Рішення № 82799612, 04.07.2019, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 18/62/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.07.2019 справа № 908/1137/19

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Носівець В.В.,

розглянувши матеріали справи № 908/1137/19

за позовом Військової частини А0215 (Командування Повітряних Сил Збройних Сил України) (21007, м. Вінниця, вул. Стрілецька, 105)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “ПРОМЕЛЕКТРОНІКА” (69002, м. Запоріжжя, вул. Фортечна (до перейменування вул. Грязнова), 4-а, офіс 3 (а/с 5012))

про стягнення 5521,60 грн.,

Без повідомлення (участі) представників учасників справи

Розглядаються позовні вимоги про стягнення 5521,60 грн. пені за прострочення постачання товару за договором про закупівлю № 65/18 від 04.05.2018.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.05.2019 справу № 908/1137/19 передано на розгляд судді Носівець В.В.

Ухвалою суду від 20.05.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 908/1137/19, присвоєно справі номер провадження 18/62/19, на підставі ст. 252 ГПК України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. ч. 2, 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суду не надходило.

Тридцятиденний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений тридцятьма днями з дня відкриття провадження у справі (ч. 3 ст. 252 ГПК України), якщо судове засідання не проводиться, сплив 19.06.2019, тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.

Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи в суді, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштової кореспонденції повноважному представнику позивача 30.05.2019 та повноважному представнику відповідача 24.05.2019.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення – 04.07.2019.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про закупівлю товарів за державні кошти № 65/18, укладеного між сторонами 04.05.2018, в частині дотримання строків поставки товару. Відповідно до умов договору постачальник здійснює постачання товару до 01.07.2018 після відправлення замовником (командиром військової частини А0215) письмового повідомлення про готовність до виконання умов договору, яким замовник визначає обсяги закупівлі товару. Зазначене повідомлення надано постачальнику листом за вих.. № 350/129/138/624/ПС від 07.05.2018. Товар на загальну суму 190400,00 грн. прийнято замовником без зауважень згідно з актом приймання-передачі від 31.07.2018. відповідач свої обов`язки за договором належним чином не виконав, товар поставилено з порушенням терміну постачання товару на 29 діб. За несвоєчасне виконання зобов`язань за спірним договором позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені за період: з 02.07.2018 по 30.07.2018 (29 діб) в сумі 5521,60 грн. Посилаючись на приписи ст.ст. 11, 525, 526, 530, 612, 627 ЦК України та ст.ст. 173, 174, 193, 231 ГК України, позивач просив позов задовольнити.

У відзиві на позов відповідач проти заявлених позовних вимог заперечив та зазначив, що за умовами укладеного між сторонами договору, обов`язок постачальника здійснити поставку товару виникає після отримання письмового повідомлення від замовника про готовність до виконання умов договору. Позивач не надав підтвердження направлення та вручення такого повідомлення відповідачу. Відповідач отримав копію повідомлення про готовність до виконання договору від 07.05.2018 одночасно із екземпляром позову. Крім того, вказане повідомлення виготовлене військовою частиною А0215, в той час як за умовами договору направлення повідомлення постачальнику про готовність замовника до виконання умов договору покладається на військову частину А1049. За доводами відповідача, позивач не вчинив господарську дію, яка є правовою підставою для виникнення обов`язку відповідача з поставки товару. Відповідач зазначив, що листом від 25.06.2018 він повідомив позивача про готовність до поставки та пропонував змінити термін поставки, проте відповіді на лист не отримав, тому товар був поставлений. Також, відповідач вказує на те, що актом приймання-передачі № 266 від 31.07.2018 позивач підтвердив отримання товару. Проте, поставка товарів за договором № 65/18 від 04.05.2018 відбувалась 30.07.2018 двома партіями, що підтверджуються відповідними видатковими накладним № РН-0001401 та № РН-0001503. Позивач склав акти прийому поставленого товару № 75 від 30.07.2018 та № 76 від 30.07.2018, якими підтверджується прийняття товару. Наведене свідчить про неправильність визначення позивачем періодом порушення строків постачання з 01.07.2018 по 31.07.2018. Просить суд у задоволенні позову відмовити.

Крім того, від відповідача надійшла заява № б/н від 28.05.2019 (вх. № 08-08/11595/19 від 05.06.2019) про визнання неналежними та недопустимими додатків до позову, які додано військовою частиною А0215 у даній справі. Заява мотивована відсутністю повноважень командира військової частини А1517 Вишневського С.Д. на посвідчення доданих до позову документів.

