Рішення № 82789867, 02.07.2019, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/1406/19

РІШЕННЯ

іменем України

02 липня 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Петричковича А.І. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом від 16.05.2019 в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 23 листопада 2018 року про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що станом на 26.11.2002 року досяг 54 річного віку та згідно складеного ліквідаційною комісією УМВС України в Хмельницькій області 19.03.2018 подання та розрахунку для призначення пенсії за вислугу років, у нього виникло право на пенсійне забезпечення за вислугу років згідно п. «б» ст. 12 Закону № 2262-ХІІ (в редакції Закону від 4 липня 2002 р. №51-IV). Однак направлене ліквідаційною комісією УМВС України в Хмельницькій області на адресу відповідача подання від 19.03.2018 повернуто листом №8820/03 від 12.04.2018 на адресу ліквідаційної комісії. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.07.2018 по справі №822/1939/18, яке залишене без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.11.2018, визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо вчинення дій, спрямованих на забезпечення прийняття відповідного рішення про призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років згідно Закону № 2262-ХІІ на підставі документів, що 29.03.2018 за вх. №4822/03 надійшли з уповноваженого структурного підрозділу управління МВС України в Хмельницькій області для прийняття рішення щодо призначення пенсії згідно вказаного в них Закону № 2262-ХІІ. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.01.2018 про перехід на пенсійне забезпечення відповідно до статей 1, 2, п. «б» статті 12 Закону 2262-ХІІ (в редакції Закону від 4 липня 2002 р. №51 -IV, який набув чинності 6 серпня 2002 р.), та прийняти за результатами її розгляду, у відповідності до вимог чинного законодавства України, відповідне рішення. Однак, 22.02.2019 на його адресу надійшло рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 23 листопада 2018 року, яким відмовлено в призначенні пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Зазначає, що відповідачем безпідставно розглянуто копію заяви від 19.03.2018, оскільки станом на 23.11.2018 у відповідача були відсутні усі необхідні документи, щодо прийняття рішення про призначення чи про відмову у призначенні пенсії. Окрім того, унаслідок неправильного тлумачення закону та застосування закону, який не підлягає застосуванню, відповідач в обґрунтування прийнятого рішення від 23.11.2018 року не застосував закон, який підлягав застосуванню при його прийнятті.

Ухвалою від 20.05.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (арк. спр. 2).

05.06.2019 до суду надійшов відзив на позов, згідно якого відповідач просить відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.07.2018 по справі № 822/1939/18 головним управлінням розглянуто заяву ОСОБА_1 про перехід на пенсійне забезпечення та за результатами розгляду якої прийнято рішення від 23.11.2018 про відмову у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Вказує, що на час звільнення зі служби позивач не досягнув 45- річного віку (на момент звільнення позивачу було 43 роки), а вислуга років на день звільнення становить 14 років 7 місяців 7 днів у зв`язку з чим, вбачається, що вимога законодавства, щодо досягнення віку та наявності страхового стажу, чинного на час звернення позивача із заявою щодо призначення пенсії за вислугу років не додержана. Також просив провести розгляд справи в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін (арк. спр. 78-79).

Ухвалою суду від 06.06.2019 клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області розгляд справи в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін, залишено без задоволення (арк. спр. 83).

З`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, і дослідивши докази, суд прийшов до таких висновків, враховуючи наступне.

Дата народження позивача - 06.11.1948, що підтверджується копією його паспорту (арк. спр. 51).

Згідно витягу з наказу управління внутрішніх справ виконкому Хмельницької обласної ради народних депутатів від 12.04.1990 за №38 о/с, позивач був звільнений з органів внутрішніх справ в запас Збройних Сил СРСР за ст.67 п."д" з 13.04.1990. Календарна вислуга років складає 14 років 07 місяців 07 днів (арк. спр. 62).

Відповідно до розрахунку вислуги років на пенсію, складеному 19.03.2018 ліквідаційною комісією УМВС в Хмельницькій області, загальна вислуга років для призначення пенсії складає 36 років 03 місяці 29 днів (арк. спр. 61, зворот).

Згідно з супровідним листом управління МВС України в Хмельницькій області №40/121/49-2018 від 19.03.2018, за підписом члена ліквідаційної комісії ОСОБА_2 , на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області направлено матеріали для прийняття рішення щодо призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на ОСОБА_1 . Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області отримало зазначені документи 29.03.2018, що стверджено відбитком штампу вхідної кореспонденції вх.№4822/03 (арк. спр. 59).

