Рішення № 82800664, 02.07.2019, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" липня 2019 р. Справа № 924/233/17

Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Вибодовський О.Д., при секретарі судового засідання Сорока Д.В., розглянувши матеріали

за позовом керівника Кам`янець-Подільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Кам`янець-Подільської міської ради, м. Кам`янець-Подільський

до товариства з обмеженою відповідальністю "Далланс", м. Кам`янець-Подільський

про стягнення 553811,51 грн. збитків за використання земельної ділянки площею 4,7955 га, яка розташована за адресою: м. Кам`янець-Подільський, вул. Індустріальна, 4, без правовстановлюючих документів (новий розгляд)

Представники сторін:

Від позивача: Зюзіна Т.В. - за довіреністю № 1/02-25-2550 від 06.06.2017р.

Від відповідача: Захарко І.І. - згідно договору від 26.10.2018р.

Від прокуратури: Коломий О.Є - посвідчення №035772 від 21.09.2015р.

У судовому засіданні, згідно ч. 1 ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть:

Керівник Кам`янець-Подільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Кам`янець-Подільської міської ради звернувся до суду з вимогою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Далланс" 553811,51 грн. збитків за використання земельної ділянки площею 4,7955 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 Індустріальна, АДРЕСА_2 , без правовстановлюючих документів.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 17.08.2018р. (суддя Димбовський В. В.) у справі № 924/233/17 позов задоволено, стягнуто з ТОВ "Далланс" на користь міськради 553 811,51 грн. збитків за використання земельної ділянки площею 4,7955 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , без правовстановлюючих документів.

Північно-західний апеляційний господарський суд оскаржуваною постановою від 10.12.2018р. у справі № 924/233/17 скасував рішення господарського суду Хмельницької області від 17.08.2018р. та ухвалив нове, яким відмовив у задоволенні позовних вимог повністю.

Постановою Верховного Суду від 01.04.2019р. у справі №924/233/17 касаційну скаргу Кам`янець-Подільської міської ради задоволено частково.

Рішення господарського суду Хмельницької області від 17.08.2018р. та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.12.2018 у справі №924/233/17 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Хмельницької області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 24.04.2019 року, справу №924/233/17 передано для розгляду судді Вибодовському О.Д.

Ухвалою суду від 26.04.2019р. справу №924/233/17 прийнято до розгляду та призначено підготовче засідання.

В обґрунтування позову, позивач зазначає, що рішенням другої сесії Кам`янець - Подільської міської ради від 20.05.1998р. №32 за ТОВ "Далланс" закріплено на праві постійного користування земельну ділянку площею 4,8 га, розміщену за адресою: вул. Індустріальна, 4, м. Кам`янець - Подільський. Проте, відповідач право користування (оренди) вказаною ділянкою відповідно до вимог законодавства не оформив, хоча використовує земельну ділянку до цього часу. Відповідач своєю протиправною поведінкою, яка полягає у використанні земельної ділянки без правовстановлюючих документів, позбавив власника земельної ділянки права отримувати дохід у розмірі орендної плати, внаслідок чого до місцевого бюджету не надійшли кошти у сумі 553811,51 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні у своїх усних поясненнях та у поданому суду відзиві на позов з урахуванням постанови Верховного Суду від 01.04.2019р. у справі №924/233/17, зазначив, що прокурор визначив предмет позову як відшкодування збитків, які не доведені та спростовані матеріалами справи, тому заявлений позов задоволенню не підлягає.

Умови виникнення кондикційних зобов`язань між сторонами спору (безпідставність набуття чи збереження майна відповідачем) позивачем не доводились, предмет та підстави позову не змінювались, тому застосування відповідних норм на думку відповідача, які регулюють кондикційні зобов`язання, виключається.

Оскільки, ні прокурором, ні позивачем не доведено зменшення майна позивача або приріст майна відповідача, тому на думку відповідача позов не підлягає задоволенню.

Набуття ТОВ «Далланс» права власності на будівлі та споруди за адресою вул. Індустріальна, 4 не означає виникнення права оренди земельної ділянки та не надає права позивачеві нараховувати втрати орендної плати.

Відносини оренди виникають виключно на підставі договору оренди.

Неоформлення та відсутність у ТОВ «Далланс» правовстановлюючих документів на право користування земельною ділянкою не є правопорушенням, а отже у зв`язку із цим не можуть виникати збитки у позивача, що виключає задоволення позову.

