Ухвала суду № 82796410, 02.07.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/9083/19

Провадження №: 2/755/4235/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" липня 2019 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Марфіна Н.В. розглянувши клопотання представника позивача про виклик свідків та розгляд з повідомленням сторін цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації, третя особа: Комунальне підприємство «Київпастранс», про скасування рішення та зобов`язання вчинити дії, -

у с т а н о в и л а:

05.06.2019 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації, третя особа: Комунальне підприємство «Київпастранс», про скасування рішення та зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою суду від 11.06.2019 року відкрито провадження у справі та призначено проведення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін.

02.07.2019 року до суду надійшло клопотання представника позивача про виклик свідків, в якому представник позивача просить викликати та допитати в якості свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 посилаючись на те, що вказані особи можуть підтвердити ті обставини, що позивач вселялась до гуртожитку на законних підставах в окрему кімнату та що позивач на час подання заяви про передачу їй у приватну власність жилого приміщення у гуртожитку проживала в окремій кімнаті. Встановлення таких обставин має значення для правильного вирішення справи.

Також 02.07.2019 року до суду надійшло клопотання представника позивача про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, в якому представник просить суд провести розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Вимоги клопотання мотивовано тим, що під час розгляду справи є необхідність допиту свідків, які можуть підтвердити, що позивач вселялась до гуртожитку на законних підставах в окрему кімнату та весь час проживала в окремій кімнаті, що має значення для правильного вирішення справи.

Вивчивши заявлені клопотання, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що заявлені стороною позивача клопотання про виклик свідків та розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін не підлягають до задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За змістом ст. 90 ЦПК України, показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи.

При цьому, за змістом ч. 2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, вселення позивача у гуртожиток на законних підставах має бути доведене позивачем певними засобами доказування, і в даному випадку покази свідків з цього питання не можуть бути достатніми доказами.

Поряд з цим, відповідно до положень ч. 3 ст. 77 ЦПК України, сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно ст. 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких умов, враховуючи, що для суду жоден доказ не має заздалегідь встановленої сили, позивач не позбавлений можливості в межах розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, надати суду пояснення зазначених осіб у письмовій формі, що мають бути засвідчені належним чином, для можливості сприйняття судом таких пояснень в розумінні письмових доказів, адже письмові докази, як і покази свідка мають однакову юридичну силу для суду при вирішенні спору і оцінюються судом як в комплексі з іншими доказами, так і окремо.

Стосовно того, що вказані особи можуть підтвердити вселення та наступне проживання позивача в окремій кімнати, чим сторона позивача має намір спростувати твердження відповідача, що житлове приміщення виділялось позивачу у вигляді ліжко-місця, суд також зазначає, що такі підтвердження можуть бути надані вказаними особами, у письмовій формі, що мають бути засвідчені належним чином, для можливості сприйняття судом таких пояснень в розумінні письмових доказів. При цьому, звертаю увагу сторони позивача, що відсутні законодавчі заборони на не вселення у кімнату до особи, якій у цій кімнати виділено ліжко-місце у гуртожитку, інших осіб. Тож, стороні позивача слід мати правову позицію щодо обґрунтування належності доказу з приводу того, що сам по собі факт проживання позивача в окремій кімнаті без будь-яких інших вселених до кімнати осіб, може свідчити, що позивачу була надана у користування саме окрема кімната у гуртожитку, а не ліжко-місце у кімнаті гуртожитку.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні клопотання представника позивача про виклик свідків.

Стосовно клопотання про розгляд справи з викликом сторін суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Поряд із цим, згідно вимог ч. 6 ст. 279 ЦПК України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

За змістом ч. 9 ст. 19 ЦПК України, для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2019 року визначений у розмірі 1921,00 грн.

Таким чином, сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить - 192100,00 грн.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позов є немайнового характеру, тобто не оцінюється, отже положення п. 1 ч. 6 ст. 279 ЦПК України в даному випадку не застосовуються.

Також суд приходить до висновку, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, оскільки позивач не позбавлений можливості викласти свої доводи, аргументи, міркування, заперечення у письмових заявах по суті справи, не позбавлений можливості надавати суду свої докази на підтвердження своїх позовних вимог та на спростування заперечень відповідача у строки визначені судом або законом, або у випадку необхідності звернутись до суду з клопотанням про витребування доказів, та в повній мірі користується правами, передбаченими ЦПК України.

Загалом характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі вказують на те, що обставини справи, мають бути підтверджені письмовими доказами, які безперешкодно можуть надаватись сторонами справи до суду в межах розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Враховуючи викладене, та з огляду на те, що суд прийшов до висновку про необхідність відмови позивачу у задоволенні клопотання про виклик свідків, відсутні правові підстави для задоволення клопотання представника позивача про розгляд справи з повідомленням сторін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 76, 89, 90, 279, 353-355 ЦПК України, -

п о с т а н о в и л а:

У задоволенні клопотання представника позивача про виклик свідків в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації, третя особа: Комунальне підприємство «Київпастранс», про скасування рішення та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

У задоволенні клопотання представника позивача про розгляд з повідомленням сторін цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації, третя особа: Комунальне підприємство «Київпастранс», про скасування рішення та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали складено 02.07.2019 року.

Суддя -