Рішення № 82799609, 02.07.2019, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 17/81/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.07.2019 Справа № 908/896/19

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Корсуна В.Л., при секретарі судового засідання Юсубовій Д.В., розглянувши матеріали справи № 908/896/19

за позовною заявою: фізичної особи-підприємця Сергієнко Володимира Івановича, АДРЕСА_1

до відповідача: приватного акціонерного товариства "Агропромислова компанія", 72319, м. Мелітополь, вул. Героїв України, буд. 175

про стягнення 165 284,07 грн.

Присутні представники:

від позивача: Ворона О.А., ордер серія ПТ 120832 від 14.05.19 (відео конференція)

від відповідача: Кальченко А.В., довіреність від 22.05.19 б/н

СУТЬ СПОРУ:

15.04.19 до господарського суду Запорізької області від фізичної особи-підприємця Сергієнко Володимира Івановича (далі ФОП Сергієнко В.І.) надійшла позовна заява про стягнення з приватного акціонерного товариства "Агропромислова компанія" (надалі ПрАТ "Агропромислова компанія") 165 284,07 грн. заборгованості, з яких: 117 927,47 грн. - повернення коштів за непоставлений товар, 37 618,86 грн. інфляційних втрат та 9 737,74 грн. - 3% річних.

Позов обґрунтовано ст.ст. 179, 193, 199, 216-218, 220, 223, 224-225, 230-232 ГК України, ст. ст. 256, 257, 261, 267 ЦК України, ст.ст. 4, 20, 24, 27, 136, 137, 162, 171 ГПК України, а також тим, що відповідачем не було поставлено позивачу товар на суму здійсненої ФОП Сергієнко В.І. передоплати у розмірі 117 927,47 грн. У зв`язку із чим, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 117 927,47 грн. основної заборгованості, а також 37 618,86 грн. інфляційних втрат та 9 737,74 грн. 3% річних в порядку ст. 625 ЦК України.

15.04.19 автоматизованою системою документообігу господарського суду здійснено автоматичний розподіл судової справи № 908/896/19 між суддями, справу передано на розгляд судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 22.04.19 у цій справі судом позовну заяву залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви (7 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху) та визначено спосіб усунення недоліків позовної заяви.

Заявою за вих. від 25.04.19 № б/н, яка надійшла до суду 03.05.19, позивачем усунуто недоліки позовної заяви у строк та спосіб визначений ухвалою від 22.04.19 у цій справі.

Ухвалою від 08.05.19 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/896/19 за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 29.05.19 о/об 14 год. 10 хв.

29.05.19 відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, згідно з яким ПрАТ "Агропромислова компанія" заперечує проти позовних вимог у повному обсязі, оскільки вважає, що права та законні інтереси позивача не було порушено, а позов пред`явлено передчасно. Також відповідачем у відзиві викладено орієнтовний розрахунок судових витрат, які він поніс на професійну правничу допомогу.

Ухвалами від 29.05.19 та від 05.06.19 судом розгляд справи відкладався на 05.06.19 об 12 год. 00. хв. та на 02.07.19 об 10 год. 30 хв. відповідно.

05.06.19 на електронну адресу суду (без електронного цифрового підпису) надійшло клопотання представника позивача - адвоката Ворони О.А. від 05.06.19 № б/н про відкладення розгляду справи № 908/896/19 з метою надання позивачеві можливості для реалізації свого процесуального права на подання відповідача на відзив. Також у зазначеному клопотанні представник позивача просив суд постановити ухвалу про участь адвоката Ворони О.А. у наступному судовому засіданні в режимі відео конференції.

З огляду на відсутність електронного цифрового підпису на зазначеному клопотанні, останнє у судовому засіданні 05.06.19 не прийнято судом до розгляду.

07.06.19 до суду надійшов оригінал клопотання представника позивача - адвоката Ворони О.А. від 05.06.19 № б/н про відкладення розгляду справи та про постановлення ухвали про участь у наступному судовому засіданні у режимі відео конференції.

12.06.19 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій ФОП Сергієнко В.І. зазначив про те, що станом на 17.10.18 відповідач знав про наявність заборгованості перед позивачем, яка виникла станом на 08.07.16, а питання щодо її погашення розглядалось сторонами, проте згоди досягнуто не було.

Ухвалою від 14.06.19 у цій справі судом задоволено клопотання представника позивача від 05.06.19 б/н про проведення судового засідання в режимі відеоконференції. Господарському суду Полтавської області доручено забезпечити проведення судового засідання у справі № 908/896/19 призначеного на 02.07.19 об 10 год. 30 хв. в режимі відеоконференції в приміщенні зазначеного суду із дотримання вимог ч. 9 ст. 197 ГПК України.

