Рішення № 82788899, 02.07.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№1.380.2019.002160

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кухар Н.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області (далі - відповідач, ГУ Національної поліції у Львівській області), в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо неналежного розгляду заяви (рапорту) ОСОБА_1 щодо виплати одноразової грошової допомоги від 12 грудня 2018 року;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції у Львівській області розглянути заяву (рапорт) ОСОБА_1 від 12 грудня 2018 року про виплату одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року № 4 та прийняти відповідне рішення;

- постановити окрему ухвалу і направити її начальнику Головного управління Національної поліції у Львівській області для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню законів України «Про звернення громадян», «Про доступ до публічної інформації», «Про інформацію», «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» та притягнення до відповідальності осіб, які безпосередньо допустили порушення зазначених нормативних актів під час розгляду поданих ОСОБА_1 звернень (інформаційних запитів).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 03.12.2002 по 06.11.2015 проходив службу в органах внутрішніх справ України, а з 07.11.2015 по 29.07.2016 у Національній поліції України. 29.07.2016 позивача було звільнено зі служби у Національній поліції на підставі пункту 2 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" у зв`язку із непридатністю до служби. Зазначив, що 20.10.2016 згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією позивача було визнано особою з інвалідністю III групи внаслідок захворювання пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ. 05.12.2018 на підставі довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією Обласної МСЕК позивача було визнано особою з інвалідністю III групи внаслідок травми, пов`язаної з виконанням службових обов`язків. З огляду на викладенні обставини, позивач вважає, що відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» і Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого Наказом МВС України від 11.01.2016 № 4 має право на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку з частковою втратою працездатності. У зв`язку з чим 12.12.2018 позивач звернувся до відповідача із заявою (рапортом) про виплату одноразової грошової допомоги у разі втрати працездатності поліцейського. Проте, відповідач всупереч чинному законодавству України до сьогодні рішення про надання чи відмову у наданні позивачу одноразової грошової допомоги не надав. Стверджує, що на неодноразові запити позивача про надання інформації щодо розгляду його заяви (рапорту) від 12.12.2018 відповідач не надав, рішення по суті не прийняв, що зумовило звернення позивача до суду з цим позовом. Просить позов задовольнити.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 02.05.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення (виклику) сторін.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, підтвердженням чого є наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву суду не надав та жодних клопотань від відповідача на адресу суду не надходило.

Частиною 4 статті 159 КАС України визначено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Водночас, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відповідно до частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З огляду на те, що ГУ Національної поліції у Львівській області у встановлений судом строк (з урахуванням часу на пересилання поштової кореспонденції) не надало суду відзив на позов та не повідомило суд про причини за яких такий відзив не може бути подано, суд кваліфікує неподання відповідачем відзиву на позов, як визнання позову у повному обсязі.

Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Враховуючи наведене, суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходив з наступного.

Суд встановив, що ОСОБА_1 у період з 03.12.2002 по 06.11.2015 проходив службу в органах внутрішніх справ України, а з 07.11.2015 по 29.07.2016 в органах Національної поліції України.

Наказом Головного управління Національної поліції у Львівській області № 208 о/с від 25.07.2016 позивача звільнено зі служби в поліції за пункту 2 частини 1 статті 77 Закону України Про Національну поліцію (через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції).

Як зазначив позивач згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААА № 352545 від 20.10.2016 останнього було визнано особою з інвалідністю III групи внаслідок захворювання пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Як слідує із змісту наявної в матеріалах справи копії довідки Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи» Обласної МСЕК № 3 до акта огляду медико-соціальною комісією Серії № 12 ААА № 8545041 від 05.12.2018 ОСОБА_1 визнано особою з інвалідністю III групи внаслідок травми, пов`язаної з виконанням службових обов`язків.

12.12.2018 ОСОБА_1 звернувся до начальника ГУ Національної поліції у Львівській області Середи В.В. із заявою (рапортом) про виплату ОГД у разі загибелі (смерті) чи втратив працездатності, в якій просив виплатити одноразову грошову допомогу у зв`язку з тим, що згідно з довідкою до акта огляду МСЕК серії 12 ААА № 845041 від 05.12.2018 позивачу встановлено III групу інвалідності внаслідок травми, пов`язаної з виконанням службових обов`язків.

26.01.2019 ОСОБА_1 звернувся до начальника ГУ Національної поліції у Львівській області Середи В.В. з запитом про надання інформації щодо розгляду заяви (рапорта) ОСОБА_1 про виплату ОГД у разі загибелі (смерті) чи втратив працездатності від 12.12.2018, в якому просив надати копію рішення щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 .

