Рішення № 82789393, 26.06.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/1447/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Алєксєєвої Н.Ю.,

за участю:

секретаря судового засідання – Панькіної А.С.,

представника позивача – Олійник Л.М.,

представника відповідачів – Леошка Д.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Тех-Маш" до Головного управління ДФС у Полтавській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

23 квітня 2019 року позивач Приватне підприємство "Тех-Маш" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Полтавській області, Державної фіскальної служби України про :

- визнання протиправним та скасування рішення Комісії Головного управління ДФС у Полтавській області, Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації №1033342/36618610 від 22.12.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної №148 від 31.10.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №148 від 31.10.2018, складену та подану на реєстрацію Приватним підприємством "Тех-Маш".

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на невідповідність спірного рішення вимогам чинного законодавства. Зазначив, що наявність чи відсутність у контрагента позивача ТОВ "Крафт Інвест Груп" дозволу Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України на виконання робіт підвищеної небезпеки не є безумовною підставою для визнання господарської операції недійсною за наявності первинних документів, які підтверджують реальність господарських операцій між ПП "Тех-Маш" та контрагентом.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.

У відзивах, що надійшли до суду 13.05.2019 року, ДФС України та ГУ ДФС України проти задоволення позову заперечували посилаючись на те, що відповідачами, діючи у відповідності до приписів Податкового кодексу України, забезпечуючи виконання покладених на них функцій та повною мірою використовуючи надані їм законодавством права правомірно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України прийнято оскаржуване рішення та не зареєстровано податкову накладну. Причиною прийняття комісією ГУ ДФС у Полтавській області вказаного рішення слугувало надання ПП "Тех-Маш" контролюючому органу документів, які не є достатніми для прийняття комісією рішень про реєстрацію податкової накладної від 31.10.2018 № 148, а саме не надано: дозволу Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України на виконання ТОВ "Крафт Інвест Груп" робіт підвищеної небезпеки. Крім того вказував, що у ТОВ "Крафт Інвест Груп" відсутній КВЕД 33.12 - ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення.

Ухвалою від 06 вересня 2018 року закрито підготовче провадження у справі призначено справу до судового розгляду на 20 вересня 2018 року.

Представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідачів проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 10.08.2018 ПП "Тех-Маш" укладено з ПАТ "Арселорміттал Кривий Ріг" договір підряду № 1782, згідно умов якого ПП "Тех-Маш" виконує роботи з ремонту механічного обладнання екскаваторів Рудоуправління гірничого департаменту ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" /а.с. 26-56/.

Для забезпечення виконання ремонтних робіт у зв`язку з обмеженою кількістю робітників ПП "Тех-Маш", які не зможуть якісно та своєчасно виконати зобов`язання по даному договору, з метою уникнення штрафних санкцій з боку ПАТ "Арселорміттал Кривий Ріг", позивачем (генеральний підрядник) укладено з ТОВ "Крафт Інвест Груп" (субпідрядник) договір субпідряду №02/05-3 від 02.05.2018 /а.с. 87-89/.

За умовами вказаного договору генеральний підрядник доручає, а субпідрядник приймає на себе виконання робіт з ремонту механічного обладнання екскаваторів Рудоуправління гірничого департаменту ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" у 2018 році, у відповідності з проектно-коштористною документацією, затвердженою замовником /п.п 1.1 договору/.

На виконання умов договору ТОВ "Крафт Інвест Груп" виписано: рахунок-фактуру від 28.09.2018 №092806 на загальну суму 560193,96 грн, у тому числі ПДВ 93365,66 грн /а.с. 91/; податкову накладну від 28.09.2018 №129 на загальну суму 560193,96 грн, у тому числі ПДВ 93365,66 грн /а.с. 96/, акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 28.09.2018 №129 /а.с. 90/.

На підтвердження оплати ПП "Тех-Маш" надано копію платіжного доручення від 22.10.2018 №7366 /а.с. 92/.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Крафт Інвест Груп" виконувало ремонтні роботи на підставі ліцензії Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 18.04.2018 №22-Л /а.с. 93/.