19.06.19 від ПрАТ "Агропромислова компанія" надійшло клопотання від 11.06.19 № 11/06юр про залучення до матеріалів справи оригіналу акту виконаних робіт про надання правової допомоги до договору про надання правових послуг адвоката від 22.05.19 та про стягнення з ФОП Сергієнко В.І. на користь відповідача 4 100,00 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу.

Представник позивача приймав участь у судовому засіданні 02.07.19 у режимі відеоконференції.

У судовому засіданні 02.07.19, з`ясувавши правову позицію представника позивача щодо поданого ПрАТ "Агропромислова компанія" клопотання від 11.06.19 № 11/06юр, суд дійшов висновку про наявність підстав для прийняття до розгляду вказаного клопотання та доданих до нього доказів на підставі ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Представник позивача у судовому засіданні 02.07.19 підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві та у відповіді на відзив.

Представник відповідача у судовому засіданні 02.07.19 проти позову заперечив повністю з підстав викладених у відзиві на позовну заяву. Крім того, представником відповідача заявлено про те, що ПрАТ "Агропромислова компанія" додатково будуть надані до суду докази понесення судових витрат у справі.

У засіданні 02.07.19, на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України), судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Учасникам справи повідомлено коли буде складено повне рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Протягом червня-липня 2016 р. приватним акціонерним товариством "Агропромислова компанія" поставлений ФОП Сергієнко В.І., зокрема, наступний товар на загальну суму 2 081 673,25 грн.:

- шкура свиняча на суму 33 844,39 грн. (видаткова накладна № 17813 від 17.06.16);

- свинина на суму 793 291,11 грн. (видаткова накладна № 18401 від 23.06.16);

- голова свиняча та печінка свиняча на суму 43 872,02 грн. (видаткова накладна №18463 від 23.06.16);

- індики на суму 219 607,66 грн. (видаткова накладна № 19059 від 29.06.16);

- свинина на суму 420 906,38 грн. (видаткова накладна № 19444 від 03.07.16);

- свинина на суму 570 151,69 грн. (видаткова накладна № 17809 від 17.06.16).

ФОП Сергієнко В.І. платіжними дорученнями на рахунок відповідача було перераховано наступні платежі:

- 133 840,00 грн. за м`ясо свинини (платіжне доручення № 3801 від 17.06.16);

- 100 000,00 грн. за м`ясо свинини (платіжне доручення № 3803 від 21.06.16);

- 200 000,00 грн. за м`ясо свинини (платіжне доручення № 177 від 24.06.16);

- 400 000,00 грн. за м`ясо свинини (платіжне доручення № 3961 від 24.06.16);

- 216 872,02 грн. за м`ясо свинини (платіжне доручення № 3972 від 29.06.16);

- 50 000,00 грн. за м`ясо індика (платіжне доручення № 4103 від 01.07.16);

- 50 000,00 грн. за м`ясо індика (платіжне доручення № 4114 від 01.07.16);

- 119 607,50 грн. за м`ясо індика (платіжне доручення № 4116 від 02.07.16);

- 50 582,50 грн. за м`ясо індика (платіжне доручення № 4125 від 04.07.16);

- 50 000,00 грн. за м`ясо індика (платіжне доручення № 4189 від 05.07.16);

- 50 000,00 грн. за м`ясо свинини (платіжне доручення № 4199 від 05.07.16);

- 109 000,00 грн. за м`ясо свинини (платіжне доручення № 4290 від 07.07.16);

- 100 969,01 грн. за м`ясо свинини (платіжне доручення № 4258 від 06.07.16);

- 100 000,00 грн. за м`ясо свинини (платіжне доручення № 4224 від 06.07.16);

- 100 000,00 грн. за м`ясо свинини (платіжне доручення № 4217 від 05.07.16);

- 99 940,29 грн. за м`ясо свинини (платіжне доручення № 3852 від 22.06.16);

- 268 789,40 грн. за м`ясо свинини (платіжне доручення № 3838 від 21.06.16).

Загальна сума платежів за вказаними платіжними дорученнями склала суму 2 199 600,72 грн.

