Ухвала суду № 82799210, 04.07.2019, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

"04" липня 2019 р. № 903/340/19

Господарський суд Волинської області у складі головуючого судді Гарбара Ігоря Олексійовича, розглянувши у приміщенні Господарського суду Волинської області у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи розглядає справу №903/340/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Житлобуд-2” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Луцьккомунбуд” про стягнення 2370,70 грн.,

ВСТАНОВИВ:

08.05.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю “Житлобуд-2” звернулося в суд з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Луцьккомунбуд” про стягнення 2370,70 грн.

Заява обґрунтована не виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 13.05.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

ТзОВ “Луцьккомунбуд” 12.06.2019 подало відзив на позов та заяву про розгляд справи у порядку загального позовного провадження.

Заява відповідача мотивована тим, що позивач надав недостовірну інформацію зазначивши в позові, що оплата повинна була бути проведена 20.02.2017, однак така вимога відсутня. Безпідставно та незаконно нараховано інфляційні втрати та 3% річних.

Ухвалою суду від 13.06.2019 відмовлено в задоволенні заяви №51/19 від 12.06.2019 Товариства з обмеженою відповідальністю “Луцьккомунбуд” про розгляд справи у порядку загального позовного провадження.

13.06.2019 ухвалою суду відзив Товариства з обмеженою відповідальністю “Луцьккомунбуд” №52/19 від 12.06.2019 залишено без руху. Зобов`язано відповідача не пізніше 5-х календарних днів з дня вручення ухвали усунути недоліки відзиву та подати суду докази надіслання відзиву з додатками позивачу (фіскальний чек та опис вкладення у цінний лист).

Товариство з обмеженою відповідальністю “Луцьккомунбуд” 25.06.2019 подало наступні документи:

- пояснення по справі №63/19 від 24.06.2019, в яких вказує, що 04.06.2019 відповідачем сплачено кошти в сумі 3579,82 грн., згідно акту звірки розрахунків від 12.06.2018, що підтверджується платіжним дорученням №1163 від 04.06.2019. Зазначає, що кошти відповідачем оплачені повністю, строк для сплати рахунку № СФ0000003 від 08.02.2017 нічим не передбачений, так само як відсутній договір, котрий передбачав би термін та наслідки його невчасної сплати. Вимога (претензія) про оплату вказаного рахунку в порядку вимог ст. 530 ЦК України відповідачу позивачем не надсилалась. Отже, вважає, що відповідач не набув статусу боржника, а тому нарахування 3% річних та індексу інфляції є безпідставними та протиправними, так як відсутнє прострочення оплати, позов вважає безпідставний та просить суд в задоволенні - відмовити повністю.

- клопотання №64/19 від 24.06.2019, в якому просить суд об`єднати справи №903/340/19 та №903/377/19 в одне провадження.

Ухвалою суду від 01.07.2019 у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “Луцьккомунбуд” про об`єднання справ №903/340/19 та №903/377/19 в одне провадження відмовлено.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Житлобуд-2” 03.07.2019 подало заяву, в якій просить суд закрити провадження у справі в частині оплати основного боргу у розмірі 1800,00 грн., а в частині стягнення інфляційних втрат у розмірі 451,80 грн. та 3% річних в сумі 118,90 грн. – відмовляється.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Згідно з п. 2, 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору та якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

Заява закриття провадження та про відмову від позову підписана директором ТзОВ «Житлобуд-2» Стефановичем Л.С., не порушує прав і охоронюваних законом інтересів сторін, держави на підставі ст. 191 ГПК України приймається судом.

Згідно ч. 3 ст. 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача витрати, пов`язані з наданням правової допомоги у сумі 1000,00 грн.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 п. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з п. 80 Рішення Європейського суду з прав людини від 12.10.2006 р. у справі за позовом “Двойних проти України” заявнику відшкодовуються тільки ті судові витрати, які були доведені, що вони були необхідними та фактично понесеними, а також обґрунтованими щодо розміру.

У відповідності до статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті першій Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За приписами частини 3 статті 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Позивач у справі оплату послуг адвоката підтвердив договором про надання правової допомоги адвокатом №21 від 02.05.2019, свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю №592 від 17.12.2011, ордером серія ВЛ №000,042996 від 02.05.2019., платіжним дорученням №1468 від 07.05.2019, актом прийому передачі послуг з надання правової допомоги (а.с.35-36, 39-41).

Між тим, позовну заяву та розрахунки 3% річних, інфляційних втрат підписано директором ТзОВ «Житлобуд-2» Стефановичом Л.С., а не адвокатом Красун В.В.

З огляду на наведене, витрати на правову допомогу адвоката, згідно приписів ст. 129 ГПК України, не підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про прийняття відмови ТзОВ «Житлобуд-2» від штрафних санкцій та закриття провадження у справі на підставі п.2, 4 ч.1 ст. 231 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 191, 231, 234, 235 ГПК України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Житлобуд-2” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Луцьккомунбуд” про стягнення 2370,70 грн. закрити.

Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її підписання відповідно до ч.2 ст. 235 ГПК України.

Ухвала суду підписана 04.07.2019.

Ухвала суду може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Суддя І. О. Гарбар