Ухвала суду № 82800013, 01.07.2019, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________

УХВАЛА

01 липня 2019 року Справа № 9/67 м.Харків

Суддя Господарського суду Луганської області Драгнєвіч О.В., розглянувши заяву

за вих.№50922 від 10.06.2019 Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" про заміну сторони виконавчого провадження з виконання наказу від 05.05.2010 у справі № 9/67

за позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Луганської обласної дирекції, м.Луганськ

до фізичної особи-підприємця Попова Віктора Васильовича, м.Рубіжне Луганської області

про стягнення 290 518 грн 50 коп.,

секретар судового засідання Романенко Т.М.,

у засіданні брали участь:

від заявника - представник не прибув;

від позивача (стягувача) - представник не прибув;

від відповідача (боржника) - представник не прибув;

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Луганської області від 20.04.2010 позовні вимоги задоволені повністю, присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №109/1-33/56-4 від 30.09.2008 в сумі 290 518 грн 50 коп., з яких: 240 000 грн 00 коп. - заборгованість за кредитом, 25 729 грн 32 коп. - заборгованість за процентами, 23 499 грн 18 коп. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту, 1 290 грн 00 коп. - пеня за несвоєчасне погашення процентів, крім того, витрати зі сплати держмита у сумі 2905 грн 19 коп. та інформаційно-технічні витрати - 236 грн 00 коп.

Вказане рішення набрало законної сили 01.05.2010 і на його виконання виданий відповідний наказ від 05.05.2010.

У зв`язку з проведенням на території міста Луганська антитерористичної операції матеріали справи №9/67 вважаються втраченими, що підтверджується відповідною довідкою №28 від 04.06.2019.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 04.06.2019 на підставі ст.ст.357, 358 ГПК України, втрачену справу №9/67 відновлено в такій частині: ухвала Господарського суду Луганської області від 01.03.2010; рішення Господарського суду Луганської області від 20.04.2010; наказ Господарського суду Луганської області від 05.05.2010.

Ухвалою господарського суду від 04.06.2019 повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" без розгляду заяву №50724 від 28.05.2019 про заміну сторони виконавчого провадження за наказом №9/67 від 05.05.2010.

21.06.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" звернулось до Господарського суду Луганської області з заявою за вих.№№50922 від 10.06.2019 про заміну сторони виконавчого провадження, а сааме: перевісного стягувача Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" за наказом щодо виконання рішення Господарського суду Луганської області від 05.05.2010 у справі №9/67.

Заява обгрунтована тим, що 17.06.2016 між Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та Публічним акціонерним товариством "Вектор Банк" укладено договір про відступлення права вимоги №114/21, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором №109/1-33/56-4 від 30.09.2008, укладеним між ПАТ "Райффайзен банк Аваль" та відповідачем у справі перейшло до Публічного акціонерного товариства "Вектор Банк".

Також, 17.06.2016 між Публічним акціонерним товариством "Вектор Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" укладено договір відступлення права вимоги №265/ФК-16, відповідно до якого право грошової вимоги за вказаним кредитним договором перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія".

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Луганської області від 21.06.2019 для розгляду справи №9/67 визначено суддю Драгнєвіч О.В.

Відповідно до ч. 3 ст. 334 ГПК України суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 24.06.2019 відкрито провадження за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" за вих.№50922 від 10.06.2019 про заміну сторони виконавчого провадження, її розгляд призначено на 01.07.2019.

В судове засідання учасники справи повноважних представників не направили, хоча були повідомлені про час та місце розгляду справи належним чином.

Судом враховується, що згідно абз. 2 ч. 3 ст. 334 ГПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Надаючи юридичну оцінку заявленим у заяві вимогам, дослідивши надані докази, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження, з огляду на наступне.

Процесуальне правонаступництво можна визначити як заміну сторони чи третьої особи у спірних або встановлених судом правовідносинах внаслідок зміни суб`єктів прав або обов`язків у матеріальних правовідносинах. Тобто, спочатку має відбутися зміна у матеріальних відносинах, щодо яких існує спір або розглянутий спір, а потім, як наслідок, здійснене процесуальне правонаступництво. Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд в постановах від 24.01.2018 у справі № 41/207, від 05.04.2018 у справі № 923/607/16.

