Рішення № 82801393, 03.07.2019, Окнянський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Красноокнянський районний суд Одеської області)

Красноокнянський районний суд Одеської області

Справа № 506/207/19

Провадження № 2/506/143/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.07.2019 року с.м.т. Окни

Красноокнянський районний суд Одеської області у складі

головуючого судді Чеботаренко О.Л.

за участю секретаря судового засідання Паламарчук М.О.

позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в с.м.т. Окни цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В:

07 травня 2019 року позивач звернулася до суду з зазначеним позовом.

05 червня 2019 року позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 06 листопада 1982 року між нею та відповідачем зареєстровано шлюб. Від шлюбу спільних дітей не мають. Спільне життя із відповідачем не склалося через відсутність взаємопорозуміння та довіри між ними, розходження поглядів на сімейні відносини та сімейні обов`язки з ведення спільного господарства, різними поглядами на сімейні стосунки та цінності та у зв`язку з різницею в характерах. З квітня 2012 року сімейні відносини між ними були фактично припинені, та як, стверджує позивач, на сьогоднішній день відповідач ОСОБА_2 створив нову сім`ю. На даний час між нею та відповідачем втрачені всі фізичні та духовні зв`язки. Тому вона вважає, що подальше збереження шлюбу є неможливим та суперечить її волі та інтересам, у зв`язку з чим змушена звернутись до суду з відповідним позовом. Крім того, вона просила після розірвання шлюбу залишити їй прізвище, набуте при реєстрації шлюбу - « ОСОБА_1 ».

Позивач в підготовчому судовому засідання на задоволенні позову наполягала, надавши аналогічні пояснення, зазначені в позовній заяві, доповнивши, що відповідач у шлюбі вів себе негідно: зраджував її, зловживав спиртними напоями, застосовував до неї фізичне насильство. Крім того, позивач просила суд не стягувати з відповідача понесених нею судових витрат у зв`язку із розглядом справи, а саме сплаченого судового збору за подання позовної заяви.

Відповідач у підготовчому судовому засіданні проти розірвання шлюбу не заперечував та просив позовну заяву позивача задовольнити, підтвердивши що вони з позивачем проживають окремо більше семи років, зазначивши, що дружина не поважала його і також вела себе недостойно.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що відповідно до ч.3, 4 ст.200 ЦПК України, рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання, відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України.

Судом були встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Так, сторони перебувають в шлюбі, який зареєстрований 06 листопада 1982 року Чорнянською сільською радою Красноокнянського району Одеської області, актовий запис №21 /а.с.5/.

Від шлюбу сторони неповнолітніх дітей не мають.

Як вбачається із довідки Гавиноської сільської ради Окнянського району Одеської області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 2012 року не проживають разом та спільного господарства не ведуть /а.с.7/.

Відповідно до ст.112 ч.2 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно ч.1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Частиною 1 статті 110 СК України встановлено право одного з подружжя на пред`явлення позову про розірвання шлюбу. Таким чином забезпечується принцип свободи шлюбу та принцип свободи розірвання шлюбу.

Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження та під час розірвання шлюбу.

Аналогічні положення містить і Європейська конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифіковано Законом №475/97-ВР (475/97-ВР) від 17.07.1997 року). Так, відповідно до ст.12 зазначеної конвенції, чоловік і жінка, що досягли шлюбного віку, мають право на шлюб і створення сім`ї згідно з національними законами, які регулюють здійснення цього права. Крім того, ст.5 Протоколу №7 зазначеної конвенції встановлено, що кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.

Судом встановлено, що протягом часу сторони не намагалися відновити сімейні стосунки, більше семи років проживають окремо. У відповідача утворилася інша сім`я і на думку позивача, примирення та збереження сім`ї неможливе. Тому суд прийшов до висновку, що збереження сім`ї суперечить інтересам позивача та згідно зі ст.112 СК України, позов підлягає задоволенню і шлюб слід розірвати.

При цьому, згідно зі ст.113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Ч.1 ст.142 ЦПК України встановлено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення по справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Таким чином, оскільки відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, то позивачу з державного бюджету слід повернути 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а саме 384,20 грн. (50% від 768,40 грн., сплаченого позивачем при поданні позову через Філію-Одеське облуправління АТ «Ощадбанк» за квитанцією №16 від 06.05.2019 року).

Крім того, відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

При цьому відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Таким чином, враховуючи, що позивач просила суд не стягувати з відповідача понесені нею судові витрати у вигляді сплаченого судового збору за подання позовної заяви, виходячи із принципу диспозитивності, суд прийшов до висновку про відсутність необхідності стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат.

Керуючись ст.ст.10, 13, 76-81, 142, 200, 206, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 112 СК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 (мешканки та зареєстрованої АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ) про розірвання шлюбу задовольнити повністю.

Шлюб, зареєстрований 06 листопада 1982 року Чорнянською сільською радою Красноокнянського району Одеської області, актовий запис №21, між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , розірвати.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище, набуте в шлюбі - « ОСОБА_1 ».

Зобов`язати Управління Державної казначейської служби України в Окнянському районі Одеської області, код ЄДРПОУ 38029450, що розташоване за адресою: вул. Комарова, 2, с.м.т. Окни, Одеської області повернути ОСОБА_1 /паспорт серія НОМЕР_2 судовий збір у сумі 384,20 грн. сплачений через Філію-Одеське облуправління АТ «Ощадбанк» за квитанцією №16 від 06.05.2019 року.

Відповідно до п.п.15.5) п.1 Перехідних положень ЦПК України, на рішення може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду через Красноокнянський районний суд або безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 04 липня 2019 року.

СуддяО. Л. Чеботаренко