Також від відповідача 10.06.2019 судом отримано клопотання № 51 від 05.06.2019 про зменшення розміру штрафних санкцій, в якому ТОВ “Промелектроніка” просить суд зменшити штрафні санкції за договором № 65/18 від 04.05.2018 до 1 гривні.

Розглянувши заяву відповідача про визнання неналежними та недопустимими додатків до позову, які додано військовою частиною А0215 у даній справі, суд не вбачає підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Стаття 76 ГПК України визначає допустимість доказів. Так, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Суд відзначає, що документи, які додані позивачем до позовної заяви містять відмітку: “Згідно з оригіналом”, підпис Командира військової частини А1517 генерал-майора С.Д.Вишневського та відбиток гербової печатки.

Згідно довідки Командира військової частини А0215 генерал-полковника С.Дроздова за вих.№ 350/153/360/пс від 10.06.2019 військові частини А1049, А1517, А0302, А0201, А0306, А2504, А0257т, А0257, А0215ю є структурними підрозділами (управліннями, відділами) військової частини А0215 (Командування Повітряних Сил Збройних Сил України). Відповідно до наданих повноважень вказані вище військові частини (керівники структурних підрозділів Командування Повітряних Сил Збройних Сил України) мають право здійснювати листування, готувати документи, виготовляти та завіряти копії документів, вчиняти інші дії необхідні для виконання завдань, покладених на військову частину А0215 (оригінал довідки наявний у матеріалах справи).

Враховуючи, що факт щодо укладення між сторонами договору № 65/18 від 04.05.2018, додатків і специфікації до нього, а також факт виконання сторонами договору, відповідачем не заперечується, заява позивача про визнання неналежними та недопустимими додатків до позову залишається судом без задоволення.

Позивач у відповіді на відзив вказав на те, що поставка товару чітко передбачена включно до 01.07.2018. Повідомлення № 350/129/138/624/ПС від 07.05.2018 про готовність до виконання умов договору надіслано відповідачу з примірниками договорів, укладених сторонами, що підтверджується копією супровідного листа № 350/124/394/пс від 08.05.2018, факт отримання примірників договорів відповідачем не заперечується. Щодо посилання відповідача на направлення ним 25.06.2018 повідомлення про готовність поставити товар та пропозиції щодо зміни терміну поставки, позивач зазначив, що таке повідомлення не передбачене умовами договору та суперечить вимогам ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки відповідач у своїх зверненнях не зазначив підстав для зміни істотних умов договору. Щодо твердження відповідача про поставку товару 30.07.2018 позивач вказав, що п. 5.4 Договору передбачена дата виконання зобов`язання постачальника – дата затвердження замовником акту прийому поставленого товару при наявності акта приймання-передачі.

Відповідач у запереченнях на відповідь на відзив наголосив, що жодного повідомлення від позивача про готовність виконати умови договору не отримував, доказів уповноваження ВЧ 0215 на підписання такого повідомлення не надано. Щодо пояснення позивача про структурні підрозділи ВЧ 0215 (01049, А1517, А0302) відповідач зазначив, що інформація на вказаному позивачем сайті Міністерства оборони України про повноваження командирів військових частин відсутня. Також позивачем не надано доказів на підтвердження повноваження командирів ВЧ А0215 Дроздова С.С. та ВЧ А1517 Вишневського С.Д. на право звертатися до суду із позовами або підписувати відповідні документи чи засвідчувати копії.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження, суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи без виклику учасників справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Військовою частиною А0215 (замовником, позивачем у справі) та товариством з обмеженою відповідальністю “ПРОМЕЛЕКТРОНІКА” (постачальником, відповідачем у справі) 04.05.2018 укладено договір про закупівлю № 65/18 (надалі – Договір).

Згідно п. 1.1 Договору найменування товару: електронне обладнання (код за ДК 021:2015 – 31710000-6. Електронне обладнання): лот № 4 – прилади МИ-285З.

Відповідно до п. 1.2. Договору постачальник зобов`язується поставити замовникові товар у кількості та у строки визначені у специфікації товару (додаток № 1 до договору). Замовник зобов`язується прийняти та оплатити такий товар.

У пункті 3.1 Договору сторони домовилися про те, що сума договору становить 190400,00 грн., у тому числі ПДВ (20%) у розмірі 31733,33 грн.