Правовий механізм переходу прав на землю, пов`язаний із переходом прав на будинок,

будівлю або споруду, на момент виникнення у відповідача права власності на нерухомість було урегульовано статтею 30 ЗК України від 18.12.1990 за №561 -XII, у редакції, чинній на час прийняття рішенням другої сесії міськради від 20.05.1998 № 32, згідно з якою при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об`єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження - будівлі та споруди. У разі зміни цільового призначення надання земельної ділянки у власність або користування здійснюється в порядку відведення.

Згідно з положеннями ЗК України від 18.12.1990 за №561 -XII у редакції, чинній на час прийняття рішенням другої сесії міськради від 20.05.1998 № 32, при передачі підприємствами, установами і організаціями будівель та споруд іншим підприємствам, установам і організаціям разом з цими об`єктами до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій знаходяться зазначені будівлі та споруди.

З урахуванням змісту зазначеної статті норма щодо переходу права на земельну ділянку у разі переходу права на будинок, будівлю і споруду може бути застосована у випадку, якщо земельна ділянка перебувала у власності або у користуванні колишнього власника будівлі.

Визначення правового статусу для ТОВ «Далланс» поставлено у залежність від правового статусу, відповідно до якого земельною ділянкою користувався попередній користувач - ТОВ «Бавовняна ткацька фабрика».

ТОВ «Бавовняна ткацька фабрика» користувалося ділянкою на праві постійного користування, що підтверджується:

- рішенням Кам`янець-Подільської міської Ради від 20.05.1998р. №32, яким анульовувався відповідний державний акт ТОВ «Бавовняна ткацька фабрика»;

- копією державного акту на право постійного користування землею ТОВ «Бавовняна

ткацька фабрика».

Таким чином, до ТОВ «Далланс» перейшло та досі належіть право постійного користування земельною ділянкою по вул. Індустріальній, 4 в м. Кам`янець-Подільському.

У попереднього власника нерухомості (ТОВ «Бавовняна ткацька фабрика») було право постійного користування земельною ділянкою по вул. Індустріальна, 4 в м. Кам`янець-Подільському.

Відповідне право постійного користування перейшло до ТОВ «Далланс» в силу ст. 30 Земельного кодексу України в редакції від 18.12.1990р., в повному обсязі, в якому воно належало попередньому землекористувачу.

Отже, доводи позивача, що відповідач здійснює протиправне використання земельної ділянки комунальної власності не відповідають дійсності, а позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Присутні в судовому засіданні представник позивача Кам`янець-Подільської міської ради та прокурор у своїх усних поясненнях та у поданих суду свої письмових позиціях (відповідях на відзив) просили суд позовні вимоги задовольнити та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Далланс", м. Кам`янець-Подільський 553 811,51 грн. збитків за використання земельної ділянки площею 4,7955 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Індустріальна АДРЕСА_2 , без правовстановлюючих документів, посилаючись на ту обставину, що відповідач своєю протиправною поведінкою, яка полягає у використанні земельної ділянки без правовстановлюючих документів, позбавив власника земельної ділянки права отримувати дохід у розмірі орендної плати, внаслідок чого до місцевого бюджету не надійшли кошти у сумі 553811,51 грн.

Також, представником відповідача надано суду заперечення на відповіді на відзив прокурора Кам`янець-Подільської місцевої прокуратури та Кам`янець-Подільської міської ради, м. Кам`янець-Подільський, в яких спростовує обставини викладені у поданих відповідях на відзив та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Що стосується заявленого представником відповідача клопотання від 14.05.2019р. про повернення позову заявнику, зазначаючи, що згідно чинного законодавства прокуратура не мала та не має законних повноважень на подання позовів і представництво в суді інтересів територіальних громад в особі відповідних місцевих рад, задоволенню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом:

Рішенням другої сесії Кам`янець - Подільської міської ради від 20.05.1998р. №32 за ТОВ "Далланс" закріплено на праві постійного користування земельну ділянку площею 4,8 га, розміщену за адресою: вул. Індустріальна, 4, м. Кам`янець - Подільський, для обслуговування виробничої бази.

Пунктами третім та четвертим вказаного рішення дозволено Державним проектним та іншим землевпорядним організаціям виготовити ТОВ "Далланс" державний акт на право постійного користування вищевказаною земельною ділянкою, а відповідача зобов`язано сплатити борг по земельному податку з моменту виникнення у нього права користування означеною земельною ділянкою.