Листом № 8820/03 від 12.04.2018 "Про повернення документів" головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повернуло ліквідаційній комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області, документи надані для прийняття рішення щодо призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на ОСОБА_1 . Повідомлено, що згідно наданих документів підстав для призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” ОСОБА_1 у головного управління немає (арк. спр. 69).

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.07.2018 по справі №822/1939/18 (далі - Рішення №822/1939/18), яке залишене без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.11.2018, визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо вчинення дій, спрямованих на забезпечення прийняття відповідного рішення про призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років згідно Закону № 2262-ХІІ на підставі документів, що 29.03.2018 за вх. №4822/03 надійшли з уповноваженого структурного підрозділу управління МВС України в Хмельницькій області для прийняття рішення щодо призначення пенсії згідно вказаного в них Закону № 2262-ХІІ. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.01.2018 про перехід на пенсійне забезпечення відповідно до статей 1, 2, п. «б» статті 12 Закону 2262-ХІІ (в редакції Закону від 4 липня 2002 р. №51-IV, який набув чинності 6 серпня 2002 р.), та прийняти за результатами її розгляду, у відповідності до вимог чинного законодавства України, відповідне рішення (арк. спр. 70-76).

Згідно з Рішенням головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 23.11.2018 "Про відмову у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»" (далі - Рішення від 23.11.2018), на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.07.2018 по справі №822/1939/18, яке набрало законної сили згідно постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.11.2018, головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянуто копії: заяви від 19.03.2018, подання та документів ОСОБА_1 , які надійшли 29.03.2018 з управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області для прийняття рішення щодо призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та враховуючи те, що станом на дату звільнення із служби ОСОБА_1 не досягнув 45-річного віку, вислуга років станом на 13.04.1990 складає 14 років, в призначенні пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» ОСОБА_1 відмовлено (арк. спр. 77).

Умови призначення пенсії за вислугу років визначено статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ від 09 квітня 1992 року (далі - Закон №2262-ХІІ).

Відповідно до п. «б» статті 12 Закону №2262-ХІІ (в редакції Закону від 4 липня 2002 року № 51-IV) право на пенсію за вислугу років мають особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, звільнені зі служби незалежно від підстав та часу звільнення і досягли 45-річного віку, крім осіб, позбавлених військових або спеціальних звань, а також звільнених із служби у зв`язку з засудженням за умисний злочин, вчинений з використанням свого посадового становища, або вчиненням корупційного діяння, а ті з них, що є інвалідами війни, - незалежно від віку, і мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ.

Зазначена редакція статті 12 була чинною до 29 квітня 2006 року, коли набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців" №3591-IV від 4 квітня 2006 року, яким внесено зміни до Закону №2262-ХІІ.

При цьому, статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (в редакції, чинній на час звернення позивача за призначенням пенсії за вислугою років) передбачено, що пенсія за вислугу років призначається:

- особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б" - "д", "ж" статті 1 - 2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби по 30 вересня 2011 року і на день звільнення мають вислугу 20 років і більше (пункт "а");

- особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б" - "д" статті 1 2 цього Закону, в разі досягнення ними на день звільнення зі служби 45-річного віку, крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону, за наявності у них страхового стажу 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України (пункт "б").

Отже, позивач не відповідав вимогам законодавства щодо призначення пенсії за вислугою років згідно законодавства, чинного станом на час звернення за призначенням пенсії за вислугою років. Водночас, він відповідав таким вимогам згідно п. «б» статті 12 Закону №2262-ХІІ (в редакції Закону від 4 липня 2002 року № 51-IV), оскільки досяг 45-річного віку, і мав загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становила служба в органах внутрішніх справ.

Вирішуючи питання про застосування цього закону у часі, необхідно виходити із того, що згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

У постанові Верховного Суду від 30.01.2018 по справі № 539/3872/14-а зазначено, що "виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій військовослужбовців та прирівняних до них осіб зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а правовідносини по їхньому пенсійному забезпеченню виникають не в момент звернення за призначенням пенсії, а в момент виникнення права на її призначення. Вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 10.02.2015 року у справі № 21-630а14 та від 01.07.2014 року у справі № 21-244а14. Отже, колегія суддів не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що застосуванню має підлягати Закон в редакції, чинній на момент призначення пенсії, а не в редакції на момент виникнення права на її призначення".

Таким чином, оскільки на дату досягнення позивачем 45-річного віку був чинним пункт «б» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» №2262-ХІІ від 9 квітня 1992 року в редакції Закону №51-IV від 4 липня 2002 року, позивач має право на призначення йому пенсії за вислугу років незалежно від часу звільнення. Подальші зміни в законодавстві не можуть позбавити позивача права на пенсійне забезпечення. Зазначена правова позиція також узгоджується з правовою позицією, висловленою в постанові Верховного Суду від 28 травня 2019 року по справі № 404/8137/13-а.