Стаття 512 ЦК України передбачає випадки, в яких відбувається заміна кредитора у зобов`язанні, тобто в матеріальному правовідношенні, при цьому, за змістом даної статті, правонаступництво та передання своїх прав кредитором іншій особі за правочином є окремими самостійними підставами заміни кредитора у зобов`язанні, що відрізняються як за умовами виникнення, так і їх оформленням та правовими наслідками; заміна боржника в зобов`язанні також є можливою як на підставі правочину (ст. 520 ЦЦК України), так і в силу спеціальних приписів закону (ст.ст. 104-109 ЦК України).

Приписами ст. 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За загальним визначенням, правонаступництво - це перехід прав і обов`язків від одного суб`єкта до іншого. Правонаступництво може бути універсальним або частковим (сингулярним). За універсального правонаступництва до правонаступника (фізичної або юридичної особи) переходять усі права і обов`язки того суб`єкта, якому вони належали раніше. За часткового (сингулярного) правонаступництва від одного до іншого суб`єкта переходять лише окремі права і обов`язки.

Правонаступництво слід розглядати як певний юридичний механізм похідного правонабуття, за яким до правонаступника переходять суб`єктивні права та обов`язки попередника.

Відповідно до ст. 52 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

Із матеріалів справи вбачається, що рішенням Господарського суду Луганської області від 20.04.2010 позовні вимоги задоволені повністю, присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №109/1-33/56-4 від 30.09.2008 в сумі 290 518 грн 50 коп., з яких: 240 000 грн 00 коп. - заборгованість за кредитом, 25 729 грн 32 коп. - заборгованість за процентами, 23 499 грн 18 коп. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту, 1 290 грн 00 коп. - пеня за несвоєчасне погашення процентів, крім того, витрати зі сплати держмита у сумі 2905 грн 19 коп. та інформаційно-технічні витрати - 236 грн 00 коп.

Вказане рішення набрало законної сили 01.05.2010 і на його виконання стягувачу виданий відповідний наказ від 05.05.2010.

Доказів того, що виконавчий документ перебував або перебуває на виконанні державної виконавчої служби або приватного виконавця ТОВ "Фінансова компанія довіра та гарантія" не надано.

Надані заявником матеріали свідчать про те, що 17.06.2016 між Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (первісний кредитор) та Публічним акціонерним товариством "Вектор Банк" (новий кредитор) укладено договір відступлення права вимоги №114/21 (далі - договір 1), за яким право грошової вимоги, зокрема, за кредитним договором №109/1-33/56-4 від 30.09.2008, який укладено між Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та фізичною особою - підприємцем Поповим Віктором Васильовичем, перейшло до Публічного акціонерного товариства "Вектор Банк".

17.06.2016 між Публічним акціонерним товариством "Вектор Банк" (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" (новий кредитор) укладено договір відступлення права вимоги №265/ФК-16 (далі - договір 2), за яким право грошової вимоги за кредитним договором №109/1-33/56-4 від 30.09.2008, який укладено між Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та фізичною особою - підприємцем Поповим Віктором Васильовичем, перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія".

Згідно п.2.1 договорів, в порядку та умовах, визначених договором та відповідно до ст.ст.512-519 Цивільного кодексу України, первісний кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату, а новий кредитор приймає належні первісному кредитору права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Перелік кредитних договорів, боржників, розрахунок сум заборгованості боржника на дату підписання договору зазначені в додатку 1 до договору (попередній реєстр боржників), що є його невід`ємною частиною.

Відповідно до п.2.2 договорів, відступлення новому кредитору зазначених в попередньому реєстрі боржників (Додаток №1 до договору) прав вимоги відбувається за умови виконання новим кредитором п.3.2 договору та з моменту підписання сторонами реєстру (ів) боржників, складених за формою, наведеною в додатку №2 до договору. Сторони погодили, що реєстр (и) боржників підписується (ються) сторонами не пізніше 10 робочих днів з дати підписання договору та попереднього реєстру боржників.

