.с.20,21)

Відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції України право приватної власності є непорушним.

Згідно ст. 317 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

В силу ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 386, 391 ЦК України власник має право звертатися до суду за захистом свого права власності перед іншою особою та вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно зі ст. 405 ЦК України, члени сім`ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Відповідно до ст. 7 Закону україни "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" від 11.12.2003 №1382-ІV, зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

З вищенаведеного вбачається, що відповідачі по справі відсутні за зареєстрованим місцем проживання більше одного року, наміру в подальшому проживати за зареєстрованим місцем проживання вони не мають. Тому, позовна вимога про визнання відповідачів такими, що втратили право користування житлом, підлягає задоволенню.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст.141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Із квитанцій №183210038 від 15.11.2018 та №183210098 від 03.12.2018 вбачається, що ОСОБА_1 сплачено судовий збір на загальну суму 1409 гривень 60 копійок. (а.с.1, 28).

Враховуючи, що позивач ОСОБА_1 просить не стягувати судові витрати з відповідачів, суд залишає судовий збір за позивачем.

Керуючись ст. 7 Закону україни "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" від 11.12.2003 №1382-ІVст.16, 317, 321, 386, 391, 405 ЦК України, ст. 12, 13, 81, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ), такою, що втратила право користування житлом, а саме: квартирою АДРЕСА_1 .

Визнати ОСОБА_3 , ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ), таким, що втратив право користування житлом, а саме: квартирою АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Сумського апеляційного суду через Шосткинський міськрайонний суд Сумської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Шосткинського міськрайонного суду

Сумської області С.Л.Лєвша