16.09.2016р. Кам`янець-Подільська міська рада направила ТзОВ "Далланс" лист №2/02-14-4310, у якому повідомила про те, що 15 вересня 2016р. проведено засідання комісії по визначенню та відшкодуванню збитків власникам землі та землекористувачам, на якому визначено перелік суб`єктів господарювання - землекористувачів, які пропонується розглянути на черговому засіданні комісії.

23 вересня 2016р. заплановано проведення обстеження земельних ділянок, тому Кам`янець-Подільська міська рада просила забезпечити присутність уповноваженого представника та доступ членів комісії для його здійснення. Запрошено до участі в роботі комісії, засідання якої мало відбутися 27 вересня 2016р. з метою визначення суми заподіяних міській раді збитків за фактичне користування ТзОВ "Далланс" земельною ділянкою за адресою м. Кам`янець-Подільський, вул. Індустріальна, 4. Вручення листа підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення 22.09.2016р.

Відповідно до довідки про нарахування Кам`янець-подільської об`єднаної державної податкової інспекції (додаток до листа від 22.09.2016р.) загальна сума сплати ТзОВ "Далланс" за земельну ділянку за адресою м. Кам`янець-Подільський, вул. Індустріальна, 4 складає 393956,69, з яких: 2014 рік - 119302,51 грн., 2015 рік - 136971,71 грн. 2016 рік - 137682,47 грн.

27.09.2016р. відбулося засідання комісії по визначенню та відшкодуванню збитків власникам землі та землекористувачам, на якому в присутності представника ТзОВ "Далланс" розглядалося питання відшкодування збитків. Направлення листа підтверджується фіскальним чеком №215600426655 від 04.10.2016р.

Відповідно до листа Відділу Держгеокадастру у м. Кам`янці - Подільському Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №2-28-0.2-792/32-16 від 20.09.2016р., у відповідь на лист фінансового управління Кам`янець-Подільської міської ради від 19.09.2016р. №04-19/855, надано нормативну грошову оцінку земельних ділянок по землекористувачах, в тому числі - по ТзОВ "Далланс", за якою нормативна грошова оцінка земельної ділянки на 2014 рік складала 9178107,45 гривень, на 2015 рік - 11463163,20 гривень, на 2016 рік - 16426505,70 гривень.

Протоколом від 27.09.2016р. оформлено засідання комісії по визначенню та відшкодуванню збитків власникам землі та землекористувачам, якою визначено збитки, заподіяні міській раді суб`єктом господарювання - землекористувачем ТзОВ "Далланс".

Відповідно до п. 6 вказаного протоколу, згідно із розрахунком річного розміру орендної плати за землю за 2014-2015 роки та 8 місяців 2016р. за земельну ділянку площею 47955,0 кв. м за адресою вул. Індустріальна, 4 розрахункові втрати орендної плати за землю (за період з 01.01.2014 по 01.10.2016р.) складають 553811,51 гривень. Уповноваженим представником підприємства Пілінським С.І. зазначено, що використання земельної ділянки відбувається на підставі рішення сесії міської ради від 20.05.1998 № 32 "Про закріплення земельної ділянки за ТзОВ "Далланс". Головою комісії зауважено, що документом, що надає право на користування земельною ділянкою є державний акт або договір оренди. Тому зобов`язано представника товариства до 30.09.2016 надати документи на землю (державний акт). В іншому випадку, пропозиція комісії - направити матеріали з розрахунковими втратами орендної плати за землю у прокуратуру міста для подальшого вжиття ними заходів представницького характеру.

Кам`янець-Подільська міська рада направила ТзОВ "Далланс" лист №07-19/899-01 від 03.10.2016р., у якому повідомила про те, що 27.09.2016р. відбулося засідання комісії по визначенню та відшкодуванню збитків власникам землі та землекористувачам, на якому в присутності представника ТзОВ "Далланс" розглядалося питання відшкодування збитків. Направлення листа підтверджується фіскальним чеком №215600426655 від 04.10.2016р.

Рішенням виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради № 1291 від 13.10.2016р. "Про затвердження актів засідання комісії по визначенню та відшкодуванню збитків власникам землі та землекористувачам від 30.09.2016р." було затверджено Акти засідання комісії по визначенню та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 30.09.2016р., в т.ч.