Як стверджує позивач ГУ Національної поліції у Львівській області 15.03.2019 скерувало на адресу ОСОБА_1 лист № 182/05/17-18 від 28.01.2019, в якому повідомило останнього, що поданий ним пакет документів до заяви (рапорта) від 12.12.2019 не відповідає вимогам Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, зокрема відсутня довідка (оригінал) про втрату працездатності, виписка з акта огляду МСЕК. Також у вказаному листі ГУ Національної поліції у Львівській області звернуло увагу позивача на те, що останнім можуть бути завірені лише копія паспорта та картка платника податків, а решта документів завіряються установою, яка їх видала. Також ОСОБА_1 було повідомлено, що лише після усунення всіх недоліків комісія розгляне заяву позивача.

28.01.2019 адвокат позивача Жеруха Р.С. скерував на адресу начальника ГУ Національної поліції у Львівській області Середи В.В. офіційний запит адвоката № 280119/01-1, в якому зазначив, що 12.12.2018 ОСОБА_1 звернувся до начальника ГУ Національної поліції у Львівській області Середи В.В. із заявою (рапортом) про виплату ОГД у разі загибелі (смерті) чи втратив працездатності. Проте, повідомлення про призначення чи відмову у призначенні одноразової грошової допомоги протягом визначеного законом строку на адресу ОСОБА_1 не надходило. Просив надіслати на його адресу копію рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 чи письмове повідомлення про відмову у призначенні такої допомоги із зазначенням підстав відмови.

04.02.2019 ГУ Національної поліції у Львівській області скерувало на адресу адвоката позивача ОСОБА_2 відповідь на запит № 2С-2/Лз/04/17-2019, в якому повідомило останнього, що рішення про виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 за дорученням керівника розглянутий працівниками управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку. Разом із відповіддю на запит відповідач надав адвокату позивача ОСОБА_2 завірену копію висновку щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 від 19.09.2018.

21.03.2019 ОСОБА_1 на виконання вимог листа № 182/05/17-18 від 28.01.2019 скерував на адресу ГУ Національної поліції у Львівській області лист № Б-606/01 разом з оригіналом довідки про визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках Серії 12 ААА № 002257 від 21.03.2019, виданої Обласною МСЕК № 3.

09.04.2019 ОСОБА_1 звернувся до начальника ГУ Національної поліції у Львівській області Середи В.В. з запитом № 5-198/3 про надання інформації, в якому повідомив, що 21 березня 2019 року на виконання вимог ГУ НП у Львівській області, викладених у листі № 182/05/17-18 від 28.01.2019 до раніше поданого пакета документів згідно заяви (рапорту) від 12.12.2018 позивачем було долучено оригінал довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках (серія 12 ААА № 002257 від 21.03.2019), виданої Обласною МСЕК № 3 (заява від 21.03.2019 № Б-606/Оп). ОСОБА_1 у вказаному запиті послався на абзацу 2 пункту 1 розділу IV наказу № 4 та зазначив, що у визначений законодавством строк жодної інформації про стан розгляду його заяви не надійшло, тому просив скерувати на його адресу копію прийнятого рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги.

Проте, як встановив суд, відповідь на вказаний запит позивач не отримав, як і не отримав рішення за результатами розгляду заяви (рапорта) ОСОБА_1 про виплату ОГД у разі загибелі (смерті) чи втратив працездатності від 12.12.2018, що зумовило звернення останнього до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд враховує наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 року № 580-VIII (далі Закон № 580-VIII).

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 97 Закону № 580-VIII одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі:

1) загибелі поліцейського, що настала внаслідок протиправних дій третіх осіб, або під час учинення дій, спрямованих на рятування життя людей або усунення загрози їхньому життю, чи в ході участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України або смерті поліцейського внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого за зазначених обставин;

2) смерті поліцейського, що настала під час проходження ним служби в поліції;

3) визначення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті;

4) визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті;

5) отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних із здійсненням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності;

6) отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності.

Розмір одноразової грошової допомоги поліцейським, а в разі їх загибелі (смерті) - особам, які за цим Законом мають право на її отримання визначено у статті 99 Закону №580-VІІІ.

Визначення інвалідності та ступеня втрати працездатності без визначення інвалідності поліцейським здійснюється в індивідуальному порядку державними закладами охорони здоров`я відповідно до Закону та інших нормативно-правових актів (ч.1 ст.100 Закону №580-VІІІ).