В п.3.2. договорів сторони погодили, що новий кредитор здійснює оплату ціни договору шляхом безготівкового переказу, на рахунок первісного кредитора протягом п`яти робочих днів з моменту укладення цього договору.

Остаточний розмір прав вимоги, що відступається згідно умов даного договору визначається на дату відступлення прав вимоги та зазначається в реєстрі боржників. Новий кредитор має право здійснити наступне відступлення прав вимоги без згоди первісного кредитора (п.2.3 договорів).

Загальна вартість прав вимоги за договором відступлення прав вимоги №114/21 від 17.06.2016 становить 5800000 грн 00 коп., за договором відступлення прав вимоги від 17.06.2016 №265/ФК-16 становить 5858000 грн 00 коп. (п.3.1 договорів).

Не пізніше 180 календарних днів з дати відступлення прав вимоги за кредитними договорами та відступлення прав за договорами забезпечення, окрім боржників, які зареєстровані та/або проживають на території Донецької та Луганської областей, документація щодо яких передається з моменту фактичного отримання допуску до такої документації, первісний кредитор передає, а новий кредитор зобов`язаний прийняти документацію, про що складається акт приймання - передачі за формою, наведеною у додатку №4 до договору. Приймання - передача документації здійснюється уповноваженими представниками сторін за адресою первісного кредитора м.Київ, вул.Кутузова 4а (п.5.1 договору).

Додаткові угоди, додатки до договору, попередній реєстр боржників, реєстр боржників, а також акти приймання - передачі, зазначені в ст.5 договору, є невід`ємними частинами договору (п.8.2 договорів).

Як вбачається зі змісту укладених договорів відступлення прав вимоги, дата відступлення права вимоги є дата підписання Реєстру(ів) боржників, складених за формою, наведеною в додатку №2 до договору, за умови виконання новим кредитором п.3.2. договорів (здійснення повної оплати ціни договору).

Сторони погодили, що реєстри боржників підписуються сторонами не пізніше десяти робочих днів з дати підписання договору та попереднього реєстру боржників.

Остаточний розмір прав вимоги, що відступається згідно умов даного договору визначається на дату відступлення прав вимоги та зазначається в реєстрі боржників. Новий кредитор має право здійснити наступне відступлення прав вимоги без згоди первісного кредитора (п.2.3 договорів).

Отже, для встановлення факту відступлення права вимоги заявнику, суду слід з`ясувати факт відступлення права вимоги за обома договорами відступлення прав вимоги.

Зокрема, згідно умов цих договорів слід встановити дату відступлення права вимоги, якою є дата підписання відповідного реєстру сторонами та факт внесення загальної суми фінансування по кожному з договорів, а також з`ясувати чи передавалися первісними кредиторами новим за обома договорами за актами приймання-передачі відповідні документи, що підтверджують наявність у первісних кредиторів (у ПАТ "Райффайзен банк Аваль" та в подальшому у ПАТ "Вектор Банк") прав вимоги.

Згідно ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказами, відповідно до ст. 73 ГПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Як вже зазначалося вище, матеріально-правовою підставою звернення ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" про заміну сторони виконавчого провадження з виконання наказу від 05.05.2010 у справі № 9/67 - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на його правонаступника - ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" стало укладення між позивачем та ПАТ "Вектор Банк" договору відступлення права вимоги №114/21 від 17.06.2016, за яким право грошової вимоги за кредитним договором №109/1-33/56-4 від 30.09.2008 перейшло до Публічного акціонерного товариства "Вектор Банк", а потім наступне укладення між ПАТ "Вектор Банк" та ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та гарантія" 17.06.2016 договору відступлення права вимоги №265/ФК-16, за яким право грошової вимоги за кредитним договором №109/1-33/56-4 від 30.09.2008 перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія".

Таким чином, ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та гарантія" вважає, що набуло права кредитора/стягувача згідно положень ст.ст. 512, 514, 520 ЦК України, ст.ст. 52, 334 ГПК України та ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження".