Відповідно до акту від 30.09.2016р. ТзОВ "Далланс" було нараховано розрахункові втрати по орендній платі за землю в розмірі 553811,51 грн. за вирахуванням сплачених ТзОВ "Далланс" коштів в розмірі 393956,69 грн. за період з 01.01.2014р. по 01.09.2016р. (за наданою податковою інспекцією довідкою). У акті засідання комісії по визначенню та відшкодуванню збитків власникам землі та землекористувачам м. Кам`янець-Подільський зазначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки на 2014 рік складає 9178107,45 гривень. Річний розмір орендної плати на 2014 рік: 9178107,45 грн. х 3,0% = 275343,22 грн. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на 2015 рік складає 11463163,20 гривень. Річний розмір орендної плати на 2015 рік: 11463163,20 грн. х 3,0% = 343894,90 грн. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на 2016 рік складає 16426505,70 гривень. Річний розмір орендної плати на 2016 рік: 16426505,70 грн. х 3,0% - 492795,17 грн. (нараховано за 8 місяців 2016р. - 41066,26 грн. х 8 = 328530,08 грн.). Нарахування було проведено після направлення ТзОВ "Далланс" повідомлення із запрошенням до участі в засіданні комісії 27.09.2016р. про час розгляду матеріалів стосовно них та на підставі акту обстеження земельної ділянки від 23.09.2016р. В акті зазначено, що розгляд матеріалів по ТзОВ "Далланс" проводився в присутності представника товариства.

20.10.2016р. виконавчим комітетом Кам`янець-Подільської міської ради на адресу позивача направлено претензію з вимогою в місячний термін сплатити 553811,51 грн. завданих міській раді збитків.

Листом, надісланим на адресу позивача 25.11.2016р., відповідач заперечив підставність пред`явлених вимог щодо сплати 553811,51 грн. збитків, посилаючись на факт відсутності між ТОВ "Далланс" та Кам`янець-Подільською міською радою будь-яких відносин зобов`язального характеру. Тобто, позивач в обґрунтування власних доводів зазначив про те, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку може бути виключно договір оренди такої земельної, який на разі між сторонами не укладався. Також позивач звернув увагу відповідача на те, що останнім до надісланої претензії не було додано копії самого рішення виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради від 13.10.2016р. №1291 "Про затвердження акту засідання комісії по визначенню та відшкодуванню збитків власникам землі та землекористувачам" і Акту засідання комісії по визначенню та відшкодуванню збитків власникам землі та землекористувачам від 30.09.2016р.

23.06.2017р. ТОВ "Далланс" подало заяву міському голові Кам`янець-Подільської міської ради, у якій просило надати згоду на відновлення меж земельної ділянки, яка перебуває в користуванні ТзОВ "Далланс", згідно до Рішенням Кам`янець-Подільської міської ради II сесії ХХШ скликання від 20.05.1998 року №32, зазначаючи, що рішенням Кам`янець - Подільської міської ради II сесії XXIII скликання від 20.05.1998р. року №32 "Про закріплення земельної ділянки за ТзОВ "Далланс", закріплено в постійне користування земельну ділянку по вул. Індустріальна, 4 м. Кам`янець - Подільський, площею 4,8 га для обслуговування виробничої бази.

У листі від 08.09.2017р. Виконавчий комітет Кам`янець-Подільської міської ради повідомив ТзОВ "Далланс" про те, що розглянувши заяву з питання надання згоди на відновлення меж земельної ділянки площею 4,8 га. по вул.Індустріальна, 4, повідомляє, що на пленарному засіданні сесії Кам`янець-Подільської міської ради розглядався проект рішення з порушеного питання, але при голосуванні не набрав необхідної кількості голосів.

26.09.2017р. ТОВ "Далланс" повторно подало заяву міському голові Кам`янець-Подільської міської ради, у якій просило надати згоду на відновлення меж земельної ділянки, яка перебуває в користуванні ТзОВ "Далланс", згідно до Рішенням Кам`янець-Подільської міської ради II сесії ХХШ скликання від 20.05.1998 року №32.

В матеріалах справи наявний договір на розроблення документації з землеустрою від 07.11.2016р., укладений між ТОВ "Далланс" та ФОП ОСОБА_1 щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що розташована вул. Індустріальна, 4 в м. Кам`янець-Подільський.

Також наявна технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що розташована АДРЕСА_3 . Індустріальна АДРЕСА_2 - АДРЕСА_1 з площею 4,6994 га.