В рамках виконання договору підряду, укладеного з ПАТ "Арселорміттал Кривий Ріг", ПП "Тех-Маш" виписано: рахунок-фактуру від 31.10.2018 №10/31/2 на загальну суму 530510,90 грн, у тому числі ПДВ 88418,48 грн /а.с. 60, 155/; податкову накладну від 31.10.2018 №148 на загальну суму 530510,90 грн, у тому числі ПДВ 88418,48 грн /а.с. 23/, акт прийому-передачі підрядних робіт за вересень 2018 року №1/9-18 від 31.10.2018 /а.с. 59/.

08.11.2018 податкову накладну від 31.10.2018 №148 на загальну суму 530510,90 грн, у тому числі ПДВ 88418,48 грн, подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно інформації, зазначеної у Квитанції, направленої позивачу через "Автоматизовану систему "Єдине вікно подання електронних документів ДФС України, версія 2.2.18.14" реєстрація даної податкової накладної була зупинена відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ, оскільки ПН відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 "Критеріїв ризиковості платника податку". Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН /а.с. 24/.

20.12.2018 позивачем направлено на адресу відповідача повідомлення № 15 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, яке включало пояснення та первинні документи на підтвердження реальності господарської діяльності та відповідних господарських операцій між позивачем та ТОВ "Крафт Інвест Груп", вказаних у податковій накладній №148 від 31.10.2018 /а.с. 25/.

Разом з письмовими поясненнями позивачем надіслано договір підряду, специфікацію до договору, договір субпідряду, додаткову угоду до договору субпідряду, рахунки-фактури, акти приймання-передачі виконаних робіт, дозоли Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Полтавській області та Державної служби з питань праці на виконання ПП "Тех-Маш" робіт підвищеної небезпеки, експлуатації устаткування підвищеної небезпеки, ліцензії Державної архітектурно-будівельної інспекції України, платіжні доручення, штатний розпис на 2018 рік, податкову накладну.

Комісією ГУ ДФС України в Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації /надалі - Комісія/ 22.12.2018 прийнято рішення №1033342/36618610 про відмову в реєстрації податкової накладної від 31.10.2018 №148 в ЄРПН /а.с. 22/.

Відповідно до вказаного рішення підставою для відмови в реєстрації податкової накладної є ненадання платником дозволу Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України на виконання робіт підвищеної небезпеки та Державної служби з питань праці на право виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію об`єктів, машин і механізмів підвищеної небезпеки ТОВ "Крафт Інвест Груп".

Не погодившись з зазначеним рішенням, позивач звернувся до суду за захистом порушених прав.

Надаючи правову оцінку спірному рішенню суб`єкта владних повноважень №1033342/36618610 від 22.12.2018 та відповідним доводам сторін, суд виходить з наступного.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику /пункт 1.1 статті 1 Податкового кодексу України/.

За змістом підпункту "а" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Отже, платник податку - постачальник з настанням першої із умов виникнення податкових зобов`язань, визначених у пункті 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Абзацами другим - третім пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Тобто, законодавцем введено положення, за яким фіскальний орган з 1 липня 2017 року фактично позбавляється повноважень на здійснення контролю за правомірністю формування платниками податку - покупцями податкового кредиту, адже в силу наведеної вище норми абзацу третього пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, є зареєстрована у ЄРПН податкова накладна.

Натомість, згідно з пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117 (надалі - Порядок №117).

Згідно з пунктом 3 Порядку № 117 податкові накладні/розрахунки коригування, що подаються на реєстрацію в Реєстрі до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються відповідно до таких ознак:

1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування;

2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;

3) одночасно значення показників D та P, розрахованих у наведеному у цьому підпункті, мають такі розміри: D >0,03, P <P м х 1,4, де: D - розрахункова величина, яка дорівнює S/T; S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами; T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування; P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування; P м - найбільша місячна коригування не підлягають моніторингу та підлягають реєстрації в Реєстрі. Значення показника D за останні 12 календарних місяців обраховується ДФС станом на перше число календарного місяця та кожного 10 числа стає доступним платнику податку в електронному кабінеті. Значення показника D за останні 12 календарних місяців обраховується ДФС станом на перше число календарного місяця та кожного 10 числа стає доступним платнику податку в електронному кабінеті.

Відповідно до пункту 4 Порядку №117 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак, визначених у пункті 3 цього Порядку, такі податкова накладна/розрахунок коригування не підлягають моніторингу та підлягають реєстрації в Реєстрі.