На підтвердження своїх вимог заявник надав до матеріалів справи наступні копії документів:

- договору відступлення прав вимоги №114/21 від 17.06.2016, укладеного між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ПАТ "Вектор Банк";

- витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №114/21 від 17.06.2016;

- договору відступлення прав вимоги №265/ФК-16 від 17.06.2016, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Вектор Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія";

- витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №265/ФК-16 від 17.06.2016;

- платіжного доручення від 20.07.2016 № Т3;

- платіжного доручення від 21.06.2016 №1787855.

Для встановлення обставин уступки права вимоги та належного розгляду поданої заяви, господарський суд ухвалою від 24.06.2019 пропонував заявнику та іншим учасникам надати суду необхідні відомості та документи, зокрема щодо стану виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду Луганської області від 05.05.2010 №9/67 на дату розгляду заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні; всі документи, що підтверджують наявність у первісних кредиторів права вимоги та перехід права вимоги до нових кредиторів (зокрема, всі додатки до договорів про відступлення права вимоги №114/21 та №265/ФК-16 від 17.06.2016, всі реєстри підписані між сторонами, акти приймання-передачі, докази оплати права вимоги за договорами, тощо); а також належним чином посвідчену копію кредитного договору №109/1-33/56-4 від 30.09.2008.

Втім, зазначена ухвала суду залишена учасниками без виконання.

Суд звертає увагу на те, що умови договір відступлення права вимоги №114/21 від 17.06.2016 та №265/ФК-16 від 17.06.2016 не містять посилання про перехід права грошової вимоги саме за кредитним договором №109/1-33/56-4 від 30.09.2008, який укладено між Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та фізичною особою - підприємцем Поповим Віктором Васильовичем. Наразі в матеріалах справи взагалі відсутня відповідна копія вказаного кредитного договору, на виконання ухвали суду від 24.06.2019 учасниками примірник кредитного договору також не надано.

Крім того, заявником надано суду не підписані сторонами Реєстри боржників за договорами відступлення прав вимоги, а лише витяги з цих Реєстрів, в яких не міститься жодної дати їх підписання, що унеможливлює встановлення судом дати з якої відбулося відступлення прав вимоги.

Також до заяви про заміну стягувача у даній справі ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" надало копії платіжних дорученнь від 20.07.2016 № Т3 та від 21.06.2016 №1787855, якими підтверджує виконання ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" перед ПАТ "Вектор Банк" умов по оплаті суми фінансування за договором відступлення прав вимоги №265/ФК-16 від 17.06.2016 у сумі 2900000 грн 00 коп. та 2958000 грн 00 коп.

Проте, із наданих копій платіжних доручень вбачається, що факт виконання ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" умов по оплаті ПАТ "Вектор Банк" суми фінансування за договором відступлення прав вимоги №265/ФК-16 від 17.06.2016 не можна вважати доведеним, оскільки номер коду ЄДРПОУ платника - ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" та номер коду ЕДРПОУ отримувача - ПАТ "Вектор Банк" повністю співпадають та є однаковими - 38750239, що викликає в суду ґрунтовні сумніви у справжності проведення банківської операції за цими документами.

Здійсненою судом перевіркою встановлено, що згідно наявних у справі документів, унікальний ідентифікаційний номер юридичної особи - 38750239, який значиться в графах кодів платника та отримувача коштів у вказаних платіжномих дорученнях, присвоєно та належить ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія".

Зокрема, порядок здійснення безготівкових розрахунків регулюється Цивільним кодексом України, законом і банківськими правилами (ч. 4 ст. 1088 ЦК України).

Таким спеціальним законом у сфері безготівкових розрахунків є Закон України від 05.04.2001 № 2346-III "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні". Він визначає загальний порядок проведення переказу коштів у межах України, а також встановлює відповідальність суб`єктів переказу.

Платіжне доручення - це розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунку на рахунок отримувача (п. 1.30 ст. 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні").

За платіжним дорученням банк зобов`язується переказати з рахунку платника певну грошову суму на рахунок отримувача у строк, встановлений законом або банківськими правилами, якщо інший строк не передбачений договором або звичаями ділового обороту (ст. 1089 ЦК України).

Порядок розрахунків платіжними дорученнями і вимоги щодо їх заповнення встановлені главою 3 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, яка затверджена постановою Правління Національного Банку України від 21.01.2004 № 22.