Відповідно до листа №2/02-14-6334 від 14.12.2016р. Виконавчий комітет Кам`янець-Подільської міської ради повідомив ТзОВ "Далланс" про те, що в місті ставка земельного податку встановлена в розмірі 3 відсотків від нормативної грошової оцінки землі, за інформацією податкової інспекції товариством подано декларацію по платі за землю на 2016р. із застосуванням ставки у розмірі 1,5 відсотки від нормативної грошової оцінки землі.

Також в матеріалах справи наявний затверджений рішенням виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради № 1268 від 29.09.2016р. склад комісії з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам. В примітці зазначено, що до складу комісії вважаються включеними власники землі або землекористувачі, яким заподіяно збитки, представники підприємств, установ, організацій та громадяни, які їх заподіяли та будуть відшкодовувати.

Відповідно до довідок про грошову оцінку земельної ділянки за 2003р., 2004р., 2005р., витягів з технічної документації нормативної грошової оцінки земель міста Кам`янця-Подільського на 2007р., на 2008р. Кам`янець - Подільського міського управління земельних ресурсів, за ТзОВ "Далланс" зареєстровано земельна ділянка площею 447955,0 м. кв., розміщеної за адресою: вул. Індустріальна, 4, м. Кам`янець - Подільський.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, оцінюючи їх у сукупності із урахуванням Постанови Верховного Суду від 01.04.2019р. у справі №924/233/17, судом береться до уваги таке:

Верховний Суд звертає увагу на те, що прокурор звернувся до господарського суду із позовом про стягнення збитків, завданих використанням земельної ділянки без правовстановлюючих документів на підставі статей 152, 156, 157 ЗК України, статей 22, 1166, 1193 ЦК України.

Відповідно до частини 2 статті 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. При цьому згідно з пунктом "д" частини 1 статті 156 ЗК України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

За змістом наведених положень ЦК України та ЗК України відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

Шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина 1 статті 1166 ЦК України). Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов`язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини (частина 2 статті 1166 ЦК України).

Натомість предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.

За змістом положень глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Частиною 1 статті 93 та статтею 125 ЗК України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт “в” частини 1 статті 96 цього Кодексу).

Перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентується ЗК України. Так, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (частина 2 статті 120 ЗК України). Набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставою припинення права користування земельною ділянкою у попереднього землекористувача (пункт “е” частини 1 статті 141 ЗК України).

Отже, за змістом вказаних положень виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте з огляду на приписи частини 2 статті 120 ЗК України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно.

Задовольняючи позовні вимоги прокурора, місцевий господарський суд, керуючись положеннями статей 152, 156, 157 ЗК України, статей 22, 1166, 1193 ЦК України, зазначив, що користування відповідачем земельною ділянкою за відсутності правовстановлюючих документів позбавило орендодавця можливості одержати дохід у виді орендної плати за землю, який він міг би одержати, якби його право не було порушено, неоформлення документів на право користування земельною ділянкою є доведеним фактом, сталося з вини відповідача і внаслідок його бездіяльності, що свідчить про протиправну поведінку землекористувача, яким є ТОВ "Далланс" і причинний зв`язок між його протиправною поведінкою та збитками. Отже, встановивши наявність усіх необхідних елементів складу збитків, погодившись із правильністю розрахунку завданих збитків, місцевий господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Скасовуючи рішення місцевого господарського суду та приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову апеляційний господарський суд із посиланнями на правову позицію, викладену Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, положення статті 120 ЗК України та статей 377, 1212 ЦК України зазначив, що у в цьому разі немає підстав для застосування до спірних правовідносин вимог чинного законодавства України про відшкодування шкоди (збитків) власникам земельних ділянок, адже спірні відносини до моменту укладення договору оренди мають ознаки кондикційних - приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. Водночас ознак деліктних відносин, а саме зменшення майна, наявного у позивача, у цьому разі немає.

Проте колегія суддів вважає, що судами як першої, так і апеляційної інстанцій не було встановлено істотних обставин справи відповідно до наведених у позові матеріально-правових вимог, не з`ясовано дійсного змісту правовідносин сторін, у зв`язку з чим суди дійшли передчасних та необґрунтованих висновків за наслідками вирішення спору.

Правовий механізм переходу прав на землю, пов`язаний із переходом прав на будинок, будівлю або споруду, на момент виникнення у відповідача права власності на нерухомість було урегульовано статтею 30 ЗК України від 18.12.1990 за N561-XII, у редакції, чинній на час прийняття рішенням другої сесії міськради від 20.05.1998 № 32, згідно з якою при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об`єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження - будівлі та споруди. У разі зміни цільового призначення надання земельної ділянки у власність або користування здійснюється в порядку відведення.