Відповідно ч.6 ст.100 Закону №580-VІІІ особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, визначеної цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення в них такого права.

Частиною 2 статті 97 Закону №580-VІІІ передбачено, що порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року №4 затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 №163/28293 (далі - Порядок №4), який визначає механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - ОГД) у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейських центрального органу управління поліції, територіальних органів поліції, міжрегіональних територіальних органів Національної поліції, установ та організацій, що належать до сфери управління Національної поліції України (далі - органи поліції), поліцейських в т. ч. слухачів та курсантів вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - навчальних закладів), поліцейських, відряджених до інших органів державної влади, установ, організацій (далі - інших органів).

Відповідно до п. 3 Порядку №4 поліцейський вважається таким, що виконує службові обов`язки, якщо він забезпечує виконання основних завдань та повноважень поліції, визначених Законом України «Про Національну поліцію» (далі - Закон), у тому числі під час участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України або виконував основні завдання та повноваження міліції, що були визначені Законом України «Про міліцію».

Випадки, за яких призначається ОГД у разі загибелі (смерті), інвалідності чи втрати працездатності поліцейського визначено у пункті 4 розділу І Порядку №4.

Одноразова грошова допомога не призначається і не виплачується за наявності підстав, визначених статтею 101 Закону (п.5 розділу І Порядку №4).

Пунктом 1 розділу ІІ Порядку №4 передбачено, що днем виникнення права на отримання ОГД є:

1) у разі загибелі (смерті) поліцейського - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть;

2) у разі встановлення поліцейському інвалідності - дата з якої встановлено інвалідність, що зазначена в довідці до акта огляду медико-соціальної експертної комісії, у разі відсутності дати з якої встановлено інвалідність - дата видачі довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії;

3) у разі встановлення ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата видачі довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках.

Відповідно до п. 1 розділу ІІІ Порядку №4 формування пакета документів для призначення та виплати ОГД у органах поліції, навчальних закладах здійснюється підрозділами фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку (далі - фінансові підрозділи) у взаємодії з підрозділами кадрового забезпечення, службами державного нагляду за охороною праці (далі - СДНОП) органів поліції та навчальних закладів, а також фахівцями військово-лікарської комісії (далі - ВЛК).

Згідно з пунктом 3 розділу ІІІ Порядку № 4 заява (рапорт) про виплату ОГД у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (додаток 1) подається керівнику органу поліції, навчального закладу за останнім місцем проходження служби поліцейським або за останнім місцем проходження поліцейським служби перед відрядженням до інших органів (далі - останнім місцем проходження служби).

Для виплати ОГД у разі часткової втрати працездатності без визначення інвалідності чи в разі визначення інвалідності поліцейський подає:

1) заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням втрати працездатності чи інвалідності;

2) довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках);

3) довідку органу, установи, організації, підрозділу, яким попередньо було здійснено виплату ОГД із зазначенням підстави та дати її призначення, розміру виплати (у разі отримання такої виплати);

4) копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією;

5) копію постанови відповідної ВЛК щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;

6) копії акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського, зокрема про те, що воно не пов`язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС;

7) копію посвідчення інваліда війни (за наявності);

8) копії сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації;

9) копію документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідний контролюючий орган і має відповідну відмітку в паспорті).

Копії документів завіряються підписом власноруч, та перевіряються особою, що приймає документи. (п.5 розділ ІІІ Порядку №4).

Відповідно до пункту 1 розділу ІV Порядку № 4 у місячний строк з дня реєстрації документів, зазначених у пунктах 4, 6 розділу ІІІ, фінансові підрозділи готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги, за встановленою формою (додаток 2).

У разі надсилання запитів до інших органів (підрозділів) поліції, підприємств, установ, організацій, заявника, строк підготовки висновку про призначення ОГД, може бути продовжено, до отримання відповідної інформації, для його належного оформлення, але не більш як на два місяці з дня відправлення запиту.

Висновок про призначення ОГД складається працівником фінансового підрозділу і підписується керівниками фінансового та кадрового підрозділів органу поліції, навчального закладу, в якому поліцейський проходить (проходив) службу.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 розділу IV Порядку №4 висновок про призначення ОГД затверджує/відмовляє у територіальних органах поліції, міжрегіональних територіальних органах Національної поліції, закладах та установах, що належить до сфери управління Національної поліції України - керівник відповідного органу, закладу, установи або особа, на яку покладено виконання таких функцій.

