Ухвала суду № 82793520, 02.07.2019, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/3493/18

Провадження № 2/645/226/19

У Х В А Л А

Іменем України

02 липня 2019 року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Бондарєвої І.В., при секретарі – Проневич Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові цивільну справу за позовом Заступника керівника Харківської місцевої прокуратури №3 в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ОСОБА_1 про звільнення земельної ділянки та приведення її у попередній стан, третя особа: Управління освіти адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради,

В С Т А Н О В И В:

Заступник керівника Харківської місцевої прокуратури №3 Н.Коваленко звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про звільнення земельної ділянки та приведення її у попередній стан, вказуючи, що він діє інтересах держави в особі Харківської міської ради.

В обґрунтування позовних вимог прокурором зазначено, що згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за ОСОБА_1 . зареєстровано право власності на нежитлове приміщення літ. «Б-2», гараж АДРЕСА_1 4, загальною АДРЕСА_2 20, 9 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 . Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.03.2018 у справі №820/4422/17 задоволено позов Харківської місцевої прокуратури №3 в інтересах держави в особі Харківської міської ради до Чугуївської міської ради, треті особи: ОСОБА_1 , Управління освіти адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради, та скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на нежитлове приміщення літ. «Б-2», гараж №4, площею 20, 9 кв.м., розташоване на другому поверсі за адресою: АДРЕСА_4 Харків АДРЕСА_5 . Краснодарська, 171. Наявність самовільно збудованого нежитлового приміщення літ. «Б-2», гаражу №4, загальною площею 20, 9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_3 , чинить перешкоди у фактичному поновленні порушеного права територіальної громади міста Харкова на земельну ділянку, самовільно зайняту під час самовільного будівництва гаражу, що є підставою представництва прокурором інтересів держави в особі Харківської міської ради.

Окрім того, місцевою прокуратурою №3 здійснювалось процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному проваджені №12017220460003494 за підозрою голови правління ГБТ «Нізмений» ОСОБА_2 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України, обвинувальний акт у якому скеровано до Фрунзенського районного суду м. Харкова для розгляду по суті. Так, під час досудового розслідування встановлено, що рішенням Харківської міської ради №474 від 27.03.2002 гаражному кооперативу ГБТ «Нізмений» надано земельну ділянку площею 4 235, 33 кв. м., що за адресою: АДРЕСА_3 . Згідно із затвердженим проектом на будівництво гаражних боксів ГБТ «Нізмений», передбачено будівництво лише одноповерхових гаражів, що підтверджується проектною документацією гаражного кооперативу. У подальшому, голова правління ГБТ «Нізмений» ОСОБА_2 , знаючи, що на теперішній час в кооперативі не має незайнятих та збудованих у законному порядку гаражних боксів, не заперечував проти того, щоб ОСОБА_1 стала членом даного кооперативу з подальшим правом здійснювати будівництво гаражного боксу на земельній ділянці, яка нібито перебуває у законному користуванні ГБТ «Нізмений» на належних, законних підставах. Створивши відповідні умови для вступу, прийняв ОСОБА_1 в члени ГБТ «Нізмений» та тим самим, у порушення вимог ч.1 ст.81, ч.2 ст.95, ч.1

ст.96, ч. 1 ст. 116, ч.3 ст. 125, ч.1 ст.152, ч.1 ст. 153 ЗК України, ч.1 ст.376 ЦК «України», ст. 34 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», надав ОСОБА_1 дозвіл на здійснення самовільного будівництва споруд - гаражу загальним розміром 6 метрів у довжину та 3,48 метрів у ширину на самовільно зайнятій земельній ділянці та розробив проект будівництва вказаного індивідуального гаражного боксу за адресою м. Харків, вул. Краснодарська АДРЕСА_3 , яка відноситься до комунальної власності та знаходиться у володінні Харківської міської ради. Крім того, проведеними в рамках досудового розслідування вишукувально- геодезичними роботами встановлено, що на земельній ділянці за вищевказаною адресою знаходяться двоповерхові індивідуальні гаражі, які частково побудовані на земельній ділянці, що виділялась гаражному кооперативу ГБТ «Нізмений» для будівництва лише одноповерхових гаражів, що підтверджується проектною документацією гаражного кооперативу та свідченнями голови кооперативу ОСОБА_2 та частково побудовані на території, яка відноситься до земель КЗ «Харківська загальноосвітня школа 1-3 ступенів №145 Харківської міської ради». Згідно з листом Департаменту територіального контролю Харківської міської ради №10311/0/226-18 від 03.05,2018 ОСОБА_1 рішень про надання дозволу на збереження об`єкту самочинного будівництва та надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів по АДРЕСА_3 не готувалось. Окрім того, відповідно до інформації Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 26.01.2018 № 10-20-0.23, 08-218/116- 18 встановлено, що право установчі документи, що посвідчують право власності або користування на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_3 не обліковуються. Земельна ділянка розташована по АДРЕСА_3 використовується ОСОБА_1 без державної реєстрації прав, передбачених ст.ст. 125, 126 ЗК України. Самовільне зайняття земельної ділянки та її використання за своїм характером виключає можливість нормального користування земельною ділянкою з боку Інших осіб. Окрім того, Земельний кодекс України ставить правомірність використання земельної ділянки від встановлення її меж у натурі (на місцевості) та державної реєстрації правовстановлюючого документу. Враховуючи те, що на земельну ділянку по АДРЕСА_3 м.Харкові будь-яких прав не зареєстровано, рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або користування (оренду) не приймались, що свідчить про те, що вказана земельна ділянка перебуває у власності територіальної громади м. Харкова, ОСОБА_3 В фактично використовує земельну ділянку за вищевказаною адресою шляхом її самовільного зайняття.