Отже, згідно з положеннями ЗК України від 18.12.1990 за N561-XII у редакції, чинній на час прийняття рішенням другої сесії міськради від 20.05.1998 № 32, при передачі підприємствами, установами і організаціями будівель та споруд іншим підприємствам, установам і організаціям разом з цими об`єктами до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій знаходяться зазначені будівлі та споруди.

Право власності або право користування земельною ділянкою у перелічених випадках посвідчується Радами народних депутатів відповідно до вимог статті 23 цього Кодексу.

З урахуванням змісту зазначеної статті норма щодо переходу права на земельну ділянку у разі переходу права на будинок, будівлю і споруду може бути застосована у випадку, якщо земельна ділянка перебувала у власності або у користуванні колишнього власника будівлі.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач - ТОВ "Далланс" є власником нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці, що знаходиться по вул. Індустріальній АДРЕСА_2 , на підставі свідоцтва від 14.04.2000 про право власності на приміщення, площею 11 914,4 м2.

Рішенням другої сесії міськради від 20.05.1998 № 32 за ТОВ "Далланс" на праві постійного користування закріплено земельну ділянку площею 4,8 га, розташовану за адресою: вул. Індустріальна, 4, м. Кам`янець-Подільський, для обслуговування виробничої бази.

Крім цього, рішенням № 32 міськрада анулювала державний акт, виданий ТзОВ "Бавовняна ткацька фабрика" від 25.10.1993 № 10 про передачу спірної земельної ділянки в постійне користування та зобов`язала ТОВ "Далланс" сплатити борг по земельному податку з моменту виникнення у нього права користування земельною ділянкою.

Колегія суддів Верховного Суду зазначає, що в порушення статей 86, 236, 269, 282 ГПК України, розглядаючи позов, суди попередніх інстанцій не звернули уваги та не надали належної оцінки змісту рішення № 32, а отже суди не дослідили та не встановили:

- чи були у попередніх власників вищевказаної нерухомості (виробничої бази) права на земельну ділянку під нею, які саме, в якому обсязі та на яких умовах;

- якщо так, чи перейшли ці права на земельну ділянку під нерухомістю до відповідача, які саме, в якому обсязі та на яких умовах.

Суд вважає, за необхідне звернути увагу, що визначення правового статусу для ТОВ «Далланс» поставлено у залежність від правового статусу, відповідно до якого земельною ділянкою користувався попередній користувач - ТОВ «Бавовняна ткацька фабрика».

ТОВ «Бавовняна ткацька фабрика» користувалося земельною ділянкою на праві постійного користування, що підтверджується:

- рішенням Кам`янець-Подільської міської Ради від 20.05.1998р. №32, яким анульовувався відповідний державний акт ТОВ «Бавовняна ткацька фабрика»;

- копією державного акту на право постійного користування землею ТОВ «Бавовняна

ткацька фабрика».

Таким чином, до ТОВ «Далланс» перейшло та досі належить право постійного користування земельною ділянкою по вул. Індустріальній, 4 АДРЕСА_4 м. Кам`янець-Подільському.

У попереднього власника нерухомості (ТОВ «Бавовняна ткацька фабрика») було право постійного користування земельною ділянкою по вул. Індустріальна, 4 в м. Кам`янець-Подільському.

Відповідне право постійного користування перейшло до ТОВ «Далланс» в силу ст. 30 Земельного кодексу України в редакції від 18.12.1990р., в повному обсязі, в якому воно належало попередньому землекористувачу.

Крім цього Колегія суддів Верховного Суду, зазначає, що під час нового розгляду суду слід надати оцінку правомірності вимог прокурора та надати належну оцінку всім доводам учасників справи із належним обґрунтуванням прийняття або неприйняття відповідних доводів та доказів, а відтак і встановити обставини щодо наявності або, навпаки, відсутності підстав для задоволення позову.

Дослідивши наявні у матеріалах справи та подані докази, суд встановив, що прокурор визначив предмет позову як відшкодування збитків, які не доведені та спростовані матеріалами справи.

Умови виникнення кондикційних зобов`язань між сторонами спору (безпідставність набуття чи збереження майна відповідачем) позивачем не доводились, ні прокурором, ні позивачем не доведено зменшення майна позивача або приріст майна відповідача, предмет та підстави позову не змінювались, тому застосування відповідних норм на думку суду, які регулюють кондикційні зобов`язання, виключається.