Згідно з пунктом 3 розділу IV Порядку №4 визначено, що рішення про призначення виплати ОГД приймається керівником органу поліції або навчального закладу у якому проходив (проходить) службу поліцейський, у п`ятнадцятиденний строк з дня затвердження висновку, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - письмовим повідомленням заявника із зазначенням підстав такої відмови.

Отже, з вищенаведених норм законодавства слідує, що існує наступна послідовність дій призначення і виплата ОГД, зокрема:

- у місячний строк з дня реєстрації документів, зазначених у пунктах 4, 6 розділу III, фінансові підрозділи готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги, за встановленою формою (додаток 2);

- у разі надсилання запитів до інших органів (підрозділів) поліції, підприємств, установ, організацій, заявника, строк підготовки висновку про призначення ОГД, може бути продовжено, до отримання відповідної інформації, для його належного оформлення, але не більш як на два місяці з дня відправлення запиту;

- після надання висновку про призначення ОГД керівник відповідного органу, закладу, установи або особа, на яку покладено виконання таких функцій затверджує/відмовляє у затвердженні такого висновок;

- з дня затвердження висновку у п`ятнадцятиденний строк керівником органу поліції або навчального закладу, у якому проходив (проходить) службу поліцейський приймає рішення про призначення виплати ОГД шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - письмовим повідомленням заявника із зазначенням підстав такої відмови.

З огляду на викладене, суб`єкт уповноважений на прийняття рішення про призначення ОГД повинен у визначений законом строк прийняти одне з рішень, а саме, з дня затвердження висновку у п`ятнадцятиденний строк прийняти рішення про призначення виплати ОГД шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови у призначенні виплати ОГД, письмовим повідомленням повідомити заявника із зазначенням підстав такої відмови.

Суд під час судового розгляду справи встановив, що 12.12.2018 ОСОБА_1 звернувся до начальника ГУ Національної поліції у Львівській області Середи В.В. із заявою (рапортом) про виплату ОГД у разі загибелі (смерті) чи втратив працездатності, в якій просив виплатити одноразову грошову допомогу у зв`язку з тим, що згідно з довідкою до акта огляду МСЕК серії 12 ААА № 845041 від 05.12.2018 позивачу встановлено III групу інвалідності внаслідок травми, пов`язаної з виконанням службових обов`язків.

ГУ Національної поліції у Львівській області листом № 182/05/17-18 від 28.01.2019 повідомило ОСОБА_1 , що поданий ним пакет документів до заяви (рапорта) від 12.12.2019 не відповідає вимогам Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, зокрема відсутня довідка (оригінал) про втрату працездатності, виписка з акта огляду МСЕК. Також у вказаному листі ГУ Національної поліції у Львівській області звернуло увагу позивача на те, що останнім можуть бути завірені лише копія паспорта та картка платника податків, а решта документів завіряються установою, яка їх видала. Також ОСОБА_1 було повідомлено, що лише після усунення всіх недоліків комісія розгляне заяву позивача.

21.03.2019 ОСОБА_1 на виконання вимог зазначеного листа скерував на адресу ГУ Національної поліції у Львівській області лист № Б-606/01 разом з оригіналом довідки про визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках Серії 12 ААА № 002257 від 21.03.2019, виданої Обласною МСЕК № 3.

Проте, станом на день прийняття судом рішення 02.07.2019, відповідач не надав суду доказів щодо додержання процедури призначення і виплата ОГД, зокрема щодо розгляду заяви позивача від 12.12.2018, оскільки суду не надано ані наказу про виплату ОГД, ані повідомлення із зазначенням підстав такої відмови.

Водночас, суд наголошує, що ненадання ГУ Національної поліції у Львівській області у встановлений судом строк (з урахуванням часу на пересилання поштової кореспонденції) відзиву на позов та не повідомлення суду про причини за яких такий відзив не може бути подано, суд кваліфікує, як визнання позову у повному обсязі.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про порушення відповідачем строку розгляду заяви позивача, що свідчить про протиправну бездіяльність останнього щодо розгляду заяви (рапорту) ОСОБА_1 про виплати одноразової грошової допомоги від 12 грудня 2018 року.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо неналежного розгляду заяви (рапорту) ОСОБА_1 щодо виплати одноразової грошової допомоги від 12 грудня 2018 року підлягає задоволенню.