Пунктом 5.1. Договору визначено, що строк постачання товару: згідно зі специфікацією товару (додаток № 1 до договору). Товар постачається силами (засобами) постачальника після відправлення замовником постачальнику повідомлення про готовність до виконання умов договору. Замовник у повідомленні визначає обсяги поставки товару та конкретне місце постачання (вантажоотримувача замовника). Замовник може надавати повідомлення на поставку як повного обсягу товару, так і на партію товару.

Відповідно до п. 5.4. Договору датою виконання зобов`язань постачальника з постачання товару є дата затвердження замовником (командиром військової частини А0215) акту прийому поставленого товару (форма – додаток № 3 до договору). Замовник затверджує акт прийому поставленого товару (форма – додаток № 3 до договору) при наявності акта приймання-передачі (форма – додаток № 22 до наказу Міністерства оборони України від 17.08.2017 № 440).

Згідно п. 7.2 Договору за порушення зобов`язань щодо якості поставленого товару постачальник сплачує штраф у розмірі 20% вартості неякісного товару. За порушення строків (термінів) постачання товару або заміну його на якісний понад строки, зазначені у пунктах 2.2, 2.3, та 5.1 цього договору, постачальник сплачує пеню у розмірі 0,1% вартості товару, з якого допущено прострочення постачання за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого товару. У різі відмови від постачання товару сплачується штраф у розмірі 10% вартості непоставленого товару. Штрафні санкції до постачальника за порушення строків (термінів) поставки товару не застосовуються з моменту затвердження без претензій акту приймання-передачі (форма-додаток 22, до наказу Міністерства оборони України від 17.08.2017 № 440).

Відповідно до п.10.1. Договору він набирає чинності з моменту підписання його двома сторонами. Термін дії договору – включно до 31.12.2018 року, а в частині гарантійних зобов`язань – до повного їх виконання.

Специфікацією від 04.05.2018 сторонами визначено найменування товару (прилади МИ-285З); термін постачання товару (включно до 01.07.2018 за письмовим повідомленням замовника); вимір товару (одиниця); кількість (4); вартість товару (загальна 190400,00 грн. з ПДВ).

Акт приймання-передачі № 266 затверджено ТВО командира військової частини А1912 підполковником В.А.Галінським 31.07.2018. Вказаним актом підтверджується поставка відповідачем товару (Магнетрон МИ-285З - 4один.) на загальну суму 190400,00 грн.

Як зазначає у позові позивач, зобов`язання з поставки товару відповідачем виконано в повному обсязі, однак з порушенням визначеного договором строку. Акт прийому поставленого товару № 266 замовником затверджено 31.07.2018, тож відповідачем порушено термін постачання товару на 29 діб.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Сторонами у специфікації визначено граничний термін поставки товару: включно до 01.07.2018 за письмовим повідомленням замовника.

Доказів поставки товару у термін, визначений у договорі, як і доказів змінення сторонами граничного строку поставки, відповідачем суду не надано.

Моментом виконання зобов`язань постачальника з постачання товару, сторони у п. 5.4. договору встановили – дату затвердження замовником акту прийому поставленого товару.

Акт прийому поставленого товару № 266 замовником затверджено 31.07.2018.

Отже, зважаючи на визначений сторонами у договорі момент виконання зобов`язань з поставки товару, суд погоджується з доводами позивача про прострочення відповідачем зобов`язання з поставки товару на 29 діб.

Статтею 614 ЦК України та ч. 2 ст. 218 ГК України визначено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Установлюючи презумпцію вини особи, яка порушила зобов`язання, ЦК України покладає на неї обов`язок довести відсутність своєї вини. Боржник звільняється від відповідальності лише у тому випадку, коли доведе відсутність своєї вини у порушенні зобов`язання. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 15.08.2018 по справі 910/11049/17 та постанові Верховного Суду України від 13.02.2013 у справі № 6-170цс12.

Доводи відповідача щодо неотримання від позивача повідомлення про готовність замовника до виконання договору суд відхиляє.

Повідомлення від 07.05.2018 за вих. № 350/129/138/624/ПС про готовність до виконання умов договору позивачем надано відповідачу. В повідомленні визначено місце поставки - смт. Новоівницьке, Житомирська область, склад вантажоотримувача замовника, військова частина А1912. Вказане повідомлення направлено відповідачу супровідним листом за вих. № 350/124/394/пс від 08.05.2018 разом з дев`ятьма іншими договорами, отримання яких відповідач не заперечує.