Посилаючись на укладення між сторонами у спрощений спосіб договору, який містить елементи договорів поставки та купівлі-продажу, що встановлено судовим рішенням (постановою Центрального апеляційного господарського суду) від 20.02.19 у справі № 908/1574/18, ФОП Сергієнко В.І. враховуючи, що відповідачем не було поставлено попередньо оплачений товар на загальну суму 117 927,47 грн., звернувся до господарського суду з цим позовом.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори). Дво - чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Правочин може вчинятись усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ст. 205 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 205 ЦК України, правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно з ст. 207 ЦК України, правочин у простій письмовій формі вчиняється сторонами шляхом фіксації його змісту в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими сторони обмінялись за допомогою телетайпних, електронних або інших технічних засобів зв`язку.

Відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України (ГК України), допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Частиною 1 ст. 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 20.02.19 у справі № 908/1574/18 (яка набрала законної сили 20.02.19) встановлені обставини, щодо правовідносин сторін, які виникли між ФОП Сергієнко В.І. та ПрАТ «Агропромислова компанія», у зв`язку з поставкою товару за видатковими накладними (від 17.06.16 № 17813 на суму 33 844,39 грн.; від 23.06.16 № 18401 на суму 793 291,11 грн.; від 23.06.16 № 18463 на суму 43 872,02; від 29.06.16 № 19059 на суму 219 607,66 грн.; від 03.07.16 № 19444 на суму 420 906,38 грн.; від 17.06.16 № 17809 на суму 570 151,69 грн.) та у зв`язку із здійсненими ФОП Сергієнко В.І. оплатами за платіжними дорученнями №№ 3801 від 17.06.16, 3803 від 21.06.16, 177 від 24.06.16, 3961 від 24.06.16, 3972 від 29.06.16, 4103 від 01.07.16, 4114 від 01.07.16, 4116 від 02.07.16, 4125 від 04.07.16, 4189 від 05.07.16, 4199 від 05.07.16, 4290 від 07.07.16, 4258 від 06.07.16, 4224 від 06.07.16, 4217 від 05.07.16, 3852 від 22.06.16, 3838 від 21.06.16.

Зокрема, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду у постанові від 20.02.19 у справі № 908/1574/18, враховуючи здійснені ФОП Сергієнко В.І. оплати коштів за поставлену продукцію, а зі сторони ПрАТ «Агропромислова компанія» - поставлення продукції (м`ясо індика, м`ясо свинини, голова свиняча, печінка свиняча та шкура свиняча) ФОП Сергієнко В.І., вказала, що між сторонами було укладено договір у спрощений спосіб, у зв`язку з чим, між ФОП Сергієнко В.І. та ПрАТ «Агропромислова компанія» склалися зобов`язальні правовідносини, які містять елементи договорів поставки та купівлі-продажу. Такого висновку, колегія суддів дійшла через відсутність між сторонами письмового договору купівлі-продажу на поставку зазначеної продукції.

Також, у постанові від 20.02.19 у справі № 908/1574/18 Центральним апеляційним господарським судом встановлено, що оплата за м`ясо індика у сумі 219 607,66 грн., поставлене відповідачем за накладною № 19059 від 29.06.16, здійснена платіжними дорученнями №№4103, 4114 від 01.07.16 та № 4116 від 02.07.16, загальна сума за якими складає 219 607,50 грн. Виходячи з викладеного судом апеляційної інстанції зазначено, що кошти, отримані як оплата за поставлену продукцію за платіжним дорученням № 4116 від 02.07.16 на суму 119 607,50 грн., набуті за наявності правової підстави, і не можуть бути витребувані на підставі положень ст. 1212 ЦК України, як безпідставно отримані кошти. М`ясо індика, яке оплачено платіжними дорученнями № 4125 від 04.07.16 та № 4189 від 05.07.16 на загальну суму 100 582,50 грн. ПрАТ «Агропромислова компанія» не поставлено.

Таким чином, обставини встановлені постановою Центрального апеляційного господарського суду від 20.02.19 у справі № 908/1574/18, яка набрала законної сили 20.02.19 щодо правовідносин, які виникли між ФОП Сергієнко В.І. та ПрАТ «Агропромислова компанія», у зв`язку з поставкою товару за видатковими накладними та їх оплатою ФОП Сергієнко В.І. (які є аналогічними до тих видаткових накладних та платіжних доручень, які надані позивачем в обґрунтування позовних вимог у цій справі), не підлягають доведенню під час розгляду спору у цій справі в силу приписів ч. 4 ст. 75 ГПК України.

Судом у цій справі встановлено, що позивачем за м`ясо свинини платіжними дорученнями № 3801 від 17.06.16, № 3803 від 21.06.16, № 3838 від 21.06.16, № 3852 від 22.06.16, № 3961 від 24.06.16, № 177 від 24.06.16, № 3972 від 29.06.16, № 4199 від 05.07.16, № 4217 від 05.07.16, № 4224 від 06.07.16, № 4258 від 06.07.16, № 4290 від 07.07.16 відповідачу було перераховано загальну суму 1 879 410,72 грн.