Відносно наявного в матеріалах справи висновку ГУ Національної поліції у Львівській області від 19.09.2018 про призначення одноразової грошової допомоги складеного на підставі матеріалів працівника поліції та протоколу № 13 від 19.09.2018 ОСОБА_1 , то суд зазначає, що вказаний висновок не стосується предмету спору, оскільки виданий до моменту звернення позивача до ГУ Національної поліції у Львівській області із заявою (рапортом) про виплату ОГД у разі загибелі (смерті) чи втратив працездатності від 12.12.2019 на підставі довідки до акта огляду МСЕК серії 12 ААА № 845041 від 05.12.2018.

Так, відповідно до пункту 8 розділу ІV Порядку № 4, якщо ліцейському протягом двох років після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

Підставою для такої виплати є довідка органу, установи, організації, підрозділу, яким попередньо було здійснено виплату ОГД із зазначенням підстави та дати її призначення, розміру виплати, видана фінансовим підрозділом цього органу, установи, організації, підрозділу, за останнім місцем отримання ОГД.

05.12.2018 відповідно до довідки Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи» Обласної МСЕК № 3 до акта огляду медико-соціальною комісією Серії № 12 ААА № 8545041, ОСОБА_1 визнано особою з інвалідністю III групи внаслідок травми, пов`язаної з виконанням службових обов`язків.

Згідно з довідкою Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи» Обласної МСЕК № 3 про визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках Серії 12 ААА № 002257 від 21.03.2019, виданої Обласною МСЕК № 3 ОСОБА_1 встановлено ступінь втрати працездатності у відсотка , а саме 50% відповідно до постанови № 82 від 14.11.2018 та свідоцтва про хворобу № 126 від 06.07.2016.

Отже, з наведеного слідує, що норма Порядку №4 не позбавляє права на отримання ОГД, а лише встановлює обмеження у розмірі проведення виплати нарахованої грошової допомоги в залежності від часу повторного встановлення інвалідності із втратою працездатності після первинного встановлення втрати працездатності, що свідчить про право позивача на повторне звернення до відповідача із заявою про призначення ОГД.

Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 06 вересня 1978 року у справі Класс та інші проти Німеччини, із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури.

Засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Так, при розгляді справи було б неприйнятно враховувати право на ефективний засіб захисту, а саме, запобігання порушенню або припиненню порушення з боку суб`єкта владних повноважень, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права, без його практичного застосування.

Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Крім того, суд вважає зазначити наступне.

У своєму рішенні від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15 Верховний Суд України вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Згідно ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом №475/97-ВР від 17.07.1997 р. кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб правового захисту у відповідному національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, що діяли як офіційні особи.

Засіб правового захисту, що передбачений зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Будь-яка інша позиція була б рівнозначною санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам.

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків.

Суд зауважує, що ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Отже, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку, що зобов`язання відповідача розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.12.2018 та прийняти рішення за результатами розгляду такої заяви, відповідатиме не лише завданню адміністративного судочинства, а і положенням практики Європейського суду з прав людини, та буде ефективним і реальним способом захисту порушеного права при фактичних обставинах даної справи, оскільки, як встановлено судом, відсутні передбачені законом повноваження відповідача щодо не розгляду заяви (рапорта) позивача.

Що стосується заяви позивача про постановлення окремої ухвали і направлення її начальнику Головного управління Національної поліції у Львівській області для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню законів України «Про звернення громадян», «Про доступ до публічної інформації», «Про інформацію», «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» та притягнення до відповідальності осіб, які безпосередньо допустили порушення зазначених нормативних актів під час розгляду поданих ОСОБА_1 звернень (інформаційних запитів), то суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст.249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Аналіз вказаної правової норми дає підстави вважати, що постановлення окремої ухвали у випадку виявлення під час розгляду справи порушень закону є правом суду, а не його обов`язком.

З урахуванням досліджених доказів та правових висновків за наслідками розгляду адміністративної справи, суд не вбачає підстав для постановлення окремої ухвали у відповідності до ст. 249 КАС України.

Згідно ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи, що відповідач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності своїх дій, а позивачем доведено протиправність бездіяльності відповідача, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 72, 77, 94, 241-246 КАС України , суд -

ВИРІШИВ:

Позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції у Львівській області (79007, м. Львів, пл. Григоренка, 3, код ЄДРПОУ 08592247) про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо не розгляду заяви (рапорту) ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності від 12 грудня 2018 року.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції у Львівській області розглянути заяву (рапорт) ОСОБА_1 від 12 грудня 2018 року про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності від 12.12.2018 та прийняти рішення за результатами її розгляду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Львівський окружний адміністративний суд.

Суддя Кухар Н.А.