Рішення № 82799835, 04.07.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.07.2019Справа № 910/6894/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Алєєвої І.В., розглянувши у спрощеному провадженні справу

за позовом Комунального підприємства «Бучанське управління житлово-комунального господарства» Бучанської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техойл НК»

про стягнення 27 611, 07 грн.

Без повідомлення (виклику) сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство «Бучанське управління житлово-комунального господарства» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техойл НК» про стягнення 27 611, 07 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконані зобов`язання щодо видачі товару за договором, у зв`язку з чим позивачем подано зазначену позовну заяву до відповідача про стягнення 27 611, 07 грн.

Згідно з пунктом 1 частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є малозначними справами.

Частиною 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 1 статті 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2019 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив. Дана ухвала направлена сторонам по справі у встановленому порядку, яку позивач отримав 05.06.2019, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення від 31.05.2019.

Відповідач ухвалу суду від 30.05.2019 року про відкриття провадження у справі, яка направлена на адресу зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, не отримав.

За приписами ч. 1 ст. 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

За змістом частин 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України, ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень».

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись із вищевказаною ухвалою у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reestr.court.gov.ua).

Отже, судом вчинені всі необхідні дії для належного повідомлення учасників судового процесу - відповідача.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

28.02.2018 між позивачем (замовником) та відповідачем (постачальником) було укладено договір № 28/1 на закупівлю палива.

Предметом вказаного договору є обов`язок постачальника поставити, а замовника прийняти та оплатити автомобільний бензин А-92, дизельне паливо, в подальшому «Продукція», на умовах, що викладені у цьому договорі. Найменування, марка, кількість та технічні вимоги до продукції вказується в специфікаціях, які є невід`ємною частиною договору. Постачальник здійснює поставку продукції шляхом передачі замовнику талонів (або їх аналогів), які дають право отримати Продукцію в мережі автозаправних станцій у межах м. Буча Київської обл. або не більше 5 км. від меж міста, перелік яких наведено у додатку, що є невід`ємною частиною договору. Відпуск продукції в кожному конкретному випадку здійснюється на підставі талонів (або їх аналогів) на отримання товару в асортименті та кількості, вказаних в цих талонах (або їх аналогах).

У період дії договору було укладено додаткові угоди на зміну ціни за одиниці товару: Додаткова угода № 1 від 02.032018, Додаткова угода № 2 від 10.09.2018 року та Додаткова угода № 3 від 16.10.2018.

Відповідно до п. 2.1. договору, ціна на продукцію, яка поставляється за цим договором, встановлюється в національній валюті України - гривні і включає: вартість товару, тари, вартість зберігання продукції продавцем в резервуарах АЗС протягом терміну дії бланків дозволів (талонів) на пальне, всі податки, збори, інші обов`язкові платежі, що встановлені українським законодавством, у тому числі ПДВ і вказується у специфікаціях до цього договору.

Згідно п. 2.2. договору, постачальник гарантує незмінність ціни на поставлену продукцію з моменту поставки її за місцем призначення до моменту використання замовником поставлених бланків дозволів (талонів).

Замовник здійснює оплату постачальнику на протязі 10 робочих днів після постачання продукції згідно з специфікаціями, п. 2.5. договору.

Поставка товару здійснюється партіями згідно заявок замовника, п. 3.3. договору.

Згідно п. 4.3. договору, гарантійний строк продукції не менше 12 місяців з моменту її отримання замовником. Відповідно до письмової заявки замовника, у разі необхідності (обмін бланків дозволів (талонів) старого зразку на бланки дозволів (талонів) нового зразку, закінчення терміну дії, тощо) постачальник забезпечує протягом семи робочих днів обмін за ціною договору.

Відповідно до п. 4.5. договору, при виявленні дефектів бланків дозволів (талонів), будь-чого іншого, постачальник повинен змінити бланки дозволів (талони) в асортименті та кількості вказаній в письмовій заявці замовника протягом трьох робочих днів.

На виконання умов договору відповідачем поставлено, а позивачем оплачено продукцію за видатковими накладними: № НКТ-0003339 від 07.03.2018, № НКТ-000408 від 15.03.2018, № НКТ-000464 від 21.032018, № НКТ-000571 від 02.04.2018, № НКТ-000747 від 17.04.2018, № НКТ-000910 від 02.05.2018, № НКТ-001115 від 16.05.2018, № НКТ-001316 від 01.06.2018, № НКТ-001615 від 21.06.2018, № НКТ-001937 від 09.07.2018, № НКТ-002192 від 23.07.2018, № НКТ-002415 від 07.08.2018, № НКТ-002644 від 22.08.2018, № НКТ-002822 від 12.09.2018, № НКТ-003007 від 25.09.2018, № НКТ-003248 від 16.10.2018, № НКТ-003447 від 01.11.2018. За видатковою накладною № НКТ-003615 від 19.11.2018 на загальну суму 64 960 грн. відповідачем продукцію поставлено, а позивачем не оплачено.

Як стверджує позивач з 26.10.2018 АЗС «АМІК» в смт. Ворзель відмовилося заправляти транспортні засоби підприємства, мотивуючи відсутністю оплати за талони, надані відповідачем та по яким позивачем проведено оплату у повному обсязі.