Згідно з видатковими накладними № 17809 від 17.06.16, № 18401 від 23.06.16, № 19444 від 03.07.16 відповідачем поставлено позивачу м`ясо свинини на загальну суму 1 784 349,18 грн. Таким чином, м`ясо свинини, яке оплачено платіжним дорученням № 4290 від 07.07.16, на загальну суму 95 061,54 грн. ПрАТ «Агропромислова компанія» не поставлено.

Згідно з поясненнями представника відповідача, які надані у судовому засіданні 02.07.19, позивачем не сплачено відповідачу 33 844,39 грн. за шкуру свинячу, яка поставлена за видатковою накладною № 17813 від 17.06.16 та 43 872,02 грн. за голову свинячу і печінку свинячу, які поставлено за видатковою накладною № 18463 від 23.06.16.

Враховуючи, що надані до матеріалів справи платіжні доручення про сплату позивачем відповідачу коштів не містять посилання на оплату такого товару, як голова свиняча, печінка свиняча, шкура свиняча, жодних рахунків на оплату на які є посилання у платіжних дорученнях позивача до матеріалів справи не недано, а також враховуючи те, що такий товар не є м`ясом свинини, у суду відсутні підстави вважати, що позивач сплатив позивачу 33 844,39 грн. за шкуру свинячу, яка поставлена за видатковою накладною № 17813 від 17.06.16 та 43 872,02 грн. за голову свинячу і печінку свинячу, які поставлено за видатковою накладною № 18463 від 23.06.16.

Наведене вище свідчить, що позивачем здійснено передплату за м`ясо індика у сумі 100 582,34 грн. (100 582,34 грн. = 320 190,00 грн. (загальна оплата за м`ясо індика) - 219 607,66 грн. (поставка за видатковою накладною № 19059) та за м`ясо свинини у сумі 95 061,54 грн. А розрахунок за шкуру свинячу, яка поставлена за видатковою накладною № 17813 від 17.06.16 на суму 33 844,39 грн. та за голову свинячу і печінку свинячу, які поставлено за видатковою накладною № 18463 від 23.06.16 у загальній сумі 43 872,02 грн. позивачем з відповідачем не здійснено.

Позивачем, заявлено вимогу до відповідача, про повернення грошових коштів за непоставлений товар у загальній сумі 117 927,47 грн., які в розумінні позивача є попередньою оплатою.

Відповідач в ході розгляду справи не заперечував того факту, що позивачем було здійснено попередню оплату на загальну суму 117 927,47 грн. Однак, посилаючись на те, що між сторонами строк поставки товару не визначений, вказав про відсутність підстав для витребування у ПрАТ «Агропромислова компанія» грошових коштів.

Частиною 2 ст. 693 ЦК України закріплено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно з ст. 663 ЦК України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу.

Оскільки укладеним сторонами у спрощений спосіб договором купівлі-продажу (поставки) не визначено строк (термін), у який повинно бути виконано відповідачем зобов`язання з поставки попередньо оплаченого позивачем товару, строк виконання зобов`язання, що передачі відповідачем позивачу товару має визначатись відповідно до приписів ч. 2 ст. 530 ЦК України.

Так, ч. 2 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

При цьому, днем пред`явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв`язку і підприємством зв`язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред`явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

Позивачем до суду не надано доказів пред`явлення (надіслання) відповідачу вимоги про передачу товару на спірну суму ФОП Сергієнко В.І. у строк визначений ч. 2 ст. 530 ЦК України.

Згідно з поясненнями наданими представником позивача у судовому засіданні 02.07.19, вимога про поставку товару чи про повернення суми попередньої оплати відповідачу не надсилалась у письмовій формі.

Представник відповідача у судовому засіданні 02.07.19 заперечував наявність будь-яких домовленостей між сторонами щодо строку поставки товару на спірну суму.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту порушення відповідачем строку передачі (поставки) позивачу товару на спірну суму.

Як наслідок, наявні матеріали справи свідчать, що позивач (покупець) передчасно звернувся з позовом до відповідача про повернення суми попередньої оплати у розмірі 117 927,47 грн.

Посилання позивача на те, що станом на 17.10.18 (дата складання заяви відповідача про зарахування зустрічних однорідних вимог) відповідач знав про наявність заборгованості перед ФОП Сергієчко В.І., яка виникла станом на 08.07.16, суд вважає безпідставними з огляду на наступне.