Як наслідок, оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Крім цього, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до ст. 48 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб " №2262-XII (далі - Закон №2262-XII), заява про призначення пенсії згідно з цим Законом подається до територіального органу Пенсійного фонду України або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади та Службою зовнішньої розвідки.

Згідно з ст. 49 Закону №2262-XII, зокрема, пенсію згідно з цим Законом призначають органи Пенсійного фонду України. Документи про призначення пенсії розглядає орган Пенсійного фонду України і не пізніше ніж у 10-денний строк з дня їх надходження приймає рішення про призначення або про відмову в призначенні пенсії.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, та постанови Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 р. № 1522 "Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян" врегульовано постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 р., № 3-1 "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Порядок № 3-1).

Згідно з п. 1 Порядку № 3-1, заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом, та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через, зокрема, уповноважені структурні підрозділи Міністерства внутрішніх справ України.

Відповідно до п. 6 Порядку № 3-1, днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу, що призначає пенсії, письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дати їх відправлення. У разі, якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, заявнику (посадовій особі уповноваженого структурного підрозділу) роз`яснюється, які документи необхідно надати додатково. При поданні документів до закінчення тримісячного терміну з дня отримання роз`яснення днем звернення за призначенням пенсії вважається день подання заяви або дата відправлення документів поштою. Пенсії призначаються у строки, визначені в статті 50 Закону.

Абзацом 1 п. 6 Порядку № 3-1 визначено, що орган, що призначає пенсії, розглядає питання про призначення пенсії або про відновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.

Згідно з п. 21 Порядку № 3-1, заява про призначення пенсії з усіма поданими документами та рішенням про призначення пенсії зберігаються в окремій пенсійній справі на кожного пенсіонера. Пенсійні справи зберігаються в органах, що призначають пенсії, за місцем проживання пенсіонерів.

Листом управління МВС України в Хмельницькій області №49/6-Д від 28.01.2019, за підписом голови ліквідаційної комісії Герасимчук Р.В., стверджено, що на теперішній час запит з ГУПФУ в Хмельницькій області до ліквідаційної комісії не надходив. На виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.07.2018 матеріали для призначення пенсії, довідки про розмір грошового забезпечення будуть виготовлені по запиту ГУПФУ в Хмельницькій області та надіслані до МВС України (арк. спр. 47).

Отже, відповідач листом № 8820/03 від 12.04.2018 "Про повернення документів" повернув ліквідаційній комісії управління МВС України в Хмельницькій області подання про призначення пенсії ОСОБА_1 від 19.03.2018 та матеріали для прийняття рішення щодо призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», і ці матеріали були відсутні у Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на момент прийняття Рішення від 23.11.2018, що стверджено Листом управління МВС України в Хмельницькій області №49/6-Д від 28.01.2019.

Твердження відповідача, що на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.07.2018 по справі №822/1939/18 повторно розглянуто копії заяви від 19.03.2018, подання та документів є безпідставними, адже Законом №2262-XII та Порядком № 3-1 не передбачено можливості пенсійного органу розглядати копії заяв (подання) про призначення пенсії, а Рішенням №822/1939/18 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.01.2018 про перехід на пенсійне забезпечення відповідно до статей 1, 2, п. «б» статті 12 Закону 2262-ХІІ, а не її копії.

Отже, відповідач прийняв оскаржуване Рішення від 23.11.2018 за відсутності заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії за вислугу років та відповідних документів в порушення вимог ст. 49 Закону №2262-XII та п. 1, 6 Порядку № 3-1, оскільки зазначені документи, на момент прийняття Рішення від 23.11.2018, були повернуті уповноваженому структурному підрозділу - ліквідаційній комісії управління МВС України в Хмельницькій області.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, суд, враховуючи правові позиції Верховного Суду, прийшов до висновку, що позивач довів позовні вимоги, а суб`єкт владних повноважень, який заперечує проти позову, не довів, що діяв у межах закону при прийнятті оскаржуваного Рішення від 23.11.2018, що підтверджено доказами, перевіреними в суді, тому позов задовольняється.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено 768,40 грн. судового збору за подання позовної заяви, тому такі витрати слід присудити на його користь.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 23 листопада 2018 року "Про відмову у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 768,40 (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 02 липня 2019 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29013 , код ЄДРПОУ - 21318350)

Головуючий суддя А.І. Петричкович