Пунктами 5-7 Порядку № 117 передбачено, що податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Пунктом 13 Порядку №117 визначено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Так, судом встановлено, що за результатами розгляду податкової накладної від 31.10.2018 №148 контролюючий орган 08.11.2018 через Автоматизовану систему "Єдине вікно подання електронних документів" ДФС України, версія 2.2.18.14" направив ПП "Тех-Маш" квитанцію, у якій зазначено: "Документ прийнято. Реєстрація зупинена. Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК від 31.10.2018 №148 в ЄРПН зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 "Критеріїв ризиковості платника податку". Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" /а.с. 24, 120/.

У підпункті 1.6 пункту 1 листа ДФС України від 21.03.2018 №959/99-99-07-18 "Критерії ризиковості платника податку" зазначено платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Таким чином, фіскальний орган був зобов`язаний у Квитанції чітко вказати не тільки на конкретний вид критерію, який встановлений пп. 1.6 п. 1 Критеріїв, а і на відповідне рішення, відповідно до якого позивача внесено до переліку ризикових платників.

Однак, відповідачем не надано ані самого протоколу засідання Комісії, ані переліку платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, ані матеріалів, на підставі яких платника податків віднесено до такого переліку.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи та не спростовано доводами відповідачів, жодного посилання на конкретний критерій, визначений у пп.1.6, не наведено. Також, у Квитанціях контролюючим органом запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН. Конкретного переліку документів не вказано.

ПП "Тех-Маш" направлено контролюючому органу повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 20.12.2018 № 15 /а.с. 25, 123/. До вказаного повідомлення позивачем було додано пояснення, а також договір підряду, специфікацію до договору, договір субпідряду, додаткову угоду до договору субпідряду, рахунки-фактури, акти приймання-передачі виконаних робіт, дозоли Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Полтавській області та Державної служби з питань праці на виконання ПП "Тех-Маш" робіт підвищеної небезпеки, експлуатації устаткування підвищеної небезпеки, ліцензії Державної архітектурно-будівельної інспекції України, платіжні доручення, штатний розпис на 2018 рік, податкову накладну.

Незважаючи на надані позивачем пояснення та документи, 22.12.2018 комісією ГУ ДФС у Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення №1033342/36618610 про відмову у реєстрації податкової накладної від 31.10.2018 №148 /а.с. 22/.

За змістом вказаного рішення підставою для відмови в реєстрації податкової накладної зазначено: ненадання платником податку копій документів: дозволу Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України на виконання робіт підвищеної небезпеки та Державної служби з питань праці на право виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію об`єктів, машин і механізмів підвищеної небезпеки ТОВ "Крафт Інвест Груп".

Пункт 15 Порядку №117 надає право платнику податків подати протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування свої письмові пояснення та документи необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування.

Відповідно до пункту 18 Порядку №117 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Згідно з пунктом 21 Порядку №117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Відповідно до пункту 27 Порядку № 117 рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до приписів 1 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до частин 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з приписами п 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Таким чином, факт здійснення господарських операцій має підтверджуватися первинними документами (накладними, актами приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), тощо), які містять відомості про такі господарські операції та повинні відповідати вимогам частини 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність".

При цьому, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

На підтвердження факту здійснення господарської операції з ПАТ "Арселорміттал Кривий Ріг" позивачем надано до контролюючого органу копію акту приймання-передачі підрядних робіт за вересень 2018 року №1/09-18 від 31.10.2018, складеного про те, що на підставі договору №1782 від 10.08.2018 ПП "Тех-Маш" були надані такі послуги: ремонт (денні години, вечірні години, нічні години) механічного обладнання екскаваторів на суму 530510,90 грн., у тому числі ПДВ - 88418,48 грн. /а.с. 59/, а також договір підряду, специфікацію до договору, рахунок-фактуру.

Крім того, на підтвердження факту здійснення господарської операції з ТОВ "Крафт Інвест Груп" позивачем було надано контролюючому органу: договір субпідряду, додаткову угоду до договору, рахунок-фактуру, а також акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) №129 від 28.09.2018, складеного про те, що на підставі договору субпідряду №02/05-3 від 02.05.2018 ТОВ "Крафт Інвест Груп" були надані такі послуги: ремонт механічного обладнання екскаваторів Рудоуправління гірничого департамента ПАТ "Арселорміттал Кривий Ріг" у вересні 2018 року на суму 560193,96 грн., у тому числі ПДВ - 93365,66 грн. /а.с. 90/.