Набуття ТОВ «Далланс» права власності на будівлі та споруди за адресою вул. Індустріальна, 4 не означає виникнення права оренди земельної ділянки та не надає права позивачеві нараховувати втрати орендної плати.

Відносини оренди виникають виключно на підставі договору оренди.

Неоформлення та відсутність у ТОВ «Далланс» правовстановлюючих документів на право користування земельною ділянкою не є правопорушенням, а отже у зв`язку із цим не можуть виникати збитки у позивача, що виключає задоволення позову.

Правовий механізм переходу прав на землю, пов`язаний із переходом прав на будинок,

будівлю або споруду, на момент виникнення у відповідача права власності на нерухомість було урегульовано статтею 30 ЗК України від 18.12.1990 за №561 -XII, у редакції, чинній на час прийняття рішенням другої сесії міськради від 20.05.1998 № 32, згідно з якою при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об`єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження - будівлі та споруди. У разі зміни цільового призначення надання земельної ділянки у власність або користування здійснюється в порядку відведення.

Згідно з положеннями ЗК України від 18.12.1990 за №561 -XII у редакції, чинній на час прийняття рішенням другої сесії міськради від 20.05.1998р. №32, при передачі підприємствами, установами і організаціями будівель та споруд іншим підприємствам, установам і організаціям разом з цими об`єктами до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій знаходяться зазначені будівлі та споруди.

З урахуванням змісту зазначеної статті норма щодо переходу права на земельну ділянку у разі переходу права на будинок, будівлю і споруду може бути застосована у випадку, якщо земельна ділянка перебувала у власності або у користуванні колишнього власника будівлі.

Що стосується правомірності вимог прокурора, слід зазначити наступне:

Керівник Кам`янець-Подільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Кам`янець-Подільської міської ради звернувся до суду з вимогою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Далланс" 553811,51 грн. збитків за використання земельної ділянки площею 4,7955 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 Індустріальна, АДРЕСА_2 , без правовстановлюючих документів.

Відповідно до висновку № 3 (2008) КРЄП "Про роль прокуратури за межами сфери кримінального права" необхідно зважати на те, щоб держави, у яких прокурорські служби виконують функції за межами сфери кримінального права, забезпечували реалізацію цих функцій у відповідності з такими принципами: ці функції реалізуються від імені суспільства та у державних інтересах з метою забезпечення застосування права із дотриманням основних прав та свобод у межах компетенції, наданої прокурорам за законом, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентним правом Європейського Суду з прав людини (далі – ЄСПЛ); діючи за межами сфери кримінального права, прокурори мають користуватися тими ж правами й обов`язками, що й будь-яка інша сторона, і не повинні мати привілейоване становище у ході судових проваджень (рівність сторін).

Судом звертається увага на позицію Європейського суду з прав людини стосовно того, що принцип рівності сторін є одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції. Останній потребує “справедливої рівноваги сторін”: кожна сторона повинна мати розумну можливість надати свою позицію в умовах, які не створюють для неї суттєвих незручностей порівняно з іншою стороною (рішення ЄСПЛ від 24.07.2003 у справі Yvon v. France, application no. 44962/98, рішення ЄСПЛ від 18.02.1997 у справі Niderost-Huber v. Switzerland, application no. 18890/91, рішення ЄСПЛ від 07.06.2001 у справі Kress v. France, application no. 39594/98).

Згідно з пунктом 2 Рекомендації CM/Rec (2012)11 щодо ролі державних прокурорів за межами системи кримінального судочинства, прийнятій Комітетом міністрів Ради Європи 19.09.2012 (далі – Рекомендація CM/Rec (2012)11), обов`язками та повноваженнями прокурора за межами системи кримінального провадження є представництво загальних та громадських інтересів, захист прав людини та основоположних свобод, а також підтримка верховенства права.

При цьому обов`язки та повноваження прокурорів за межами кримінального судочинства мають завжди встановлюватися та чітко визначатися у законодавстві (пункт 3 Рекомендації CM/Rec (2012)11).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до чинної редакції п. 3 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Так, відповідно до ч.ч. 3-5 ст. 53 ГПК України, прокурор звертається до суду, в інтересах держави, з позовною заявою. В якій обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

За п.3 ч.1 ст. 1311 Конституції України, практики Європейського Суду з прав людини, прокуратура в Україні здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя.