Також зазначено, що з часу встановлення факту порушень вимог законодавства при використанні ОСОБА_1 спірної землі (червень 2017 р.) до теперішнього часу не вживались заходи захисту у судовому порядку порушених прав територіальної громади м.Харкова та відповідні позови до відповідача з цим же предметом та з цих же підстав до судів не пред`являлись, що є підставою для звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Харківської місцевої ради.

В судовому засіданні представник відповідача – Мельник Р.В. заявив клопотання про залишення позову без розгляду, з підстав, передбачених п.2 ч.1 ст.257 ЦПК України.

В обгрунтування свого клопотання представник відповідача посилався на положення ч.1 ст. 2, ст.23 Закону України «Про прокуратуру», висновок Верховного Суду, висловлену у справі № 915/20/18 (ЄДРСРУ № 79687771) щодо питання представництва прокурором інтересів держави в особі органу місцевого самоврядування, рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст.2 АПК України від 08.04.99 р. № 3-рп\99. Також посилався на рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Менчинська проти Росії» (№42454/02 від 15.01.2009), де відзначено, що сторонами цивільного провадження є позивач та відповідач, яким надаються, рівні права, зокрема право на юридичну допомогу. Підтримка* яка надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великої кількості громадян або коли потрібно захистити інтереси держави (п.35). Просте повторення прокуратурою правових доводів, які наводяться однією зі сторін процесу, має сенс лише в тому випадку, коли це відбувається з

метою впливу на суд. У зв`язку з цим ЄСПЛ послався на резолюцію Парламентської асамблеї Ради Європи №1604 (2003) щодо ролі прокуратури в демократичному суспільстві, заснованій на верховенстві права, відповідно до якої її функції не повинні давати приводу для конфлікту інтересів або бути перепоною для окремих осіб для звернення за захистом своїх прав (п.38). У цій справі Євросуд констатував, що втручання прокурора у розгляд справи на стадії оскарження рішення завдало шкоди зовнішнім ознакам справедливого судового розгляду та принципу рівності сторін (п. 39).

З цих підстав представник відповідача вважає, що прокурором не надано обґрунтувань своєї участь в процесі, не дотримано вимог чинного законодавства, а отже у нього відсутні повноваження на ведення справи, у зв`язку з чим позовна заява має бути залишена без розгляду.

Представник Харківської місцевої прокуратури №3 – Сухорукова І.К. проти клопотання заперечувала, вказуючи, що звертаючись до суду, заступник прокурора діяв у межах повноважень, визначених ст.23 Закону України «Про прокуратуру», оскільки Харківською міською радою не вживались заходи до захисту інтересів держави. Про порушення права територіальної громади та про незаконне будівництво гаражів на території Немишлянського району Харківській місцевій прокуратурі №3 стало відомо під час здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні № 12017220460003494 за ч.3 ст.197-1 КК України. Крім того, питання щодо наявності повноважень у прокурора вирішено судом при відкритті провадження у справі та після початку судового розгляду позов не може бути залишений без розгляду.

Представник Харківської міської ради – Дейнега К.В., заперечуючи проти клопотання, пояснив, що Харківській міській раді нічого не заважало самостійно звернутись до суду з таким позовом і до Харківської місцевої прокуратури №3 із заявою про представництво її інтересів Харківська міська рада не зверталась. На запит Харківської місцевої прокуратури №3 вони лише надавали інформацію про не надання дозволу ОСОБА_1 на збереження об`єкту самочинного будівництва та дозвіл на розроблення документації із землеустрою ними не готувався.