Заявою ПрАТ "Агропромислова компанія" від 17.10.18 № 641/юр про зарахування зустрічних однорідних вимог (в порядку ст. 601 ЦК України), яку 18.10.18 надіслано ФОП Сергієнко В.І., повідомлено позивача про зарахування зустрічних однорідних вимог, а саме 77 716,41 грн. заборгованості ФОП Сергієнко В.І. перед ПрАТ "Агропромислова компанія" за отриманий товар в рахунок недопоставленої відповідачем ФОП Сергієнко В.І. товару (індиків) на суму 100 582,34 грн.

Відповідно до ст. 601 ЦК України, зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

Судом встановлено, що для зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі заяви від 17.10.18 № 641/юр на суму 77 716,41 грн. була відсутня така умова як однорідність, оскільки на дату направлення позивачу цієї заяви відповідач повинен був виконати зобов`язання по поставці товару у строк відповідно до положень ст.ст. 530, 663 ЦК України. Як вже зазначалось, ФОП Сергієнко В.І. не надіслано відповідачу жодної вимоги, ані про повернення грошових коштів сплачених за товар, ані про поставку товару на відповідну суму. Отже, у відповідача перед позивачем було відсутнє зобов`язання по поверненню грошових коштів на суму 100 582,34 грн. Зобов`язання по поставці товару з одного боку та сплата боргу з іншого не є зустрічними однорідними вимогами, а тому не підлягають зарахуванню.

З підстав невідповідності заяви від 17.10.18 № 641/юр про зарахування зустрічних однорідних вимог положенням ст. 601 ЦК України, судом визнаються безпідставними посилання на вказану заяву.

Щодо вимог про стягнення 3 % річних та інфляційних витрат нарахованих на суму попередньої оплати суд зазначає наступне.

За своєю суттю обов`язок щодо повернення грошових коштів, отриманих як передоплата, не може розцінюватись як грошове зобов`язання в розумінні ст. 625 ЦК України.

На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до ст. 536 ЦК України від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов`язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Отже, оскільки повернення суми попередньої оплати є поверненням суми авансу, а не грошовим зобов`язанням, на який можуть нараховуватися лише проценти, передбачені ст. 536 ЦК України, вимога позивача про стягнення з відповідача 37 618,86 грн. інфляційних витрат та 9 737,74 грн. 3 % річних судом визнається безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідач надав до суду клопотання від 11.06.19 № 11/06юр. відповідно до якого просить стягнути з позивача 4 100,00 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу.

Представник позивача у судовому засіданні 02.07.19 проти клопотання відповідача про стягнення з позивача 4 100,00 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу не заперечив.

Згідно з ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи № 908/896/19 відповідачем було надано до суду договір від 22.05.19 про надання правових послуг адвоката, який укладений ПрАТ "Агропромислова компанія" з адвокатом Кальченко А.А., акт виконаних робіт про надання правової допомоги від 12.06.19 до вказаного договору на загальну суму 4 100,00 грн. (кількість затраченого часу 3,5 годин та участь у 2-х судових засіданнях), видатковий касовий ордер про передоплату 10 000,00 грн. за договором про надання послуг адвоката від 22.05.19.

Згідно з п. 3.3. договору про надання правових послуг, вартість послуг, наданих адвокатом складає 600,00 грн. за одну годину роботи, а за участь у кожному судовому засіданні - 1000,00грн., але не повинна перевищувати суму в розмірі 10 000,00грн.

Оскільки витрати на послуги адвоката у сумі 4 100,00 грн. підтверджено відповідачем належними та допустимими доказами, а також враховуючи, що від позивача клопотання про зменшення розміру судових витрат на правничу допомогу та заперечень щодо неспіврозмірності заявлених відповідачем витрат на правову допомогу до матеріалів справи не надано, суд дійшов висновку, що сума судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4 100,00 грн. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, є обґрунтованою та підлягає стягненню з позивача у повному обсязі, через відмову суду у задоволенні позову.

Згідно з вимогами п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 479,26 грн. судом покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 11-15, 24, 73-80, 86, 91, 126, 129, 236-238, 240, 247, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Сергієнко Володимира Івановича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь приватного акціонерного товариства "Агропромислова компанія" (72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Героїв України, буд. 175, код ЄДРПОУ 31914947) судові витрата на професійну правничу допомогу у розмірі 4 100 (чотири тисячі сто) грн. 00 коп. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України та п.п. 17.5. п. 1 Розділ ХІ «ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» ГПК України.

Повне рішення складено 04.07.19.

Суддя В.Л. Корсун