Згідно ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Аналіз частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох "виключних" випадках: (1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; (2) у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються. У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. "Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

При цьому захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Більше того, саме лише посилання в позовній заяві на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття заяви для розгляду недостатньо. У такому разі прокурор повинен надати належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону (наприклад, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовця, які займають посаду державної служби в органі державної влади та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків тощо).

Зазначене вище узгоджується з усталеними правовими висновками Верховного Суду, зокрема в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17, а також у постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі № 926/03/18, від 23.09.2018 у справі № 924/1237/17, від 06.02.2019р. у справі № 927/246/18.

У справі, що розглядається, прокурор обґрунтував наявність "суспільного та публічного інтересу" порушенням, на його думку, законності при дотримання вимог законодавства, як наслідок недоотримання міським бюджетом Кам`янець-Подільської міської ради коштів.

Тому, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

У Постанові від 16.04.2019р. у справі № 910/3486/18 (п.п. 5.12., 5.13.) Верховний Суд зазначає, що: Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як на обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі «Ф. В. проти Франції»). Водночас є категорія справ, де ЄСПЛ зазначив, що підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі «Менчинська проти Російської Федерації» ЄСПЛ у рішенні висловив таку позицію (у неофіційному перекладі): «Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу- Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, у разі захисту інтересів незахишених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідне правопорушення зачіпає інтереси значного числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави».

У Кам`янець-Подільської міської ради, як юридичної особи наявні всі законні можливості самостійно захищати свої інтереси у відносинах з товариством з обмеженою відповідальністю "Далланс", м. Кам`янець-Подільський, зокрема, і шляхом подачі позову в господарський суд Хмельницької області.

Однак, в поданій керівником Кам`янець-Подільської місцевої прокуратури позовній заяві не зазначено причин, за якими позивач не може самостійно звернутися за захистом до суду, обмежившись лише посиланням на те, що 20.10.2016р. Кам`янець-Подільська міська рада зверталась до ТОВ "Далланс" з претензією №2/02-14-4948 про сплату 553811,51 грн. збитків за використання земельної ділянки площею 4,7955 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , без правовстановлюючих документів у період з 01.01.2014р. по 01.10.2016р., яку було залишено ТОВ "Далланс" без задоволення, тобто усупереч вищевикладеному прокурором не наведено причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

При цьому, безпідставність звернення прокурора до суду на захист інтересів держави є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову у випадку, коли законних підстав для такого представництва явно не було, що свідчить про порушення п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України. Аналогічна правова позиція відображена в постанові Касаційного господарського суду Верховного Суду у справі №924/1237/17 від 20 вересня 2018 року.

На думку суду, керівник Кам`янець-Подільської місцевої прокуратури, передчасно звернувся до суду в інтересах держави в особі Кам`янець-Подільської міської ради, м. Кам`янець-Подільський, не встановивши причин чому останні не захищають свої інтереси самостійно.

Таким чином, за наявності органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, суд дійшов висновку про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів Кам`янець-Подільської міської ради, м. Кам`янець-Подільський, у цій справі, тому у задоволенні позову слід відмовити.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Згідно ст. ст. 73, 76-79 Господарського кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи вищевикладене, суд не знаходить підстав для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Далланс", м. Кам`янець-Подільський на користь Кам`янець-Подільської міської ради, м. Кам`янець-Подільський 553811,51 грн. збитків за використання земельної ділянки площею 4,7955 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , без правовстановлюючих документів, тому у задоволенні позову належить відмовити.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові керівника Кам`янець-Подільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Кам`янець-Подільської міської ради, м. Кам`янець-Подільський до Товариства з обмеженою відповідальністю "Далланс", м. Кам`янець-Подільський про стягнення 553811,51 грн. збитків за використання земельної ділянки площею 4,7955 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , без правовстановлюючих документів відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1, 2 ст. 256 ГПК України).

Суддя О.Д. Вибодовський

Віддруковано 5 примірників:

1 - до справи,

2 - позивачу (Хмельницька область, м. Кам`янець-Подільський, майдан Відродження, 1),

3 - відповідачу (Хмельницька область, м. Кам`янець-Подільський, вул. Індустріальна, 4),

4 - Кам`янець-Подільській місцевій прокуратурі (Хмельницька область, м. Кам`янець-Подільський, вул. Драгоманова, 11),

5 - прокуратурі Хмельницької області (м. Хмельницький, провулок Військоматський, 3).

помічник судді Т.М.Козій