Перевіривши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Обгрунтовуючи право на звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Харківської міської ради, заступник керівника Харківської місцевої прокуратури №3 посилався на те, що з часу встановлення факту порушень законодавства при використанні ОСОБА_1 спірної землі (червень 2017 р.) Харківської міською радою не вживались заходи захисту у судовому порядку порушених прав територіальної громади м.Харкова та відповідні позовом до відповідача з цих підстав не пред`являлись (а.с.10).

На підтвердження вказаних доводів до позовної заяви додано звернення заступника керівника Харківської місцевої прокуратури №3 Н.Коваленко до Харківського міського голови Кернеса Г.А. від 21.06.2018 р., якому повідомив про встановлення порушень права територіальної громади м.Харкова на спірну земельну ділянку та про те, що Харківською місцевою прокуратурою №3 готується позовна заява до ОСОБА_1 про звільнення земельною ділянки, приведення її у попередній стан, у зв`язку з чим на адресу Харківської міської ради направлено копія позовної заяви (а.с.39-40).

Таким чином, про встановлення порушення відповідачем вимог чинного законодавства під час використання землі під об`єктами нерухомості прокурор повідомив Харківського міського голову листом від 21.06.2018 р.

22.06.2018 р., тобто наступного дня, не отримавши результатів розгляду вказаного повідомлення, заступник керівника Харківської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_4 вже звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про звільнення земельної ділянки та приведення її у попередній стан, позбавивши Харківську міську раду можливості самостійно звернутись до суду за захистом порушеного права.

Аналізуючи зміст звернення керівника Харківської місцевої прокуратури №3 до Харківського міського голови від 21.06.2018 р., можна зробити висновок про те, що в даному зверненні прокурор інформує про вже фактично прийняте ним рішення про звернення до суду з цивільним позовом, і з цього звернення ніяким чином не вбачається, що позов буде пред`явлений прокурором через те, що Харківська міська рада не може самостійно захистити інтереси територіальної громади.

Частиною 2 статті 4 ЦПК України передбачено, що у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка, зокрема, здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 56 ЦПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

Разом з тим, ч.3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Аналіз ч.ч.3,4 ст. 56 ЦПК України у взаємозв`язку з ч.3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави вважати, що участь прокурора в судовому процесі у цивільних справах стає можливою за умови, крім іншого, обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме нездійснення або неналежного здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтвердження відсутності такого органу.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Частиною 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що прокурор може підтвердити наявність підстав для представництва інтересів держави в суді шляхом надання належного обгрунтування, підтвердженого достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення до суду, запитами, а також копіями документів, отриманих від суб`єкта владних повноважень, що свідчать про наявність підстав для відповідного представництва.

Згідно ч.1 ст.257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, зокрема, якщо позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

Суд вважає, що звертаючись до суду з позовом, заступник керівника Харківської місцевої прокуратури №3 не з`ясував причин, які перешкоджають Харківській міській раді самостійно захистити інтереси Ради, які збігаються з інтересами держави, та не повідомив про них суду, відтак, не підтвердив підстав для представництва інтересів держави, таким чином, у справі не було передбачених законом виключних випадків, коли прокурор може звернутися до суду за захистом інтересів держави

За таких обставин позовна заява підлягає залишенню без розгляду, відповідно до положень п.2 ч.1 ст.257 ЦПК України.

Вказаний висновок суду відповідає правовим позиціям, висловленим у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 р. у справі № 806/1000/17, від 10.05.2018 року у справі № 918/323/17, від 20.09.2018 р. у справі № 924/1237/17, від 08.02.2019 р. у справі № 915/20/18 (ЄДРСРУ № 79687771), а також в ухвалах Верховного Суду від 07.05.2018 року у справі № 910/18283/17, від 16.05.2018 року у справі № 826/13768/16 та від 19.07.2018 року у справі №822/1169/17

Керуючись ст.ст.189, 257, 260 ЦПК України, суд –

У Х В АЛ И В:

Позовну заяву Заступника керівника Харківської місцевої прокуратури №3 в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ОСОБА_1 про звільнення земельної ділянки та приведення її у попередній стан – залишити без розгляду з підстав, передбачених п.2 ч.1 ст.257 ЦПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Харківського Апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення, через Фрунзенський районний суд м.Харкова.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає чинності після закінчення терміну на апеляційне оскарження, а у випадку її оскарження – після розгляду апеляційної скарги судом апеляційної інстанції.

Суддя -