23.11.2018 вих. № 1176 на адресу відповідача було направлено претензію з вимогою повернути кошти за оплачені, але не використані талони. Дана претензія була отримана відповідачем 23.11.2018 за вх. № 1731.

27.11.2018 за Актом повернення № 1 відповідачу було повернено: талони А-92 на 840 л по ціні 31, 73 грн. на суму 26 653, 20 грн., дизпаливо - талони на 50 л по ціні 27, 00 грн. на суму 1 350, 00 грн., талони А-92 на 1 930 л по ціні 32, 48 грн. на суму 62 686, 40 грн. та дизпаливо - талони на 10 л по ціні 29, 00 грн. на суму 290, 00 грн. Загальна кількість повернених талонів складає 2 830 л на загальну суму 90 979, 60 грн.

З урахуванням того, що позивач не провів оплату по останній видатковій накладній № НКТ-003615 від 19.11.2018 в сумі 64 960 грн., але повернув відповідачу талони на суму 90 979, 60 грн. різниця між не проведеною оплатою та поверненими талонами складає 26 019, 60 грн., яку відповідач повинен сплатити на рахунок позивача.

Зазначені обставини були погоджені між позивачем та відповідачем у додатковій угоді № 4 від 03.12.2018 до договору про закупівлю палива від 08.02.2018 № 28/1, яка підписана та скріплена печатками сторін.

За умовами вказаної додаткової угоди, сторони домовились:

1. Вважати розірваним Договір про закупівлю № 28/1 від 28.02.2018 року з дати підписання цієї Угоди за взаємною згодою Сторін.

2. Всі зобов`язання, що виникають з моменту підписання цієї додаткової угоди, є недійсними.

3. Сторони погодили відсутність будь-яких претензій одна до одної, у зв`язку з чим не можуть бути застосовані будь-які санкції, передбачені основним договором.

4. Після підписання цієї додаткової угоди, замовник зобов`язаний повернути постачальнику талони на загальний об`єм палива 2 830 л., які були поставлені постачальником в рамках основного договору.

5. Після підписання цієї додаткової угоди, постачальник зобов`язаний повернути замовнику грошові кошти у розмірі 26 019, 60 грн. за повернутий замовником об`єм палива.

6. Ця Угода складена у двох примірниках, які мають однакову юридичну силу, по одному для кожної із сторін.

7. Ця Угода вступає в силу з моменту її підписання сторонами і є невід`ємною частиною договору.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами Договору на закупівлю палива № 28/1 від 28.02.2018, суд дійшов до висновку, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Відповідно до положень ст.ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 655 ЦК України унормовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 ст. 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 ЦК України.

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Позивач свої зобов`язання з повернення талонів виконав, проте в матеріалах справи відсутні докази щодо виплати позивачу відповідачем різниці за повернутий замовником об`єм палива.

Згідно з ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Отже, у розумінні приписів цієї норми покупцю належить право вимагати, крім іншого, повернення оплати за непоставлений товар.

29.01.2019 позивачем на адресу відповідача було направлено претензію № 73 про повернення заборгованості в сумі 26 019, 16 грн.

Станом на момент розгляду спору, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про повернення ним грошових коштів за оплачений і непоставлений товар.

Згідно зі ст. 74 ГПК України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

З урахуванням викладеного позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 26 019, 60 грн. за оплачений і непоставлений товар підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши здійснений позивачем розрахунок заявленої до стягнення суми 3 %, суд вважає його обґрунтованим, арифметично вірним та таким, що не суперечить нормам чинного законодавства, у зв`язку з чим вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі, а саме у розмірі 316, 51 грн.

Щодо заявлених позовних вимог про стягнення інфляційних втрат в сумі 1 274, 96 грн., господарський суд враховуючи вимоги чинного законодавства, перевіривши та здійснивши власний розрахунок інфляційних втрат, зазначає, що вимога про стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат підлягає частковому задоволенню, а саме в розмірі 895, 78 грн.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, ст. 86 ГПК України.

Відповідачем не надано відзив на позовну заяву, контррозрахунок суми позовних вимог та будь-яких заперечень по суті позовних вимог, доводи позивача у встановленому законом порядку не спростовано.

З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 1 894, 68 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 236-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Комунального підприємства «Бучанське управління житлово-комунального господарства» Бучанської міської ради задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Техойл НК» (01030, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 5-В; ідентифікаційний код 41486736) на користь Комунального підприємства «Бучанське управління житлово-комунального господарства» Бучанської міської ради (08292, Київська обл., м. Буча; вул. Енергетиків, 2 ідентифікаційний код 25689882) заборгованість у розмірі 26 019 (двадцять шість тисяч дев`ятнадцять) грн. 60 коп., три відсотки річних у розмірі 316 (триста шістнадцять) грн. 51 коп., інфляційні втрати у розмірі 895 (вісімсот дев`яносто п`ять) грн. 78 коп. та судовий збір у сумі 1 894 (одна тисяча вісімсот дев`яносто чотири) грн. 68 коп.

3.В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

4.Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Алєєва