За доводами відповідача, у зв`язку з неотриманням повідомлення замовника про готовність до виконання договору ним 25.06.2018 направлено замовнику лист з пропозицією переглянути термін поставки товару та повідомити про готовність до виконання договору, визначити місце поставки.

Проте, сам факт поставки товару відповідачем у місце поставки, яке визначено у повідомленні замовника (смт. Новоівницьке, Житомирська область, військова частина А1912) і яке є відмінним від адреси Військової частини А0215 (Командування Повітряних Сил Збройних Сил України), свідчить про обізнаність відповідача щодо готовності замовника до виконання умов договору та місце його виконання.

Посилання відповідача на неправомірність нарахування позивачем штрафних санкцій по 30.07.2018, оскільки фактично товар поставлено 30.07.2018, суд визнав необґрунтованим, з огляду на визначений за згодою сторін у п. 5.4 Договору момент виконання зобов`язань за ним – дата затвердження замовником (командиром військової частини А0215) акту прийому поставленого товару (форма – додаток № 3 до договору). При цьому п. 5.4 Договору також визначено, що замовник затверджує акт прийому поставленого товару (форма – додаток № 3 до договору) при наявності акта приймання-передачі (форма – додаток № 22 до наказу Міністерства оборони України від 17.08.2017 № 440).

Отже, акти прийому поставленого товару №№ 75, 76 від 30.07.2018, на які посилається відповідач, є тими актами приймання-передачі, на підставі яких затверджується акт прийому поставленого товару. І в даному випадку мова йде не про дату поставки, а про дату виконання зобов`язань постачальником.

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч. 2 ст. 231 Господарського Кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Перевіривши розрахунок, судом встановлено, що пеню за визначений період: з 02.07.2018 по 30.07.2018 (29 діб), розраховано позивачем вірно, розрахунок здійснено за формулою: 190400,00 грн. (сума невиконаного зобов`язання) х 0,1% х 29 (кількість днів прострочення) = 5521,60 грн.), що відповідає умовам п. 7.2 Договору.

Відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій, в якому ТОВ “Промелектроніка” просить суд зменшити штрафні санкції за договором № 65/18 від 04.05.2018 до 1 гривні.

Мотивуючи клопотання, відповідач зазначив, що винятковість обставин, на які ТОВ “ПРОМЕЛЕКТРОНІКА” посилається в обґрунтування зменшення судом штрафних санкцій, полягає в тому, що вони є надмірно великі порівняно із збитками кредитора, при цьому доказів того, що позивачу завдано збитків в результаті несвоєчасної поставки товару останнім не надано. Також докази, що свідчили б про можливе погіршення фінансового стану чи ускладнення в господарській діяльності для кредитора відсутні.

Частинами 1-2 ст. 233 ГК України визначено, що у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому, відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Вирішуючи питання про зменшення пені за клопотанням відповідача, суд враховує, що розмір пені, встановлений сторонами в договорі, визначений відповідно до положень ч. 2 ст. 231 Господарського Кодексу України і не перевищує законодавчо визначений розмір відповідальності. Відповідач не посилається на скрутний фінансовий стан підприємства і не довів суду в установленому чинним ГПК України порядку того факту, що належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, що даний випадок є винятковим, тому суд дійшов висновку про відмову у задоволені клопотання ТОВ “ПРОМЕЛЕКТРОНІКА” про зменшення штрафних санкцій.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги військової частини А0215 (Командування Повітряних Сил Збройних Сил України) про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Промелектроніка” 5521,60 грн. пені підлягають задоволенню.

Судовий збір на підставі пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 46, 74, 76-80, 129, 233, 236-242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “ПРОМЕЛЕКТРОНИКА” (69002, м. Запоріжжя, вул. Фортечна (до перейменування вул. Грязнова), 4-а, офіс 3 (а/с 5012), ідентифікаційний код за 24510970) на користь військової частини А0215 (Командування Повітряних Сил Збройних Сил України) (21007, м. Вінниця, вул. Стрілецька, 105, ідентифікаційний код 24981451) 5521,60 грн. (п`ять тисяч п`ятсот двадцять одну грн. 60 коп. пені та 1921,00 грн. (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну грн. 00 коп.) судового збору. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст.ст. 240, 241 ГПК України 04.07.2019.

Суддя В.В. Носівець