Відповідно до приписів частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи встановлені обставини, зважаючи на наявність у позивача передбачених чинним законодавством документів, необхідних для складання податкової накладної від 31.10.2018 року №148, беручи до уваги, що реальність господарських операцій може бути перевірена контролюючим органом під час проведення перевірки платника податків, суд дійшов висновку, що у ГУ ДФС у Полтавській області були відсутні правові підстави для відмови у реєстрації податкової накладної №148 від 31.10.2018, а тому рішення комісії Головного управління ДФС у Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 22.12.2018 №1033342/36618610, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної від 31.10.2018 №148, прийнято ГУ ДФС у Полтавській області без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішень, тобто необґрунтовано, а відтак є протиправними та підлягають скасуванню.

Верховний Суд України у своєму рішенні від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15 вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Надаючи правову оцінку належності обраного заявником способу захисту, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, абзацами 5, 6, та 7 вступної частини Рекомендації Rec (2004) 6 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам "Щодо вдосконалення національних засобів правового захисту", ухваленої на 114-й сесії 12.05.2004, передбачено, що, відповідно до вимог статті 13 Конвенції, держави-члени зобов`язуються забезпечити будь-якій особі, що звертається з оскарженням порушення її прав і свобод, викладених в Конвенції, ефективний засіб правового захисту в національному органі; крім обов`язку впровадити такі ефективні засоби правового захисту у світлі прецедентної практики Європейського суду з прав людини, на держави покладається загальний обов`язок розв`язувати проблеми, що лежать в основі виявлених порушень; саме держави-члени повинні забезпечити ефективність таких національних засобів як з правової, так і практичної точок зору, і щоб їх застосування могло привести до вирішення скарги по суті та належного відшкодування за будь-яке виявлене порушення.

У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 13 гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань.

Отже, ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Пунктами 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010, передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку про те, що ефективним способом захисту прав позивача буде зобов`язати Державну фіскальну службу України (ідентифікаційний код 39292197, Львівська площа, 8, м. Київ, 04053) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 31 жовтня 2018 року №148, подану на реєстрацію Приватним підприємством "Тех-Маш" (ідентифікаційний код 36618610).

Таким чином, позовні вимоги Приватного підприємства "Тех-Маш" обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір у сумі 3842 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 18.03.2019 №8375 №8376 /а.с. 3-4/.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на вищевикладене, зважаючи на задоволення адміністративного позову ПП "Тех-Маш", суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Полтавській області на його користь витрати зі сплати судового збору в розмірі 3842 грн.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Судом встановлено, що 28.12.2018 між ПП "Тех-Маш" (клієнт) та ОСОБА_1 (адвокат) укладено договір про надання професійної правничої допомоги №156, за умовами якого вартість послуг за даним договором складає 20 000 гривень. Оплата за даним договором здійснюється в готівковій або безготівковій формі протягом 30 днів з дати винесення рішення судом першої інстанції /а.с. 106/.

Позивачем надано акт приймання-передачі наданих правничих послуг №100 від 26.06.2019 на загальну суму 20 000 грн. /а.с. 187/.

При цьому законодавством не встановлено права суду змінювати розмір гонорару і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Дослідивши акт приймання-передачі послуг за договором, оцінивши усі необхідні аспекти цієї справи: складність та обсяг виконаних адвокатом робіт, час, витрачений на виконання відповідних робіт, значення справи для сторони, суд приходить висновку про необхідність стягнення на користь ПП "Тех-Маш" за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Полтавській області витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката в сумі 20000 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Тех-Маш" (вул. Братська, буд. 8, м. Київ, 04070, код ЄДРПОУ 36618610) до Головного управління ДФС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 39461639), Державної фіскальної служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 39292197) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС у Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації, від 22.12.2018 №1033342/36618610 про відмову у реєстрації податкової накладної від 31.10.2018 №148 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 31.10.2018 №148, складену та подану на реєстрацію Приватним підприємством "Тех-Маш".

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної Фіскальної служби у Полтавській області (код ЄДРПОУ 39461639) на користь Приватного підприємства "Тех-Маш" (код ЄДРПОУ 36618610) витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 842 грн. (три тисячі вісімсот сорок дві гривні), витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000 грн. (двадцять тисяч гривень).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 03 липня 2019 року.

Суддя Н.Ю. Алєксєєва