За вимогами п. 32.3 ст. 32 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" банки зобов`язані виконувати доручення клієнтів, що містяться в документах на переказ, відповідно до реквізитів цих документів та з урахуванням положень, встановлених п. 22.6 ст. 22 цього Закону.

Згідно п. 22.6 ст. 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" обслуговуючий платника банк у розрахунковому документі зобов`язаний перевірити, зокрема, відповідність номера рахунка платника та коду юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України і приймати цей документ лише в разі їх збігу. Крім цього, обслуговуючий платника банк перевіряє повноту, цілісність і достовірність цього розрахункового документа порядку, встановленому нормативно-правовими актами Національного банку України.

У противному разі банк, що обслуговує отримувача, має право затримати суму переказу на строк до чотирьох робочих днів. У разі неможливості встановлення належного отримувача банк, що обслуговує отримувача, зобов`язаний повернути кошти, переказані за цим документом, банку, що обслуговує платника, із зазначенням причини їх повернення.

Згідно ч. 2 ст. 1090 ЦК України банку заборонено вносити виправлення в платіжне доручення клієнта, якщо інше не встановлене законом або банківськими правилами.

Враховуючи зазначені положення та вимоги закону, суд дійшов висновку, що надані заявником до справи копії платіжних доручень від 20.07.2016 № Т3 та від 21.06.2016 №1787855 не можуть вважатись належним доказом виконання зобов`язань за п.3.2. договору, підтвердженням факту перерахування ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" суми фінансування за договором відступлення прав вимоги №265/ФК-16 від 17.06.2016 на користь ПАТ "Вектор Банк", оскільки зазначені в цьому платіжному документі у відповідних графах коди ЄДРПОУ платника коштів (ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія") та отримувача коштів (ПАТ "Вектор Банк") є однаковими - 38750239, що викликає у суду обґрунтовані сумніви щодо прийняття взагалі цього документу до виконання банком платника коштів - ПАТ "Альфа-банк".

Жодних інших документів (відповідних банківських виписок тощо), які б підтверджували здійснення платіжних операцій згідно платіжних доручень від 20.07.2016 №Т3 та від 21.06.2016 №1787855, ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" суду не надано.

Крім того, заявником та іншими учасниками взагалі не надано суду доказів здійснення оплати ПАТ "Вектор Банк" в сумі 5800000 грн 00 коп. первісному кредитору - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на виконання умов п.п.3.1- 3.2. договору відступлення прав вимоги №114/21 від 17.06.2016, що унеможливлює встановлення судом факту набуття ПАТ "Вектор Банк" права вимоги, зокрема за кредитним договором №109/1-33/56-4 від 30.09.2008, враховуючи п.2.2. договору.

Також в матеріалах поданої заяви відсутні докази передачі первісними кредиторами новим за вказаними договорами уступки права вимоги необхідної на підтвердження їх прав документації (акти приймання-передачі документів згідно п.5.1. договорів сторонами суду не надано).

Враховуючи вищевикладене, суд не може надати належної правової оцінки укладеним між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ПАТ "Вектор Банк", а також між ПАТ "Вектор Банк" та ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" договорам.

Відповідно до ст. 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи вимоги ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Наразі заявник всупереч приписів ст. 74 ГПК України не довів суду безспірний факт переходу права вимоги від ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" до ПАТ "Вектор Банк" за договором відступлення прав вимоги №114/21 від 17.06.2016 та від ПАТ "Вектор Банк" до ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" за договором відступлення прав вимоги №265/ФК-16 від 17.06.2016. За таких обставин, у задоволенні заяви ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" про заміну сторони виконавчого провадження слід відмовити.

Керуючись ст.ст.234, 235, 334Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" за вих.№50922 від 10.06.2019 про заміну сторони виконавчого провадження з виконання наказу від 05.05.2010 у справі № 9/67 відмовити.

Ухвала набирає законної сили після підписання повного тексту ухвали у відповідності до ст.235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Східного апеляційного господарського суду протягом дестяти днів відповідно до ст.ст. 255 - 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано 04.07.2019.

Суддя О.В. Драгнєвіч