Рішення № 82789880, 03.07.2019, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/1421/19

РІШЕННЯ

іменем України

03 липня 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Гнап Д.Д. розглянув адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити дії.

І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, в якому просить:

- визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області у затвердженні ОСОБА_1 технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з метою подальшої передачі у власність для ведення фермерського господарства, площею 2,9897 га, кадастровий номер НОМЕР_1 на території Радковецької сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області, викладену у листі від 27.03.2019 №Л-2959/0-1760/0/95-19;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області затвердити ОСОБА_1 технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передати у власність для ведення фермерського господарства, площею 2,9897 га, кадастровий номер НОМЕР_2 :0020 на території Радковецької сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення фермерського господарства на території Радковецької сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області. Проте, позивачу відмовлено у такому затвердженні. Позивач вказує, що відповідачем грубо порушено норми ст. 118 Земельного кодексу України, оскільки визначених законом підстав для відмови у затвердженні Проекту землеустрою не було.

Від представника відповідача 30.05.2019 надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача просить в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі. Відповідач зазначає, що позивач до заяви про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення фермерського господарства не додав документи, які підтверджують досвід роботи позивача у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі. Вважає відмову оформлену листом від 27.03.2019 №Л-2959/0-1760/0/95-19 обґрунтованою та правомірною.

Від позивача надійшла відповідь на відзив 06.06.2019, в якій зазначено, що посилання відповідача на відсутність у ОСОБА_1 досвіду роботи у сільському господарстві безпідставне, оскільки рішеннями Хмельницького окружного адміністративного суду №822/3657/17, 2240/3238/18, учасником яких було Головне управління Держгеокадастру в Хмельницькій області, встановлено, що він є членом фермерського господарства "Ілля 2007", а тому у нього наявний досвід роботи у сільському господарстві.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.05.2019 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху.

У зв`язку із усуненням недоліків позовної заяви, ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.05.2019 відкрито провадження в цій справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 10.01.2019 №22-100-СГ на виконання рішення суду №2240/3238/18 надано позивачу дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з метою подальшої передачі у власність для ведення фермерського господарства, площею 2,9897 га, кадастровий номер НОМЕР_1 на території Радковецької сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області.

ПП "Хмельницькгеопроект" розроблено технічну документацю із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення фермерського господарства, площею 2,9897 га, кадастровий номер НОМЕР_1 на території Радковецької сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області.

Позивач звернувся із заявою до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області аявою про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення фермерського господарства на території Радковецької сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області та передачу зазначеної ділянки у його власність.

Відповідачем розглянуто клопотання та надано листом відповідь від 27.03.2019 №Л-2959/0-1760/0/95-19 про відмову у затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення фермерського господарства не додав документи, які підтверджують досвід роботи позивача у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі

Позивач не погоджуючись з такими діями відповідача звернувся до суду за захистом своїх прав.

ІV. ОЦІНКА СУДУ

Стаття 14 Конституції України гарантує право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Положеннями частини 1 статті 22 Земельного кодексу України визначено, що землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

До земель сільськогосподарського призначення належать: сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо) (ч. 2 ст. 22 ЗК України).

При цьому, пунктом "а" частини 3 статті 22 ЗК України визначено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до частини 1 статті 32 ЗК України громадянам України - членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність надані їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради.

Частинами 1, 2 статті 13 Закону України "Про фермерське господарство" визначено, що члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю).

Членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність із раніше наданих їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради. Земельні ділянки, на яких розташовані житлові будинки, господарські будівлі та споруди фермерського господарства, передаються безоплатно у приватну власність у рахунок земельної частки (паю).

Згідно з частиною 6 статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 вказаного Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до частини 14 статті 186 ЗК України технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) погодженню не підлягає і затверджується: Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у разі якщо земельна ділянка перебуває у державній або комунальній власності.

Як було встановлено судом, Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області надало відповідь листом від 27.03.2019 №Л-2959/0-1760/95-19 про відмову в затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення фермерського господарства у зв`язку із тим, що до клопотання не додані документи, які підтверджують досвід роботи позивача у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі.

Посилання відповідача на відсутність у нього відомостей, що підтверджують наявність у позивача досвіду роботи у сільському господарстві безпідставні, оскільки рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 15.11.2018 по справі №2240/3238/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області встановлено, що позивач є членом фермерського господарства "Ілля 2007", а тому у нього наявний досвід роботи у сільському господарстві.

Відповідно до частини 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Крм того, нрмами п. 8 Положення № 333 передбачено, що Головне управління у межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру.

Таким чином, рішення про затвердження технічної документації із землеустрою або відмова у її затвердженні оформляється розпорядчим індивідуальним правовим актом - наказом Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області, а відтак такі рішення не можуть оформлятися листами у відповідь на клопотання заявника.

Відсутність належним чином оформленого наказу Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області про затвердження технічної документації із землеустрою або про відмову в затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення фермерського господарства, не зважаючи на надсилання заявнику листа про розгляд клопотання, свідчить про те, що даний орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, суд вважає, що відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Земельним кодексом України, а тому наявні підстави для визнання вказаних дій протиправними.

Стосовно позовних вимог про зобов`язання ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області затвердити технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення фермерського господарства, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 Конвенції вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005).

Отже, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Частиною 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Таким чином, суд вважає, що порушенні права позивача мають бути захищені шляхом зобов`язання Головне управління Держгеокадастру затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передати у власність для ведення фермерського господарства, площею 2,9897 га, кадастровий номер НОМЕР_3 05 НОМЕР_4 004:0020 на території Радковецької сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області.

За нормами частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, позовні вимоги слід задовольнити.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області у затвердженні ОСОБА_1 технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з метою подальшої передачі у власність для ведення фермерського господарства, площею 2,9897 га, кадастровий номер НОМЕР_1 на території Радковецької сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області, викладену у листі від 27.03.2019 №Л-2959/0-1760/0/95-19;

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передати у власність для ведення фермерського господарства, площею 2,9897 га, кадастровий номер НОМЕР_3 05:004:0020 на території Радковецької сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір сумі 1536,80 (тисячу п`ятсот тридцять шість грн. 80 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадатру в Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 03 липня 2019 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_5 ) Відповідач:Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (вул. Інститутська 4/1, Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 39767479)

Головуючий суддя Д.Д. Гнап